Рішення

від 21.02.2019 по справі 916/2007/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2007/18 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Матвейчук М.І.,

від відповідача: Ткачук А.Б.,

розглянув у відкритому засіданні справу за позовом Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області до фізичної особи-підприємця Ткачука Анатолія Богдановича про стягнення 836770,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2007/18, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 20.11.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2018 р. відкладено підготовче засідання на 18.12.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2018 р. з ініціативи позивача продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.01.2019 р., оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.01.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2019 р. виправлено описки, допущені в ухвалах Господарського суду Одеської області по справі № 916/2007/18, та правильно зазначено в них по батькові відповідача - ,,Богданович".

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.01.2019 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 22.01.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 12.02.2019 р., а від 12.02.2019 р. - до 21.02.2019 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 21.02.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області (далі - Сільрада) звернулась в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Ткачука Анатолія Богдановича (далі - ФОП Ткачук А.Б.) про стягнення 836770,50 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, вказуючи на те, що земельна ділянка площею 1,0 га, на якій знаходяться об'єкти нерухомості відповідача, використовувалась ним без правовстановлюючих документів протягом останніх трьох кварталів 2015 р. та 2016-2017 рр.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Сільрада посилається на положення ст.206 ЗК України, ст.ст.224,225 ГК України, ст.22 ЦК України, ст.ст.2,13,16,28 Закону України ,,Про місцеві державні адміністрації, ст.7 Закону України ,,Про оренду землі", п.п.2-5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, угоду від 27.03.2015 р. про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі від 15.03.2006 р., довідку Лиманської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 06.09.2018 р. № 703/9/15-17-07-01-10, лист Сільради від 03.04.2018 р. № 02-13/402 з вимогою до ФОП Ткачука А.Б. компенсувати завдані збитки, докази його вручення відповідачу, акт комісії по визначенню розміру збитків (неодержаного доходу), спричинених в результаті використання земельної ділянки ФОП Ткачуком А.Б. без правовстановлюючих документів в с. Крижанівка на території Лиманського району Одеської області, акт від 05.03.2018 р. № 08-11/15 ревізії Південним офісом Держаудитслужби сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності Сільради за період з 01.09.2015 р. по 30.11.2017 р., розрахунок збитків, завданих використанням земельної ділянки площею 1,0 га без правовстановлюючих документів, тощо.

У відзиві на позовну заяву ФОП Ткачук А.Б. просить відмовити в її задоволенні з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначає, що він дійсно користувався до 27.03.2015 р. земельною ділянкою загальною площею 1,0 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, наданою йому в довгострокову оренду для будівництва та розміщення складських приміщень на підставі письмового договору від 15.03.2006 р. Ця угода розірвана сторонами 27.03.2015 р. на виконання рішення господарського суду.

В подальшому ФОП Ткачук А.Б. неодноразово звертався до Сільради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, заявою про його затвердження з метою відведення земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки площею 1,0 га, які ігнорувались позивачем, у зв'язку з чим новий договір оренди укладено лише 27.04.2018 р. За таких обставин, відповідач вважає, що виконав належним чином усі покладені на нього обов'язки в частині оформлення орендних правовідносин.

Крім того ФОП Ткачук А.Б. вказує, що ним фактично використовується земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_2) під об'єктами нерухомого майна лише площею 149,1 кв.м, а не 1,0 га, доказом чого є відомості відповідного реєстру. Решта землі не залучалась до господарської діяльності, до неї мали вільний доступ усі члени територіальної громади, ФОП Ткачук А.Б. не перешкоджав передачі в оренду земельної ділянки іншим особам. При цьому позивачем взагалі не надано жодних доказів в обґрунтування своїх посилань на зайняття відповідачем з 27.03.2015 р. земельної ділянки площею 1,0 га.

Також відповідач зауважує, що його не запрошено для проведення перевірки та складання акту ревізії Держаудитслужбою, йому не надано можливості письмово викласти пояснення з приводу цього акту, не надіслано примірник останнього.

Окремо ФОП Ткачук А.Б. зазначає про те, що він не може бути притягнутий до відповідальності за завдання збитків, оскільки в діях відсутні такі елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка та вина.

Сільрада у відповіді на відзив підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити, доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, вважає необґрунтованими, т.я.:

- посилання відповідача на ігнорування Сільрадою звернень ФОП Ткачука А.Б. не відповідають дійсності, всі заяви відповідача розглянуто, бездіяльність Сільради не оскаржувалась;

- відповідач є власником об'єкта будівництва, який розташований на земельній ділянці площею 1,0 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, яка ніколи не ділилась, має чіткі межі, огороджена парканом та знаходиться в користуванні відповідача з 2006 р. Підтвердженням розміщення об'єкту, належного ФОП Ткачуку А.Б., на землях площею 1,0 га являється витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Більш того після розірвання договору оренди в 2015 р. саме відповідач звернувся до позивача з проханням відвести йому 1,0 га земель, що і було зроблено в 2018 р.;

- твердження ФОП Ткачука А.Б. щодо необхідності його залучення до проведення ревізії сільського бюджету є хибними, оскільки законодавством не передбачено обов'язку суб'єкта та/або об'єкта контролю запрошувати третіх осіб під час складання чи підписання акту ревізії.

ФОП Ткачук А.Б. в письмових запереченнях на відповідь на відзив серед іншого зазначає, що не відповідають дійсності посилання позивача на використання відповідачем земельної ділянки площею 1,0 га з 2006 р., адже, незважаючи на однакові площі, земельна ділянка, яка знаходилась у користуванні за договором оренди від 15.03.2006 р., та наявна на теперішній час є різними. При цьому ФОП Ткачук А.Б. повідомляє суд, що належні йому нежитлові будівлі після присвоєння поштових адрес знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовуються на земельній ділянці з кадастровим номером: НОМЕР_3.

Додатково під час судових засідань ФОП Ткачук А.Б. неодноразово заявляв, що не міг використовувати всю земельну ділянку площею 1,0 га, оскільки її частина зайнята дорогою загального користування.

Також відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що у спірних правовідносинах він виступає як фізична особа без статусу суб'єкта підприємницької діяльності. В задоволенні цього клопотання судом відмовлено протокольною ухвалою від 21.01.2019 р. з мотивів, наведених нижче.

Сільрада надала окремі письмові пояснення по суті постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі 629/4628/16-ц, в яких доповнило правове обґрунтування позову приписами ст.1212 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст.80 ЗК України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом ст.ст.122,123,124 ЗК України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями ч.1 ст.21 Закону України ,,Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП Ткачуком А.Б. та Сільрадою 15.03.2006 р. укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Земельна ділянка передана в довгострокову оренду для будівництва та розміщення складських приміщень.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.02.2015 р. по справі № 916/2030/14, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р., позов прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Сільради до ФОП Ткачука А.Б. задоволено, припинено право користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0 га, що розташована за адресою: Одеська обл., с. Крижанівка, вул. Сахарова,1, який укладено 15.03.2006 р. Судові рішення мотивовано порушенням орендарем договірних зобов'язань щодо дотримання ним цільового призначення земельної ділянки.

У вказаних судових рішеннях встановлено обставини, які не потрібно доводити під час розгляду цієї справи згідно ч.4 ст.75 ГПК України, адже суб'єктний склад сторін в обох справах однаковий, зокрема те, що:

- відповідно до рішення виконавчого комітету Сільради від 12.12.2011 р. № 527 за Ткачуком А.Б. зареєстровано право власності на нерухоме майно - склад А, вимощення, 1, огорожа, 1-2 по АДРЕСА_1, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10.01.2012 р. НОМЕР_4;

- в грудні 2013 р. Інспекцією ДАБК Ткачуку А.Б. видана декларація про початок виконання будівельних робіт - будівництво торговельно-виставочного центру на земельній ділянці на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006 р., кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 1,0 га;

- згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 11.04.2014 р. за Ткачуком А.Б. на вказаній земельній ділянці зареєстровані об'єкти нерухомого майна: цех - А, будівля охорони - Б, будівля СТО - В, будівля магазину - Г, будівля магазину - Д, будівля магазину - Е, шиномонтаж - З, загальна площа - 720,2 кв.м.

- ФОП Ткачуком А.Б. орендована земельна ділянка використовується під автостоянку, мийку, шиномонтаж, розміщення вежі мобільного зв'язку.

Після набрання названими рішеннями судів законної сили сторонами оформлено угоду від 27.03.2015 р. про розірвання договору оренди від 15.03.2006 р.

27.04.2018 р. між ФОП Ткачуком А.Б. та Сільрадою укладено новий договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н (стара назва - Комінтернівський р-н), с. Крижанівка, вул. Сахарова,1, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Згідно п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка площею 1,0 га, у т.ч. під капітальною одноповерховою забудовою - 0,0157 га, під тимчасовою - 0,0483 га, під проїздами, проходами, площадками - 0,9360 га. В п.2.2 договору зазначено, що на земельній ділянці розташовані будівлі та споруди.

Господарський суд зазначає, що в проміжок часу з 28.03.2015 р. до 27.04.2018 р. ФОП Ткачук А.Б. безкоштовно використовував з метою розміщення та обслуговування належної йому на праві власності нерухомості земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, в зв'язку з чим комісією по визначенню розміру збитків (неодержаного доходу), спричинених в результаті використання земельної ділянки ФОП Ткачуком А.Б. без правовстановлюючих документів в с. Крижанівка на території Лиманського району Одеської області, складено акт, яким визначено збитки на рівні 3% від нормативно-грошової оцінки землі (мінімальний розмір орендного платежу згідно норм ПК України), що за 9 місяців 2015 р. склало - 173542,50 грн, за 2016 р. - 331614,00 грн, за 2017 р. - 331614,00 грн. Всього - 836770,50 грн.

Крім того Південним офісом Держаудитслужби проведено ревізію сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності Сільради за період з 01.09.2015 р. по 30.11.2017 р., за результатами якої складено акт від 05.03.2018 р. № 08-11/15, де відображено те, що внаслідок дій ФОП Ткачука А.Б., пов'язаних з неоформленням договору оренди, бюджет Сільради недоотримав 836770,50 грн.

В подальшому Сільрадою оформлено лист від 03.04.2018 р. № 02-13/402 з вимогою до ФОП Ткачука А.Б. компенсувати завдані збитки. Цей лист отримано 10.04.2018 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, однак залишений без задоволення, що спричинило звернення до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Формулюючи позовні вимоги у цій справі, Сільрада виходили з того, що заявлена до стягнення сума є збитками у вигляді упущеної вигоди, завданими використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з п. ,,д" ч.1 ст.156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Водночас предметом регулювання гл.83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення гл.83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень гл.83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст.120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. ,,е" ч.1 ст.141 ЗК України).

За змістом гл.15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі ст.125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ч.2 ст.120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає відсутніми підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. по справі № 629/4628/16-ц, який згідно ч.4 ст.236 ГПК України враховується судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Водночас, збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. На відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Як вже зазначалось, судом встановлено, що відповідач, будучи власником об'єктів нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачував орендну плату. Відтак, ФОП Ткачук А.Б. без достатньої правової підстави за рахунок Сільради, яка є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тобто орендну плату, тому зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Заявляючи позов, Сільрада помилково не врахувала наведене вище, проте з огляду на надання нею достатніх доказів правомірності заявлених нею вимог, в т.ч. правильність розрахунку ціни позову, останній підлягає задоволенню, а грошові кошти в розмірі 836770,50 грн - стягненню з ФОП Ткачука А.Б. як безпідставно отримане майно.

Господарський суд вказує, що питання відносно того, з чиєї вини та внаслідок чиєї неправомірної поведінки протягом останніх трьох кварталів 2015 р. та 2016-2017 рр. відповідач безкоштовно користувався комунальною власністю, не потрібно досліджувати, адже для повернення безпідставно набутих коштів слід довести лише їх збереження за рахунок іншої особи та те, що таке збереження відбулось за відсутності правової підстави, що і зроблено позивачем. Вина та протиправна поведінка являються складовими складу правопорушення у вигляді завдання збитків, проте цей інститут матеріального права спірні правовідносини не регулює.

Доводи ФОП Ткачука А.Б. про те, що ним фактично використовувалась земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_2) під об'єктами нерухомого майна площею 149,1 кв.м, а не 1,0 га, не доводять ту обставину, що рештою земельної ділянки відповідач не користувався, наприклад, для обслуговування нерухомості чи з іншою метою. При цьому в матеріалах справи наявні численні заяви ФОП Ткачука А.Б., адресовані Сільраді, в тексті яких просить відвести для його потреб саме 1,0 га землі, що не кореспондується з позицією про фактичне використання тільки 149,1 кв.м. До того ж постановою апеляційного господарського суду по справі № 916/2030/14 встановлено преюдиційний для даної справи факт реєстрації на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна: цех - А, будівля охорони - Б, будівля СТО - В, будівля магазину - Г, будівля магазину - Д, будівля магазину - Е, шиномонтаж - З. Загальна площа цієї нерухомості згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно складає 720,2 кв.м, а не 149,1 кв.м, як вказує відповідач. В контексті описаного взагалі не зрозумілими є твердження відповідача з приводу знаходження всієї його нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером: НОМЕР_3, тобто іншій земельній ділянці площею 0,0928 га, орендованій на підставі іншого наявного у справі договору від 25.12.2015 р.

Посилання відповідача на те, що його не запрошено для проведення перевірки та складання акту ревізії Держаудитслужбою, йому не надано можливості письмово викласти пояснення з приводу цього акту, не надіслано примірник останнього, судом не приймаються до уваги, т.я. ФОП Ткачуком А.Б. не названо норми, згідно яких суб'єкт або об'єкта контролю зобов'язані запрошувати третіх осіб під час складання чи підписання акту ревізії.

Твердження ФОП Ткачука А.Б. стосовно того, що земельна ділянка, яка отримана ним в оренду в 2006 р., та земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні на теперішній час, являються різними, не підтверджуються матеріалами справи, адже за змістом договорів як в 2006 р. так і в 2018 р. в оренду передано земельну ділянку загальною площею 1,0 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н (стара назва - Комінтернівський р-н), с. Крижанівка, вул. Сахарова,1. Відтак, адреса, кадастровий номер та площа землі, тобто ідентифікуючі її ознаки, співпадають, що свідчить про передачу відповідачу в оренду однієї земельної ділянки в 2006 р. та 2018 р. Крім того суд вказує, що наявність дороги загального користування, яка, за посиланнями відповідача, проходить земельну ділянку, також нічим не підтверджено.

Щодо доводів відповідача про те, що у спірних правовідносинах він виступає як фізична особа, в зв'язку з чим провадження у справі слід закрити, оскільки справа відноситься до юрисдикції загального суду, господарський суд зауважує, що реальне використання землі здійснюється для ведення господарської діяльності, на земельній ділянці знаходяться об'єкти інфраструктури (СТО, магазини, мийка, шиномонтаж тощо), необхідні для ведення підприємницької діяльності. Ці обставини та те, що, укладаючи договори з Сільрадою, Ткачук А.Б. виступав як ФОП, у т.ч. у 2018 р., є визначальними для висновку про поширення юрисдикції господарського суду на правовідносини по даній справі.

Інші посилання учасників справи не беруться до уваги, тому що їх суть не має значення для ухвалення законного та об'єктивного судового рішення.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Ткачука Анатолія Богдановича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (67562, Одеська обл., Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 5, код 05384560) 836770/вісімсот тридцять шість тисяч сімсот сімдесят/грн 50 коп. безпідставно збережених коштів та 12551/дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну/грн 56 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 березня 2019 р.

Суддя Л.В. Лічман