Постанова

від 06.03.2019 по справі 0540/7873/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року справа №0540/7873/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

з участю представника позивача - Токовенка О.В.,

представника відповідача - Груєнка С.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Облдоррембуд на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 0540/7873/18-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О., повний текст складений 26.12.2018 року у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Облдоррембуд до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування акту, податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю Облдоррембуд (далі -ТДВ Облдоррембуд , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- акт Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю Облдоррембуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року від 02.07.2018 року № 690/05-99-14-13-05505963;

- податкові повідомлення - рішення від 2 серпня 2018 року № 0006051413, № 0006061413, № 0006071413 (т.1 а.с. 5-22).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року зазначений позов задоволений частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 серпня 2018 року № 0006051413 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 406795,00 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 349721,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57074,00 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 серпня 2018 року № 0006061413 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 388707,50 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 310966 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 77741,50 грн.;

- в задоволені решти позовних вимог - відмовлено (т. 9 а.с. 100-105).

Позивач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилався на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог та задовольнити вимоги про:

- скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 серпня 2018 року № 0006051413 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 724180 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 724180 грн.;

- скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 серпня 2018 року № 0006061413 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 150871,25 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 120697 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 30174,25 грн.;

- скасування повністю податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 серпня 2018 року № 0006071413 (т. 9 а.с. 111-116).

В обґрунтування доводів посилався на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ Строй комплекс групп , ТОВ Фавор бізнес групп .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.

ТДВ Облдоррембуд (код ЄДРПОУ 05505963) зареєстровано як юридична особа, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Позивачем до ДПІ у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області подані податкові декларації з податку на додану вартість за період 01.01.2015 - 31.12.2017 роки; до декларацій за березень, квітень 2015 року, червень 2016 року, липень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року, квітень 2017 року подані уточнюючі розрахунки. З розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів вбачається, зокрема, включення до податкового кредиту відповідного періоду сум податку на додану вартість (т. 3 а.с. 172-189, 195-208, 225-250, т. 4 а.с. 1-46, т. 6 а.с.120-123, 198-200, 214-222, т. 7 а.с. 38-45, 140-159).

На підставі наказів ГУ ДФС у Донецькій області від 29.01.2018 року № 106, від 22.02.2018 року № 269 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Облдоррембуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, за результатом якої складено акт від 2 липня 2018 року № 690/05-99-14-13-05505963 (т. 7 а.с. 225-254, т. 8 а.с. 1 -164).

В зазначеному вище акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:

- п. 44.1, п. 44.2, ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 5966116 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 4697808,00 грн., за 2016 рік на суму 491973,00 грн., за 2017 рік на суму 776335,00 грн., також занижене значення рядка 06 Податок на прибуток Декларації з податку на прибуток на загальну суму 1073901,00 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 845605,00 грн., за 2016 рік на суму 88555,00 грн., за 2017 рік на суму 139741,00 грн.;

- п.п.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200., п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по операціям з ТОП ТОП-Профіт , ТОВ БАФФЕТ , ТОВ Стройкомплекс групп , ТОВ Фаворбізнес групп на загальну суму 518363,00 грн., в т.ч. за липень 2015 року на суму 46405,00 грн., за вересень 2015 року на суму 46400,00 грн., за жовтень 2015 року на суму 51200,00 грн., за листопад 2015 року на суму 40922,00 грн., за грудень 2015 року на суму 79775,00 грн., за березень 2016 року на суму 51506,00 грн., за квітень 2016 року на суму 2683,00 грн., за травень 2016 року на суму 44205 грн., за березень 2017 року на суму 10625,00 грн., за квітень 2017 року на суму 21250,00 грн., за травень 2017 року на суму 10625,00 грн., за грудень 2017 року на суму 28900,00 грн.; та до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 431663,00 грн., в т.ч. за липень 2015 року на суму 46405,00 грн., вересень 2015 року на суму 46400,00 грн., за жовтень 2015 року на суму 51200,00 грн., за листопад 2015 року на суму 40922,00 грн., за квітень 2016 року на суму 53321,00 грн., за травень 2016 року на суму 44205 грн., за квітень 2017 року на суму 31875,00 грн., за червень 2017 року на суму 10625,00 грн., за серпень 2017 року на суму 26067,00 грн. та завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість по рядку 19 декларації з ПДВ на загальну суму 86700,00 грн., в т.ч. за грудень 2017 року - 86700,00 грн.

30 липня 2018 року за результатом розгляду заперечення до акту документальної планової перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області надано відповідь № 31685/10/05-99-14-13-16, якою висновки акту визнані правомірними (т. 8 а.с. 167-231).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.08.2018 року:

№ 0006051413, яким за порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1130975,00 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 1073901 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57074,00 грн. (т. 8 а.с. 233-234);

№ 0006061413, яким за порушення п. 198.1, 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 539578,75 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням - 431663,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 107915,75 грн. (т. 8 а.с. 235-236);

№ 0006071413, яким за порушення п.п. 198.1, 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2017 року у сумі 86700 грн. (т. 8 а.с. 237-238).

Порушення, виявлені під час перевірки та зазначені в акті перевірки, обґрунтовані тим, що позивачем не надані заявки на перевезення товару з вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено п. 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні; сертифікати якості; у зв'язку з чим підприємством не доведено факт постачання, переміщення, транспортування товарно-матеріальних цінностей від постачальників ТОВ Топ-профіт , ТОВ Баффет , ТОВ Строй комплекс груп , ТОВ Фавор бізнес групп , ТОВ Олаві .

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.

Спірним у справі, враховуючи вимоги апеляційної скарги, є реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ Строй Комплекс Груп , ТОВ Фавор бізнес групп та наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень в частині, що стосується збільшення суми грошових зобов'язань позивачу у зв'язку з непідтвердженням реальності господарських операцій з зазначеними контрагентами.

В частині задоволених позовних вимог рішення суду не оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За змістом пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, крім вимог чинного податкового законодавства щодо включення до складу податкового кредиту лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами), податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічні вимоги до правомірності визначення податку на прибуток містяться в пункті 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, згідно якого платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, надано визначання витратам, як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Як визначено частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про реальність вчинення платником податків господарських операцій може свідчити наявність руху активів у процесі здійснення господарської операції та зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. За наслідком таких операцій має відбутися зміна зобов'язань чи власного капіталу платника, що має відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. При цьому, відомості, що містяться у податкових накладних, так і в інших первинних документах, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, що є визначальним при вирішенні заявлених позовних вимог.

Щодо взаємовідносин ТОВ Облдоррембуд з ТОВ Строй Комплекс Груп , ТОВ Фавор бізнес групп суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

9 грудня 2015 року між продавцем ТОВ Строй Комплекс Груп (код 39165161) та покупцем Селидівський ПС ДРБВП ПАТ Облдоррембуд укладено договір поставки № 09/12, предметом якого є поставка та оплата товару - бітум, паливно-мастильні матеріали в асортименті. Договір підписано директором ТОВ Строй Комплекс Груп ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 47-48).

Оплата за товар здійснена в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, про що свідчать банківські витяги (т. 4 а.с. 49-51).

ТОВ Строй Комплекс Груп виписано: рахунок-фактуру від 15.12.2015 року № 15/12-3, видаткову накладну від 28.12.2015 року № 28/12-3 на поставку товару - топливо рідке синтетичне кількістю 25,5 т., яка підписана директором ТОВ Строй Комплекс Груп ОСОБА_6; видаткову накладну від 28.12.2015 року № 28/12-2 на поставку товару - бітум в кількості 31 т, яка підписана директором ТОВ Строй Комплекс Груп ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 51-52, 55).

На підтвердження транспортування надані товарно-транспортні накладні від 28.12.2015 року № 28/12-3, від 28.12.2015 № 28/12-2, в яких зазначено, що відпуск товару здійснив директор ТОВ Строй Комплекс Груп ОСОБА_6 (т. 4 а.с.53, 56).

20 листопада 2015 року між продавцем ТОВ Фавор бізнес групп (код 39165161) та покупцем Краматорський ПС ДРБВП ПАТ Облдоррембуд укладено договір поставки № 20/11, предметом якого є поставка та оплата товару - бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90. Договір підписано директором ТОВ Фавор бізнес групп ОСОБА_7 (т. 6 а.с. 196-197).

