Рішення

від 20.02.2019 по справі 916/2387/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2387/18

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1- на підставі довіреності;

Від відповідача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності;

Від третьої особи : не з'явився;

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства «Одесаобленерго» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАЛОВСЬКОГО,4» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еліткомсервіс» про стягнення 190 422,70грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Одесаобленерго» (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАЛОВСЬКОГО,4» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 190 422,70 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на "27" листопада 2018 р. о 10:00 год.

27.11.2018р. у судовому засіданні Акціонерне товариство «Одесаобленерго» звернулось до господарського суду із усним клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Еліткомсервіс» (68000, м. Чорноморськ, вул. Карла Маркса, 2Б, код ЄДРПОУ 33647853).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2018р. було залучено до участі у справі №916/2387/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Еліткомсервіс» та відкладено підготовче засідання на "11" грудня 2018 р. о 12:30год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2018р. було відкладено підготовче засідання на "27" грудня 2018 р. о 09:45 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2018р. було продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/2387/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на "25" січня 2019 р. о 11:30 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. було закрито підготовче провадження у справі № 916/2387/18 за позовом Акціонерного товариства «Одесаобленерго» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАЛОВСЬКОГО,4» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еліткомсервіс» про стягнення 190 422,70грн. та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "25" січня 2019 р. о 14:15 год.

В судовому засіданні 25.01.2019р. було оголошено перерву до "14" лютого 2019 р. до 10:20 год.

В судовому засіданні 14.02.2019р. було оголошено перерву до "20" лютого 2019 р. до 10:00 год.

21.11.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

10.12.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідно до якої, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

26.12.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

16.01.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшли заперечення проти клопотання про витребування доказів.

13.02.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до яких, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

18.02.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшли заперечення проти доводів відповідача.

20.02.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між акціонерним товариством «Одесаобленерго'' та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Еліткомсервіс було укладено Договір про тимчасове постачання електричної енергії з електролічильником № 20007 від 05.02.2007р. (надалі - Договір).

Об'єктом енергопостачання за умовами вищезазначеного Договору був житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 4 із загальним обліком.

За умовами Договору, а саме додатку №5 Порядок розрахунків , розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 15 числа попереднього місяці того ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття розрахунковий період та календарний місяць вважати прирівняними.

Пунктом 1 Договору передбачено характеристику та місце встановлення розрахункових засобів обліку в ТП 2121 №01157776 та №01157075 (був замінений на №01157132).

Таким чином, розрахункові засоби обліку №01157776 та №01157132 за умовами Договору встановлені в трансформаторній підстанції №2121 AT Одесаобленерго та щомісячний обіг спожитої електроенергії житловим будинком фіксувався постачальником електричної енергії.

08.05.2014р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Маловського,4 звернулось до AT Одесаобленерго з приводу укладення договору про постачання електричної енергії на об'єкт багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул.Маловського, 4 з підстав того, що співвласники житлового будинку у спосіб передбачений законодавством зареєстрували об'єднання співвласників з метою управління та обслуговування житлового будинку замість обслуговуючої організації - товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Еліткомсервіс .

На підтвердження вищезазначеного ОСББ Маловського, 4 надало акт приймання-передачі функцій по управлінню жилим багатоквартирним будинком від 31.03.2014 р. складеному між ОСББ Маловського, 4 та ТОВ Компанія Еліткомсервіс .

Відповідно до листа від 28.05.2014р. AT Одесаобленерго повідомило ОСББ Маловського,4 про перелік документів, які необхідно надати для укладення договору про постачання електричної енергії.

Листом № 3 від 10.07.2014 р. ТОВ Компанія Еліткомсервіс звернулося до AT Одесаобленерго , відповідно до якого повідомило, що в житловому будинку змінилася форма управління з ТОВ Компанія Еліткомсервіс на ОСББ Маловського, 4 та необхідності розірвання укладеного договору про постачання електричної енергії №20007 від 05.02.2007 р.

Як зазначає позивач, станом на момент звернення з дійсним позовом, після тривалого листування, договір про постачання електричної енергії між ОСББ Маловського, 4 та AT Одесаобленерго« не укладений в письмовій формі.

Як зазначає позивач, в період з листопада 2015 р. по вересень 2018 р. електрична енергія була отримана відповідачем на потреби багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Одеса, вул. Маловського, 4 в розмірі 190 422,70 грн., однак, вартість спожитої електричної енергії на потреби багатоквартирного житлового будинку відповідачем не сплачено на користь AT Одесаобленерго .

Таким чином, на думку позивача, з урахуванням того, що повернення електричної енергії в натурі не є можливим з відповідача підлягає стягненню вартість безпідставно набутого товару - електричної енергії в розмірі 190 422,70 грн.

З наведених підстав Акціонерне товариство «Одесаобленерго» звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАЛОВСЬКОГО,4» про стягнення заборгованості у розмірі 190 422,70 грн.

Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів а саме:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно зі ст.ст. 1, 26 Закону України „Про електроенергетику» постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачам, тобто суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю, за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно зі ст.ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є зокрема порушення правил користування енергією.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною 1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таким чином, власники квартир і виділених нежитлових приміщень, щодо яких оформлено право власності на певну особу, у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно із статтею 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.

Статтею 22 цього Закону передбачено, що питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються ГК України у частині господарчого забезпечення діяльності не господарюючих суб'єктів.

Отже, факт створення у багатоквартирному будинку ОСББ є підтвердженням надання власниками квартир та виділених нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Відповідно до відзиву на позовну заяву ОСББ Маловського,4 підтверджує та не заперечує той факт, що співвласники багатоквартирного будинку об'єдналися шляхом створення юридичної особи з метою утримання (управління) спільним майном - багатоквартирним житловим будинком за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 4.

Фактичне прийняття ОСББ Маловського,4 в управління багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 4 підтверджується актом приймання - передачі від 31.03.2014р., що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із статтею 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, а також витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Згідно із позицією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надалі НКРЕКП викладена у листі від 29.11.2016 р. №12856/20.2/7-16, при зміні форми управління багатоквартирним житловим будинком договір про постачання електричної енергії на технічні цілі багатоквартирного будинку укладається з новим споживачем на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з попереднім споживачем.

Відповідно до п. 8 Договору про постачання електричної енергії № 20007 від 05.02.2007р., даний договір мав тимчасовий статус та укладався сторонами (ТОВ Компанія Еліткомсервіс та AT Одесаобленерго ) до вирішення питання балансової належності РУ - 0,4 кВ ТП 2121.

Відповідно до пункту 3.1 правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28, надалі ПКЕЕ (зі змінами та доповненнями, які були чинними станом на момент виникнення спірних правовідносин) електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Як встановлено судом, обсяг спожитої електроенергії багатоквартирним житловим будинком за адресою: м.Одеса, вул. Маловського, 4 враховується розрахунковими засобами обліку №01157776 та №01157132, які встановлені в трансформаторній підстанції 2121.

Проте, договір про постачання електричної енергії між AT Одесаобленерго та ОСББ Маловського,4 не укладено.

При цьому, суд не приймає доводи ОСББ Маловського,4 щодо не укладення договору з вини AT Одесаобленерго з підстав недоведеності та необґрунтованості.

Щодо посилань відповідача, що ОСББ Маловського,4 є належним відповідачем у даній справі та розрахунки по спожитій електроенергії за спірний період має здійснювати ТОВ Компанія Еліткомсервіс , господарський суд зазначає, що саме відповідач є юридичною особою, яка прийняла функції з управління багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул.Маловського, 4 в заявлений до стягнення період, а тому за спожитий обсяг електричної енергії на потреби багатоквартирного житлового будинку має

Стаття 26 ЗУ Про електроенергетику вказує на те, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 22 розділу XVII прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про ринок електричної енергії нормативно - правові акти, прийняті на виконання ЗУ Про електроенергетику . діють до набрання чинності нормативно - правовими актами, затвердженими на виконання цього Закону.

Згідно із п. 5.1. Правил користування електричної енергії, споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (п. 2 ст. 1213 ЦК України).

Згідно із п.п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як встановлено судом, відповідачем в період з листопада 2015 р. по вересень 2018 р. була отримана електрична енергія на потреби багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 4.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок проведений з урахуванням постанови НКРЕКП від 02.03.2015 р. №220 "Про встановлення тарифів, що відпускаються населенню", господарським судом встановлено, що даний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума вартості безпідставно спожитої активної електричної енергії у розмірі 190 422,70 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову, покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Одесаобленерго» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МАЛОВСЬКОГО,4» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еліткомсервіс» про стягнення 190 422,70грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еліткомсервіс» (65006, м. Одеса, вул. Маловського, буд.4; код ЄДРПОУ 38478505) на користь Акціонерного товариства «Одесаобленерго» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість у розмірі 190 422/сто дев'яносто тисяч чотириста двадцять дві/ грн. 70 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 856 /дві тисячі вісімсот п'ятдесят шість/ грн. 34 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 04 березня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут