ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/190/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.
з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, ухвалену суддею Сакалошем В.М. у м. Львові о 11 год. 26 хв. у справі № 813/1495/16 за адміністративним позовом Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить суд надати дозвіл Дрогобицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд у сумі 639 944, 24 грн. за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідача є несплачена до бюджету заборгованість в сумі 639 944,24 грн. У зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача в банку, податковий орган, керуючись статтею 95 Податкового кодексу України, звернувся з позовом про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна платника податків, що є одним із джерел погашення податкового боргу за відсутності коштів на рахунках в банку такого платника.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Надано дозвіл Дрогобицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд у сумі 639 944, 24 грн. за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, її оскаржив відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд , яке просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та зазначає, що відповідно до норм Податкового кодексу України, надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків. Тобто, такий спосіб погашення боргу платника податків є виключним заходом впливу.
Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що податковий борг не сплачено, а також те, що у відповідача недостатньо коштів для цього на його рахунках. Тобто, докази вжиття податковим органом заходів щодо списання коштів з рахунків відповідача відсутні. Позивачем не надано доказів вжиття заходів стягнення податкового боргу шляхом вилучення або встановлення факту відсутності готівкових коштів, належних відповідачу, за місцем здійснення ним господарської діяльності.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року скасовано та відмовлено в задоволенні адміністративного позову Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Вказану постанову апеляційного суду Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області оскаржено до суду касаційної інстанції.
04 грудня 2018 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову, якою постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У прийнятому судовому рішенні Верховним Судом зазначено, що судом апеляційної інстанції не з'ясовано наявність у відповідача інших відкритих рахунків, крім наявних у ПАТ Універсал банк та АТ ОТП банк , не перевірено чи вчинялись податковим органом дії щодо стягнення коштів з усіх таких рахунків.
Виходячи з цього, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є передчасними та зроблені без належного з'ясування фактичних обставин справи.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено те, що ТзОВ ТПК Ексклюзивбуд зареєстровано виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради 02.08.2005 року та включене до Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій з присвоєння ідентифікаційного коду 33678478 і 15.08.2005 року взято на облік Дрогобицькою ОДПІ як платник податків за № 2923.
Згідно з довідкою Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 25.04.2016 року № 3108/2300 відповідач не сплачує податкові зобов'язання, а податкова заборгованість ТзОВ ТПК Ексклюзивбуд складає 639 944,24 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вжито достатніх та необхідних заходів для з'ясування наявності на рахунках відповідача коштів для погашення податкового боргу. Оскільки коштів для погашення податкового боргу відповідача на його рахунках в банках не виявлено, то податковий орган правомірно звернувся до суду з проханням надати дозвіл для погашення податкового боргу відповідача за рахунок його майна, яке знаходиться у податковій заставі.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Положеннями абзацу 1 підпункту 87.1, підпункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з рахунків платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Таким чином, як зазначив Верховний Суд в постанові від 04 грудня 2018 року, до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами направлення Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області двох інкасових доручень від 08.04.2016 року на адресу банківських установ (Приватного акціонерного товариства Універсал банк , Акціонерного товариства ОТП Банк ), у яких відкрито рахунки відповідача, обидва повернулись без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів.
Проте, Верховним Судом звернуто увагу, що на момент розгляду справи судом першої інстанції, одне з інкасових доручень, а саме те, яке надіслане АТ ОТП Банк , не мало відмітки про повернення його без виконання.
Судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи досліджено цю обставину та з'ясовано, що в матеріалах справи (а.с. 139, 140) містяться реєстр інкасових доручень № 31 від 08.04.2015 року з відміткою про отримання інкасового доручення № 88 на суму 363 141,64 грн. АТ ОТП Банк 08.04.2016 року та інкасове доручення № 88 від 08.04.2016 року на суму 363 141,64 грн. з відміткою на звороті про неможливість його виконання.
Враховуючи наведені докази апеляційним судом встановлено те, що відповідачем вжито заходів щодо з'ясування наявності коштів у відповідача на рахунку відкритому в АТ ОТП Банк .
Крім того, судом апеляційної інстанції за час розгляду цієї справи вжито заходів щодо зясування кількості рахунків відкритих відповідачем в банках, на що вказував Верховний Суд.
12 лютого 2019 року Восьмим апеляційним адміністративним судом направлено на адресу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області запит з проханням надати інформацію щодо відкритих товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд рахунків у банках.
У відповідь на вказаний запит Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області повідомила, що у товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд наявні рахунки в: АТ Універсал Банк № 26008000100985 відкритий 12.05.2008 року, АТ ОТП Банк № 26004001307539 відкритий 19.06.2009 року та рахунок № 37517000096800 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкритий 24.12.2014 року в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Отже, враховуючи норму п. 95.3 ст. 95 ПК України, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що податковим органом, не вжито заходів щодо з'ясування наявності коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритого в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Таким чином, Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області не вжито заходів щодо перевірки наявності коштів на всіх рахунках належних товариству з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд . Це свідчить про те, що адміністративний позов Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі є передчасним.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).
Тому враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року в справі № 813/1495/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Ексклюзивбуд про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко Р. П. Сеник Постанову виготовлено 06.03.2019 року
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2019 |
Оприлюднено | 06.03.2019 |
Номер документу | 80264343 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні