Рішення

від 21.02.2019 по справі 910/9343/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2019Справа № 910/9343/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод"

до Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров'я України

про стягнення 4 001 883, 13 грн.

Представники:

від позивача: Сідліченко В.В.;

від відповідача: Цвєтінський С.С.; Думенко Т.М.

від третьої особи: Мокрицька К.В.;

вільні слухачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 001 883, 13 грн., з яких: 3 541 265, 89 грн. - основного боргу, 418 923, 67 грн. - пені та 41 693, 57 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 18/03-13 оренди нерухомого майна від 29.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.08.2018.

10.08.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача зазначає, що оскільки позивачем не надано доказів користування відповідачем нерухомим майном за спірний період, а також враховуючи непідписання відповідачем проекту додаткової угоди № 25 про збільшення вартості оренди, на думку відповідача, договір є розірваним з 13.12.2016, а також враховуючи наявність фактів умисного створення позивачем умов, що перешкоджали належній передачі майна після закінчення дії договору, у позивача відсутнє право на отримання з відповідача орендних, компенсаційних та інших платежів, а також штрафів та неустойок на підставі договору.

13.08.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Міністерства охорони здоров'я України надійшло клопотання про залучення Міністерства охорони здоров'я України у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Крім того, 15.08.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшла заява про залучення до участі у справі Міністерства охорони здоров'я України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

17.08.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" надійшла відповідь на відзив у якій представник позивача зазначає, що орендар не вимагав розірвання договору в односторонньому порядку, шляхом направлення письмового підтвердження про це іншій стороні, а пропонував зменшити орендовані площі, тобто внести зміни у договір в частині розміру орендованих площ, щодо яких сторонами згоди досягнуто не було, крім цього, не посилався на розірвання договору в односторонньому порядку на підставі п. 9.5 договору та не наводив будь-яких передбачених ст. 784 ЦК України обставин, які надають можливість розірвання договору найму на вимогу наймача.

30.08.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшло клопотання про витребування доказів, у якому представник позивача просить суд зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" надати документи і матеріали, які на думку позивача, необхідні для вирішення спору, а саме: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.01.2017, предметом якого є нерухоме майно, яке було предметом договору оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013; договір, що підтверджує право користування позивача нерухомим майном яке було предметом договору оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013 протягом липня-грудня 2017 року; договори приєднання позивача до енергопостачання, водопостачання та про теплопостачання, чинні протягом липня-грудня 2017 року; розрахунки компенсаційних послуг, на підставі яких позивачем було виставлено рахунки, додані до позовної заяви; покази лічильників електроенергії, теплої та холодної води, тепла станом на липень-грудень 2017 року; свідоцтво про право власності на майновий комплекс згідно з реєстраційним посвідченням 002989.

Також, 30.08.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких представник відповідача зазначає, що затверджений та підписаний позивачем акт прийому-передачі приміщень з оренди від 04.05.2017 та надіслані на адресу позивача акти приймання-передачі від 03.03.2017 (лист від 03.03.2017 № 16/61/К), від 09.03.2017 (лист від 09.03.2017 № 659/9-8), від 14.04.2017 (лист від 12.04.2017 № 1101/9-8) від 30.06.2017 (лист від 23.06.2017 № 2092/9-8) свідчать в сукупності про те, що сторони договору припинили договірні стосунки щодо нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 заяву Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" та клопотання Міністерства охорони здоров'я України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - задоволено. Залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров'я України. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/9343/18 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 04.10.2018.

25.09.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначає, що судами апеляційної та касаційної інстанції у справі № 910/12763/17 встановлено факт укладення сторонами договору оренди нерухомого майна № 18/03-13 та те, що останній діяв у спірний період та згідно укладеної додаткової угоди до нього діяв до 31.12.2017.

04.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міністерства охорони здоров'я України надійшло клопотання, в якому третя особа у зв'язку з неможливістю прибуття представника Міністерства охорони здоров'я України у судове засідання, просить суд відкласти розгляд даної справи на іншу дату.

04.10.2018 представник відповідача через відділ автоматизованого документообігу суду подав заяву, в якій просить суд відкласти підготовче засідання у справі для забезпечення можливості Генеральній прокуратурі України взяти участь у справі з метою захисту інтересів держави.

У судовому засіданні 04.10.2018 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 08.11.2018.

22.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міністерства охорони здоров'я України надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що позивачем заявлено вимогу про стягнення орендних платежів за період, коли відповідач не користувався майном, оскільки остаточно звільнив приміщення 30.06.2018. Крім того, третя особа зазначає, що позивачем не надано доказів отриманням ним комунальних послуг за спірний період від постачальників таких послуг, доказів оплати ним цих комунальних послуг та доказів споживання таких послуг відповідачем.

01.11.2018 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на пояснення у справі, в якій позивач зазначає, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та укладеного сторонами договору оренди ухиляється від виконання зобов'язань зі сплати орендних платежів, установлених договором.

08.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у справі № 910/9343/18 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 757/43294/18-к та у кримінальному провадженні № 120181000900003358.

Також, 08.11.2018 представник відповідача подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи, в якому просить суд призначити розгляд справи № 910/9343/18 колегіально у складі трьох суддів.

У судовому засіданні 08.11.2018 розглянувши подане відповідачем клопотання про призначення колегіального розгляду справи, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Закон не визначає, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду. Складність справи може визначатися залежно від складності спірних матеріально-правових відносин; кількості доказів, поданих на підтвердження вимог та заперечень; неясності чи суперечливості правових норм, що підлягають застосуванню у спірних відносинах; неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини тощо.

Враховуючи наведене, у даному випадку суд не вбачає підстав для призначення колегіального розгляду справи, у зв'язку з чим визнає подане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Також, у судовому засіданні 08.11.2018 оголошено перерву до 22.11.2018.

19.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та про витребування доказів, в яких зазначає, що у справі № 757/43294/18-к розглядається виключно питання правомірності вилучення у відповідача документів в рамках кримінального провадження № 120180000000000140, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі. Крім того, позивач зазначає, що відповідач самостійно не звертався до позивача з метою отримання зазначених у клопотанні про витребування доказів документів.

22.11.2018 представник третьої особи через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справу, в якому зазначає про неможливість направлення у судове засідання повноважних представників, у зв'язку з участю в інших судових засіданнях та просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 22.11.2018, розглянувши клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, суд відзначив, що юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, тому суд відмовив у задоволенні поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначив, що у справі № 757/43294/18-к розглядається виключно питання правомірності вилучення у відповідача документів в рамках кримінального провадження № 12018000000000140, яке стосується господарської діяльності відповідача.

При цьому, суд зазначив, що нормами процесуального законодавства не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі, як здійснення досудового розслідування чи оскарження ухвали в кримінальному провадженні, тому у даному випадку судом не встановлено неможливості самостійно встановити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, у зв'язку з чим відсутні підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 757/43294/18-к та у кримінальному провадженні № 120181000900003358, відтак, - суд визнав подане клопотання необґрунтованим та відмовлив у його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 клопотання Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" у строк до 17.12.2018: належним чином засвідчені читабельні копії договорів приєднання позивача до енергопостачання, водопостачання та про теплопостачання, чинні протягом липня-грудня 2017 року; належним чином засвідчені копії розрахунків компенсаційних послуг, на підставі яких позивачем було виставлено рахунки, додані до позовної заяви. Підготовче засідання відкладено на 20.12.2018.

18.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 22.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/9343/18 призначено на 31.01.2019.

29.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у період з серпня по грудень 2017 року направляв відповідачу рахунки на оплату комунальних та експлуатаційних послуг, а відтак відсутні правові підстави для нарахування пені та 3 % річних за прострочення платежів з компенсації експлуатаційних витрат на утримання приміщень.

31.01.2019 представник відповідача через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання, в якому просить суд призначити у даній справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експерта поставити наведені у клопотанні питання.

У судовому засіданні 31.01.2019 суд на місці ухвалив залишити без розгляду клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи, у зв'язку з пропуском встановленого судом строку на подання відповідних клопотань та ненаведення відповідачем поважних причин неподання такого клопотання в підготовчому провадженні.

Також, у судовому засіданні 31.01.2019 оголошено перерву до 21.02.2019.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.02.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 між Приватним акціонерним товариством "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (далі - орендодавець) та Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - орендар) укладено договір № 18/03-13 оренди нерухомого майна, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає, у відповідності до умов даного договору, у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 5 537,5 м2, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, та належить орендарю на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс, а саме:

- будівля літера "Б'" - загальна площа орендованих приміщень складає 263,2 м2 (на першому поверсі - 178,5 м2, на третьому поверсі кімната за 302 площею 84,7 м2),

- будівля літера "Б" - загальна площа орендованих приміщень складає 4671,7 м2 (на першому поверсі кімната за номером 104 площею 54,1 м2 та кімната за номером 150 площею 102 м2, на п'ятому поверсі приміщення загальною площею 1854,8 м2, на шостому поверсі приміщення загальною площею 1886,2 м2, на сьомому поверсі приміщення загальною площею 774,6 м2),

- адміністративно офісна будівля, приміщення, що знаходяться на першому поверсі, загальною площею 552,6 м2,

- будівля літера "Д" на першому поверсі кімната площею 50,0 м2.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що об'єкт оренди може використовуватися орендарем винятково для здійснення діяльності, обумовленої сторонами, а саме як офісне приміщення для здійснення статутної діяльності. Цільове призначення використання об'єкта оренди протягом строку дії даного договору може бути змінено за письмовим узгодженням сторін.

Згідно п. 1.5 договору, передача об'єкта оренди оформляється актом прийому-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, орендодавець зобов'язаний, зокрема передати орендарю об'єкт оренди в орендне користування на умовах та в строки, передбачені даним договором і не ухилятись від підписання актів, які передбачені умовами даного договору; у випадку закінчення строку дії даного договору або його дострокового припинення/розірвання, прийняти від орендаря об'єкт оренди у відповідності з умовам даного договору.

В свою чергу, відповідно до п. 2.3. договору орендар зобов'язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, компенсацію комунальних, експлуатаційних, інших платежів, передбачених даним договором - у відповідності з умовами даного договору; при припиненні з будь-яких підстав даного договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди у стані, в якому він його одержав з урахуванням нормального зносу.

Згідно п. 3.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє до 08.10.2013 включно.

Об'єкт оренди передається орендарю на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, в якому вказується опис технічного стану, кінцевий розмір площі об'єкта оренди, місце розташування об'єкта оренди на по-етажному плані (п. 4.1. договору).

За умовами п. 4.3. договору, орендар зобов'язаний в останній день дії даного договору повернути орендодавцю об'єкт оренди в стані, не гіршому за той, в якому об'єкт оренди був переданий орендарю по акту приймання-передачі об'єкта оренди з врахуванням нормального зносу і умов даного договору та положень чинного законодавства України, що стосуються поліпшень об'єкта оренди.

Згідно п. 5.1. договору, орендар зобов'язаний вносити орендну плату за користування об'єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені даним договором.

