Ухвала

від 04.03.2019 по справі 200/17424/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

4 березня 2019 року

м. Київ

справа № 200/17424/17

провадження № 61-3639ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2019 рокуу справі за заявою ОСОБА_4 про роз'яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Вдовіної Л.Л., публічного акціонерного товариства "Альфа Банк", третя особа - приватне підприємство "Рак", про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року публічне акціонерне товариство "Альфа Банк" (далі - ПАТ "Альфа Банк") звернулось до суду з заявою про поворот виконання заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 7 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПН Вдовіної Л. Л., ПАТ "Альфа Банк" про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38341969 від 24 листопада 2017 року ПН ДМНО Павловської Г. О. щодо внесення запису про право власності №23565614 на 1/2 частину нежитлового приміщення у АДРЕСА_1, яке складається з: виробничої будівлі літ.А-2 з підвалом під. літ А-2 , загальною площею 1178,7 кв.м; мостіння літ.а; навіс літ.а'; сходи літ.а2; ганок літ.а3; труба літ.а4; вхід підвал літ.а5; вентиляційний канал літ.а6; ганок літ.а7; сходи літ.а8. Сарай літ.Б-2, загальною площею 176,9 кв.м; ангар літ.В-1 загальною площею 308,7 кв.м, гараж літ.Г-1, прохідка літ.Д, літ.Е, ворота №1, хвіртка №1, №2, огорожа №3,№4, ганок №5 за ОСОБА_5 та шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38341969 від 24 листопада 2017 року ПН ДМНО Павловської Г.О. щодо внесення запису про право власності №23565614 на 1/2 частину нежитлового приміщення у м. Дніпро по вул.Бажова,53, яке складається з: виробничої будівлі літ.А-2 з підвалом під. літ А-2, загальною площею 1178,7 кв.м; мостіння літ.а; навіс літ.а'; сходи літ.а2; ганок літ.а3; труба літ.а4; вхід підвал літ.а5; вентиляційний канал літ.а6; ганок літ.а7; сходи літ.а8. Сарай літ.Б-2, загальною площею 176,9 кв.м; ангар літ.В-1 загальною площею 308,7 кв.м, гараж літ.Г-1, прохідка літ.Д, літ.Е, ворота №1, хвіртка №1,№2, огорожа №3,№4, ганок №5 за ОСОБА_4

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 червня 2018 року заяву про поворот виконання рішення задоволено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 червня 2018 року про поворот виконання рішення скасовано. В задоволенні заяви ПАТ "Альфа Банк" про поворот виконання рішення відмовлено.

22 грудня 2018 року та 27 грудня 2018 року ОСОБА_4 звернулась до апеляційного суду з заявою про роз'яснення судового рішення від 22 листопада 2018 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2019 рокуу задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року відмовлено.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції від 22 листопада 2018 року не допускає різного тлумачення, а обставини, що на думку заявника, стали підставою для подання вказаної заяви, не можуть слугувати підставою роз'яснення вказаної постанови апеляційного суду, оскільки звернення з такою заявою зумовлено порядком виконання судового рішення, не відповідає правовій природі та призначенню статті 271 ЦПК України.

21 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2019 року, у якій просила скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_4 та роз'яснити постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали про відмову в роз'ясненні постанови апеляційним судом порушено засади верховенства права, які забезпечують захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини І громадянина, прав і законних інтересів суспільства, в даному випадку щодо виконання рішення суду, оскільки прийнявши рішення (ухвалу) про відмову на формальних обставинах суд позбавив заявника можливості фактично виконати рішення суду.

Також заявниця посилалася на те, що, у порушення вимог статті 89 ЦПК України судом апеляційної інстанції у мотивувальній частині не надано жодної правової оцінки доводам (аргументам) ОСОБА_4 щодо неможливості виконання постанови суду та під час розгляду заяви не досліджено докази на підтвердження неможливості його виконання.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів вважає, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Отже, за сукупним змістом частин першої та другої статті 171 ЦПК України допускається тільки роз'яснення такого судового рішення, яке підлягає виконанню у порядку Закону України Про виконавче провадження або іншим шляхом сторонами чи іншими особами.

Оскільки зміст постанови Апеляційного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року є чітким та зрозумілим, і не потребує додаткових роз'яснень, апеляційний суд правильно відмовив у її роз'ясненні.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Викладені в касаційній скарзі доводи, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду апеляційної інстанцій, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, підстав для відкриття касаційного провадження немає.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. М. Сімоненко

А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв