Рішення

від 17.04.2019 по справі 911/351/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2019 року м. Чернігівсправа № 911/351/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд ,

вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, м. Київ, 03148;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Еліос Фарм ,

юридична адреса: АДРЕСА_1, 17500;

вул. Європейська, 2-А, приміщення 154, с. Корюківщина, Києво-Святошинський район, Київська область, 08136;

предмет спору: про стягнення 5252,64грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 17.04.2019 Господарським судом Чернігівської області на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2019 у справі №911/351/19 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарському суду Чернігівської області позовну заяву №2202 від 21.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд (надалі - ТОВ Грінвуд ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Еліос Фарм (надалі - ТОВ Еліос Фарм ) про стягнення грошових коштів у сумі 5252,64грн.

04.03.2019, до Господарського суду Чернігівської області, надійшов супровідний лист Господарського суду Київської області від 01.03.2019 разом з ухвалою від 04.02.2019 у справі №911/351/19, якою встановлено територіальну юрисдикцію (підсудність) наявного спору між сторонами, та матеріалами позовної заяви №2202 від 21.01.2019.

Згідно заявленого позову ТОВ Грінвуд просить стягнути з ТОВ Еліос Фарм основну заборгованість у сумі 4046,97грн за товар, поставлений відповідачу на підставі договору поставки продукції №31/1-03-17 від 31.03.2017 (надалі - Договір), 1062,31грн штрафних санкцій (пені), нарахованих на підставі п.6.3. Договору за період з 17.11.2017 по 06.09.2018 та 143,36грн трьох відсотків річних, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за період з 17.11.2017 по 21.01.2019.

20.03.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви №2202 від 21.01.2019, Господарським судом Чернігівської області відкрито провадження у справі №911/351/19 за правилами спрощеного позовного провадження, про що постановлено ухвалу від 20.03.2019, якою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті, а саме: відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали, але не пізніше 05.04.2019, для подання до суду та позивачу відзиву на позовну заяву; позивачу - триденний з дня отримання відзиву на позов, але не пізніше 11.04.2019, для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив та відповідачу - триденний строк з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 16.04.2019, для подання до суду та позивачу заперечення на відповідь на відзив.

Попереджено відповідача, що виходячи зі змісту частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі неподання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов у встановлений судом строк у порядку статей 178, 251 ГПК України не скористався.

До початку судового засідання на адресу Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, за наявними в матеріалах справи документами, у зв'язку з неможливістю його прибуття до суду через службове відрядження. Дане клопотання судом задоволено.

Відповідач у судове засідання не прибув, явку повноважного представника не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 20.03.2019 про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу двічі (20.03.2019 та 28.03.2019) за адресою його державної реєстрації згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг наявний в матеріалах справи), а саме: АДРЕСА_2, 17500 (актуальність даних судом перевірено на дату судового засідання), - повернута за зворотною адресою без вручення адресату з відмітками інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення . Так само повернуто без вручення адресату з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання ухвала від 20.03.2019, що направлялась відповідачу за адресою вказаною позивачем у позовній заяві, а саме: вул. Європейська, буд. 2-А, приміщення 154, с. Корюківщина, Києво-Святошинський район, Київська область, 08136.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідач за адресою державної реєстрації був двічі належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, натомість своїми процесуальними правами не скористався.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору у відповідному судовому засіданні.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 1 частини 3 зазначеної статті встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак явку повноважного представника до суду не забезпечив без пояснення причин, відзив на позов у встановлений судом строк не надав, з огляду на зміст частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 статті 202 ГПК України, суд вважає, що неприбуття відповідача у судове засідання та неподання ним відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2017, між ТОВ Грінвуд (далі - Постачальник, позивач у справі) та ТОВ Еліос Фарм (далі - Покупець, відповідач у справі) укладено договір №31/1-03-17 поставки продукції (далі - Договір), за п. 1.1. якого постачальник протягом строку дії даного Договору передає у власність Покупцю товар, а Покупець на умовах та в порядку, визначеному даним Договором, оплачує товар в асортименті та кількості, за узгодженими цінами, вказаними в накладних, і приймає товар на їх підставі. Під товаром, виходячи з умов Договору, сторони розуміють дієтичні добавки, біологічні активні добавки до раціону харчування (БАД), фіточай.

Право власності на товар, переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Накладні мають статус специфікацій, визначений п.2 статті 266 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та вважаються невід'ємними частинами даного Договору (п.1.2 Договору).

Розділом 2 Договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків.

Оплата за товар, що постачається, здійснюється Покупцем у національній валюті України - гривні (п.2.1. Договору). Покупець зобов'язаний оплачувати кожну замовлену партію товару на умовах: оплатити всю суму, яка вказана у відповідній накладній поступово, по мірі реалізації товару з моменту підписання уповноваженим представником Покупця накладної на товар. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Постачальника, вказаний в даному Договорі в безготівковому порядку. Звітність про реалізацію товару Покупець надає наприкінці кожного місяця на електронну адресу Постачальника у відсканованому вигляді за підписом уповноваженої особи та печаткою Покупця. У випадку відсутності реалізації товару Покупець надсилає пустий звіт про реалізований товар в ті самі строки та в такому ж порядку, який зазначено вище, за підписом уповноваженої особи.

Покупець зобов'язаний оплатити вартість реалізованого товару протягом 10-ти днів з моменту надання звіту (п.2.1 Договору). Аналогічний обов'язок покладено на Покупця п.3.1. Договору.

При цьому, за умовами п.4.5. Договору, Покупець має право на повернення нереалізованого товару Постачальнику протягом дії цього Договору , але не пізніше 3-х місяців до закінчення терміну придатності товару.

За приписами п.4.1.-п.4.3. Договору постачання здійснюється Постачальником у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс , за його рахунок на адресу, що вказується Покупцем в межах території України. Доставка товару здійснюється Постачальником протягом 5 робочих днів з моменту надходження письмової заявки Покупця. Уповноважений представник Покупця повинен прийняти товар по кількості, вказаній в накладній. Перевірка по кількості підтверджується підписанням накладної на кожну відвантажену партію товару.

Розділом 9 Договору сторони встановили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами зі строком чинності в один рік. У разі, якщо сторони не заявили про своє бажання розірвати Договір не пізніш ніж за 30 календарних днів до моменту спливу терміну чинності Договору, він вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік.

Договір підписаний від імені позивача та відповідача, а їх підписи скріплені печатками сторін.

Виходячи з правової природи укладеного сторонами правочину - договору №31/1-03-17 від 31.03.2017, суд встановив, що між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані § 1 та § 3 Глави 54 ЦК України.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що в рамках Договору, позивачем, на підставі видаткових накладних від 14.04.2017 за №00001454, від 23.05.2017 за №00001897, від 03.07.2017 за №00002456, від 17.10.2017 за №00004150 поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 19706,11грн.

Перераховані видаткові накладні складені за підписом обох сторін та завірені печатками юридичних осіб. Факт отримання товару за вказаними документами відповідачем не заперечується.

За актом звіряння взаємних розрахунків, складеним станом на 28.08.2018 між ТОВ Грінвуд та ТОВ Еліос Фарм , останнім підтверджено наявність заборгованості перед позивачем у сумі 5046,96грн за товар, поставлений на підставі вказаних вище видаткових накладних. Даний акт підписаний обома сторонами та завірений печатками юридичних осіб.

08.11.2018, позивач звернувся до відповідача з претензією б/н б/д, згідно якої зазначав про систематичне невиконання відповідачем умов Договору, зокрема п.2.2., та просив останнього погасити заборгованість у сумі 4046,97грн за товар, поставлений в рамках даного Договору та вказаних видаткових накладних.

Претензія б/н б/д направлена відповідачу за адресою його державної реєстрації (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Червоноармійська, 76) (номер поштового відправлення 0306505513128) та адресою вказаною у Договорі (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Корюківщина, вул. Європейська, 2-А) (номер поштового відправлення 0306505513098), про що свідчать фіскальні чеки та описи вкладення до цінних листів (наявні в матеріалах справи).

08.01.2019, позивач повторно звернувся до відповідача листом б/н б/д, згідно якого констатував наявність у відповідача за договором №31/1-03-17 від 31.03.2017 непогашеної заборгованості в сумі 4046,97грн та повідомляв про розірвання даного Договору в односторонньому порядку починаючи з 27.01.2019 згідно п.11.4 Договору.

Даний лист направлений відповідачу за адресою його державної реєстрації (17500, АДРЕСА_3) (номер поштового відправлення 0306505607963) та адресою вказаною в Договорі (08136, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Корюківщина, вул. Європейська, 2-А) (номер поштового відправлення 0306505607998), про що свідчать фіскальні чеки, накладні та описи вкладення до цінних листів (наявні в матеріалах справи).

За статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За частиною 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За умовами п.11.4. дострокове розірвання Договору можливо, якщо сторони систематично не дотримуються умов даного Договору, та у випадках передбачених чинним законодавством України. Про дострокове розірвання Договору сторони зобов'язуються повідомляти у письмовій формі за 20 календарних днів до дати розірвання.

З огляду на наведене, беручи до уваги, що відповідачем не спростовано твердження позивача про неналежне виконання ним умов Договору, зокрема п.2.2., щодо щомісячного звітування про хід реалізації поставленого товару, суд встановив, що договір поставки продукції №31/1-03-17 від 31.03.2017 є розірваним в односторонньому порядку у відповідності до умов п.11.4. Договору починаючи з 29.01.2019 (після спливу 20-ти денного строку з дати направлення позивачем листа про розірвання Договору).

Матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 19706,11грн (без урахування видаткової накладної від 14.04.2017 за №00001452, що складена в рамках іншого договору, одержувачем за яким є ТОВ Фармасфера ) та наявність у відповідача станом на 28.08.2018 заборгованості у розмірі 5046,96грн за отриманий ним товар.

Відповідач належних доказів на підтвердження повного розрахунку за поставлений товар до суду не надав, так само як і доказів повернення позивачу даного товару впродовж дії Договору, з урахуванням умов п.4.5.

Беручи до уваги, що станом на момент винесення рішення у справі договірні відносини сторін є припиненими, вартість отриманого відповідачем товару не оплачена, а сам товар у відповідності до п.4.5 Договору позивачу не повернутий, суд дійшов висновку, що заявлений позов в частині стягнення вартості поставленого та неоплаченого відповідачем товару в сумі 4046,97грн підлягає задоволенню.

Також, в межах даного позову позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій (пені) у розмірі 1062,31грн за порушення відповідачем умов Договору, а саме непроведенням своєчасної оплати за поставлений товар, що нарахована за період з 17.11.2017 по 06.09.2018 (за 294 календарні дні) у відповідності до п.6.3. Договору, та 143,36грн відсотків річних за порушення відповідачем грошових зобов'язань, що нараховані за період з 17.11.2017 по 21.01.2019 у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України.

За статтею 610 ЦК України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи зі змісту статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 6.3 Договору, на приписи якого посилається позивач, Покупець за невиконання умов розділу 2 даного Договору сплачує пеню від суми боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення прострочення оплати за поставлений товар.

У той же час, виходячи з умов п.2.2 та 3.1. Договору, обов'язок відповідача розрахуватися за товар, поставлений у межах дії даного Договору (31.03.2017 по 28.01.2019), виникає лише після того, як такий товар буде ним реалізований, зокрема, після закінчення 10-ти денного строку з моменту подачі позивачу відповідного звіту. При цьому, за умовами п.4.5 Договору, в продовж дії даного Договору, відповідач зберігає право повернути позивачу нереалізований ним товар, за умови, що до закінчення строку придатності такого товару залишилось не менше 3-х місяців.

Матеріали справи не містять належних доказів того, що поставлений відповідачу товар, в продовж дії даного Договору, ним реалізований. Звіти про хід реалізації поставленого товару позивачем до суду не надано.

Відтак, позивачем не доведено на підставі належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України факт прострочення виконання відповідачем у період з 17.11.2017 по 21.01.2019 грошових зобов'язань за спірним Договором.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1062,31грн. у період з 17.11.2017 по 06.09.2018 та відсотків річних у сумі 143,36грн за період з 17.11.2017 по 21.01.2019 - задоволенню не підлягають.

За приписами статті 129 ГПК України судовий збір покладається при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, відповідачем має бути відшкодовано позивачу судовий збір сплачений за подачу позову до суду в сумі 1480,13грн.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 31023578) до Товариства з обмеженою відповідальністю Еліос Фарм (17500, АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ 40411942) про стягнення 5252,64грн, - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еліос Фарм (17500, АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ 40411942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 31023578) 4046,97грн заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еліос Фарм (17500, АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ 40411942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, код ЄДРПОУ 31023578) 1480,13грн судового збору.

4. У решті позову відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 17.04.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко