Постанова

від 25.02.2019 по справі 916/2357/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2357/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.;

суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання - Безпалюк А.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2018 р.

по справі № 916/2357/17

за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду Державного майна України по Одеській області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса

про розірвання договору, витребування майна та стягнення 104 259,15 грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2

час та місце ухвалення рішення: 29.11.2018 р., м. Одеса, пр. - т Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області

повний текст складено та підписано: 05.12.2018 р.

за участю:

прокурора: Лянна О.А.

представників сторін:

від Фонду Державного майна України по Одеській області: ОСОБА_3

від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса: ОСОБА_4

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мрія-2 м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2018 р. по справі № 916/2357/17.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мрія-2 м. Одеса розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

В вересні 2017 р. заступник прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду Державного майна України по Одеській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 104 259,15 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна від 19.07.2004 р. та зобов'язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса повернути цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства "Нефон", розташований за адресою м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 р. по справі № 916/2357/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р., позов заступника прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в сумі 94 388,58 грн., розірвано договір оренди нерухомого майна від 19.07.2004 р., та зобов'язано відповідача повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області цілісний майновий комплекс державного побутового підприємства "Нефон", розташований за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 21.

Задовольняючи частково позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 94 388,58 грн., місцевий господарський суд зазначив, що різниця між заявленою сумою та сумою, що підлягає стягненню була сплачена ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2018 р. рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. скасовано, справу № 916/2357/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Скасовуючи наведені судові акти, Верховний Суд в своїй постанові зазначив, що суди попередніх інстанцій не з'ясували, чи мав право позивач зараховувати перераховану відповідачем суму в розмірі 94 398,17 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором, що виникла з 22.04.2012 р., з урахуванням того, що рішенням Господарського суду Одеської області від 30.01.2017 р. у справі №916/3078/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2017 р., стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 354 944,45грн. за період з 22.04.2012 р. по 30.09.2016 р. (яку донараховано, у зв'язку із збільшенням орендної ставки з 6% до 10%).

Судами попередніх інстанцій, з урахуванням наявності у матеріалах справи рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2017 р. по справі №916/3078/16, не встановлено, чи фактично виконувалося таке судове рішення, що є необхідним для правильного вирішення даного спору задля уникнення подвійного стягнення з відповідача донарахованої орендної плати, заявленої до стягнення у даній справі.

При новому розгляді справи № 916/2357/17 Господарським судом Одеської області 29.11.2018 р. ухвалено рішення, яким позов заступника керівника Одеської міської прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в сумі 94 388,58 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення 94 388,58 грн., ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса оскаржило його до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та на неповне дослідження обставин справи, що призвело до ухвалення неправильного рішення.

Заступник керівника Одеської міської прокуратури № 2 в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін.

В своїх поясненнях Регіональне відділення фонду Державного майна України по Одеській області також не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса оскаржує рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2018 р. лише в частині стягнення з нього заборгованості з орендної плати в сумі 94 388,58 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю МРІЯ-2 м. Одеса укладено договір оренди № 728 цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства Нефон м. Одеса.

Відповідно до п. п. 1.1 - 1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства "Нефон", юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008.

Грошові кошти (вартість майна, що передається орендареві на умовах кредиту згідно п. 25 акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства "Нефон") у сумі 96 200,00 грн., передаються орендареві в користування на умовах кредитного договору, що укладається одночасно з підписанням цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 р. № 699 та постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 р. № 75, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2004 р.) 2099,93 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди (липень 2004 р.) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць червень 2004 р. на індекс інфляції за липень місяць 2004 р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує орендаря, надсилається орендодавцю.

Згідно з п. 3.6 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

За приписами п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахування індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Стягнення заборгованості з орендної плати вирішуються у судовому порядку.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що у разі виникнення заборгованості з орендної плати, що виникла у минулий період, встановлюється наступний порядок погашення заборгованості за договором оренди: поточні платежі, які сплачені за оренду державного нерухомого майна, насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім - у рахунок поточних платежів.

Відповідно до п.10.1. договору, цей договір укладено строком на п'ять років, та діє з моменту його підписання.

На виконання умов договору оренди від 19.07.2004 р. між орендодавцем та орендарем складено та підписано акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства «Нефон» м. Одеса.

