Рішення

від 06.03.2019 по справі 927/1/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/1/19 Суддею Господарського суду Чернігівської області Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами загального позовного провадження розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Абіт-Текс ,

бульвар Дружби Народів, 28-А, н/п 6, оф. 1, м. Київ, 01103

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Нікос-Пром ,

вул. Кистяківських, 9, м. Чернігів, 14030

предмет спору: про стягнення 433106,00грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, ордер серія КВ №764717, виданий 05.03.2019; договір про надання юридичних послуг від 25.06.2018 за №25/18/АО; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №7309/10, видано 01.03.2019;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 06.03.2019, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

08.01.2019, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Абіт-Текс (надалі - ТОВ Абіт-Текс ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Нікос-Пром (надалі - ТОВ Нікос - Пром ) про стягнення 433106,00грн попередньої оплати за договором надання послуг № 36-НП-17 від 14.08.2017.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором надання послуг від 14.08.2017 за № 36-НП-17(надалі - Договір). На виконання вказаного Договору ТОВ Абіт-Текс перераховано ТОВ Нікос-Пром передоплату за послуги на загальну суму 433106,00грн, які відповідачем надані не були, попередня оплата позивачу не повернута. Наведені обставини стали підставою заявленого позову.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.01.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви № 28-12/18 від 26.12.2018, відкрито провадження у справі № 927/1/19, розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 20.02.2019 об 11:00. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали, але не пізніше 11.02.2019, для подання до суду та позивачу відзиву на позовну заяву.

За результатами підготовчого засідання 20.02.2019, суд, керуючись п. 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.03.2019, про що виніс ухвалу від 20.02.2019.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні 06.03.2019 позов підтримав та просив суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач у підготовче судове засідання 20.02.2019 та у судове засідання по розгляду справи по суті 06.03.2019 не прибув, повноважного представника не направив, відзив на позов у строк встановлений судом не надав, проти позовних вимог не заперечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень № 1400042503217 та № 1400042978517.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 1 частини 3 зазначеної статті встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак явку повноважного представника до суду не забезпечив, без пояснення причин, відзив на позов у встановлений судом строк не надав, відтак, з огляду на зміст частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 статті 202 ГПК України суд вважає, що неприбуття відповідача у судові засідання та неподання ним відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2017, між ТОВ Абіт-Текс (надалі - Замовник) та ТОВ Нікос-Пром (надалі -Виконавець) укладено договір надання послуг № 36-НП-17.

Виходячи з умов п. 1.1. Договору Виконавець зобов'язався за завданням та виробничими програмами Замовника надати, а Замовник оплатити послуги, вид, кількість, терміни виконання та ціна яких, вказується в Специфікації надання послуг (додаток, який є невід'ємною частиною Договору) на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Згідно з п. 1.3. Договору результатом надання послуг є виготовлений Виконавцем з давальницької сировини (матеріалів) Замовника товар згідно Специфікації надання послуг (надалі - товар) та встановленими до виготовлення товару вимогами. Давальницька сировина (матеріали) Замовника та виготовлений з неї товар є власністю Замовника (п.1.4. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість послуг, включаючи маркування та пакування товару, визначається згідно з Специфікаціями надання послуг, які є невід'ємними частинами Договору.

Специфікацією надання послуг № 1 від 14.08.2017 (додаток № 1 до Договору) сторони погодили, що Виконавець у строк до 29.09.2017 (включно) зобов'язується надати послуги з пошиття військової уніформи 35811300-5 (утеплювач куртки вітровологозахисної зимової, вид 1- УКВВЗ) (ТУ 14.1-134-00034022-2016 зі сповіщенням про зміни №4), загальна кількість виробів - 3799 шт., за ціною за одиницю товару - 150,00грн (без ПДВ). Загальна сума Специфікації надання послуг № 1 складає 683820,00грн, у тому числі ПДВ 20 % у сумі 113970,00грн. Оціночна вартість одного виробу (утеплювач куртки вітровологозахисної зимової, вид 1) - 850,00грн (з ПДВ).

Специфікацією надання послуг № 2 від 01.09.2017 (додаток № 2 до Договору) сторони погодили, що Виконавець у строк до 31.10.2017 (включно), але не менше 625 штук у тиждень, зобов'язується надати послуги з пошиття сорочки 18332000-5 (сорочка бойова, вид 3, тип 4) (ТУ У 14.1-00034022-095:2015 зі сповіщенням про зміни № 1), загальна кількість виробів - 5000 шт., за ціною за одиницю товару - 140,00грн (з ПДВ). Загальна сума Специфікації надання послуг № 2 складає 700000,00грн (з ПДВ). Оціночна вартість одного виробу (сорочка бойова, вид 3, тип 4) - 550,00грн (з ПДВ).

Специфікацією надання послуг № 3 від 01.09.2017 (додаток № 3 до Договору) сторони погодили, що Виконавець у строк до 31.10.2017 (включно), але не менше 250 штук у тиждень, зобов'язується надати послуги з пошиття військової уніформи 35811300-5 (утеплювач штанів вітровологозахисних зимових вид 1) (ТУ 14.1-135-00034022-2016 зі сповіщенням про зміни № 3), загальна кількість виробів - 2000 шт., за ціною за одиницю товару - 100,00грн (з ПДВ). Загальна сума Специфікації надання послуг № 3 складає 200000,00грн (з ПДВ). Оціночна вартість одного виробу (утеплювач штанів вітровологозахисних зимових вид 1) - 850,00грн (з ПДВ).

За умовами п. 2.2. Договору оплата наданих послуг (товару) здійснюється на наступних умовах: 30% вартості послуг (товару) Замовник попередньо оплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання від Виконавця належним чином оформленого рахунку-фактури; 70% вартості послуг (товару) Замовник оплачує за фактично надані послуги протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі послуг у разі відсутності порушення п. 3. Договору та належним чином оформленого рахунку-фактури. Без зазначених документів оплата наданих послуг не проводиться.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п. 2.3. Договору).

За умовами п. п. 4.5., 4.6., 4.9., 4.10. Договору про готовність всього обсягу послуг (товару) або їх частини до передачі Замовнику Виконавець письмово повідомляє Замовника за 3 (три) робочі дні до закінчення строку надання послуг (товару), зазначеного в Специфікації надання послуг та виробничих програмах. Приймання-передача послуг (товару) здійснюється у межах строку їх надання за місцем їх виконання уповноваженими представниками сторін. Передача послуг (товару) може здійснюватися частинами (партіями) достроково.

Приймання-передача послуг (товару) оформлюється актом приймання-передачі послуг та підписується уповноваженими представниками сторін. Прийняті Замовником послуги (товар) або їх частина без недоліків підлягає вивозу автотранспортом за рахунок Замовника протягом 1 (одного) робочого дня з дня підписання акту приймання-передачі послуг (товару).

Протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі послуг (товару) Виконавець складає та надає Замовнику акт про витрату матеріалів та комплектуючих, в якому вказуються залишки матеріалів, що підлягають поверненню Замовнику. Виконавець повертає Замовнику залишки матеріалів та комплектуючих протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі послуг (товару) (п. п. 4.11., 4.12. Договору).

Пунктом 9.1. Договору сторони визначили, що Договір є укладеним з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, з прикладенням їх печаток (за наявності), та діє до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому разі до виконання сторонами зобов'язань за Договором у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, зокрема Специфікації № 1, відповідачем виставлено до сплати позивачу рахунок-фактуру № 200 від 23.08.2017.

Позивач, у свою чергу, беручи до уваги умови п. 2.2. Договору, перерахував на користь відповідача попередню оплату на загальну суму 433146,00грн у рахунок вартості замовлених виробів (товару). Зокрема, платіжним дорученням № 110 від 23.08.2017 ним сплачено відповідачу 205146,00грн (30% вартості послуг (товару) узгоджених сторонами Специфікацією №1); платіжним дорученням №535 від 12.09.2017 - 168000,00грн (24% вартості послуг (товару) узгоджених сторонами Специфікацією №2) та платіжним дорученням №233 від 22.09.2017 - 60000,00грн (30% вартості послуг (товару) узгоджених сторонами Специфікацією №3).

Кінцевий строк, у межах якого Виконавець мав пошити та передати Замовнику відповідні вироби (товар) за Специфікацією № 1 настав 29.09.2017 (прострочено виконання 30.09.2017), за Специфікаціями № 2 та 3 - 31.10.2017 (прострочено виконання 01.11.2017).

