Справа №359/2812/17
Провадження №2/359/222/2018
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Коробові О.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на цей об'єкт нерухомого майна та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
встановив:
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та обґрунтовував його тим, що він був власником земельної ділянки площею 3,0899 га з кадастровим номером 3220880900:08: 001:0007 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району. В березні 2013 року позивач втратив державний акт на право власності на земельну ділянку. В подальшому йому стало відомо про те, що 9 серпня 2016 року був укладений договір купівлі-продажу, за яким спірна земельна ділянка була відчужена у власність ОСОБА_3 Однак позивач не підписував вказаний договір. Тому ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 9 серпня 2016 року з ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №926.
В ході розгляду цивільної справи ОСОБА_1 стало відомо про те, що за договором купівлі-продажу від 10 квітня 2017 року ОСОБА_3 відчужив спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_4 В той же день за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 3,0899 га з кадастровим номером 3220880900:08:001:0007 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району. Тому представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про зміну предмета позову (а.с.54-56): просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 9 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №926; скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 3,0899 га з кадастровим номером 3220880900:08:001:0007 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради Бориспіль-ського району; та витребувати цей об'єкт нерухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь позивача.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримують позов в зміненій редакції та наполягають на його задоволенні.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодного разу не з'явились у судові засідання. Вони неодноразово у встановленому порядку повідомлялись про час та місце розгляду цивільної справи. Це підтверджується численною судовою кореспонденцією, а також опублікованим у пресі оголошенням про виклик в суд.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 також не з'явилась у судове засідання та надіслала заяву про розгляд цивільної справи в її відсутності (а.с.29).
Вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 був власником земельної ділянки площею 3,0899 га з кадастровим номером 3220880900:08:001:0007 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району.
Ця обставина підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 червня 2011 року (а.с.6), копією витягу з Державного реєстру речових на нерухоме майно №25726904 від 18 серпня 2014 року (а.с.7) та відповідним записом в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №418754 від 1 квітня 2008 року (а.с.85).
9 серпня 2016 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №926 (а.с.8, 78).
За цим договором ОСОБА_1 відчужив у власність ОСОБА_3 земельну ділянки площею 3,0899 га з кадастровим номером 3220880900:08:001:0007 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрів-ської сільської ради Бориспільського району.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Встановлено, що в березні 2013 року ОСОБА_1 втратив державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №418754 від 1 квітня 2008 року. Це підтверджується копією довідки начальника Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області №5/5450 від 13 березня 2013 року (а.с.16), копією висновку дільничного інспектора міліції Бориспіль-ського МВ ГУ МВС України в Київській області від 11 березня 2013 року (а.с.15) та копією оголошення в газеті Вісті №11 від 28 березня 2013 року (а.с.17).
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали, що вони працюють разом з позивачем в КУП Олександрівкажитлобудсервіс . 9 серпня 2016 року відбулись два пориви води: по вул. Соборній в с. Велика Олександрівка та по вул. Погребняка в с. Чубинське. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стверджують, що в той день ОСОБА_1 прийшов на роботу о 8 годині 00 хвилин та весь робочий день разом зі свідками приймав участь в ліквідації аварій. Він не відлучався та не міг приймати участь в укладенні договору купівлі-продажу його земельної ділянки.
З копії табеля обліку використання робочого часу (а.с.37-39, 120-121) також вбачається, що 9 серпня 2016 року протягом 10 годин поспіль ОСОБА_1 був на роботі та приймав участь в ліквідації поривів води по вул. Соборній, 88 в с. Велика Олександрівка та по вул. Погребняка, 9 в с. Чубинське.
Крім того, з висновку експерта №8-4/1475 від 23 серпня 2018 року (а.с.133-137) вбачаєть-ся, що рукописний напис ОСОБА_1І. та підпис від імені позивача в договорі купівлі-продажу земельної ділянку від 9 серпня 2016 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.
Аналіз цих обставин переконливо свідчить про те, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений поза волевиявлення позивача та не відповідає його внутрішній волі. Тому вказаний правочин суперечить вимогам, передбаченим ч.3 ст.203 ЦК України.
З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення законності належить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 9 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №926.
Встановлено, що 10 квітня 2017 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 відчужив спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_4
В той же день за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 3,0899 га з кадастровим номером 3220880900:08:001:0007 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрів-ської сільської ради Бориспільського району.
Ці обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №84810888 від 11 квітня 2017 року (а.с.44-46).
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Встановлено, що у зв'язку з недійсністю договору купівлі-продажу від 9 серпня 2016 року ОСОБА_3 так і не став власником спірної земельної ділянки. Він не мав права відчужувати цей об'єкт нерухомого майна у власність ОСОБА_4 Ці обставини свідчать про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ними 10 квітня 2017 року, прямо суперечить ч.1 ст.319 ЦК України.
Водночас, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.21 та п.22 постанови №5 від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.
Зокрема, за правилами ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Дійсно, ОСОБА_4 придбав спірну земельну ділянку за відплатним договором. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що він знав або міг знати про те, що ОСОБА_3 незаконно заволодів земельною ділянкою та не мав права розпоряд-жатись цим об'єктом нерухомого майна. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем. Однак спірна земельна ділянка вибула з володіння ОСОБА_1 поза його волею.
З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення порушеного права позивача належить скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 3,0899 га з кадастровим номером 3220880900:08:001:0007 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, а також витребувати цей об'єкт нерухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.35 постанови №10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатив судовий збір в загальному розмірі 1920 гривень (640 + 1280). Ця обставина підтверджується квитанціями №17830504-1 від 15 березня 2017 року та №3350477 від 3 листопада 2017 року (а.с.1, 53). Пред'явлений ним позов задоволений в повному обсязі.
З огляду на це суд вважає, що з кожного відповідача на користь ОСОБА_1 належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 960 гривень (1920 : 2).
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на цей об'єкт нерухомого майна та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 9 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №926.
Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 3,0899 га з кадастровим номером 3220880900:08:001:0007 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району.
Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0899 га з кадастровим номером 3220880900:08:001:0007 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Великоолександрівської сільської ради Бориспіль-ського району.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 960 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 960 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідачі мають право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідачі набудуть право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_8
Суд | Бориспільський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2018 |
Оприлюднено | 06.03.2019 |
Номер документу | 80255135 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Борець Є. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні