ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10616/17 Суддя першої інстанції: Федорчук А.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Бужак Н.П. та Кузьмишиної О.М.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хеппілон Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування повідомлення-рішення з податку на прибуток підприємств,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2017 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Хеппілон Україна звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Про скасування повідомлення-рішення з податку на прибуток підприємств, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0429140101, № 0427140101, № 0428140101 від 09.06.2017 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві не заперечується наявність первинних документів по операціям між Товариством з обмеженою відповідальністю Хеппілон Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Дервік Капітал , Товариством з обмеженою відповідальністю Калабрія Плюс , Товариством з обмеженою відповідальністю Курсверх , Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен , Товариством з обмеженою відповідальністю Дронт , Товариством з обмеженою відповідальністю Рідмар (колишня назва Ісіда груп ), надання їх під час перевірки, їх належне складання, проведення цих операцій в бухгалтерському обліку та оплату позивачем коштів за виконані роботи, належне оформлення та реєстрацію податкових накладних, які є підставою для формування податкового кредиту, в акті перевірки не зазначено про недостатність цих документів для підтвердження господарських операцій, не зазначено які документи ще потрібно надати для підтвердження цих господарських операцій, а тому податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0429140101, № 0427140101, № 0428140101 від 09.06.2017 року є протиправними.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, в період з 15 квітня 2017 року по 26 квітня 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі направлень №227/26-15-14-01-01, №228/26-15-14-01-01, №837/26-15-14-03-03, №493/26-15-14-06-04, №229/26-15-14-04-05 від 15 березня 2017 року, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, абзацу 1, 2, 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, статті 82 Податкового кодексу, наказу Головного управління ДФС у м. Києві №1482 від 02 березня 2017 року та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведено планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Хеппілон Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року відповідно до затвердженого плану перевірок, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №184/26-15-14-01-01/38217009 від 05 травня 2017 року.
Перевіркою встановлено порушення:
- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, статті 134, статей 138-140 Податкового кодексу України; пункту 5 П(с)БО №11, пункту 5 П(с)БО №15, пунктів 6, 7 П(с)БО 16, статті 4, статті 9 Закону України Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності №996-XIV, в результаті чого за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності з податку на прибуток у сумі (-)174 461 грн.; за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності з податку на прибуток у сумі (-)1 637 158 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік у сумі (-)218 917 грн., І квартал 2016 року у сумі (-)259 417 грн., І півріччя 2016 року у сумі (-)588 566 грн., 9 місяців 2016 року у сумі (-)1 072 407 грн., 2016 рік у сумі (-) 1 418 241 грн.;
- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного (звітного) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього (звітного) періоду на суму 344 558 грн., в тому числі по періодах: квітень 2014 року у розмірі 19 167 грн., травень 2014 року у розмірі 19 228 грн., червень 2014 року у розмірі 19 167 грн., липень 2014 року у розмірі 19 167 грн., серпень 2014 року у розмірі 21 066 грн., вересень 2014 року у розмірі 19 167 грн., жовтень 2014 року у розмірі 19 168 грн., листопад 2014 року у розмірі 19 167 грн., грудень 2014 року в розмірі 19 167 грн., червень 2016 року у розмірі 24 166 грн., липень 2016 року у розмірі 20 946 грн., серпень 2016 року у розмірі 12 480 грн., вересень 2016 року у розмірі 63 339 грн., жовтень 2016 року в розмірі 20 000 грн., листопад 2016 року у розмірі 9 167 грн., грудень 2016 року у розмірі 20 000,00 грн., завищення суми від'ємного значення, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) за грудень 2015 рік у сумі 16 998 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) за травень 2016 рік у сумі 42 083 грн.;
- пункту 201.1, пункту 201.10 статі 201 Податкового кодексу України при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на адресу контрагентів-покупців зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації.
Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що позивачем не підтверджено реальність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю Хеппілон Україна господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Дервік Капітал , Товариством з обмеженою відповідальністю Калабрія Плюс , Товариством з обмеженою відповідальністю Курсверх , Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен , Товариством з обмеженою відповідальністю Дронт , Товариством з обмеженою відповідальністю Рідмар (колишня назва Ісіда груп ), Приватним підприємством Діксан Плюс .
При цьому, контролюючий орган виходив з того, що у контрагентів відсутні трудові ресурси, складські приміщення, основні фонди, персонал, а також наявні порушені кримінальні провадження.
На підставі висновків акта перевірки податковим органом 09 червня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення:
- №0428140101, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Хеппілон Україна зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 59 081 грн.;
- №0429140101, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 811 619 грн.;
- №0427140101, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Хеппілон Україна збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 406 739 грн.
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 статті 14 ПК України).
Пункт 44.1 статті 44 ПК України передбачає, зокрема, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а відповідно до пункту 44.2 вказаної статті для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірних господарських операцій) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Абзац перший пункту 198.2 цієї статті передбачає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, а згідно абзацу третього цього пункту податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пункт 200.4 вказаної статті визначає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 201.3 статті 201 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними). При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2016 року між позивачем (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Калабрія Плюс (виконавець) (код 39929641) укладено договір на виконання робіт №П-1016, згідно умов якого, виконавець зобов'язується виконати роботи з технічного обслуговування та діагностики обладнання (розважальних парків, атракціонів) замовника в порядку і на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується оплатити отримані послуги, що надаються виконавцем в порядку та на умовах, визначених умовами цього договору.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що перелік обладнання та вартість його обслуговування вказано в додатку №1 до цього договору.
Відповідно до пункту 1.3 договору технічне обслуговування та діагностика обладнання включають: виконання профілактичного огляду; діагностика можливих дефектів; технічний інструктаж при експлуатації обладнання; інспекція обладнання; постачання запасних частин для обладнання замість тих, що вийшли з ладу по заздалегідь узгодженій із замовником специфікації.
Згідно з пунктом 1.6 договору, місце виконання робіт: м. Київ, вул. Горького, 176, ТЦ Океан Плаза , сімейний розважальний центр Хеппілон .
Строк виконання робіт за цим договором з 01 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії: платіжного доручення №146 від 25 липня 2016 року, №194 від 10 серпня 2016 року, №436 від 11 жовтня 2016 року, №437 від 12 жовтня 2016 року, податкової накладної №2 від 26 липня 2016 року, №9 від 09 серпня 2016 року, №3 від 11 жовтня 2016 року, видаткової накладної №000009 від 10 серпня 2016 року, №000002 від 26 липня 2016 року, акту прийому-передачі виконаних робіт за договором про виконання робіт №П-1016 від 01 жовтня 2016 року від 31 жовтня 2016 року, виписки з банківських рахунків.
01 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Хеппілон Україна (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Курсверх (виконавець) укладено договір №КО516/01 про надання комплексних маркетингових послуг, згідно пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надавати замовнику за плату комплексні маркетингові, консалтингові та інші послуги за заявками замовника і які визначені у цьому договорі.
Відповідно до пункту 1.2 договору, за даним договором виконавець надає замовникові, зокрема, але не обмежуючись тільки ними, послуги: проведення маркетингового консалтингу; розробка програм лояльності; підготовка та проведення івент-заходів; розробка та супроводження рекламної компанії; аналіз ефективності реалізованих заходів.
Пунктом 1.3 договору визначено, що замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані виконавцем послуги.
Права по володінню, використанню та розповсюдженню будь-якими результатами за цим договором належать замовнику. Виконавець не має права використовувати зазначені права сам, а також передавати їм третім особам (пункт 1.4 договору).
Згідно з пунктом 1.5 договору передбачено, що матеріали замовника, необхідні для виконання договору передаються виконавцю за актом прийому-передачі. По завершенню надання послуг або додатково на вимогу замовника виконавець повертає матеріали за актом прийому-передачі.
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копії: додаткової угоди №1 від 04 травня 2016 року, акту наданих послуг №57 від 31 травня 2016 року, звіт з надання комплексних маркетингових послуг за період травень 2016 року, додаткової угоди №2 від 04 травня 2016 року, акту наданих послуг №12 від 30 червня 2016 року, звіт з надання комплексних маркетингових послуг за період червень 2016 року.
