Постанова

від 05.03.2019 по справі 1240/2026/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року справа №1240/2026/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Блохіна А.А., при секретарі судового засідання Романченко Г.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 р. у справі № 1240/2026/18 (головуючий І інстанції Т.І. Чернявська), яке складене в повному обсязі 29 листопада 2018 року в м.Сєвєродонецьку Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення від 15 червня 2018 року № 1209 про результати здійснення повної перевірки декларації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач, апелянт) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач) в якому з урахуванням уточнень просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 15 червня 2018 року № 1209 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, начальником відділу внутрішнього аудиту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області .

В обґрунтуванні позову зазначила, що відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року № 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 року за № 201/20069, повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.

Повну перевірку позивача розпочато відповідачем 24 листопада 2017 року, про що свідчить рішення від 24 листопада 2017 року № 1276 Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, начальником відділу внутрішнього аудиту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області , а відповідно кінцевим днем прийняття рішення про результати здійснення повної перевірки декларації є 23 січня 2018 року. Інформацію про продовження строку проведення повної перевірки декларації позивач від відповідача не отримувала. Отже, відповідачем порушено строки проведення повної перевірки, оскільки рішення за результатами повної перевірки прийнято лише 15 червня 2018 року, тобто на 203 день з дня прийняття рішення про проведення перевірки. Таким чином, резюмує позивач, відповідачем порушено строки проведення повної перевірки, що свідчить, що рішення, прийняте за результатами її проведення, є неправомірним.

Позивач у позові вказала, що абзацом другим частини першої статті 50 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції встановлено, що обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Приміткою до статті 50 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції визначено перелік осіб, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. За твердженням позивача особа, яка обіймає посаду начальника відділу внутрішнього аудиту державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію однієї області, не відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а, отже, відносно позивача взагалі не мала проводитися перевірка.

Також позивач не згодна з висновками, викладеними в пункті 2.1 оскарженого рішення стосовно не відображення нею відомостей про дохід, отриманий членом сім'ї (чоловіком) від відчуження рухомого майна (транспортний засіб - BMW 5231 2487 1995 року випуску) в сумі 212512,00 грн, оскільки вони зроблені без врахування наданих нею пояснень, належного вивчення інформації, достовірного і повного з'ясування всіх обставин. Зокрема, позивач зазначила, що відчуження автомобілю відбулось 02 червня 2014 року в момент оформлення генеральної довіреності і кошти від продажу автомобілю фактично отримано у 2014 році, а у 2015 році відбулось лише переоформлення транспортного засобу. Проте відповідачем не вжито заходів щодо проведення опитування осіб, між якими безпосередньо здійснено правочин, не проведено повного з'ясування всіх обставин і перевірки інформації, не з'ясовано, коли саме член сім'ї (чоловік) отримав кошти від відчуження рухомого майна і в якій сумі.

Загальна сума отриманого доходу члена сім'ї (чоловіка) в декларації помилково вказана як дохід від підприємницької діяльності, до якого зарахована отримана допомога на лікування. Оскільки вказаний в податковій декларації за 2015 рік обсяг доходу чоловіка вказаний помилково, останнім з метою виправлення помилки подано уточнюючу декларацію за 2015 рік.

Щодо незазначення в декларації вартості орендованої земельної ділянки на дату набуття, позивач в позові вказала, що під час проведення у 2014 році в м. Сєвєродонецьку бойових дій документи було втрачено. В наявності у позивача є тільки витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому відсутня інформація про вартість земельної ділянки на дату набуття.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення від 15 червня 2018 року № 1209 про результати здійснення повної перевірки декларації - відмовив повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації не дотримався вимог пунктів 2, 7 частини першої статті 46 Закону України Про запобігання корупції , а також вимог частини п'ятої статті 46 Закону України Про запобігання корупції у частині оцінки задекларованого нерухомого майна, що належить суб'єкту декларуванню на праві оренди.

З рішенням суду першої інстанції не погодилась ОСОБА_1 Звернулась з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначила, що згідно п. 2.1. оскарженого рішення НАЗК, як порушення, їй ставиться не відображення у розділі 11 Доходи, у тому числі подарунки декларації відомостей про дохід, отриманий членом сім'ї суб'єкта декларування (чоловіком) в сумі 21512,00 грн.

Однак, отримання цього доходу від продажу транспортного засобу BMW 5231 2487 995 року випуску судом взагалі не було досліджено.

Судом лише встановлено факт існування довідки-рахунку, яка, як зазначено в тексті оскарженого рішення суду, лише підтверджує реалізацію транспортного засобу.

Отримання грошей не підтверджено жодним з документів, ця інформація міститься лише в поясненні свідка. Як зазначив свідок, передача грошей відбулася ще у 2013 році. А раз так, то і декларуванню за 2015 рік ця сума не підлягала.

Тобто, позивачу ставиться, як порушення, факт не відображення угоди про перереєстрацію транспортного засобу, а не відображення доходу (грошових коштів) від його продажу.

Також зазначила, що їй ставиться декларування недостовірних відомостей про дохід члена сім'ї суб'єкта декларування чоловіка), отриманих від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 1419250 грн. 3азначена сума була вказана відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів №4845 від 08.12.2017, загальна сума отриманого чоловіком доходу з урахування округлення становить 1419250 грн. у т.ч:

-745 грн - допомога на лікування, яка отримана чоловіком від Благодійної організації

Муніципальна лікарняна каса , код за ЄДРПОУ 25926141,

-1418505 грн - доход від зайняття підприємницькою діяльністю (отримано від інших організацій. Зазначених у цьому документі).

Крім того, апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно інформації, отриманої від Головного управління ДСД в Луганській області, розмір доходу члена сім'ї суб'єкта декларування (чоловіка) за 2015 рік відповідно до податкової декларації платника єдиного податку -фізичної особи. Отриманого від зайняття підприємницькою діяльністю становить 1439437 грн.

Сума розбіжності складає 20187грн.

Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що дані, які містяться ДФС було скориговано, та членом сім'ї суб'єкта декларування (чоловіком) 06.07.2018 року подано уточнюючу декларацію, відповідно до якої обсяг доходу за 2015 рік, з урахуванням округлення, зазначено в сумі 1418505 грн.

У судовому засіданні позивачка підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представниця відповідача у судовому засіданні зазначила, що рішення від 24 листопада 2017 року № 1276 Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік прийнято відповідно до вимог законодавства. Під час перевірки були встановлені розбіжності задекларованих сум більше ніж на 100 прожиткових мінімумів доходів громадян. Зазначила що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу за наявними в ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

На підставі інформації, отриманої від Прокуратури Луганської області (лист від 06 листопада 2017 року № 32-425вих-17), відповідно до рішення від 24 листопада 2017 року № 1276 Національним агентством з питань запобігання корупції проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, начальником відділу внутрішнього аудиту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (т. 1 арк. спр. 187-188, 196-197).

У рамках проведення повної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції отримані:

- пояснення ОСОБА_1, в яких позивачем у межах спірних правовідносин зазначено, що загальна сума отриманого доходу її чоловіка складає 1419250,00 грн, у тому числі 745,22 грн - допомога на лікування, отримана чоловіком від благодійної організації Муніципальна лікарняна каса , 1418504,78 грн - дохід від зайняття підприємницькою діяльністю. Також, позивачем зазначено, що в декларації нею помилково вказано загальну суму отриманого доходу чоловіка як дохід від підприємницької діяльності. Щодо незазначення в розділі 11 Доходи, у тому числі подарунки декларації за 2015 рік доходу члена сім'ї (чоловіка) у вигляді допомоги на лікування та медичне обслуговування від відділу освіти Сєвєродонецької міської ради в сумі 745,22 грн позивач зазначила, що кошти в сумі 745,22 грн виплачені її чоловіку благодійною організацією Муніципальна лікарняна каса . Щодо незазначення в розділі 11 Доходи, у тому числі подарунки декларації за 2015 рік доходу члена сім'ї (чоловіка) у вигляді доходу від відчуження рухомого майна (транспортного засобу) позивач пояснила, що автомобіль BMW - це майно чоловіка, яке придбано ним до шлюбу з позивачем, і на відчуження такого майна її згода не потрібна. Фактично в користуванні сім'ї автомобіля не стало ще у 2013 році. Інформація заповнювалась зі слів чоловіка (т. 1 арк. спр. 198-199);

- від Територіального сервісного центру № 4442 Регіонального сервісного центру в Луганській області Міністерства внутрішніх справ України довідку-рахунок серії ВІА № 666923 від 03 березня 2015 року, виданого філією № 9 товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Східукрторг в м.Сєвєродонецьку, на підставі якої був перереєстрований автомобіль марки BMW 5231, 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, VIN № НОМЕР_4, з гр. ОСОБА_3 на гр.ОСОБА_4 (т. 1 арк. спр. 214-215);

- від Головного управління ДФС у Луганській області в межах спірних правовідносин інформація щодо поданої податкової звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за 2015 рік, відповідно до якої загальний обсяг доходу, зазначений у податковій декларації платника єдиного податку за 2015 рік склав 1439437,00 грн (т. 1 арк. спр. 216).

За результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 (унікальний ідентифікатор документа 44b4e822-6759-4da6-865f-698ad087dda3), Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від 15 червня 2018 року № 1209 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, начальником відділу внутрішнього аудиту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (т. 1 арк. спр. 15-22), яким за результатами повної перевірки декларації встановлено, що:

- суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації не дотримав вимоги пунктів 2, 7 частини першої статті 46 Закону України Про запобігання корупції . У декларації суб'єкт декларування зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що містить ознаки правопорушення, передбаченого статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- не дотримано вимог частини п'ятої статті 46 Закону України Про запобігання корупції в частині оцінки задекларованого нерухомого майна, що належить суб'єкту декларуванню на праві оренди;

- за результатами перевірки на наявність конфлікту інтересів порушень не встановлено;

- ознак незаконного збагачення не встановлено.

Не погодившись з рішенням ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Спірним по справі є правомірність прийняття рішення від 24 листопада 2017 року № 1276 Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі наведено два доводи: по-перше позивач не згодна з висновком щодо недекларування доходу від продажу транспортного засобу BMW 5231 2487 995 року випуску; по-друге, не погоджується з висновком щодо декларування недостовірних відомостей про дохід чоловіка, оскільки сума розбіжності, яка складає 20187 грн., скоригована уточнюючою декларацією.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції переглядається саме в межах наведених в апеляційній скарзі доводів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до абзаців першого, другого частини першої статті 50 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції (далі - Закон № 1700-VII) повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Абзацом п'ятим частини першої статті 50 Закону № 1700-VII передбачено, що Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України Про запобігання корупції (далі - Закон), визначає Порядок № 56.

Згідно з абзацами першим-четвертим пункту 2 Розділу І Загальні положення Порядку № 56 у цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

-достовірність задекларованих відомостей - відповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування, у разі невстановлення Національним агентством недостовірності задекларованих відомостей у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації;

-недостовірність задекларованих відомостей - невідповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування, що встановлюється на підставі відомостей, отриманих Національним агентством у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації;

- точність оцінки задекларованих активів - правильність відображення суб'єктом декларування оцінки задекларованих ним активів, що встановлюється шляхом з'ясування Національним агентством підстави чи обґрунтування задекларованої оцінки активів та зіставлення їх з відомостями, які зазначені у декларації суб'єкта декларування.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядок проведення контролю декларацій відповідно до Закону Національне агентство проводить щодо декларацій такі види контролю щодо своєчасності подання; щодо правильності та повноти заповнення; логічний та арифметичний контроль.

Контроль щодо правильності та повноти заповнення декларацій проводиться автоматично засобами програмного забезпечення Реєстру під час подання декларації відповідно до форми декларації, затвердженої рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 960/29090 (далі - форма декларації), та Технічних вимог до полів форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, затверджених рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року № 4 (далі - Технічні вимоги до полів форми декларації) (пункт 6 Розділу ІІ Порядок проведення контролю декларацій Порядку № 56).

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядок проведення повної перевірки декларацій Порядку № 56 повна перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у: з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей; з'ясуванні точності оцінки задекларованих активів; перевірці на наявність конфлікту інтересів; перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції Національного агентства. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб'єкта (суб'єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком (абзац шостий пункту 1 Розділу ІІІ Порядок проведення повної перевірки декларацій Порядку № 56).

Згідно з абзацом восьмим пункту 1 Розділу ІІІ Порядок проведення повної перевірки декларацій Порядку № 56 рішення про проведення перевірки повинно бути належним чином обґрунтоване посиланням на визначену Законом підставу повної перевірки декларації або декларацій - у разі прийняття Рішення про проведення перевірки щодо більш як одної декларації на одній визначеній Законом підставі. Рішення про проведення повної перевірки на підставі абзацу п'ятого частини першої статті 50 Закону також повинно містити обґрунтування, передбачене пунктом 3 цього розділу.

Рішення про проведення перевірки приймається на визначених Законом підставах у випадку, якщо Національне агентство отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Така інформація повинна стосуватися конкретного суб'єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені (підпункт 4 пункту 3 Розділу ІІІ Порядок проведення повної перевірки декларацій Порядку № 56).

У разі отримання Національним агентством відповідно до підпункту 4 пункту 3 цього розділу інформації про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство упродовж 15 робочих днів з дня отримання такої інформації вирішує питання щодо проведення повної перевірки декларації. У разі прийняття на підставі підпункту 4 пункту 3 цього розділу Рішення про проведення перевірки декларації таке рішення повинно містити обґрунтування того, що: отримана інформація стосується конкретного суб'єкта декларування та містить фактичні дані, що можуть бути перевірені; необхідно провести повну перевірку конкретної декларації суб'єкта декларування; відповідність дійсності відомостей, щодо недостовірності яких одержано інформацію, не встановлено раніше у передбаченому Законом порядку (абзаци перший - п'ятий пункту 4 Розділу ІІІ Порядок проведення повної перевірки декларацій Порядку № 56).

Пунктом 6 Розділу ІІІ Порядок проведення повної перевірки декларацій Порядку № 56 передбачено, що повна перевірка декларації передбачає такі дії: 1) прийняття Рішення про проведення перевірки; 2) аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; 4) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; 5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

У разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб'єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів. Надані суб'єктом декларування письмові пояснення та/або копії підтвердних документів є обов'язковими до розгляду та врахування Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації та вирішення питання щодо дотримання суб'єктом декларування вимог Закону при складанні та поданні декларації (абзаци перший, четвертий пункту 12 Розділу ІІІ Порядок проведення повної перевірки декларацій Порядку № 56).

Відповідно до пункту 14 Розділу ІІІ Порядок проведення повної перевірки декларацій Порядку № 56 повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань; 2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.

Згідно з пунктом 1 Розділу IV Результати проведення повної перевірки декларації Порядку № 56 за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації (далі - Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації). Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації складається з таких частин: вступна частина із зазначенням дати, номера та місця складання, назви Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації; описова частина із зазначенням прізвища, імені, по батькові суб'єкта декларування, назви посади та органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або юридичної особи публічного права, правових підстав проведення повної перевірки декларації, переліку інформації, яка використовувалася під час здійснення повної перевірки декларації, складових предмета перевірки; мотивувальна частина із зазначенням встановлених Національним агентством обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, якими Національне агентство керувалося при прийнятті Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, і положення закону, яким воно керувалося; резолютивна частина із зазначенням висновку, якого Національне агентство дійшло за результатами здійснення повної перевірки декларації, можливості оскарження цього рішення в судовому порядку.

Якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, неточну оцінку задекларованих активів, наявність конфлікту інтересів або ознак незаконного збагачення, в Рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації додатково наводяться обґрунтування відповідних висновків, у тому числі посилання на матеріали, які стали підставою для висновку, та враховуються пояснення суб'єкта декларування. При цьому разом з Рішенням про результати здійснення повної перевірки декларації Національне агентство приймає рішення щодо направлення Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції з урахуванням положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Про закінчення проведення повної перевірки декларації Національне агентство письмово повідомляє суб'єкта декларування та надсилає Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації для ознайомлення. Зазначені дії можуть вчинятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобів поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, або неточну оцінку задекларованих активів, або наявність конфлікту інтересів, або ознаки незаконного збагачення, Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації надсилається суб'єкту декларування за допомогою засобів поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та програмних засобів Реєстру (абзаци п'ятий, восьмий пункту 2 Розділу IV Порядку № 56).

Відповідно до пункту 3 Розділу IV Порядку № 56 у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції. Інформування спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про подання у декларації завідомо недостовірних відомостей здійснюється з урахуванням положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки викладені у рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації від 15 червня 2018 року за № 1209 щодо недотримання позивачем при складанні та поданні декларації вимог пунктів 2, 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII внаслідок зазначення у декларації недостовірних відомостей, що відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з наступного.

Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) у декларації зазначаються відомості про:

-об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

-отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

Зазначені відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п'ять мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п'ять мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року.

Як убачається з поданої 27 жовтня 2016 року ОСОБА_1, начальником відділу внутрішнього аудиту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області , декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (унікальний ідентифікатор документа 44b4e822-6759-4da6-865f-698ad087dda3) у межах спірних правовідносин позивачем у розділі 11 Доходи, у тому числі подарунки щодо члена сім'ї суб'єкта декларування - чоловіка ОСОБА_3 задекларовано дохід від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 1419250 грн та не задекларовано дохід у вигляді допомоги на лікування та медичне обслуговування від відділу освіти Сєвєродонецької міської ради в сумі 745,22 грн та дохід від відчуження автомобілю марки BMW 5231, 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, VIN № НОМЕР_4, в сумі 212512,00 грн (т. 1 арк. спр. 31-46, 98-104, 180-186).

Згідно з листом Головного управління ДФС у Луганській області від 20 грудня 2017 року за № 3989/9/12-32-08-01-04 до Національного агентства загальний обсяг доходу, зазначений у податковій декларації платника єдиного податку, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 за 2015 рік складає 1439437,00 грн (т. 1 арк. спр. 216).

Необхідно зазначити, що позивачем у декларації за 2015 рік задекларовані недостовірні відомості про дохід члена сім'ї суб'єкта декларування - чоловіка ОСОБА_3 від зайняття підприємницькою діяльністю, що встановлено на підставі відомостей, отриманих Національним агентством у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації.

З приводу посилань апелянта на те, що її чоловіком ОСОБА_5 подана уточнююча податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2015 рік до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області 06 липня 2018 року, суд апеляційної інстанції відноситься критично, оскільки виявлене відповідачем порушення щодо декларування позивачем у декларації за 2015 рік не спростовує недостовірних відомостей про дохід члена сім'ї суб'єкта декларування - чоловіка ОСОБА_3 від зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки зазначена уточнююча декларація була подана після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 15 червня 2018 року № 1209 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, начальником відділу внутрішнього аудиту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (т. 1 арк. спр. 28).

Крім того, позивачем у декларації за 2015 рік не задекларовано дохід члена сім'ї суб'єкта декларування - чоловіка ОСОБА_3 в сумі 745,22 грн як допомога на лікування, отримана від благодійної організації Муніципальна лікарняна каса . Позивачем під час судового розгляду не заперечувалось отримання зазначеного доходу членом сім'ї. Зазначені відомості підтверджуються відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів (т. 1 арк. спр. 29, 212).

Суд апеляційної інстанції вважає правомірними висновки відповідача про не відображення позивачем у декларації за 2015 рік відомостей про дохід члена сім'ї суб'єкта декларування - чоловіка ОСОБА_3, отриманого протягом 2015 року у вигляді допомоги на лікування та медичне обслуговування (джерело доходу - Благолійна організація Муніципальна лікарняна каса , код ЄДРПОУ 25926141) в сумі 745,22 грн, оскільки згідно з пунктом 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII відомості про отримані (нараховані) доходи включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір, а позивачем у декларації за 2015 рік із дотриманням вказаних вимог не задекларовано отримання чоловіком ОСОБА_3 допомоги на лікування.

Також на думку суду апеляційної інстанції є правомірними висновки відповідача щодо не відображення позивачем у декларації за 2015 рік відомостей про дохід члена сім'ї суб'єкта декларування - чоловіка ОСОБА_3, отриманого протягом 2015 року від відчуження рухомого майна - транспортного засобу марки BMW 5231, 1995 року випуску, в сумі 212512,00 грн. виходячи з наступного.

За даними реєстраційної картки транспортного засобу 03 березня 2015 року автомобіль марки BMW 5231, 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, VIN № НОМЕР_4, на підставі довідки-рахунку ВІА № 666923 від 03 березня 2015 року зареєстрований за ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, адреса проживання: 93404, АДРЕСА_1) (т. 1 арк. спр. 193).

08 грудня 2017 року листом за № 31/12/4442/1466 Територіальний сервісний центр № 4442 Регіонального сервісного центру в Луганській області Міністерства внутрішніх справ України надіслав відповідачу копію довідки-рахунку серії ВІА № 666923 від 03 березня 2015 року, виданої філією № 9 товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Східукрторг в м. Сєвєродонецьку, на підставі якої був перереєстрований автомобіль марки BMW 5231, 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, VIN № НОМЕР_4, з гр. ОСОБА_3 на гр. ОСОБА_4 (т. 1 арк. спр. 214, 215).

Як убачається з копії довідки-рахунку серії ВІА № 666923 від 03 березня 2015 року, виданої філією № 9 товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Східукрторг в м. Сєвєродонецьку, на підставі якої був перереєстрований автомобіль марки BMW 5231, 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, VIN № НОМЕР_4, з гр. ОСОБА_3 на гр. ОСОБА_4, вартість автомобіля складає 212512,00 грн (т. 1 арк. спр. 215).

Апелянт вважає вищевказану довідку-рахунок серії ВІА № 666923 від 03 березня 2015 року, видану філією № 9 товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Східукрторг в м.Сєвєродонецьку, лише документом, на підставі якого був перереєстрований автомобіль марки BMW 5231, 1995 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, VIN № НОМЕР_4, з гр. ОСОБА_3 на гр. ОСОБА_4, а не документом, який підтверджує продаж транспортного засобу. Зазначені посилання є помилковими, оскільки загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 Цивільного кодексу України.

До принципово важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва (далі - транспортні засоби) та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку, визначає Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200 у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1200 дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють передачу для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, оптову та роздрібну торгівлю ними і оформлення необхідних документів (далі - суб'єкти господарювання).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 12 Порядку № 1200 суб'єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати довідки-рахунки, а підприємство-виробник - акти приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (далі - акти приймання-передачі), а також відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки Транзит . Бланки довідок-рахунків, акти приймання-передачі та відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки Транзит повинні зберігатися суб'єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.

Видача (оформлення) підприємством, що здійснює комісійну торгівлю, довідок-рахунків під час реалізації транспортних засобів, що перебували у користуванні, здійснюється після нанесення таким підприємством на зворотному боці довідки-рахунка інформації про оціночну вартість такого транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку) та суб'єкта оціночної діяльності, який відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. № 231, має право проводити оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (номер сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, дата його видачі, напрям (спеціалізація). Дія цього абзацу не поширюється на випадки, коли для визначення доходу від продажу (обміну) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів за вибором платника податку - фізичної особи використовується їх середньоринкова вартість відповідно до статті 173 Податкового кодексу України, інших актів законодавства. Дія цього абзацу не поширюється також на випадки, коли дохід фізичної особи, яка відчужує рухоме майно у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, які зареєстровані в Україні, відповідно до закону не підлягає оподаткуванню (абзац сьомий пункту 12 Порядку № 1200).

Пунктами 14, 15 Порядку № 1200 визначено, що усі графи довідки-рахунка, акта приймання-передачі та біржової угоди заповнюються друкарським способом або від руки одним почерком, підписуються відповідальною особою суб'єкта господарювання та скріплюються круглою печаткою. У графу вартість вноситься вартість продажу транспортного засобу або складової частини, що має ідентифікаційний номер, у грошовій одиниці України. У разі коли продаж транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється філією суб'єкта господарювання або уповноваженим дилером, видача довідок-рахунків здійснюється за підписом відповідальної посадової особи філії або уповноваженого дилера, що скріплюється круглою печаткою.

На один транспортний засіб та його складові частини, що мають ідентифікаційні номери, видається по одному примірнику довідки-рахунка та акта приймання-передачі або біржової угоди (абзац перший пункту 19 Порядку № 1200).

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371) (далі - Порядок № 1388 у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), встановлена єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Абзацом першим пункту 8 Порядку № 1388 закріплено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України Про дорожній рух ).

Згідно з абзацами другим, третім, четвертим пункту 8 Порядку № 1388 документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те , що на час виникнення спірних правовідносин відчуження транспортного засобу могло бути проведено одним із таких способів: або відчуження за цивільно-правовими договорами, посвідченими нотаріально, або продаж шляхом оформлення довідки-рахунку.

Тобто, довідка-рахунок підтверджує реалізацію транспортного засобу, перехід права власності на транспортний засіб від продавця до покупця та є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу, а зазначена сума у графі вартість засвідчує вартість продажу транспортного засобу у грошовій одиниці України.

Сутність та правова природа загальноцивільного представництва регулюються положеннями глави 17 Цивільного кодексу України.

За частиною третьою статті 244 Цивільного кодексу України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).

Таким чином, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

У судовому засіданні позивачка підтвердила факт отримання коштів за продаж автомобіля.

Проаналізувавши вищезазначені норми матеріального права суд апеляційної інстанції вважає, що саме довідка рахунок підтверджує факт продажу автомобіля, яке відбулося у 2015 році і враховуючи, що позивач не заперечує про отримання коштів, НАЗК правомірно дійшло висновку про порушення приписів пункту 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII у декларації за 2015 рік. Тобто, підлягав декларуванню за 2015 рік дохід члена сім'ї суб'єкта декларування - чоловіка ОСОБА_3 в сумі 212512,00 грн, отриманий від відчуження 03 березня 2015 року рухомого майна - транспортного засобу марки BMW 5231, 1995 року випуску, в сумі 212512,00 грн.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція вважає правильними висновки суду першої інстанції, який зазначив , що рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 15 червня 2018 року № 1209 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, начальником відділу внутрішнього аудиту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області , є законним та таким, що у повній мірі відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у справі не надавалась оцінка суб'єктивної сторони дій ОСОБА_1 при декларуванні доходів за 2015 рік, що може бути предметом дослідження тільки під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст постанови складений 06 березня 2019 року.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 р. у справі № 1240/2026/18 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 р. у справі № 1240/2026/18 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

А.А.Блохін