Ухвала

від 04.03.2019 по справі 915/583/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/583/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Миколаївобленерго",

відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Микгазпослуга",

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019

у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. (головуючий), Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

у справі за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Микгазпослуга",

про стягнення в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди суми в розмірі 13 265,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - АТ "Миколаївобленерго") звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"), в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 13 265,80 грн в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

16.10.2018 рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/583/18 у задоволенні позову відмовлено.

29.01.2019 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2018 у справі № 915/583/18 скасовано. Позов задоволено. Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" на користь АТ "Миколаївобленерго" 13 265,80 грн матеріальної шкоди. Доручено Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

21.02.2019 ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" подано касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 915/583/18.

27.02.2019 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" та доводи викладені у касаційній скарзі у справі № 915/583/18, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

При цьому пунктом 1 частини п'ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тож Верховний Суд кваліфікує справу № 915/583/18 як малозначну за критерієм того, що ціна позову, заявленого у цій справі, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак скаржник у свої касаційній скарзі вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо стягнення майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки з власника такого джерела, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2018 у справі № 915/583/18 є таким, що відповідає закону.

Вирішуючи питання щодо наявності у справі № 915/583/18 виняткового значення для ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", Верховний Суд виходить з наступного.

Заінтересовані особи мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від таких осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

В контексті викладеного, Суд вважає за необхідне зазначити, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Суд не вважає наведені скаржником обґрунтування такими, що дають підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відкриття касаційного провадження у даному випадку з підстав наявності у справі № 915/583/18 виняткового значення для ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз".

Суд, додатково, звертає увагу скаржника на те, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 915/583/18.

Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, стаття 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 915/583/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк