Постанова

від 04.03.2019 по справі 2340/3503/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/3503/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Тимошенко В.П., Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання рішення протиправним та його скасування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до суду із адміністративним позовом до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області в якому просила

1) визнати протиправним та скасувати рішення Геронимівської сільської ради від 20.06.2018 №41-3/VІІ в частині відмови в наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою;

2) судові витрати у тому числі витрати на професійну правову допомогу стягнути з відповідача на користь позивача.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись в часині із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з апеляційної скарги позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині розміру судових витрат.

Колегія суддів апеляційної інстанції надає правову оцінку рішення суду першої інстанції в частині, яка оскаржується позивачем.

З матеріалів справи вбачається, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено.

13.11.2018 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про розмір судових витрат.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 в задоволенні представника позивача щодо розміру судових витрат відмовлено. Зазначена ухвала суду позивачем не оскаржувалася.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, а саме: в частині судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

При прийняті рішення від 07.11.2018 року, судом першої інстанції було вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, у тому числі, й витрат, пов'язаних з правничою допомогою.

Так, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, крім сплаченого позивачем судового збору в розмірі 704,80 грн. під час подання позову.

Наведене свідчить про те, що судом при ухваленні судового рішення в даній адміністративній справі вирішено питання що судових витрат, у тому числі, й витрат, пов'язаних з правничою допомогою.

Відповідно до ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 1800 грн. позивач надав договір про надання правової допомоги №2 від 02.04.2018 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер серія ЧК №94953, акт прийому-передачі послуг (виконання робіт) №3 від 10.09.2018, копію рахунку за надані послуги №2/3/1 від 10.09.2018, квитанцію про сплату 1800,00 грн. від 02.11.2018 з призначенням платежу: надання проф. правової допомоги по договору від ОСОБА_3 , копія меморіального ордеру від 02.11.2018 року.

Між тим, вищезазначені докази, надані позивачем, є неналежними та недопустимими, в розумінні вимог адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частин 4-5 ст. 134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (ч. 3 ст. 141).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Так, з доданої копії меморіального ордеру №І11023ОНV6 від 02.11.2018 та квитанції від 02.11.2018 № 3905070, вбачається, що сума у розмірі 1800 грн. сплачена з призначенням платежу Надання проф. правової допомоги по договору від ОСОБА_3 , однак в даних доказах не зазначено, в якій саме справі надана дана правова допомога, тобто відсутня інформація про надання правової допомоги позивачу в даній справі № 2340/3503/18 (а.с.24, 28 відповідно).

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що ані ОСОБА_3, ані її представником, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували розмір судових витрат апелянта в даній справі, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.