Рішення

від 26.02.2019 по справі 520/10189/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 лютого 2019 р. справа № 520/10189/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Самігулліної К.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 (ордер серія ХВ №0101/18-001 від 29.11.2018 р.),

представника відповідача ГУ ДФС у Харківській області - ОСОБА_2О (довіреність №27741/9/20-40-10-03-01 від 13.11.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-КЛІМАТ" (вул. Шолуденка, буд.14, м.Вишгород, Київська область, 07300, код ЄДРПОУ 39310912) до Головного управління ДФС у Харківській області (в інтересах Центральної об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області) (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) , Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) , Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд.5а, м.Київ, 03680) про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-КЛІМАТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням уточнення позовних вимог від 04.02.2019 р. :

- визнати протиправними дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної №20 від 07.08.2017 р.;

- скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.08.2018 р. №868592/39310912;

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 20.08.2018 р. №25345/39310912;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкової накладної №20 від 07.08.2017 р. на суму 625420,43 грн., в т.ч. ПДВ - 104236,74 грн. датою її фактичного отримання, тобто 30.08.2017 року;

- судові витрати, які складаються із суми сплати судового збору, в розмірі 7048,00 грн., покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в процесі здійснення господарської діяльності ним було здійснено господарські операції з постачання товарів. При спробі зареєструвати податкову накладну, виписану за наслідками вказаної господарської операції в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач отримав з боку контролюючого органу квитанцію про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної, направленої в електронному вигляді для реєстрації податкових накладних, як він вважає, без визначення фактичних підстав цього, а згодом оскаржуване в даній справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, в реєстрації поданої податкової накладної відмовлено.

На думку позивача при цьому контролюючим органом порушено норми п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не було зазначено у квитанції №1 конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, як вказує позивач, не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття, а лише має посилання на загальну інформацію про те, що причиною його прийняття є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та / або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування.

З огляду на вищевикладене позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкових накладних необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.02.2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача - ОСОБА_1 (ордер серія ХВ №0101/18-001 від 29.11.2018), у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - Головне управління ДФС у Харківській області (в інтересах Центральної об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області), згідно наданого до суду відзиву позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність. При цьому відповідач зазначив, що з вказаних пояснень, наданих позивачем, неможливо встановити обсяг та дату господарської операції, а відповідні підтверджуючі документи, зокрема ті, що підтверджують докази переходу права власності на товар, зберігання на складі та видачу, надано позивачем не було.

Представник відповідача ГУ ДФС у Харківській області (в інтересах Центральної об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області) - ОСОБА_2 (довіреність №27741/9/20-40-10-03-01 від 13.11.2018) у судовому засіданні позов не визнав та вказав, що оскаржуване в даній справі рішення є цілком законним та таким, що прийнято в межах чинного законодавства України.

Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС у Київській області у судове засідання повноважних представників не направили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, правом надати письмовий відзив на позов не скористались.

Відповідно до правил статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Встановлені судом фактичні обставини справи полягають в наступному.

Позивач засобами електронного зв'язку направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №20 від 07.08.2017р., виписану в зв'язку із постачанням товарів, що підтверджується квитанцією № 1 від 30.08.2017р.

На час подання податкової накладної Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-КЛІМАТ" було зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/7 та перебувало на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС в Харківській області (правонаступником якої є - Головне управління ДФС у Харківській області, у складі якого відповідно до наказу ДФС України від 12.07.2018 р. №445 створено Центральне управління на правах відокремленого підрозділу без статусу юридичної особи).

Згідно засобів електронного зв'язку позивач отримав з боку Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Харківській області квитанцію №1 від 30.08.2017р. (а.с. 71), за якою документ прийнято, реєстрацію зупинено, оскільки подана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних.

В зв'язку з наведеним позивачем було складено та подано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена Головним управління ДФС у Київській області від 01.08.2018 р. №1 з поясненнями щодо господарської операції, в зв'язку з якою виписано відповідну податкову накладну та відповідними документами.

В подальшому комісією регіонального рівня ДФС прийнято оскаржуване рішення №868592/39310912 від 02.08.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №20 від 07.08.2017р.в Єдиному реєстрі податкових накладних, а за наслідками його оскарження - рішенням комісії з питань розгляду скарг ДФС від 20.08.2018р. № 25345/39310912.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Розглядаючи підстави, які слугували прийняттю оскаржуваного в даній справі рішення судом встановлено, що доходячи висновку про зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної, а згодом і про відмову у її реєстрації в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, відповідач виходив з того, що за результатами проведення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної, що була подана позивачем, виявлено ризики, достатні для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної та в подальшому відповідач вважав, що позивач не надав контролюючому органу відповідні документи та пояснення, які б спростовували висновки щодо невідповідності поданих податкової накладної критеріям реальності здійснених за нею господарських операцій.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що, як слідує з матеріалів справи, 15.05.2017р. між позивачем (постачальник) та ТОВ "СТАН" (покупець) було укладено договір поставки №15/05/2017-СТ (а.с. 46-49), відповідно до якого позивач поставив на адресу покупця товар - радіатори сталеві згідно номенклатури, визначеної рахунком - фактурою від 30.06.2017р. №СФ - 309.

Фактичне постачання товару підтверджено наданими до матеріалів справи копіями видаткової накладної №ВН - 645 від 07.08.2017р. (а.с. 51), копіями платіжних доручень, які свідчать оплату товару (а.с. 52-61), копією товарно-транспортної накладної №708 від 07.08.2017р. на перевезення товару (а.с.62-63), якість товару підтверджено копіями Сертифікатів відповідності (а.с. 64-68). Вказаний товар позивачем придбано у ТОВ "Батискаф" згідно договору поставки від 01.01.2017р. № 01/01 (а.с. 36-37).

Судом встановлено, що в зв'язку з наявними господарськими відносинами позивачем було виписано на адресу ТОВ "СТАН" податкову накладну №20 від 07.08.2017р. (а.с. 69-70), яка за формою та змістом відповідає встановленим вимогам та дійсним господарським відносинам.

Також судом встановлено, що при спробі позивача зареєструвати зазначену вище податкову накладну ним від контролюючого органу - Головного управління ДФС у Київській області, було отримано згадану вище квитанцію про зупинення реєстрації, яка містила інформацію про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація зупинена, оскільки подана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567.

Також було вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

В подальшому згідно рішення відповідної комісії ДФС було прийнято оскаржуване в даній справі рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної від 02.08.2018р. №868592/39310912, а за наслідками його оскарження рішенням комісії з питань розгляду скарг ДФС від 20.08.2018р. № 25345/39310912, скаргу позивача залишено без задоволення.

Вирішуючи спір, суд зауважує, що за приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" N 1246 від 29.12.2010р., податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

В даній справі висновки контролюючого органу про невідповідність обсягів постачання обсягам придбаних товарів за податковими накладними, наданими позивачем належними доказами з боку контролюючого органу не підтверджено. При цьому суд також враховує, що позивачем на адресу контролюючого органу було направлено Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 01.08.2018р. № 1 (а.с. 74) з доданими до нього документами щодо постачання товару, за яким було виписано спірну податкову накладну. Проте вказані пояснення контролюючим органом при ухваленні спірних рішень враховано не було.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідач, вказуючи на правомірність оскаржуваних рішень та дій фактично вказує на те, що з поданих до нього документів неможливо ідентифікувати та підтвердити проведення господарських операцій. Зібрані у справі докази спростовують цей висновок.

Суд наголошує, що абзацем 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» N 190 від 29.03.2017р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацем 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про скасування рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Центральної ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної, суд зауважує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному електронному реєстрі податкових накладних не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування. При цьому фіскальний орган зобов'язаний чітко вказати у квитанціях на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, передбачених Наказом № 567, проте цього не зробив.

Таким чином дії з зупинення реєстрації податкових накладних прямо впливають на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", що в решті порушує права позивача.

Разом з тим, як підтверджено матеріалами справи, жодних дій щодо зупинення реєстрації податкової накладної Центральною ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області не вчинялось, оскільки, фактично Центральна ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області відправила спірну податкову накладну до належної податкової інспекції, в зв'язку з чим визнання його дій протиправними не є можливим. При цьому заявлені позивачем вимоги про скасування рішень комісій про відмову у реєстрації податкової накладної є самостійними та достатніми для поновлення порушених прав позивача.

Суд вказує, що за приписами п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

В даній справі суд враховує, що реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій ОСОБА_3 Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_3 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006р., суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача в даній справі є зобов'язання контролюючого органу здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної, по якій було ухвалено рішення про відмову в їх реєстрації в єдиному електронному реєстрі податкових накладних за датою їх подання, що буде дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, зокрема щодо визнання протиправними рішень контролюючого органу, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної та зобов'язання контролюючого органу здійснити реєстрацію перелічених вище податкових накладних згідно встановленого порядку, з урахуванням висновків суду.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2,3,6,8, 242, 243, 245, 246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-КЛІМАТ" до Головного управління ДФС у Харківській області (в інтересах Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області), Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.08.2018 року №868592/39310912.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 20.08.2018 року №25345/39310912.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №20 від 07.08.2017 р. на суму 625420,43 грн., в т.ч. ПДВ - 104236,74 грн. згідно встановленого порядку, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Клімат" (07300, Київська обл., м.Вишгород, вул. Шолуденка, 14, код ЄДРПОУ 39310912) витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 5286 (п'ять тисяч вісімдесят шість) грн. 00 коп.: за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд.5а, м.Київ, 03680) у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) у сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 06 березня 2019 року.

Суддя Панченко О.В.