Між сторонами договору оренди неодноразово підписувались зміни до цього договору, а саме: 31.08.2005 р., 02.06.2008 р., 08.02.2010 р. та 29.09.2011 р., якими вносились зміни щодо порядку розрахунку орендної плати та продовження терміну дії договору до 19.07.2018 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2015 р. по справі № 916/1579/15-г внесено зміни до договору оренди від 19.07.2004 р. (зі змінами та доповненнями) п. 3.1 та п. 3.2. розділу 3 договору викладено в наступній редакції:

- Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786. (зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 р. 12 660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством. ;

- Орендна плата за місяць оренди (квітень 2012 р.) визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди (березень 2012 р.) на індекс інфляції за квітень 2012 р. включно;

Розділ 10 договору оренди від 19.07.2004 р., доповнено пунктом 10.13. , який викладено в наступній редакції:

Ці зміни діють з 22 квітня 2012 р., є невід'ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2004 р. .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.01.2017 р. по справі № 916/3078/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2017 р., частково задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса та стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 354 944,45 грн.

При зверненні до в межах цієї справи заступник прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 104 259,15 грн. обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса не сплачувало орендну плату відповідно до рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2015 р. по справі № 916/1579/15-г, що призвело до виникнення заборгованості за період з 01.10.2016 р. по 31.03.2017 р., а тому поточні платежі, які сплачувались відповідачем, відповідно до п. 3.8 договору оренди від 19.07.2004 р. № 728 спрямовувались на погашення заборгованості попередніх періодів.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 цього Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно п. п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України, яка цілком кореспондується з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар вносить орендну плату щомісячно, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, за умовами укладеного між сторонами договору, відповідач мав сплачувати щомісячно орендну плату не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості та акту звірки розрахунків з орендної плати, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса сплачувало оренду плату за договором оренди за ставкою 6%, тобто без врахування змін, що були внесені до даного договору рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2015 р. по справі № 916/1579/15-г, у зв'язку із чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 94 388,58 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.01.2017 р. по справі № 916/3078/16 стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса заборгованість з орендної плати у сумі 354 944,45грн., яка була донарахована позивачем за період з 22.04.2012 р. - 30.09.2016 р.

Як свідчать матеріали справи, за спірний період з жовтня 2016 р. по серпень 2017 р. позивачем нараховано орендну плату за ставкою 10% на суму 260 646,91 грн.

При цьому, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса, до серпня 2017 р. орендні платежі обчислювало та сплачувало за ставкою 6 %.

В результаті, заборгованість ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса з орендної плати за період з жовтня 2016 р. по серпень 2017 р. склала 104 259,15 грн. (різниця між сумами обчисленими за ставкою 10 % і 6%: 260 646,91 - 156 387,76 грн.).

Як встановлено місцевим господарським судом, у процесі розгляду справи Регіональним відділенням Фонду Державного майна України було здійснено звірку розрахунків з орендної плати та з'ясувалося, що відповідачем сплачено оренду плату в сумі 166 258,33 грн.

Отже, враховуючи сплату відповідачем орендної плати в сумі 166 258,53 грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса заборгованості в сумі 94 388,58 грн. ( 260 646,91 грн. - 166 258,53 грн. = 94 388,58 грн.)

Щодо посилань відповідача на те, що ним було погашено заборгованість, згідно платіжного доручення від 12.10.2017 р. № 124, суд апеляційної інстанції зазначає, що сплачена ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса сума зарахована в рахунок погашення частини заборгованості, що виникла у період з 22.04.2012 р. по 30.09.2016 р., а саме: 354 601,14 грн. - 94 398,17 грн. = 260 202,97 грн., що відповідає положенням п. 3.8. договору відповідно до якого у разі виникнення заборгованості з орендної плати, що виникла у минулий період, поточні платежі, які сплачені за оренду державного нерухомого майна, насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди.

Отже, у зв'язку із наявною заборгованістю з орендної плати за попередні періоди, позивачем цілком правомірно зараховано сплачені ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса кошти в сумі 94 398,17 грн. в рахунок погашення заборгованості, що виникла з 22.04.2012 р.

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем рішенням Господарського суду Одеської області від 30.01.2017 р. по справі № 916/3078/16.

Наведений висновок суду першої інстанції ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» м. Одеса належними та допустимими доказами не спростовано.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заборгованість з орендної плати, нарахованої за період з 01.10.2016 р. по 31.07.2017 р. в сумі 94 388,58 грн. підлягає стягненню до Державного бюджету України у повному обсязі.

Таким чином, підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2018 р. по справі № 916/2357/17, у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 267-282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2018 р. по справі № 916/2357/17 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Мрія-2 м. Одеса без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2019 р.

Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко

Судді: С.В. Таран

ОСОБА_5