ТОВ Фавор бізнес групп виписані: податкова накладна від 23.11.2015 року № 3; видаткова накладна від 23.11.2015 року № 23/11, рахунок-фактура від 20.11.2015 №20/11, рахунок-фактуру від 20.11.2015 року № 20/11, Податкову накладну, видаткову накладну підписано директором ОСОБА_7 (т. 6 а.с. 211-212, 246).

На підтвердження транспортування надана товарно-транспортна накладна від 23.11.2015 №15, в якій зазначено, що відпуск товару здійснив директор ОСОБА_7 (т. 7 а.с. 15).

Вироком Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 1 березня 2017 року у справі № 537/544/17 (1-кп/537/88/2017) ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 визнано винними у пред'явленому обвинуваченні за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205 КК України (т. 9 а.с. 89-97).

З вироку вбачається, що вказані особи, у періоди часу з січня 2015 по липень 2016 року для досягнення результату заздалегідь розробленого плану вчинення кримінального правопорушення, з метою прикриття незаконної діяльності, придбали підприємства транзитно-конвертаційної спрямованості: ТОВ Строй Комплекс Груп (код ЄДРПОУ 39165161), ТОВ Фавор Бізнес Групп (код ЄДРПОУ 39916412), ТОВ Ентерс (код ЄДРПОУ 39870153), ТОВ Антарес Продакт (код ЄДРПОУ 40056750), ТОВ Адвайн (код ЄДРПОУ 40415360), ТОВ Кредсі (код ЄДРПОУ 40377556), не маючи мети здійснення будь-якої реальної фінансово-господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом чи реалізацією товарів (робіт, послуг), тобто без наміру здійснення статутної діяльності підприємств. За грошову винагороду, погодилися виступити засновниками, керівниками, головними бухгалтерами підприємств, що не мали на меті здійснення господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом чи реалізацією товарів (робіт, послуг), зокрема: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Вказані особи наміру здійснювати реальну господарську діяльність, пов'язану із виробництвом чи реалізацією товарів (робіт, послуг) не мали. Вирок набрав законної сили 03.04.2017 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що господарські операції, за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписані вищенаведеними особами, і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак вважає, що господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, встановлено об'єктивну сторону складу злочинів посадових осіб контрагентів платників податків, дії яких не були спрямовані на реальне настання наслідків. Господарські операції, за наслідками яких підприємством сформовано податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних особами, засудженими вироком суду, у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину; грошові кошти зараховані на розрахункові рахунки, які відкриті для забезпечення здійснення протиправної діяльності (ТОВ Строй Комплекс Груп - ПАТ Промислово-фінансовий банк МФО 331768 р/р №26006399501 ТОВ Фавор бізнес групп ПАТ Промислово-фінансовий банк МФО 331768 р/р №26005410801).

Враховуючи комплексне дослідження усіх складових господарських операцій проведених між позивачем та ТОВ Фавор бізнес групп , ТОВ Строй Комплекс Груп у листопаді 2015 року, грудні 2015 року з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про непідтвердження понесених позивачем витрат за операціями із зазначеними контрагентами, за якими сформовано податковий кредит, належними, допустимими і достатніми первинними документами податкового і бухгалтерського обліку, що обумовлює правомірність висновку контролюючого органу в цій частині.

Таким чином, донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40922,00 грн. (ТОВ Фавор бізнес групп ), 79775 грн. (ТОВ Строй Комплекс Груп ) та застосування штрафних санкцій у розмірі 30174,25 грн. є правомірним.

Визначення суми завищення від'ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного періоду, є похідним від збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість 431663 грн., в т.ч. по операціях, здійснених з контрагентами ТОВ Фавор бізнес групп , ТОВ Строй Комплекс Груп у сумі 40922 грн. та 79775 грн., у зв'язку чим податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 року № 0066061413 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток здійснено на підставі виявлених порушень по контрагентами позивача, при цьому, господарські операції з ТОВ Фавор бізнес групп та ТОВ Строй Комплекс Груп здійснені в 2015 році на суму 245530 грн. та 478650 грн. відповідно, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірного визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 724180 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 року № 0006051413 підлягає скасуванню в частині.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ч. 5 ст. 250, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Облдоррембуд - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 0540/7873/18-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О., повний текст складений 26.12.2018 року у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Облдоррембуд до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування акту, податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 6 березня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: І.В. Сіваченко

О.О. Шишов