Враховуючи, що відповідачем порушено строки виконання договірних зобов'язань з пошиття замовлених позивачем виробів (товару), останній звернувся до суду з позовом про стягнення попередньої оплати на загальну суму 433106,00грн на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), сплаченої ним на виконання умов Договору.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод непередбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За частиною 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Проаналізувавши умови правочину, неналежне виконання якого стало підставою даного позову суд встановив, що укладений сторонами 14.08.2017 договір надання послуг № 36-НП-17 є договором підряду, з огляду на його правовий зміст. Відтак, на відносини сторін поширюється дія § 1 глави 61 ЦК України.

Доводи позивача про те, що даний правочин має змішаний характер, а саме є одночасно договором підряду та поставки, не відповідає дійсності. Суд не вбачає правових підстав для застосування до спірних відносин приписів частини 2 статті 693 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, оскільки наведена ним норма врегульовує виключно відносини з купівлі-продажу, в тому числі, поставки товару.

За приписами частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином, визначальними критеріями для договору підряду є саме результат виконаної робити (зокрема виготовлення речі), що набуває матеріальної форми, та в подальшому передається виконавцем замовнику (за умовами даного Договору - в порядку самовивозу (п.4.10.). При цьому, з огляду на зміст статті 840 ЦК України роботи, що мають бути зроблені виконавцем у ході виконання завдання можуть виконуватись, у тому числі, за рахунок матеріалів замовника, як передбачено умовами Договору № 36-НП-17, укладеного сторонами. Наведені ознаки не є характерними для договорів купівлі-продажу (поставки) товару.

Частиною 1 статті 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. При цьому, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З огляду на зміст частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Виходячи з системного аналізу вимог чинного законодавства авансом є грошова сума, яку перераховують згідно договору наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс є способом платежу, він не виконує забезпечувальної функції. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким його було перераховано, незалежно від того, з чиєї вини зобов'язання не виконано.

Кошти, сплачені позивачем у сумі 433146,00грн на підставі платіжних доручень № 110 від 23.08.2017, № 535 від 12.09.2017 та № 233 від 22.09.2017 - є попередньою оплатою (авансовими платежами), сплаченими відповідачу в рахунок вартості робіт, що мають бути виконані останнім у погоджені Договором строки.

Частинами 2 та 4 статті 849 ЦК України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Право замовника в односторонньому порядку розірвати Договір встановлено п. 5.2. та п. 9.3. Договору.

Так, п. 5.2. Договору передбачено, що Замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі несвоєчасного виконання зобов'язань з боку Виконавця, повідомивши про це його в термін не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів до дня закінчення строку надання послуг (товару). За умовами п. 9.3. Договору, він може бути розірваний за згодою сторін або за письмовою вимогою однієї сторони, врученою іншій за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до дня розірвання Договору.

Судом встановлено, що Договір, на виконання умов якого позивачем сплачено кошти в сумі 433146,00грн на день ухвалення рішення суду є чинним, оскільки у п. 9.1. сторони погодили, що Договір діє до виконання сторонами договірних зобов'язань у повному обсязі.

У судовому порядку даний Договір не визнався недійсним та не розривався. Матеріали справи не містять доказів того, що вказаний правочин був розірваний сторонами в порядку, обумовленому в п. 5.2. та п. 9.3. Договору.

Претензія позивача № 39-10/17 від 20.10.2017 про повернення коштів у розмірі 63000,00грн сплачених відповідачу на виконання умов п. 2.2. Договору на підставі платіжного доручення № 535 від 12.09.2017, на яку посилався представник позивача у судовому засіданні, не містить відмови від Договору.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що Договір є чинним на день винесення судом рішення у справі, а сплачені позивачем кошти в сумі 433146,00грн є належним виконанням ним зобов'язань за діючим Договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.

Частиною 4 статті 653 ЦК України встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що Договір є чинним, підстави вважати його розірваним, а договірні зобов'язання сторін припиненими - відсутні, та дійшов висновку, що визначених законом або договором підстав для повернення відповідачем, як виконавцем за договором підряду попередньої оплати (авансового платежу) в сумі 433106,00грн, - не має. Відтак, даний позов задоволенню не підлягає з огляду на передчасність заявлених вимог.

Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що заявлений позов не підлягає задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору, що були понесені при поданні позову, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Абіт-Текс (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 28-А, н/п 6, офіс 1, код ЄДРПОУ 39830791) до Товариства з обмеженою відповідальністю Нікос-Пром (14030, м. Чернігів, вул. Кистяківських, 9, код ЄДРПОУ 40361457) про стягнення 433106,00грн, - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 06.03.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко