Ухвала

від 05.03.2019 по справі 911/351/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

05 березня 2019 року м. Чернігівсправа № 911/351/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Романенко А.В., розглянувши заяву від 21.01.2019 за № 2203 про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд ,

вул. Гната Юри, буд. 9, к. 414, м. Київ, 03148

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Еліос Фарм ,

юридична адреса: АДРЕСА_1, 17500

вул. Европейська, буд. 2-А, приміщення 154, с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, Київська область, 08136

предмет спору: про стягнення 5252,64грн

Сторони не викликались

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2019 у справі №911/351/19 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарського суду Чернігівської області позовну заяву №2202 від 21.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд (надалі - ТОВ Грінвуд ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Еліос Фарм (надалі - ТОВ Еліос Фарм ) про стягнення грошових коштів у сумі 5252,64грн та заяву про забезпечення позову за №2203 від 21.01.2019.

Згідно заявленого позову ТОВ Грінвуд просить стягнути з ТОВ Еліос Фарм основну заборгованість у сумі 4046,97грн за товар, поставлений відповідачу на підставі договору №31/1-03-17 від 31.03.2017 поставки продукції (надалі - Договір), 1062,31грн штрафних санкцій (пені) за період з 17.11.2017 по 06.09.2018 нарахованих на підставі п.6.3 Договору та 143,36грн трьох відсотків річних, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за період з 17.11.2017 по 21.01.2019.

04.03.2019, до Господарського суду Чернігівської області, надійшов супровідний лист від 01.03.2019 Господарського суду Київської області, до якого додано ухвалу від 04.02.2019 у справі №911/351/19, якою встановлено територіальну юрисдикцію (підсудність) наявного спору між сторонами, матеріали позовної заяви №2202 від 21.01.2019 з додатками, а також заява про забезпечення позову №2203 від 21.01.2019 з додатками.

З частинами 1 та 6 статті 140 ОСОБА_1 процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову №2203 від 21.01.2019 позивач просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу у справі - ТОВ Еліос Фарм на суму 5252,64грн, тобто в межах ціни заявленого позову.

З огляду на вимоги частини 5 статті 139 ГПК України до заяви про забезпечення позову додано платіжне доручення № 788 від 23.01.2019 про сплату до Державного бюджету судового збору в сумі 960,50грн за її розгляд. ОСОБА_1 суду Київської області від 18.02.2019 повідомлено, що судовий збір у сумі 960,50грн зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, про що в тому числі свідчить сформована судом виписка по рахунку, додана до вказаного листа.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначив, що починаючи з 31.03.2017 між сторонами склались договірні відносини на підставі укладеного договору поставки продукції № 31/1-03-17, на виконання умов якого позивач згідно накладних №00001452 від 14.04.2017, №00001454 від 14.04.2017, №00001897 від 23.05.2017, №00002456 від 03.07.2017, №00004150 від 17.10.2017 поставляв відповідачу товар, за який останній розрахувався не в повному обсязі, станом на 30.10.2018 за відповідачем обліковується заборгованість за неоплачений товар в сумі 4046,97грн.

Як зазначив позивач, відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування у стані припинення починаючи з 16.11.2018 та про встановлення строку для заявлення кредиторами вимог по 20.01.2019, при цьому, сам відповідач ухиляється від отримання вимог кредиторів, оскільки листи-вимоги позивача, що направлені у листопаді 2018 року та у січні 2019 року, залишені ним без відповіді. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що такі дії відповідача свідчать про те, що він намагається уникнути повернення заборгованості за вказаним договором, а відтак, в межах поданого позову, на думку позивача, доцільно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу в межах ціни позову.

Як зазначив позивач, заява подана до суду на підставі статей 136, 137, 139 ГПК України.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 137 вказаного Кодексу до заходів забезпечення позову віднесено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Пленуму ВГСУ №6 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову (п.1,3).

За висновком суду, перебування відповідача у стадії припинення (з 16.11.2018) та не реагування ним на виставлені позивачем в досудовому порядку претензії не свідчать про те, що відповідачем будуть вчинені дії направленні на ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у справі.

Позивачем не доведено існування фактичних обставин, які б безумовно свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову, ціна якого становить 5252,64грн, істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у справі, ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача. Припущення позивача про ухилення відповідача від виконання судового рішення, ухваленого судом за результатами розгляду даного спору, не ґрунтується на належних доказах.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову.

Суд вирішив відмовити ТОВ Грінвуд у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ Еліос Фарм на суму 5252,64грн.

Керуючись статтями 136-140, 234, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд (код ЄДРПОУ 31023578) про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 ОСОБА_1 процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ОСОБА_1 процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.03.2019 .

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко