Рішення

від 22.02.2019 по справі 520/9881/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 лютого 2019 р. № 520/9881/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮМЕН ЛТД" (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 50 Б,м. Харків,61136, код ЄДРПОУ38385751) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій,-

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків; зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Люмен ЛТД» .

Ухвалою від 12.11.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 15.02.2019 року закрито підготовче засідання по справі та призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що наказом ГУ ДФС у Харківській області призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача. Посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід за фактичною адресою відповідача, проте відповідач не допустив фахівців податкового органу до проведення перевірки, у зв'язку з чим був складений відповідний акт. 26.09.2018 начальником ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування умовного арешту майна ТОВ Люмен ЛТД на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПКУкраїни, у зв'язку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами позивача та надав відзив на адміністративний позов проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що не погоджується з наказом про призначення перевірки, на момент звернення до суду сплинули строки, визначені ст.94 ПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.07.2017 року за вих. № 9449/10/20-40-14-21-16 податковим органом на адресу позивача направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) по взаємовідносинам з ТОВ Еко-клін , ТОВ Крокусагротрейд , ТОВ Нео-Текс , ТОВ Агросервіс та ТОВ РБК Еліто-сфера за відповідні періоди.

17.07.2018 року за вих. № 29737/10/20-40-14-21-16 податковим органом на адресу позивача направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) по взаємовідносинам з ТОВ Союз Кепітал Строй , ТОВ Крокусагротрейд , ТОВ Нью Білд Прайм та ТОВ РБК Еліто-сфера за відповідні періоди.

Вказані запити відповідачем отримані, що підтверджується поштовими повідомленнями, які містяться у матеріалах справи.

Листами від 18.08.2017 року № 12 та від 05.09.2018 року № 46 підприємством надано податковому органу інформацію про взаємовідносини з відповідними контрагентами, без надання копій первинних бухгалтерських документів, із посиланням на те, що запити не відповідають вимогам ст.73 ПК України.

За результатами розгляду вказаних листів, позивачем з посиланням на положення пп.20.1.4 п.201.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1, 61.2 ст.61, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п.п 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п 78.1.19 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України 24.09.2018 видано наказ № 7141 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Люмен ЛТД

25.09.2018 року фахівцем відповідача здійснено вихід на перевірку за податковою адресою підприємства, проте у допуску до проведення перевірки йому відмовлено, про що було складено акт № 7517/20-40-14-21-07.

Внаслідок недопуску до проведення перевірки з урахуванням приписів п.п.94.2.2 п.92.2 ст.94 ПК України заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області 26.09.2018 року прийняте рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна позивача № 40648/10/20-40-14-21-16.

Із програми Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що в порядку ст.283 КАС України ГУ ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Люмен ЛТД" (справа 2040/8122/18).

Ухвалою від 27.09.2018 року у справі відкрито провадження та відповідно до ухвали суду від 28.09.2018 року провадження у справі закрито внаслідок оскарження ТОВ "Люмен ЛТД" рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 40648/10/20-40-14-21-16 від 26.09.2018 про застосування умовного адміністративного арешту майна (справа 2040/8188/18)

Ухвалою суду від 05.11.2018 року провадження у справі № 2040/8188/18 закрито в порядку, визначеному пунктом 2 ч. 1 ст. 238 КАС України (відмова позивача від позову).

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Пунктом 94.6. статті 94 ПК України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, в т.ч. недопуску до перевірки, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Судовим розглядом встановлено, що ГУДФС у Харківській області на підставі пп. 20.1.4 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1 ст. 61, пп. 62.1.3 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України прийнято наказ від 24 вересня 2018 року №7141 «Про ведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Люмен ЛТД» .

Прийняттю наказу № 7141 передувало направлення на адресу позивача з посиланням на пп. 16.1.5 ст. 16, 16.1.7 ст. 16, пп. 20.1.2 ст. 20, п. 1 абз. 3 пп. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 ст. 78 ПК України, письмових запитів про надання документальних підтверджень та пояснень від 10.07.2017 року за вих. № 9449/10/20-40-14-21-16 по взаємовідносинам з ТОВ Еко-клін , ТОВ Крокусагротрейд , ТОВ Нео-Текс , ТОВ Агросервіс та ТОВ РБК Еліто-сфера за відповідні періоди; від 17.07.2018 року за вих. № 29737/10/20-40-14-21-16 по взаємовідносинам з ТОВ Союз Кепітал Строй , ТОВ Крокусагротрейд , ТОВ Нью Білд Прайм та ТОВ РБК Еліто-сфера за відповідні періоди.

Право на проведення перевірки, в тому числі документальної виїзної визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом. Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Аналогічні положення закріплені в пункті 9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245.

За змістом положень п. 73.3 ст. 73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Із досліджених в судовому засіданні запитів податкового органу, вбачається, що зазначені в них документи не надають обґрунтованих та достатніх сумнівів у вчиненні позивачем податкового правопорушення у розумінні ст. 109 ПК України, як передумови направлення запитів, податкові інформації складені відносно інших платників податків, охоплюють лише певні періоди діяльності контрагентів, що не виключає можливості придбання контрагентом товару у попередні звітні податкові періоди, документи не враховує предмету вчинених між платниками правочинів (обіг товарів, що не потребує задіяння в господарських операціях кваліфікованого персоналу, спеціальних технічних ресурсів тощо). Тоді як, в силу приписів п.п. 78.1.1 ст. 78 ПК України підставою для прийняття контролюючим органом рішення з приводу призначення перевірки є отримання інформації про порушення закону саме платником, а не будь-якими іншими особами.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для винесення наказу Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 24.09.2018 року № 7141, не реалізація якого стала підставою для прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту відносно позивача.

Суд також звертає увагу на те, що в силу положень п. 94.10 ст.94 ПК України обґрунтованість адміністративного арешту перевіряється судом протягом 96 годин з моменту його накладення рішенням керівника контролюючого органу (його заступника). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

У відповідності до п.п. 94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків припиняється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Отже, при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку, та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим.

Таким чином, враховуючи, що з моменту застосування рішенням начальника Головного управління ДФС у Харківській області № 40648/10/20-40-14-21-16 від 26.09.2018 року умовного адміністративного арешту майна позивача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, суд приходить до висновку, що вказаний адміністративний арешт на момент звернення до суду (08.11.2018 року) є припиненим відповідно до вимог п.п. 94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України.

Враховуючи викладене вище, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту .

Щодо наявності підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, податковий орган в касаційній скарзі аналізує приписи підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 ПК України та частини другої статті 59 Закону України Про банки і банківську діяльність від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ та вказує на те, що зупинення видаткових операцій на банківських рахунках є способом, у який реалізується арешт безготівкових коштів суб'єкта.

Так, ПК України можливість застосування такого заходу податкового примусу, як зупинення видаткових операцій передбачена щодо наступних правовідносин, які закріплені наступними положеннями: пп. 20.1.32. п. 20.1. ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків; абз. 2, 3 п. 89.4. ст. 89 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна; абз. 2, 3 п. 91.4. ст. 91 ПКУкраїни, контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Тобто, законодавцем згадано про такий захід податкового примусу як зупинення видаткових операцій на рахунках платника, пп. 20.1.31,20.1.32 п. 20.1. ст. 20, п. 89.4 ст. 89, п. 91.4 ст. 91 ПКУкраїни, але не визначено, що відмова від проведення фактичної перевірки є правовою підставою для його застосування, натомість ПКУкраїни чітко визначено, що такий захід стосується податкового керуючого та здійснюваних ним повноважень.

Також, щодо визначення контролюючим органом способу накладення арешту на кошти платника саме шляхом зупинення видаткових операцій, то слід зазначити, що і статтею 94 ПК України, якою унормовано можливість прийняття рішення виключно про арешт коштів на рахунку платника податків, не передбачено можливості здійснення арешту шляхом зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.02.2018, по справі №813/4401/16, аналізуючи положення підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20ПК України, пункту 94.2 статті 94 ПК України вказав, що за змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування: арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням, суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу; адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна). При цьому, право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: 1) у платника податків наявний податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, навіть застосування арешту коштів платника податків можливе лише за наявності підстав визначених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, який є спеціальним щодо норм пункту 94.2 статті 94 ПК України.

Однак, до заяви ГУ ДФС в Харківській області не додано доказів наявності в у відповідача податкового боргу.

Відповідно до ст.ст. 7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139,143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив

Адміністративний позов залишити без задоволення

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі рішення виготовлено 04.03.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.