Положеннями п. 5.2. договору сторони погодили, що розмір орендної плати за один календарний місяць (з 1 числа поточного календарного місяця до 1 числа наступного календарного місяця) за користування усім об'єктом оренди становить 613 165, 00 грн., включаючи ПДВ - 102 194, 16 грн.

Відповідно до п. 5.3. договору, орендна плата нараховується орендарю та сплачується орендарем орендодавцю в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця щомісяця. Оплата здійснюється шляхом часткової попередньої оплати в строк не пізніше 29-го (двадцять дев'ятого) числа поточного місяця за наступний місяць оренди на підставі рахунку та остаточного розрахунку в строк не пізніше 10-го (десятого) числа поточного місяця за поточний місяць оренди на підставі рахунку, що був виставлений орендодавцем. В суму орендної плати не входить вартість комунальних та експлуатаційних послуг. Додатково орендар здійснює компенсацію вартості комунальних та експлуатаційних послуг на умовах цього договору.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що орендна плата за неповний календарний місяць розраховується пропорційно періоду користування об'єктом у відповідному місяці. Датою нарахування доходу орендодавця є останнє число місяця.

Оплата за останній місяць оренди виконує функцію забезпечення зобов'язань орендаря щодо своєчасної оплати орендної плати за останній місяць оренди об'єкта оренди за даним договором. В разі збільшення розміру орендної плати протягом строку дії договору, сума авансового платежу підлягає збільшенню на суму підвищення розміру орендної плати у відповідний період. В такому разі орендар зобов'язується поповнити авансовий платіж за останній місяць оренди протягом 3-х банківських днів від дня отримання рахунку на сплату від орендодавця (п. 5.6. договору).

Відповідно до п. 5.8 договору орендар, крім орендної плати, повинен компенсувати орендодавцю витрати на комунальні послуги (електроенергію, воду, тепло ) та утримання приміщень. Оплата витрат на комунальні послуги та утримання приміщень здійснюється орендарем щомісячно за фактично спожиті комунальні послуги та послуги з утримання приміщень у строк не пізніше 3-го (третього) числа місяця наступного за розрахунковим на підставі рахунку, що був виставлений орендодавцем.

Згідно п. 5.9. договору, орендар додатково щомісячно відшкодовує орендодавцю витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об'єкта оренди (надалі - експлуатаційні витрати) в термін, встановлений пунктом 5.9. даного договору, на підставі рахунку, наданого орендодавцем.

У відповідності до п. 5.15 договору, останнім днем сплати платежів, передбачених цим договором, є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцю.

Згідно п. 10.5. договору, за прострочення поточних платежів з орендної плати, експлуатаційних витрат, витрат на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення за весь час прострочення. Сторони домовились, що строк позовної давності до вимог про стягнення пені становить 1 (один) рік. Крім того, орендар сплачує 3 % річних.

Пунктом 13.4. договору сторони визначили, що норми Закону України "Про оренду державного і комунального майна" не поширюють свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами у зв'язку з укладенням даного договору.

На виконання умов договору № 18/03-13 оренди нерухомого майна від 29.03.2013, орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове оплачуване користування приміщення загальною площею 5 537,5 м2, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, та належить орендарю на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс, а саме: будівля літера "Б'" - загальна площа орендованих приміщень складає 263,2 м2 (на першому поверсі - 178,5 м2, на третьому поверсі кімната за номером 302 площею 84,7 м2), будівля літера "Б" - загальна площа орендованих приміщень складає 4671,7 м2 (на першому поверсі кімната за номером 104 площею 54,1 м2 та кімната за номером 150 площею 102 м2, на п'ятому поверсі приміщення загальною площею 1854,8 м2, на шостому поверсі приміщення загальною площею 1886,2 м2, на сьомому поверсі приміщення загальною площею 774,6 м2), адміністративно офісна будівля, приміщення, що знаходяться на першому поверсі, загальною площею 552,6 м2, будівля літера "Д" на першому поверсі кімната площею 50,0 м2, що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі оренди від 08.04.2013 згідно договору оренди № 18/03-13 від 29.03.2013.

В подальшому між сторонами були підписані додаткові угоди якими були внесені відповідні зміни та доповнення до договору, зокрема:

- додатковою угодою № 5 від 30.11.2013 сторони погодили пункт 1.1 договору викласти в наступній редакції: "орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 5 620,1 м2, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, та належать орендарю на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс, а саме: будівля літера "Б'" - загальна площа орендованих приміщень складає 263,2 м2 (на першому поверсі - 178,5 м2, на третьому поверсі кімната за номером 302 площею 84,7 м2), будівля літера "Б" - загальна площа орендованих приміщень складає 4754,3 м2 (на першому поверсі кімната за номером 104 площею 54,1 м2 та кімната за номером 150 площею 102 м2, на п'ятому поверсі приміщення загальною площею 1854,8 м2, на шостому поверсі приміщення загальною площею 1886,2 м2, на сьомому поверсі приміщення загальною площею 857,2 м2), адміністративно офісна будівля, приміщення, що знаходяться на першому поверсі, загальною площею 552,6 м2, будівля літера "Д" на першому поверсі кімната площею 50,0 м2.", про що підписали відповідний акт прийому-передачі від 30.11.2013, а також виклали пункту 5.2 договору в наступній редакції - "розмір орендної плати за один календарний місяць (з 1 числа поточного календарного місяця до 1 числа наступного календарного місяця) за користування усім об'єктом оренди становить 622 312 грн 00 коп., включаючи ПДВ - 103 718 грн 67 коп.";

- додатковою угодою № 9 від 23.02.2015, серед іншого, сторони погодили пункт 5.1 договору викласти в наступній редакції: " розмір орендної плати за один календарний місяць (з 1 числа поточного календарного місяця до 1 числа наступного календарного місяця) за користування усім об'єктом оренди становить 843 015 грн 00 коп., включаючи ПДВ - 140 520 грн 50 коп.;

- додатковою угодою № 24 від 26.09.2016, серед іншого, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня 2017 по грудень 2017 позивачем виставлено та надано разом з листами відповідачу наступні рахунки на оплату орендної плати на загальну суму 2 529 045, 00 грн.: № 18/03-13_Ар_3774 від 03.10.2017 на суму 843 015, 00 грн. за жовтень 2017 року; № 18/03-13_Ар_4486 від 03.11.2017 за листопад 2017 на суму 843 015, 00 грн.; № 18/03-13_Ар_5011 від 03.12.2017 на суму 843 015, 00 грн. за грудень 2017; а також позивачем виставлено відповідачу рахунки на компенсацію вартості експлуатаційних та комунальних послуг наданих за період з 01 серпня 2017 по 31 грудня 2017 на загальну суму 1 012 220, 89 грн., а саме: №18/03-13_Км_3594 від 03.09.2017 на суму 194 836, 47 грн. за серпень 2017 року; № 18/03-13_Км_4051 від 03.10.2017 на суму 194 836, 47 грн. за вересень 2017 року; № 18/03-13_Км_4767 від 03.11.2017 на суму 204 611, 11 грн. за жовтень 2017; № 18/03-13_Км_4308 від 03.12.2017 на суму 208 968, 39 грн. за листопад 2017; № 18/03-13_Км_5262 від 31.12.2017 на суму 208 968, 39 грн. за грудень 2017, факт отримання вказаних рахунків підтверджується відмітками орендаря на супровідних листах (т. ІІІ, а.с. 51, 52, 53, 54, 55).

Проте, як зазначає позивач, відповідач за надані послуги з оренди нежитлового приміщення за період з жовтня 2017 по грудень 2017 не розрахувався та не здійснив компенсацію вартості наданих експлуатаційних та комунальних послуг за період з 01 серпня 2017 по 31 грудня 2017.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 07/02-003803 від 19.03.2018, в якій позивач вимагав терміново виконати зобов'язання щодо повної оплати заборгованості за договором № 18/03-13 оренди нерухомого майна від 29.03.2013 у розмірі 3 541 265, 89 грн., яка отримана відповідачем 19.03.2018, що підтверджується відміткою відповідача на вказаній претензії.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги Публічне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" зазначає, що Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання з оплати орендних платежів, комунальних платежів та експлуатаційних витрат, у зв'язку з чим за відповідачем за період з 01.08.2017 по 31.12.2017 утворилась заборгованість у розмірі 3 541 265, 89 грн., з якою: 2 529 045, 00 грн. - заборгованість з орендної плати та 1 012 220, 89 грн. - заборгованість з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 418 923, 67 грн. - пені за період з 11.10.2017 по 04.03.2018 та 41 693, 57 грн. - 3 % річних за період 11.10.2017 по 04.03.2018.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 18/03-13 від 29.03.2013, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що наразі позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, яка утворилась за період з жовтня 2017 по грудень 2017 у розмірі 2 529 045, 00 грн. та заборгованості з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг наданих за період з 01 серпня 2017 по 31 грудня 2017 у розмірі 1 012 220, 89 грн., що разом складає 3 541 265, 89 грн.

В свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що у зв'язку з незгодою відповідача з пропозицією позивача про збільшення вартості договору та не підписання відповідачем запропонованої позивачем додаткової угоди до договору про збільшення орендної плати, відповідно до п. 5.7. договору починаючи з 13.12.2016 договір є розірваним в односторонньому порядку з ініціативи позивача.

Крім того, відповідач зазначає, що після неодноразових спроб відповідача позивач прийняв орендоване майно за актом прийому-передачі приміщень з оренди від 04.05.2017. Факт звільнення відповідачем орендованого приміщення також підтверджується укладеним 26.12.2016 відповідачем договором оренди нежитлових приміщень № 83/16/113/2-16 з Товариством з обмеженою відповідальністю Київський експериментальний машинобудівний завод Стенд та актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2017 до договору оренди нежитлових приміщень № 83/16/113/2-16.

Відповідач також наголошує, що відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником приміщень, що були предметом договору, є Спільне українсько-білоруське підприємство Укртехносинтез (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), у зв'язку з чим у позивача відсутнє право стягнення з відповідача коштів за користування майном, власником якого є третя особа.

Також, відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву наступні листи:

Лист № 21/11-8 від 03.01.2017, яким відповідачем запропоновано позивачу зменшити орендовані площі за договором до 235,7 м2 та з метою належної передачі до 03.03.2017 орендованих приміщень, запропоновано створити спільну комісію із приймання передачі приміщень. Вказаний лист було отримано позивачем про що свідчить відповідна відмітка на листі.

Листом № 07/00-003386 від 23.02.2017 позивач повідомив відповідача про готовність розглянути пропозиції відповідача та узгодити процес прийому-передачі (повернення) орендованих приміщень, а також визначив склад постійно-діючої комісії з прийому-передачі приміщень з орендного користування.

Листом № 655/9-8 від 01.03.2017 відповідач звернувся до позивача з проханням з'явитися 03.03.2017 о 10 год. 00 хв. та 09.03.2017 о 10 год. 00 хв. у хол першого поверху адміністративно-офісної будівлі за адресою; вул. Ушинського, 40, м. Київ для передачі частини приміщень, а також направив проекти акту приймання-передачі об'єктів оренди згідно договору оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013 від 03.03.2017 загальною площею 2 272,49 м2 (приміщення, що знаходяться на першому поверсі адміністративно-офісної будівлі площею 552,6 м2, на 6-му поверсі адміністративно-офісної будівлі літера "Б" площею 1145,19 м2, на 7-му поверсі адміністративно-офісної будівлі літера "Б" площею 333,9 м2, на 3-му поверсі адміністративно-офісної будівлі літера "Б'" площею 84,7 м2 (кімната 302), на 1-му поверсі адміністративно-офісної будівлі літера "Б" площею 156,1 м2 (кімната 104, 105), приміщення, що знаходиться в будівлі літера "Д" площею 50,0 м2), та акту приймання-передачі об'єктів оренди згідно договору оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013 від 09.03.2017 загальною площею 2 378,1 м2 (приміщення, що знаходяться на п'ятому поверсі адміністративно-офісної будівлі літера "Б" площею 1854,8 м2, на 7-му поверсі адміністративно-офісної будівлі літера "Б" площею 523,3 м2). Вказаний лист було отримано позивачем 04.01.2017 про що свідчить відповідна відмітка на листі.

Відповідно до листа № 16/61/к від 03.03.2017, у зв'язку з відмовою представників позивача від підписання акту огляду технічного стану приміщення згідно договору оренди нерухомого майні № 18/03-13 від 29.03.2013 та акту прийому-передачі приміщень від 03.03.2017 згідно договору оренди нерухомого майні № 18/03-13 від 29.03.2013 загальною площею 99,1 м2 (приміщення, що знаходиться на 7-му поверсі адміністративно-офісної будівлі літера "Б" площею 99,1 м2 (кабінети № 703 (56,0 м2), № 705 (43,1 м2)), відповідачем було направлено позивачу по 2 примірники підписаних відповідачем оригіналів вказаних актів. Вказаний лист було отримано 03.03.2017 позивачем про що свідчить відповідна відмітка на листі.

Листом № 695/9-8 від 09.03.2017 відповідач направив на адресу позивача по 2 підписані відповідачем примірники оригіналу акту приймання-передачі об'єктів оренди згідно договору оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013 від 09.03.2017 загальною площею 1932,6 м2 та акту приймання-передачі об'єктів оренди згідно договору оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013 від 09.03.2017 загальною площею 2 668,9 м2, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку № 4994 від 03.03.2016 та опису вкладення у рекомендований лист від 09.03.2017.

Листом № 777/9-8 від 16.03.2017 відповідач звернувся до позивача з проханням з'явитися 16.03.2017 о 15 год. 00 хв. у хол першого поверху адміністративно-офісної будівлі за адресою; вул. Ушинського, 40, м. Київ для передачі ключів відповідно до договору оренди нерухомого майні № 18/03-13 від 29.03.2013 для проведення інвентаризації площ об'єкта оренди. Вказаний лист було отримано позивачем 16.03.2017 о 10 год. 23 хв., про що свідчить відповідна відмітка на листі.

Крім того, відповідно до листа № 880/20-8 від 27.03.2017 відповідач направив на адресу позивача ключі від звільнених відповідачем приміщень загальною площею 4 598,8 м2, що орендувалися за договором оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013. Від отримання вказаного листа позивач відмовився, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 03505 04159826.

Листом № 1101/9-8 від 12.04.2017 відповідач звернувся до позивача з проханням з'явитися 14.04.2017 о 10 год. 00 хв. у хол першого поверху адміністративно-офісної будівлі за адресою; вул. Ушинського, 40, м. Київ для передачі частини приміщень та передачі ключів (будівля літера "Б" - орендовані приміщення на шостому поверсі площею 741,0 м2), а також направив 2 підписані відповідачем примірники оригіналу акту приймання-передачі об'єктів оренди згідно договору оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013 від 14.04.2017 загальною площею 741,0 м2 (будівля літера "Б" - орендовані приміщення на першому поверсі площею 741,0 м2). Вказаний лист було отримано позивачем 13.04.2017 про що свідчить відповідна відмітка на листі.

Відповідно до фіскального чеку № 4833 від 19.04.2017 та опису вкладення у цінний лист від 19.04.2017 № 0304008935571, листом № 1136/20-8 від 19.04.2017 відповідач направив на адресу позивача ключі від звільнених відповідачем приміщень загальною площею 5 387,5 м2, що орендувалися за договором оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013. Зазначений лист був отриманий позивачем 26.04.2017, що підтверджується інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення за номером 0304008935571.

Листом № 2092/9-8 від 23.06.2017 відповідач звернувся до позивача з проханням з'явитися 30.06.2017 о 10 год. 00 хв. у хол першого поверху адміністративно-офісної будівлі за адресою; вул. Ушинського, 40, м. Київ для передачі частини приміщень та передачі ключів (будівля літера "Б'" - орендовані приміщення на першому поверсі площею 178,5 м2), а також направив 2 підписані відповідачем примірники оригіналу акту приймання-передачі об'єктів оренди згідно договору оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013 від 30.06.2017 загальною площею 178,5 м2 . Вказаний лист було отримано позивачем 23.06.2017 про що свідчить відповідна відмітка на листі.

Проте, суд зазначає, що зазначені вище листи, які відповідачем долучені до відзиву на позовну заяву були предметом дослідження під час розгляду справи № 910/12763/17 та апеляційним судом було надано їм правову оцінку.

При цьому, суд не погоджується з твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" зверталося до Господарського суду міста Києва з вимогами до Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013 а саме: 6 673 703 грн. 82 коп. - основного боргу з оплати орендних платежів, комунальних платежів та експлуатаційних витрат за період з 01.03.2017 по 31.08.2017, 370 003 грн 03 коп. пені та 43 461 грн 93 коп. 3 % річних.

В свою чергу, 15.09.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява у справі № 910/12763/17 Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" про визнання розірваним договору оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013 з 3 березня 2017 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у справі № 910/12763/17 в задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" до Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення 6 673 703 грн 82 коп. основного боргу, 370 003 грн 03 коп. пені та 43 461 грн 93 коп. 3 % річних, відмовлено повністю. В задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" до Публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" про визнання розірваним договір оренди нерухомого майна № 18/03-13 від 29.03.2013 з 3 березня 2017 року, відмовлено повністю.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у справі №910/12763/17 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у судовій справі №910/12763/17 скасовано та прийнято нове рішення. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" на користь Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" основного боргу 5528466 (п'ять мільйонів п'ятсот двадцять вісім чотириста шістдесят шість) грн. 14 коп. (з яких 5429158 (п'ять мільйонів чотириста двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 54 коп. заборгованість з орендних платежів та 993307 (дев'ятсот дев'яносто три тисячі триста сім) грн. 60 коп.), 370003 (триста сімдесят тисяч три) 03 коп. пені, 43461 (сорок три тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 93 коп. 3 % річних, 89128 (вісімдесят дев'ять тисяч сто двадцять вісім) грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору та 57011 (п'ятдесят сім тисяч одинадцять) грн. 20 коп. витрат на послуги адвоката. В іншій частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" - відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України на користь Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" 133 692 (сто тридцять три тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 39 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.06.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 у справі 910/12763/17 залишено без змін.

Судом під час розгляду справи № 910/12763/17 встановлено, що зі змісту листів (наведені судом вище) вбачається, що орендар: 1) не вимагав розірвання договору в односторонньому порядку, шляхом направлення письмового попередження про це іншій стороні, а пропонував зменшити орендовані площі, тобто вести зміни у договір в частині розміру орендованих площ, щодо яких сторонами згоди досягнуто не було; 2) не посилався на розірвання договору в односторонньому порядку на підставі п. 9.5 договору; 3) не наводив будь-яких передбачених ст. 784 ЦК України обставин, які надають можливість розірвання договору найму на вимогу наймача.

При цьому, листом від 08.02.2017 орендодавець повідомив орендаря про те, що законодавством не передбачено односторонньої зміни зобов'язання , а листом № 07/00-003579 від 23.02.2017 - про відхилення пропозиції відносно змін умов договору, направлених на зменшення розміру орендованих площ та узгодження процесу прийому-передачі (повернення) орендованих приміщень (т.ІІ, а.с. 212).

Тож, судом у справі № 910/12763/17 встановлено, що той факт, що орендодавець листом № 07/00-003579 відхилив пропозицію орендаря щодо внесення змін до договору і узгодження повернення орендованих приміщень, а також невнесення змін до договору в частині зменшення розміру орендованих площ та непередання спору у частині внесення змін до договору на розгляду суду, свідчить про відсутність підстав визнавати або вважати спірний договір оренди розірваним на підставі п. 9.5 договору з 03.03.2017.

Крім того, суд у справі № 910/12763/17 дійшов висновку, що враховуючи недосягнення сторонами згоди про розірвання договору оренди, відсутність доказів припинення договору оренди, а також те, що направлення ключів від приміщень не свідчить про беззаперечне припинення користування орендарем орендованими приміщеннями, колегія суддів зазначила про те, що доводи орендаря про те, що неповернення приміщення відбулось через бездіяльність орендодавця не впливають на обов'язок орендаря сплачувати орендні платежі у відповідності з умовами договору оренди.

З огляду на викладене та те, що сторонами не надано доказів розірвання договору і фактичного повернення майна у спірний період та відповідно не доведено настання передбачених п 5.15. договору обставин, колегія суддів у справі № 910/12763/17 зазначила про наявність у відповідача обов'язку по сплаті позивачу орендної плати та витрат на комунальні та експлуатаційні послуги у визначений позивачем період дії договору у відповідності з визначеними у ньому умовами.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 у справі № 910/12763/17, яка набрала законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.

Тож, апеляційний суд дійшов висновку, що договір не є розірваним, як помилково вважає відповідач, докази припинення дії договору відсутні, направлення ключів від приміщень не свідчить про беззаперечне припинення користування орендарем орендованими приміщеннями, тож у орендаря наявний обов'язок сплачувати орендні платежі та витрат на комунальні та експлуатаційні послуги у відповідності з умовами договору оренди.

За змістом ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що строк оренди у відповідності до умов цього договору починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі і закінчується датою підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди.

Акт приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди від орендаря до орендодавця у зв'язку із закінченням (достроковим припиненням) дії договору, повинен бути підписаний сторонами в останній день дії даного договору оренди. Обов'язок по підготовці акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди покладається на орендаря (п. 3.2.2. договору).

Проте, суд зазначає, що у матеріалах даної справи, відсутній складений та підписаними представниками позивача та відповідача акт приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди.

За змістом ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Аналогічні положення також містяться у ч. 1 ст. 286 ГК України.

За змістом п. 5.2 договору у редакції додаткової угоди № 9 від 23.02.2015, розмір орендної плати за один календарний місяць (з 1 числа поточного календарного місяця до 1 числа наступного календарного місяця) за користування усім об'єктом оренди становить 843 015,00 грн., включаючи ПДВ - 140 520,50 грн. (т.І,а.с. 36).

У відповідності до пункту 5.15 договору останнім днем сплати платежів, передбачених цим договором, є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцю.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд зазначає, що у відповідача наявний обов'язок по сплаті позивачу орендної плати та витрат на комунальні та експлуатаційні послуги у зазначений позивачем період дії договору у відповідності з визначеними у ньому умовами.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що за період з жовтня 2017 по грудень 2017 позивачем виставлено та надано разом з листами відповідачу наступні рахунки на оплату орендної плати на загальну суму 2 529 045, 00 грн.: № 18/03-13_Ар_3774 від 03.10.2017 на суму 843 015, 00 грн. за жовтень 2017 року; № 18/03-13_Ар_4486 від 03.11.2017 за листопад 2017 на суму 843 015, 00 грн.; № 18/03-13_Ар_5011 від 03.12.2017 на суму 843 015, 00 грн. за грудень 2017; а також позивачем виставлено відповідачу рахунки на компенсацію вартості експлуатаційних та комунальних послуг наданих за період з 01 серпня 2017 по 31 грудня 2017 на загальну суму 1 012 220, 89 грн., а саме: №18/03-13_Км_3594 від 03.09.2017 на суму 194 836, 47 грн. за серпень 2017 року; № 18/03-13_Км_4051 від 03.10.2017 на суму 194 836, 47 грн. за вересень 2017 року; № 18/03-13_Км_4767 від 03.11.2017 на суму 204 611, 11 грн. за жовтень 2017; № 18/03-13_Км_4308 від 03.12.2017 на суму 208 968, 39 грн. за листопад 2017; № 18/03-13_Км_5262 від 31.12.2017 на суму 208 968, 39 грн. за грудень 2017, факт отримання вказаних рахунків підтверджується відмітками орендаря на супровідних листах (т. ІІІ, а.с. 51, 52, 53, 54, 55).

Проте, відповідач за надані послуги з оренди нежитлового приміщення за період з жовтня 2017 по грудня 2017 не розрахувався та не здійснив компенсацію вартості наданих експлуатаційних та комунальних послуг за період з 01 серпня 2017 по 31 грудня 2017, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати на компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг.

Відповідно до п. 5.3. договору, орендна плата нараховується орендарю та сплачується орендарем орендодавцю в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця щомісяця. Оплата здійснюється шляхом часткової попередньої оплати в строк не пізніше 29-го (двадцять дев'ятого) числа поточного місяця за наступний місяць оренди на підставі рахунку та остаточного розрахунку в строк не пізніше 10-го (десятого) числа поточного місяця за поточний місяць оренди на підставі рахунку, що був виставлений орендодавцем. В суму орендної плати не входить вартість комунальних та експлуатаційних послуг. Додатково орендар здійснює компенсацію вартості комунальних та експлуатаційних послуг на умовах цього договору.

Відповідно до п. 5.8 договору орендар, крім орендної плати, повинен компенсувати орендодавцю витрати на комунальні послуги (електроенергію, воду, тепло ) та утримання приміщень. Оплата витрат на комунальні послуги та утримання приміщень здійснюється орендарем щомісячно за фактично спожиті комунальні послуги та послуги з утримання приміщень у строк не пізніше 3-го (третього) числа місяця наступного за розрахунковим на підставі рахунку, що був виставлений орендодавцем

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи умови п. 5.3. та п. 5.8 договору, відповідач зобов'язаний був перераховувати орендну плату не пізніше 10-го (десятого) числа поточного місяця за поточний місяць оренди та здійснювати оплату витрат на комунальні послуги та утримання приміщень у строк не пізніше 3-го (третього) числа місяця наступного за розрахунковим, тобто починаючи з 11 числа поточного місяця оренди відбувалося прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати, та починаючи з 4-го числа кожного місяця наступного за розрахунковим відбувалося прострочення зі сплати комунальних та експлуатаційних послуг.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем заявлено до стягнення 194 836, 47 грн. компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг наданих у серпні 2017 року.

Проте, суд зазначає, що вказана вимога була заявлена у справі № 910/12763/17, за результатами розгляду якої апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 194 836, 47 грн. - компенсація вартості експлуатаційних та комунальних послуг наданих у серпні 2017 року, оскільки позивачем не було надано відповідний рахунок на оплату експлуатаційних послуг за серпень 2017 року на суму 194 836, 46 грн. та докази його направлення орендарю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З наведеного вбачається, що наявність такого, що набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є підставою для закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи наявність постанови суду, яка набрала законної сили, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 910/9343/18 в частині стягнення 194 836, 46 грн. заборгованості з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг за серпень 2017 року підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 2 529 045, 00 грн. - заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2017 по грудень 2017 та 817 384, 42 грн. - заборгованості з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг наданих за період з вересня 2017 по грудень 2017.

При цьому, суд не приймає до уваги надані відповідачем скрін-шоти сторінок з мережі Інтернет, на яких, на думку відповідача, міститься інформація про користування нерухомим майном, що було предметом договору третіми особами, не пов'язаними з відповідачем, з огляду на те, що роздруківки з Інтернет сторінок не є належними та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 78 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення відповідачем на прийняття позивачем за актом приймання-повернення орендованого майна з оренди.

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача про те, що власником приміщень, що були предметом договору, є Спільне українсько-білоруське підприємство Укртехносинтез (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), у зв'язку з чим у позивача відсутнє право стягнення з відповідача коштів за користування майном, власником якого є третя особа, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2017 між Спільним українсько-білоруським підприємством Укртехносинтез (далі - сторона 1) та Приватним акціонерним товариством "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (далі - сторона 2) укладено договір № 84-25/2017 про надання майнових прав, за яким у зв'язку з набуттям стороною-1 права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ушинського, 40 (далі - об'єкт) та наявністю укладених стороною - 2, як колишнім власником об'єкту, та діючих на момент набуття права власності Стороною - 1 договорів оренди (найму) приміщень в об'єкті, Сторони погодили:

1.1. Усі договори найму (оренди) нерухомого майна (приміщень), які укладені Стороною - 2 до моменту набуття Стороною - 1 права власності на об'єкт зберігають свою чинність, і діють до завершення вказаного в них строку дії. При цьому, Сторона - 2 не має право вносити без письмового погодження Сторони - 1 зміни до цих договорів стосовно строку їх дії.

1.2. Сторона - 1 надає Стороні - 2 майнові права на приміщення в об'єкті, які визначені додатком, що є невід'ємною частиною цього договору (далі - приміщення), включаючи право користування та розпорядження зазначеними приміщеннями з правом передавання їх платній основі у найм (оренду) третім особам та отримання усіх платежів (доходів) від передачі приміщень в користування від орендарів з якими Стороною - 2 укладено договори оренди нерухомого майна. Обсяг майнових прав що надаються стороні-2 за цим договором відповідає повному обсягу прав орендодавця щодо зазначених в додатку 1 до цього договору приміщень, визначеному чинним законодавством України та укладеними Стороною - 2 договорами (оренди) приміщень, з правом внесення змін умов цих договорів, окрім права продовжувати строк ї дії.

1.3.Майнові права на приміщення, визначені цим договором, передаються Стороні - 2 з моменту набуття Стороною - 1 права власності на об'єкт на строк дії договорів, який зазначений в додатку 1, але в будь-якому випадку не більше ніж до 31.12.2018 року. Право на отримання від третіх осіб оплати за користування приміщеннями на умовах визначених укладеними Стороною - 2 договорами (оренди) приміщень зберігаються за Стороною - 2 до отримання оплати в повному обсязі.

Крім того, у матеріалах справи наявний лист від 07.02.2018 № 568 (який також був досліджений судом під час розгляду справи № 910/12763/17), яким СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ (яке є власником відповідного майна, згідно наданої відповідачем інформаційної довідки станом на 21.01.2018) підтвердило право ПрАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" передавати спірне майно в оренду та отримувати весь обсяг орендних та інших платежів передбачених укладеними договорами оренди.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати орендної сплати та наданих комунальних та експлуатаційних послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 18/03-13 оренди нерухомого майна від 29.03.2013 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню частково у розмірі 3 346 429, 42 грн., з яких: 2 529 045, 00 грн. - заборгованість з орендної плати та 817 384, 42 грн. - заборгованість з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 418 923, 67 грн. - пені за період з 11.10.2017 по 11.04.2018 (за прострочення платежів з орендної плати) та за період з 04.09.2017 по 04.03.2018 (за прострочення платежів з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг) та 41 693, 57 грн. - 3 % річних за період з 11.10.2017 по 11.04.2018 (за прострочення платежів з орендної плати) та за період з 04.09.2017 по 04.03.2018 (за прострочення платежів з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг).

Згідно п. 10.5. договору, за прострочення поточних платежів з орендної плати, експлуатаційних витрат, витрат на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення за весь час прострочення. Сторони домовились, що строк позовної давності до вимог про стягнення пені становить 1 (один) рік. Крім того, орендар сплачує 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року)

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи, що судом встановлено відсутність підстав для стягнення з відповідача 194 836, 47 грн. заборгованості з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг за серпень 2017 року, що були предметом розгляду у справі № 910/12763/17 судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача сум пені та 3 % річних, за вирахуванням 194 836, 47 грн.

Тож, за розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені у загальному розмірі 377 652, 38 грн. (розрахунок здійснений у правовому порталі України Ліга Закон), яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 11.10.2017 по 11.04.2018 (за прострочення платежів з орендної плати) та за період з 04.09.2017 по 04.03.2018 (за прострочення платежів з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг), а також сума 3 % річних у розмірі 34 227, 71 грн., за період з 11.10.2017 по 11.04.2018 (за прострочення платежів з орендної плати) та за період з 04.09.2017 по 04.03.2018 (за прострочення платежів з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг), при цьому суд зазначає, що пеня та 3 % річних не нараховувалися на суму 194 836, 47 грн. (заборгованості з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг за серпень 2017 року), а тому вимога в цій частині також підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, п. 3 ч. 1 ст. 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі № 910/9343/18 в частині стягнення 194 836, 46 грн. заборгованості з компенсації вартості експлуатаційних та комунальних послуг за серпень 2017 року - закрити на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.

2. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, ідентифікаційний код - 20015794) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (03515, м. Київ, вул.Ушинського, буд. 40, ідентифікаційний код - 05528421) 3 346 429 (три мільйона триста сорок шість тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 42 коп. - основного боргу, 377 652 (триста сімдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 46 коп. - пені, 34 227 (тридцять чотири тисячі двісті двадцять сім) грн. 71 коп. - 3 % річних та 56 374 (п'ятдесят шість тисяч триста сімдесят чотири) грн. 64 коп. - судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 04.03.2019

Суддя Щербаков С.О.