Рішення

від 25.02.2019 по справі 603/808/18

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/808/18

Провадження №2/603/67/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Галіяна І. М.

секретаря судового засідання - Бішко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу № 603/808/18

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс ,

про визнання незаконним та скасування розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди

за участю:

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_3;

представника відповідача (ОСОБА_2 міської ради) - ОСОБА_4, ОСОБА_5;

представника відповідача (Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс ) - не з'явився

в с т а н о в и в :

06 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Монастириського районного суду Тернопільської області, з позовом, враховуючи уточнення, до ОСОБА_2 міської ради (надалі - відповідач № 1) та Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс (надалі - відповідач № 2), в якому просила:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області від 14 серпня 2018 року № 83-од Про оголошення догани директору Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс ОСОБА_1В. та від 26 жовтня 2018 року № 105-од Про звільнення директора комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс ОСОБА_1В. ;

2) поновити ОСОБА_1 на роботі директором Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс з 26 жовтня 2018 року;

3) стягнути з Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс середній заробіток за час вимушеного прогулу;

4) стягнути з ОСОБА_2 міської ради моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

Обґрунтувуючи позов ОСОБА_1 посилалася на незаконність оскаржених розпоряджень голови ОСОБА_2 міської ради про застосування щодо неї дисциплінарних стягнень від 14 серпня 2018 року № 83-од та від 26 жовтня 2018 року № 105-од.

Стверджуючи про незаконність оспорюваних розпоряджень міського голови доводи позивача в основному зводилися до того, що відповідачем № 1 упереджено проведено перевірку роботи комунального підприємства, невраховано усіх обставин, зокрема, недофінансування підприємства міською радою, що об'єктивно позбавило можливості ефективно виконувати завдання комунального підприємства. Вказувала, що висновки в актах вибіркових перевірок не відповідали фактичним обставинам і суперечили офіційним звітам. В порушення вимог ст. 149 Кодексу законів про працю України від неї не зажадали пояснень перед застосуванням дисциплінарних стягнень. Також, позивач вказувала на те, що була депутатом ОСОБА_2 міської ради, тому її звільнення з роботи з ініціативи власника мало відбутися з обов'язковим попередженням органу місцевого самоврядування, натомість такого попередження не направлялося.

Окрім цього, позивач вказувала на невірне застосування щодо неї, як особи з котрою укладено контракт частини першої пункту 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки на її переконання підставою для припинення трудових відносин мав бути пункт 8 ст. 36 КЗпП України. Окрім того, звернула увагу на суперечливий зміст формулювання звільнення, оскільки причиною звільнення у розпорядженні зазначено систематичне невиконання без поважних причин, обовязків передбачених контрактом , що не узгоджується із точним змістом частини першої пункту 3 ст. 40 КЗпП України так-як і у цій нормі йде мова про систематичне невиконання працiвником без поважних причин обов'язкiв, покладених на нього трудовим договором . Також, позивач просила врахувати ту обставину, що контракт від 14 травня 2015 року фактично діє, оскільки ОСОБА_2 міською радою рішення про його розірвання не приймалося.

У відзиві на позов Монастириська міська рада зазначила, що оскаржувані розпорядження, як про оголошення догани так і про звільнення із займаної посади є законним та обґрунтованим, оскільки при їх прийнятті відповідачем № 1 було комплексно проаналізовано сукупність всіх обставин, встановлених під час перевірок роботи комунального підприємства, у тому числі особу позивача, ступінь її вини та обставини, що впливають на обрання заходів дисциплінарного впливу.

Комунальне підприємство ОСОБА_2 комунсервіс також направило відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що цілком згідні із доводами Міської ради щодо законності оспорюваних розпоряджень, з огляду на що вказувало про відсутність підстав до задоволення позовних вимог.

У відповіді на відзиви позивач зазначив, що доводи позовної заяви відповідачами не спростовано, а тому наполягала на обґрунтованості та необхідності задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, аналогічних тим, що викладені в позовній заяві та уточненні до неї, просили позов задовольнити.

Представники відповідачів заперечили проти позову з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Ухвалою Монастириського районного суду від 13.12.2018 року задоволено клопотання ОСОБА_2 міської ради про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 194-195).

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив наступне.

14 травня 2015 року між ОСОБА_2 міською радою та позивачем - ОСОБА_1 укладений контракт. Відповідно до умов цього контракту ОСОБА_1 призначено на посаду керівника комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс . Строк дії контракту сторонами не обумовлювався. Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 (права та обов'язки сторін) контракту передбачено, що керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом . Підпунктами 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3. та 2.2.5. пункту 2.2. розділу 2 передбачено, що власник інформує керівника про потреби територіальної громади в продуктах та послугах підприємства, забезпечує своєчасність оплати спожитих послуг. Надає допомогу керівнику в забезпеченні діяльності підприємства, організовує фінансовий контроль за діяльністю підприємства. Здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємством майна (а. с.9-14).

Пунктом 4.1. розділу 4 контракту передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством та цим контрактом.

Підпунктом а) пункту 5.3. розділу 5 контракту передбачена з-поміж інших підстав, така підстава звільнення з посади керівника, як систематичне невиконання керівником без поважних причин обов'язків, передбачених контрактом.

Разом з тим, підпунктом в) пункту 5.2. розділу 5 контракту передбачено, що контракт припиняється також з інших підстав передбачених законодавством та цим контрактом.

Абзацом другим пункту 5.5. розділу 5 контракту передбачено: Якщо розірвання контракту проводиться на підставах встановлених у контракті, але не передбачених законодавством, про це зазначається в трудовій книжці керівника з посиланням на пункт 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України .

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування, від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють повноваження щодо володіння користування та розпорядження об'єктами комунальної власності.

Положення статті 17 вказаного закону вказують на те, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Отже, суд констатує, що міський голова, як представник інтересів власника комунальної власності, а саме територіальної громади міста Монастириська, мав право ініціювати проведення перевірок діяльності Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс .

Окрім цього, здійснення належного контролю за усіма видами діяльності комунального підприємства є не лише правом міської ради як засновника підприємства, а й Статутним обов'язком, адже саме для виконання окремих завдань місцевого значення, прагнучи догодити інтересам громади міста, і було утворене Комунальне підприємство ОСОБА_2 комунсервіс , що випливає із його Статуту (т. 1 а.с. 175-176).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до частини першої статті 147-1 КЗпП України право застосування дисциплінарного стягнення, а отже, і догани, надається тому органові, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника.

Таким чином, до повноважень міського голови, належать в тому числі й ті, що пов'язанні із застосуванням дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

З цієї підстави працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 часини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність у сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним. При визначенні систематичності як ознаки порушення враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів.

Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Як установлено в судовому засіданні, розпорядженням міського голови від 09.11.2017 № 68-од директору Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, які зафіксовані актом від 09 листопада 2017 та проявились у невиконанні доручення міського голови від 13.09.2017 № 684/07-02 щодо приведення до належного стану благоустрою в районі міського ставка, водонасосної станції та міського ринку, доручення міського голови від 09.10.2017 № 747/07-02 щодо надання інформації стосовно міської каналізаційної мережі та надання виконавчому комітету пропозицій стосовно форми та розміру оплати за торгове місце на ринку, рішення сесії міської ради від 06.10.2017 № 647 та доручення міського голови від 17.10.2017 № 765/07-02 стосовно реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, призначеною для ринкової торгівлі, та інформування з цього приводу у встановлений термін міської ради.

Отже, в судом встановлено, що за невиконання, як доручень міського голови так і рішення сесії міської ради позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Вказане дисциплінарне стягнення нею не оскаржувалося, а відтак суд констатує, що дисциплінарне стягнення від 09 листопада 2017 року не втратило юридичної сили за давністю.

Окрім цього, судом встановлено, що розпорядженням міського голови від 14.08.2018 № 83-од директору Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс ОСОБА_1 оголошено догану вдруге.

Підставами для застосування дисциплінарного стягнення були порушення встановлені актом вибіркової перевірки фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс від 06.08.2018.

Як установлено, причиною проведення перевірки стало систематичне ігнорування директором Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс ОСОБА_1 усних та письмових вказівок міської ради щодо покращення виконавської дисципліни.

Під час перевірки робочою групою встановлено низку порушень, а саме:

1) порушення стосовно збирання коштів на міському ринку та прилеглій території, що проявилося у неналежним чином оформлених договорах; виявлено невідповідність укладеним договорам сум коштів, що збиралися на ринку; виявлено різницю між сумою коштів, зібраною за участю працівника міської ради ОСОБА_6 та зібраною самостійно Комунальним підприємством ОСОБА_2 комунсервіс без такої участі; встановлено факт непритягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, винного у неповній здачі коштів, зібраних на ринку, в касу підприємства.

2) виявлено безоблікове списання пального на автомобільний транспорт без врахування показників спідометрів, які, до того ж, на час перевірки перебували в неробочому стані.

3) виявлено, що не ведеться облік вхідної та вихідної кореспонденції (журнали реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції відсутні), виявлено відсутність журналів реєстрації наказів по підприємству, встановлено відсутність обліку та реєстрації господарських договорів; виявлено неналежне оформлення наказів по підприємству (відсутні у деяких наказах його обов'язкові елементи, зокрема номери та підписи про ознайомлення працівників; встановлено, що на вхідній кореспонденції відсутні резолюції керівника).

4) встановлено нераціональне витрачання коштів, а саме при першочерговій потребі провести поточний ремонт автомобільної та тракторної техніки (в тому числі спідометрів), мотокос та іншого інструменту, забезпечення робітників зимовим спецодягом, власні кошти КП ОСОБА_2 комунсервіс були використані на придбання меблів та внутрішніх дверей в приміщення підприємства.

Як убачається із вищевказаного акту, з метою забезпечення належної роботи Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс робоча група, що провадила перевірку рекомендувала вжити конкретних заходів щодо усунення виявлених порушень про що зобов'язала Комунальне підприємство ОСОБА_2 комунсервіс письмово повідомити Монастириську міську раду до 31.08.2018 року та 28.09.2018 року.

Також, як установлено в судовому засіданні, згідно із розпорядженням міського голови від 26.10.2018 № 105-од "Про звільнення директора комунального підприємства ОСОБА_2 міської ради "ОСОБА_2 комунсервіс" позивачку звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, передбачених контрактом.

Підставою для прийняття такого розпорядження стали результати проведеної вибіркової перевірки діяльності Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс щодо забезпечення благоустрою м.Монастириська, збереження комунального майна, стану виконавської дисципліни та ефективності управління підприємством від 21.10.2018 року.

Так, за результатами проведеної перевірки (акт від 24.10.2018 року) комісією у складі посадових осіб ОСОБА_2 міської ради виявлено:

-Порушення термінів періодичності проходження обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, що передбачено Порядком проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137;

-Не усунення порушень ведення діловодства виявлених перевіркою, що зафіксовано актом перевірки від 06.08.2018 року;

-Неподання письмової відповіді про усунення порушень, виявлених перевіркою, що зафіксовано актом перевірки від 06.08.2018 року;

-Невжиття заходів щодо закупівлі для працівників підприємства спецодягу на зимовий період;

-Невиконання вимог листа ОСОБА_2 районного управління Держпродспоживслужби щодо організації роботи ринку від 16.06.2018 № 01-27/33;

-Продовження існування закономірності збирання на ринку та прилеглій території більшої суми коштів при залученні працівника міської ради;

-Неосвоєння коштів по Програмі Питна вода в м. Монастириська на 2018 - 2020 роки що виділялися на 2018 рік (станом на 01.10.2018 освоєно лише 42277,36 грн. або 38,4%). Залишок невикористаних коштів становив 67722,64 грн.;

-Неповне освоєння коштів в сумі 30 тисяч грн., передбачених для проведення благоустрою дитячого майданчика в міському парку внаслідок невиконання необхідних робіт та непридбання необхідних матеріалів;

-Не освоєння 30 тисяч грн. виділених міською радою для ремонту пошкодженого автомобіля, непроведення жодних робіт пов'язаних із ремонтом цього автомобіля.

Виявлена низка порушень, що свідчили про неналежний стан благоустрою у місті, зокрема:

-Не вивезення демонтованих елементів дерев'яних конструкцій від дитячого майданчика, а також не вивезення з території міського парку зрізаних гілок дерев;

-Не був замінений брудний та засмічений пісок у дитячій пісочниці, хоча вказівки щодо заміни піску надавалися ще у серпні місяці;

-Нерегулярне вивезення сміття із міського кладовища, неприбране надломане дерево з території поховань;

-Незачищена від буряну бігова доріжка на міському стадіоні;

-Невиконання доручення міського голови від 11.04.2018 року № 345/07-02 щодо видалення з русла р. Коропець в межах міста, в районі міської автостанції, стовбурів та гілок дерев;

-Невиконання рішення виконавчого комітету міської ради від 20.07.2018 № 94 Про підготовку до проведення ХІХ Всеукраїнського фестивалю лемківської культури Дзвони Лемківщини щодо викосу прилеглої території міського ставу в термін до 03.08.2018 року. Натомість, вказана робота не завершена по момент проведення перевірки (24.10.2018), в тому числі забур'яненою була територія, прилегла до водонасосної станції.

-Невиконання листа міської ради від 07.03.2018 №238/07-02 щодо проведення щебенювання провулку Затишного. Щебінь був закуплений та заскладований на подвір'ї підприємства, проте впродовж 6 місяців щебенювання вказаного провулку не було завершене;

-Перебували у вкрай запущеному та забур'яненому стані тротуари по вулиці Галицька;

-Забруднення швів бруківки перед пам'ятником воїнам, загиблим у ІІ світовій війні;

-Відшарування плиточного облицювання постамента пам'ятника ОСОБА_7;

-Брудна та засмічена вода у фонтані, ослизлість його дна та берегів;

-Відсутність жодних дій протягом двох місяців пов'язаних із ремонтом зламаного фонтану;

-Неналежне прибирання території міського парку та несвоєчасно його викошування;

-Місцями зарослі бурянами шви бруківки на тротуарній доріжці по вул. ОСОБА_7;

-Не заметена ділянка тротуару від ОСОБА_2 до колишньої інфекційної лікарні.

Окрім цього, в акті вказано, що на незадовільну роботу Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс неодноразово скаржилися до ОСОБА_2 міської ради жителі міста Монастириська.

Оцінивши на предмет обґрунтованості порушення, що стали підставою для видання оспорюваних розпоряджень, суд знаходить їх такими, за виключенням окремих, що мали місце, оскільки це підтверджуються показаннями, наданими під присягою, свідків та письмовими доказами.

Свідок ОСОБА_4 допитаний в порядку ст. 234 ЦПК України пояснив, що ОСОБА_1 була звільнена з посади директора Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс у зв'язку з систематичним невиконанням нею трудових обов'язків, а саме: позивач не виконала доручення міського голови щодо приведення до належного стану ставка, ринку, водоканалу, тобто робіт по благоустрою міста, не виконала доручення щодо проведення розрахунків оплати оренди місць на ринку, а також інші доручення які їй надавались. В зв'язку з невиконанням вказаних доручень було складено акт та винесено ОСОБА_1 першу догану.

Окрім зазначеного, свідок ОСОБА_4 повідомив, що рішенням виконавчого комітету міської ради роботу КП ОСОБА_2 комунсервіс було визнано задовільною, проте було рекомендовано виправити виявлені недоліки, а саме: покращити трудову дисципліну, підвищити рівень ведення діловодства, покращити рівень виконання робіт по благоустрою міста, подати звіт по господарській діяльності підприємства, припинити ігнорування усних та письмових вказівок міського голови.

Другу догану ОСОБА_1 було винесено на підставі порушень, що виявлені комісією та зафіксовані актом перевірки.

Так свідок зазначив, що з метою здійснення контролю за організацією роботи ринку було направлено контролера, який встановив неналежну якість оформлення договорів оренди місця, а саме: відсутність дат, підписів, номерів договорів та іншої інформації, що стосується орендарів. Виявлено, що суми, зібрані в підприємців не відповідають сумам, зазначеним у договорах. Також сума на касовому апараті відрізнялася від суми, яка була внесена в касу підприємства. Тому позивачу дали вказівку виправити недоліки та провести службове розслідування. Як зазначив свідок, службове розслідування не було проведено, а у відповідь повідомлено, що сума виявленої недостачі (564 грн.) була повернена стягненням з заробітної плати контролера.

Ще однією причиною винесення догани є неорганізація керівником роботи пов'язаної із веденням діловодства, а саме, при проведенні перевірки було встановлено відсутність номерів, дат, підписів, печаток на документах, окрім того вони зберігалися в неналежному вигляді в зв'язку з чим була дана вказівка про виправлення вказаних недоліків. В зв'язку з відсутністю відомостей про виправлення недоліків була створена комісія для здійснення перевірки. Актом перевірки встановлено ряд недоліків та порушень, а саме не куплено теплого спецодягу для працівників, хоча кошти для його закупівлі були виявлені на рахунку підприємства, порушення по діловодству не усунені (незаведені журнали вхідної та вихідної кореспонденції).

В зв'язку з наведеним, свідок ОСОБА_4 вважає, що ОСОБА_1 було звільнено за систематичне невиконання трудових обов'язків, оскільки на його переконання, для усунення виявлених у роботі порушень надавалися розумні строки, у підприємстві було достатньо трудових ресурсів та коштів для цього.

Свідок ОСОБА_5, котрий є міським головою, допитаний в порядку ст. 234 ЦПК України в судовому засіданні пояснив, що коштів, про які згадував попередній свідок для проведення робіт, невиконання яких стало підставою для звільнення ОСОБА_1 та оголошення їй догани, було достатньо, окрім того по мірі освоєння цих коштів могли виділятися додаткові кошти.

Свідок ОСОБА_8 допитаний в порядку ст. 234 ЦПК України суду повідомив, що був призначений на посаду директора Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс в листопаді 2018 року розпорядженням міського голови з укладенням строкового контракту. Приступивши до виконання обов'язків ним було виявлено, що вся техніка, що перебувала у підприємстві була в незадовільному стані та потребувала ремонту, до його призначення на посаду не вівся облік пального за спідометрами.

Також, ним було усунено ряд недоліків, які перейшли від попереднього керівника, а саме, забезпечено належне ведення діловодства: заведені журнали вхідної - вихідної кореспонденції, пронумеровані, прошиті, скріплені печатками; заведено журнал обліку договорів, відповідальність за що покладена на економіста підприємства, відремонтовано спідометри на транспортних засобах.

Свідок ОСОБА_9, суду повідомила, що займає посаду начальника відділу фінансів та бухгалтерського обліку. Також вказала, що коштів для виконання завдань, невиконання яких стало причиною застосування догани і подальшого звільнення директора підприємства було достатньо, окрім того, мав місце залишок коштів. На час перевірки кредиторської заборгованості, що могла б призвести до банкрутства не було. Проте, мала місце заборгованість, що виникла у зв'язку з недопостачанням споживачам води на фактично отриману комунальним підприємством субсидію.

Також зазначила, що під час перевірок було виявлено відсутність реєстрації вхідної-вихідної кореспонденції, наказів, господарських договорів. Вказала, що в процесі останньої перевірки встановлено, що виявлені попередньою перевіркою порушення не були усунені.

Свідок підтвердила, що позивачка відмовилась надати пояснення стосовно виявлених порушень, з огляду на що було складено акт.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що була членом комісії з перевірки Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс , яка проводилася 06.08.2018 року. Підтвердила ті порушення, що були встановлені комісією. Повідомила, що ОСОБА_1 щодо виявлених недоліків відмовилася надати пояснення в присутності комісії, про що було складено відповідний акт. Також свідок ОСОБА_10 вказала, що Комунальне підприємство ОСОБА_2 комунсервіс не зверталося з проханням надати допомогу у підготовці кадрових чи правових документів.

Свідок ОСОБА_6 суду повідомила, що вона займає посаду інспектора з благоустрою та санітарного стану. Також, вказала на численні факти порушення, які допустила ОСОБА_1 як директор Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс в частині забезпечення благоустрою міста, а саме: демонтовані дерев'яні конструкції та зрізані гілки дерев залишалися невивезеними 2 місяці; пісок в пісочницях був засмічений, не замінений; вода в фонтані застояна, брудна, фонтан не працював з серпня; територія парку неналежно прибиралась та невикошувалась; пам'ятник воїнам загиблим у Другій світовій війні був в неналежному стані; сміття вивозилось нерегулярно з міського кладовища, місця для сміття були переповнені; зламане дерево з кладовища невивезене; завдання по видаленню з русла річки стовбурів і гілля дерев виконані не були; територія навколо міського ставка не викошена; тротуари по вулиці Галицька зарослі бур'янами; завдання защебенювати провулок Затишний невиконане.

Отже, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6Н у судовому засіданні підтвердили ті порушення, що ними виявлені під час проведених перевірок та відображенні в атах від 06.08.2018 року та 21.10.2018 року.

Окрім того, свідком ОСОБА_8 підтверджено ряд порушень які мали місце в роботі Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс , які ним виявлено коли той приступив до виконання обов'язків керівника цього підприємства, що згодом були усуненні.

Також, письмовими доказами, зокрема актом вибіркової перевірки діяльності Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс від 06.08.2018 року (т. 1 а.с. 97-100) зафіксовано неналежну організацію роботи щодо збирання коштів за оренду торгових місць на ринку надання послуг з благоустрою (робота розпочалася із значним зволіканням, тобто через місяць після прийняття рішення виконкомом), встановлено невідповідність сум проведених по РРО сумам згідно укладених договорів із субєктами торгівлі, виявлено неналежне оформлення договорів та відсутність їх обліку та реєстрації, встановлено відсутність ведення діловодства, списання пального на автотранспорт підприємства без урахування показників спідометрів, що перебували в неробочому стані.

Окрім цього, актом від 24.10.2018 року із проілюстрованими фотографіями (т. 2 а.с. 48-60) підтверджено ряд порушень з питань благоустрою міста, а саме: невиконання доручень міського голови та розпоряджень ОСОБА_2 міської ради, неефективне освоєння коштів виділених комунальному підприємству. Також, зафіксовано не усунення виявлених 06.08.2018 року порушень організації та ведення договірної роботи, не усунено недоліки пов'язані із веденням діловодства.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 27.11.2017 року № 108 затверджено розмір плати за оренду торгового місця на ринку в сумі 10,82 грн. за 1м 2 на місяць та розмір плати за одноразове надання послуг з благоустрою вулиць в сумі 2,03 грн. за 1м 2 . Згодом рішенням виконавчого комітету міської ради від 12.02.2018 року № 6 із урахуванням вищевказаного рішення, затверджено плату за оренду торгового місця на ринку в м. Монастириська в сумі 1,36 грн. за 1 м2 за день ринкової торгівлі на 2018 рік (т.1 а.с. 134-135).

Із урахуванням цих рішень Комунальним підприємством ОСОБА_2 комунсервіс із суб'єктами торгівлі, що здійснювали торгівлю на ринку та прилеглій території укладено 87 договорів оренди торгових місць та 70 договорів надання послуг з прибирання (т. а.с 140-141, 145).

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, та підтверджено стрічками фіскальних чеків РРО (т. 1 а.с. 142, 148-149), що збирання коштів на міському ринку проводилося у розмірах, які невідповідають жодному із договорів пред'явлених для перевірки (т.1 а.с. 40-41).

Окрім цього, в судовому засіданні також встановлено, що зміст окремих договорів не містить необхідних реквізитів (термін дії договорів, адреса орендаря, відсутні підписи сторони), що підтверджується договорами долучиними відповідачем № 1 до матеріалів справи (т.1 а.с. 143-144, 146-147), та проілюстровано у відповідних реєстрах (т. 1 а.с. 140-141, 145), що також незаперечувалося позивачкою ОСОБА_1

Суд також вважає доведеним факт нарікань з боку жителів м. Монастириська на роботу комунального підприємства. Як установлено в судовому засіданні, до міського голови зверталися із письмовими зверненнями громадяни ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, з проханням вжити заходів реагування до керівника Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс через незадовільну її роботу (т. 1 а.с. 171-173).

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 допустила низку порушень в тому числі триваючого характеру, що спростовує її посилання на невідповідність висновків комісії фактичним обставинам справи.

Між тим, як було встановлено в судовому засіданні, у міському бюджеті на 2018 рік (з наступними змінами) для потреб Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс передбачалося 1 383 500 грн. по КТКВ 6030 Організація благоустрою населених пунктів . Станом на 01.10.2018 Комунальним підприємством ОСОБА_2 комунсервіс з вказаних коштів було освоєно лише 947802,33 грн. або 68,5%. Залишок невикористаних коштів до кінця 2018 року становив 435697,67 грн.

Крім того, у міському бюджеті на 2018 рік по КТКВ 3210 Організація та проведення громадських робіт передбачалося 20 000,00 грн., з яких на 01.10.2018 Комунальним підприємством ОСОБА_2 комунсервіс освоєно лише 10519,00 грн. або 52,6%. Залишок невикористаних коштів до кінця 2018 року становив 9481,00 грн.

Загалом, Комунальне підприємство ОСОБА_2 комунсервіс по вказаних двох кодах тимчасової класифікації видатків були доступні фінансові ресурси для виконання Статутних завдань в загальній сумі 1403500,00 грн., з яких станом на 01.10.2018 року неосвоєними залишалися 445178,67 грн. або 31,7%.

Також, як установлено в судовому засіданні рішенням міської ради від 04.09.2018 № 1006 Комунальному підприємстві ОСОБА_2 комунсервіс надано дозвіл на використання коштів в сумі 30000 грн. для ремонту пошкодженого автомобіля. Разом з тим, на момент перевірки (24.10.2018) ремонт пошкодженого автомобіля не був розпочатий, вказані кошти за час перебування позивачки на посаді керівника не освоєні.

З огляду на вказані обставини, суд констатує про наявність належних матеріальних ресурсів для виконання завдань комунального підприємства.

За таких обставин, посилання позивача ОСОБА_1 на відсутність коштів, як на об'єктивну причину неефективної роботи підприємства за умови, що вона мала можливість ініціювати питання перед міською радою про збільшення додаткового фінансування не підтверджується, а навпаки свідчить, що вона самоосунулася від вжиття заходів зі збільшення фінансування для покращення роботи підприємства, навіть тоді, коли на її думку цього вимагали обставини.

З огляду на вищевказані обставини суд відкидає показання свідка ОСОБА_14 щодо недофінансування ОСОБА_2 міською радою Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс .

Оцінивши подані сторонами докази суд встановив, що ОСОБА_1, будучи зобов'язаною, як керівник здійснювати поточне керівництво підприємством, організовувати його виробничо-господарську діяльність, забезпечувати належне виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, Статутом та контрактом, свої обов'язки належним чином не виконувала і у встановлений строк виявлених порушень не усувала.

Враховуючи те, що організація та ведення належної діяльності Комунальним підприємством ОСОБА_2 комунсервіс віднесено до посадових обов'язків ОСОБА_1 тому саме вона, як керівник підприємства повинна нести безпосередню відповідальсть за неналежну його роботу.

Враховуючи те, що до ОСОБА_1 уже застосовувалися дисциплінарні стягнення - догани, що свідчить про систематичне невиконання нею своїх обов'язків, суд вважає про підставність застосування щодо позивачки частини першої пункту 3 ст. 40 КЗпП України.

Разом з тим, суд критично розцінює посилання відповідача №1, як на порушення, існування закономірності збирання Комунальним підприємством ОСОБА_2 комунсервіс на ринку та прилеглій території більшої суми коштів при залученні працівника міської ради, оскільки звіти подані ОСОБА_2 міською радою про це не свідчать. Більше того, суд погоджується із позивачкою, що збір коштів на ринку об'єктивно залежить від кількості осіб, що займаються торгівлею на ринку, відповідних погодніх умов, які не завжди сприяють торгівлі на відкритій місцевості.

Також суд, відкидає звинувачення ОСОБА_1 щодо непроведення службового розслідування за фактом недостачі зібраних на ринку коштів та незастосування до винного у цьому працівника дисциплінарного стягнення, оскільки, службові розслідування проводяться виключно щодо посадових осіб державної служби та органів місцевого самоврядування, а питання про накладення чи не накладення дисциплінарного стягнення здійснюється виключно на розсуд керівника.

Разом з тим, виключення вказаних порушень з-поміж інших доведених, істотно не впливає на застосований щодо неї захід дисциплінарного впливу.

Як уже зазначалося, відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Таким чином, роботодавець відповідно до діючого законодавства наділений дискреційними повноваженнями, що дозволяє йому на власний розсуд визначати як вид дисциплінарного стягнення, залежно від скоєного працівником дисциплінарного проступку, так і правову норму КЗпП України, яка на думку власника точніше відповідатиме тим обставинам, що склалися.

Щодо доводів позивачки про незастосування ОСОБА_2 міською радою пункту 8 ст. 36 КЗпП України, як єдиної підстави для припинення трудових відносин, суд звертає увагу на таке.

Згідно із ч. 3 статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до пункту 4, 17 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою КМУ від 19 березня 1994 року № 170, контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для проявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника. У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених законодавством, підстави його розірвання.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що закон надав право сторонам у контракті встановлювати взаємні права, обов'язки та відповідальність, в тому числі підвищену відповідальність керівника, та додаткові підстави розірвання контракту. Тому пункт 8 ст. 36 КЗпП України передбачає з-поміж інших, таку підставу припинення трудового договору як - припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом.

Таким чином, суд констатує, що коли б відповідач припиняв трудові відносини із позивачем ОСОБА_1 не за правилами КЗпП України, а з додаткових підстав установлених контрактом, тоді звільнення проводилося б відповідно до пункту 8 ст. 36 КЗпП України з урахуванням умов контракту, що передбачають підвищену відповідальність.

Саме таке твердження кореспондує із абзацом 2 пункту 5.5. розділу 5 контракту та пункту 21 вищевказаного Положення, якими передбачено: У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом .

Між тим, законодавець надає право роботодавцю звільнити працівника, незважаючи на те, що з ним укладений контракт, і за іншими підставами, що передбачені статтями 40 та 41 КЗпП України, оскільки жодних обмежень для роботодавця щодо таких дій законодавством не встановлено.

В іншому випадку, роботодавець був би позбавлений права припинити трудові відносини з працівником у випадку прогулу, появлення на роботі в нетверезому стані, вчинення за місцем роботи розкрадання тощо.

Таким чином, звільнення працівника з яким укладено контракт за однією з підстав передбачених ст. 40 КЗпП України, на переконання суду, є правомірним.

Посилання представника позивача, про незаконність розпорядження від 26.10.2018 року № 105-од у зв'язку із неузгодженістю формулювання причини звільнення із положеннями частини першої пункту 3 ст. 40 КЗпП України, а саме зазначення сестиматичне невиконання без поважних причин обов'язків, передбачених контрактом , а не сестиматичне невиконання без поважних причин обовязків, передбачених трудовим договором , саме по собі не є підставою для його скасування та поновлення працівника на роботі, оскільки контракт є тим самим трудовим договором, що виражено в особливій формі.

Окрім цього, посилання на ту обставину, що контракт фактично не розірвано оскільки про це не вказано в оспорюваному розпорядженні, спростовується положеннями ст. 40 КЗпП України, назва котрої Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу частиною першою котрої передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у певних випадках.

Тобто, фактичне звільнення працівника з підстав статті 40 КЗпП України, автоматично свідчить про розірвання трудового договору (контракту) й дублювати це у наказі (розпоряджені) законодавством не вимагається.

Також, не підтверджується жодними доказами, твердження позивача ОСОБА_1 про те, що міський голова був упередженим та переслідував мету - звільнити її із займаної посади. Як установлено судом, позивачу неодноразово надавалася можливість виправити ситуацію на підприємстві. Більше того, позивач не одразу була звільнена з роботи, до неї двічі застосовувався м'якший захід дисциплінарного стягнення - догана, хоча в силу дискреційних повноважень відповідач мав право припинити з нею трудові відносини не надаючи можливості усунути виявлені порушення.

Натомість ігнорування інтересів громади міста, яка в особі представницького органу (міської ради) вимагала поліпшення роботи Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс засвідчило небажання ОСОБА_1, як керівника належно налагодити та організувати діяльність очолюваного нею підприємства.

З урахуванням вказаного, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_15 щодо упередженості з боку міського голови до ОСОБА_1, оскільки таке твердження повністю спростовується встановленими судом обставинами та не підтверджується жодними доказами. Окрім цього суд враховує, що вказаний свідок перебуває у шлюбних відносинах із позивачем у справі ОСОБА_1, що викликає сумнів в об'єктивності його показань.

Не підтверджує факт зацікавленості міського голови у притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності й посилання на ту обставину, що мовляв: до попередніх керівників комунального підприємства за аналогічний стан справ, жодні заходи дисциплінарного впливу міським головою не застосовувалися , оскільки здійснювати перевірку повноти виконання працівником трудових обов'язків, вимагати виконання працівником робочих завдань, виявляти проступки, застосовувати чи не застосовувати до працівника відповідні заходи впливу за такі проступки є правом, а не обов'язком відповідача, як роботодавця.

Щодо порушення ОСОБА_2 міською радою положень ст. 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад .

Як установлено, позивач ОСОБА_1 на час припинення із нею трудових відносин була депутатом ОСОБА_2 міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст.33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом.

Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.

Як установлено в судовому засіданні, відповідач № 1 за 15 днів не повідомляв місцеву раду про звільнення ОСОБА_1 з роботи.

Разом з тим, ч. 3 ст. 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад не встановлює неможливості звільнення депутата місцевої ради без згоди відповідної ради, а лише зобов'язує роботодавця повідомити місцеву раду про таке рішення, а порушення роботодавцем вимог вказаного Закону у цій частині само по собі не може бути підставою для поновлення працівника на роботі.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи те, що звільнення ОСОБА_1 проведено із дотриманням законодавства, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -

у х в а л и в :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства ОСОБА_2 комунсервіс , про визнання незаконним та скасування розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани від 14.08.2018 року №83-од, про звільнення від 26.10.2018 року №105-од, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в розмірі 15000 грн. - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 березня 2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії НЮ №292873, ІПН НОМЕР_1) проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Представник позивача: адвокат ОСОБА_3, діє на підставі Ордеру серії ТР №039858 на надання правової допомоги та Договору про надання правової допомоги, представництво інтересів в суді, інших установах, підприємствах, організаціях від 06.11.2018 року

Відповідач: Монастириська міська рада (код ЄДРПОУ 04058433), юридична адреса місцезнаходження: вул.Шевченка №19 м.Монастириська Тернопільської області.

Представник відповідача: ОСОБА_4, заступник міського голови, діє за довіреністю від 10.04.2018 року №341/07-02.

Співвідповідач: КП ОСОБА_2 комунсервіс (Код ЄДРПОУ 30919609), юридична адреса місцезнаходження: вул.Підгородня №5 м.Монастириська Тернопільська область.

Суддя ОСОБА_16