Постанова

від 05.03.2019 по справі 280/131/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/131/19

Провадження № 3/280/111/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, непрацюючу, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області після доопрацювання 08.02.2019 від Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №027473 від 28.01.2019 28.01.2019 близько 16:00 години ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ухилилася від виконання батьківських обов'язків відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: він не відвідує школу, веде жебрацький спосіб життя, вживає алкоголь, та не ночує за своїм місцем проживання, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 184 КУпАП, не входить до переліку адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення, згідно частини 1 статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів, складається по встановленій формі й повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Диспозицією частини 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, якщо такі дії вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

До вищевказаного протоколу додано копію листа директора Шахворостівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_3 за вих. № 06 від 15.01.2019, відповідно до якого у І семестрі 2018-2019 навчальних років ОСОБА_2 пропустив з різних причин 67 навчальних днів із 78 загальних (станом на 28.12.2018), у ІІ семестрі 2018/2019 н.р. до навчання не приступив, мешкає у приватному будинку з матір'ю ОСОБА_1, мати учня не працевлаштована, домашнього господарства не веде, вихованням сина не займається. Адміністрацією школи, класним керівником, виконкомом сільської ради неодноразово проводилася роз'яснювальна робота з учнем та його матір'ю щодо відвідування ОСОБА_2 навчального закладу /а.с.4/.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 28.01.2019 остання не може вплинути на свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, щоб він почав відвідувати Шахворостівську ЗОШ, він її не слухає, але з нею проведено бесіду поліцейськими, обіцяє залучити його /а.с.5/.

Не приймаються до уваги як докази письмові пояснення ОСОБА_2 від 28.01.2018 /а.с.7/ та копія письмових пояснень ОСОБА_1 від 12.06.2018 /а.с.6/, оскільки відповідно до протоколу правопорушення вчинено ОСОБА_1 28.01.2019, а пояснення надано до вказаного часу.

У вищевказаному протоколі також не вказано від яких саме передбачених законодавством обов'язків, з посиланням на норму закону, ухилялася ОСОБА_1 До протоколу також не додано копії свідоцтва про народження ОСОБА_2

У справі Малофєєва проти Росії ЄСПЛ серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

До протоколу про адміністративне правопорушення також додано копію постанови серії ГО №444562/974 від 12.06.2018, відповідно до якої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження /а.с.3/. Протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №027473 від 28.01.2019 складно відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що не дає змогу ідентифікувати вказаних осіб як одну.

Слід зазначити, що інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення до протоколу не додано.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою внутрішнього переконання чи системою поза межами розумного сумніву , який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

З огляду на встановлені під час розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі Карелін проти Росії , відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з недоведеністю її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.

Керуючись статтями 7, 9, 184, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 28.01.2019 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко