Рішення

від 05.03.2019 по справі 300/173/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. справа № 300/173/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Хоми О.В.

представника позивача - Щадей Н.В.

представника відповідача - Григорківа С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лінісе-Тисмениця" до Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови від 14.01.2019,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Козик В.Є. в інтересах ТОВ "Лінісе-Тисмениця" звернувся в суд з адміністративним позовом до Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2019 ВП №58068841.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення п.2 ч.4 ст.12, ч.2 ст.15 Закону України Про виконавче провадження виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області №09/1009/m5/2017 від 26.06.2017, з пропуском встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та без з'ясування статусу стягувача, оскільки Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області не є юридичною особою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначила, що при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем не було враховано, що стягувачем пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Вважає, що державний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні стосовно задоволення позову заперечив, просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

26.06.2017 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області прийнято постанову №09/1009/m5/2017, якою ТОВ Лінісе-Тисмениця визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.8, ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 75780 грн. (а.с.29).

03.01.2018 Тисменицьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі також - Тисменицький РВ ДВС) зазначену вище постанову повернуто стягувачу без прийняття до виконання з підстав пропущення строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області повторно звернулося до Тисменицького РВ ДВС із заявою від 06.02.2018 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 26.06.2017 №09/1009/m5/2017.

Постановою головного державного виконавця Тисменицького РВ ДВС від 12.02.2018 відкрите виконавче провадження №55764234 з примусового виконання постанови №09/1009/m5/2017 від 26.06.2017, виданої Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (а.с.105).

26.12.2018 відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1ст.37 Закону України Про виконавче провадження (а.с.95).

10.01.2019 поштовим зв'язком Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області повторно подано заяву про прийняття до виконання постанови №09/1009/m5/2017 від 26.06.2017, яка надійшла відповідачу 14.01.2019 (а.с.84).

14.01.2019 головним державним виконавцем Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №09/1009/m5/2017 виданої 26.06.2017 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (а.с.83).

Вважаючи зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам що склались між сторонами суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно частини 2 статті 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Частиною 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною 4 статті 12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У відповідності до частини 5 статті 12 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Частиною 5 статті 37 Закону України Про виконавче провадження визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

З аналізу зазначених статей слідує, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Тобто, після переривання строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається знову, з наступного дня після повернення виконавчого документу стягувачу.

Як встановлено судом, у період з 12.02.2018 по 26.12.2018 постанова №09/1009/m5/2017 від 26.06.2017 перебувала на примусовому виконанні й 26.12.2018 була повернута стягувачу з підстав, визначених п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). 10.01.2019 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області повторно звернулося із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, повторне пред'явлення 10.01.2019 постанови №09/1009/m5/2017 від 26.06.2017 до виконання здійснено стягувачем з додержанням строку, встановленого статтею 12 Закону України Про виконавче провадження .

Суд також зазначає, що допущена державним виконавцем помилка у постанові про відкриття виконавчого провадження щодо зазначення назви стягувача: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області замість держава , не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, спростовується даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 04.03.2019, в якому належно зазначений стягувач: держава , що відповідає вимогам частини 2 статті 15 Закону України Про виконавче провадження . При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 32 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (у редакції постанови КМУ від 02.10.2013 №735) постанова про накладення штрафу звертається до виконання органом державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс таку постанову.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов до висновку, що приймаючи постанову від 14.01.2019 ВП № 58068841 про відкриття провадження, головний державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, позов не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 205, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.