08 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Дронт (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Хеппілон Україна (замовник) укладено договір №ДР12 на виконання робіт, згідно якого виконавець зобов'язується виконувати роботи з технічного обслуговування та діагностики обладнання (розважальних апаратів, атракціонів) замовника в порядку і на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується оплатити отримані послуги, що надаються виконавцем, в порядку та на умовах, визначених умовами цього договору.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що перелік обладнання та вартість його обслуговування вказано в додатку №1 до цього договору.
Відповідно до пункту 1.3 договору технічне обслуговування та діагностика обладнання включають: виконання профілактичного огляду; діагностика можливих дефектів; технічний інструктаж при експлуатації обладнання; інспекція обладнання; постачання запасних частин для обладнання замість тих, що вийшли з ладу по заздалегідь узгодженій із замовником специфікації.
Згідно з пунктом 1.6 договору, місце виконання робіт: м. Київ, вул. Горького, 176, ТЦ Океан Плаза , сімейний розважальний центр Хеппілон .
На підтвердження виконання умов вказаного договору представником позивача надано до суду копії: додатку №1 до договору №ДР12 від 08 грудня 2016 року; акта прийому-передачі виконаних робіт за даним договором; платіжного доручення №34 від 10 січня 2017 року; податкової накладної №245 від 29 грудня 2016 року.
01 жовтня 2016 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (виконавець) укладено договір про надання рекламних послуг №ДР-1016, відповідно до пункту 1.1 якого передбачено, що виконавець зобов'язаний за завданням замовника надати за плату (грошову винагороду) послуги по розміщенню рекламно-інформаційних матеріалів на сторінках веб-ресурсів, вказаних в додатках, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити надані послуги в строки та на умовах, передбачених цим договором та додатками до договору.
Детальний перелік послуг, обсяг та строк (терміни) надання послуг, вартість (ціна) послуг, порядок надання виконавцем послуг замовнику узгоджується сторонами у додатках до цього договору.
Позивачем на підтвердження виконання вказаного договору до суду надано копію акта надання послуг №0000002 від 31 жовтня 2016 року, звіту про проведення рекламної компанії від 31 жовтня 2016 року, податкової накладної №2 від 11 жовтня 2016 року, платіжного доручення №435 від 11 жовтня 2016 року.
У ході перевірки також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Хеппілон Україна (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рідмар (колишня назва Товариство з обмеженою відповідальністю Ісіда Груп укладено договори підряду №108 від 03 серпня 2015 року, №108/1 від 03 серпня 2015 року, №108/2 від 03 серпня 2015 року, предметом яких є підрядник зобов'язаний за завданням та за кошти замовника власними та залученими силам і засобами, на свій ризик виконати малярно-штукатурні роботи, зазначені у пункті 1,2 цього договору та кошторисів на виконання робіт щодо об'єкту: дитячий розважальний центр Хеппілон .
Згідно умов зазначених договорів підрядник виконує наступні роботи: ґрунтування поверхні; штукатурка стін; шпаклівка стін; фарбування поверхонь.
На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано рахунки фактури, видаткові накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні.
Колегія суддів наголошує, що в Акті перевірки контролюючого органу відсутні посилання на неподання первинних документів позивачем, їх дефектність.
Підставою для висновку щодо відсутності реального здійснення вищевказаних господарських операцій є наявність низки кримінальних справ та протоколів допиту засновників (учасників) товариств (контрагентів позивача).
Разом з тим, варто зазначити, що окрім факту відкритих кримінальних проваджень, відповідачем не надано доказів наявності вироків суду по даним контрагентам, або висновків щодо відсутності укладених господарських договорів із позивачем, не надано доказів відсутності можливостей залучення третіх осіб для виконання договорів тощо.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Н.П.Бужак
О.М.Кузьмишина
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2019 |
Оприлюднено | 06.03.2019 |
Номер документу | 80263930 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні