Ухвала

від 04.03.2019 по справі 206/1224/19

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/1224/19

Провадження № 2/206/575/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2019 м. Дніпро

Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНЕ ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШЕНАЛ про стягнення заборгованості по заробітній платі, заборгованості за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати та моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 175, 177 ЦПК України. Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, на вимогу п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не зазначив офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача.

У порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а саме: заявленої до стягнення заборгованості за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 724,50 грн.

У порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено докази , що підтверджують вказані у позовній заяві обставини, а саме: те, що позивач працював на ТОВ ІНЖЕНЕРНЕ ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШЕНАЛ з 18.06.2018 по 10.12.2018 на посаді Інспектор технічний, з посадовим окладом 4500,00 грн.

В порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не надав відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

В порушення п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не надав відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Окрім того, у відповідності до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач порушив питання про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі, заборгованості за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати та моральної шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 12 Закону України Про оплату праці (справа № 1-13/2013), аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення, Конституційний Суд України виходив з того, що поняття заробітна плата і оплата праці , які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.

У частині другій статті 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР Про оплату праці передбачено, що додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Таким чином, суддя погоджується з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору щодо вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення заборгованості за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, оскільки такі вимоги є складовою вимог щодо заробітної плати.

В той же час, суддя звертає увагу, що за вимогу позивача про стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди має бути сплачено судовий збір, оскільки дана вимога не є за своєю суттю вимогою про стягнення заробітної плати, її складовою частиною, тощо.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору, за вимогу про стягнення моральної шкоди, у розмірі 768,40 грн. (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк 7 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: - зазначити офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти позивача;

- зазначити інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;

- зазначити докази, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини, а саме: те, що позивач працював на ТОВ ІНЖЕНЕРНЕ ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШЕНАЛ . З 18.06.2018 по 10.12.2018 на посаді Інспектор технічний, з посадовим окладом 4500,00 грн.;

- зазначити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, а саме заявленої до стягнення заборгованості за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 724,50 грн.;

- надати докази сплати судового збору.

Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sm.dp.court.gov.ua.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя К.С. Маштак