Постанова

від 05.03.2019 по справі 701/486/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/306/19Головуючий по 1 інстанції Категорія : 311010000 Калієвський І. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В.,

секретар: Попова М.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5;

відповідач - Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення;

третя особа - первинна профспілкова організація Черкаської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення;

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - ОСОБА_5;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2018 року у складі судді Калієвського І.Д., повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2018 року,

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що наказом №28/к від 10 лютого 1989 року він був прийнятий на посаду електромонтера 3-го розряду РТС Буки цеху №2 по проведенню планово-профілактичного обслуговування і текучих ремонтів телевізійного обладнання УКВ, генераторів УКВ.

Наказом №30/к від 16 березня 1990 року позивач переведений на посаду електромеханіка засобів радіозв'язку і телебачення по обслуговуванню генераторів СВЧ радіорелейної станції Буки.

Наказом №13 по РРТ МЗ УРСР від 30 січня 1991 року Республіканська мережа магістрального зв'язку та телебачення №2 перейменована в Черкаський обласний радіотелевізійний передавальний центр - ОРПЦ.

Наказом №751 Міністерства транспорту і зв'язку від 20 липня 2006 року Державне підприємство Черкаський обласний радіотелевізійний передавальний центр реорганізовано в Черкаську філію Концерну РРТ.

Наказом №18/к Черкаської філії Концерну РРТ від 27 березня 2018 року позивач звільнений у зв'язку із скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом №33/к Черкаської філії Концерну РРТ від 25 квітня 2018 року дату звільнення позивача змінено на 23 квітня 2018 року.

ОСОБА_5 зазначає, що з наказом про звільнення його ознайомили і наказ вручили лише 7 травня 2018 року, а тому місячний строк звернення до суду, відповідно до вимог ст. 233 КЗпП України, розпочинається з дня вручення копії наказу про звільнення.

15 січня 2018 року директором Черкаської філії Концерну РРТ під розписку він був попереджений, що на підставі Наказу Концерну РРТ №5-оп від 2 січня 2018 року його посада електромеханіка засобів радіо і телебачення РРС Буки буде скорочена з 1 квітня 2018 року і він може бути вивільнений за ч. 1 ст. 40 КЗпП України. При цьому були присутні директор, його замісник, головний інженер та члени профкому, які за виключенням одного голосу, дали згоду на його звільнення.

Членами профкому не були взяті до уваги на засіданні профспілкового комітету обставини його переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, хоча ним надавались з цього приводу відповідні документи. Підставами переважного права залишення його на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці є: серед усіх електромеханіків засобів радіо і телебачення, які залишені працювати у цеху №2 Буки /чотири/, він має найбільший трудовий стаж займаної посади; лише у нього одного вища освіта; на його утриманні знаходиться малолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка дружини ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2; згідно рішення Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2017 року він ще на протязі трьох років зобов'язаний сплачувати аліменти на час навчання на користь сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3; його мати - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, являється інвалідом другої групи безстроково, важко хворіє та потребує його постійного догляду і допомоги.

При дачі згоди на його звільнення за ч. 1 ст. 40 КЗпП України профспілковий комітет зазначені обставини не розглядав, і дав згоду на звільнення, що являється грубим порушенням ст. 42 КЗпП України.

25 січня 2018 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до директора Черкаської філії Концерну РРТ Загоруй Г.І., щоб при вирішенні питання про його звільнення профспілковим органом було розглянуто переважне право на залишенні його на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

За №114 від 2 березня 2018 року позивачем отримано відповідь, підписану директором Черкаської філії Концерну РРТ про те, що обставини, які позивач наводить в заяві не можуть бути враховані, оскільки відбулись зміни в організації виробництва і праці на підприємстві і звільняються всі електромеханіки РРС Буки.

ОСОБА_5 вважає, що зазначене не відповідає дійсності, так як на момент його звільнення і по даний час працює чотири електромеханіки РРС Буки. При отриманні наказу про звільнення 7 травня 2018 року позивач попросив надати йому на руки наказ Концерну РРТ №5 від 2 січня 2018 року, копії наказів про зміни назви підприємства та протокол засідання профспілкового комітету на якому розглядалось питання про його звільнення.

Однак, його письмові запити залишились без відповіді.

Позивач, посилаючись на вказані обставини просив суд:

- поновити ОСОБА_5 на посаді електромеханіка засобів радіо і телебачення РРС Буки цеху № 2 Черкаської філії Концерну РРТ;

- виплатити ОСОБА_5 заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 25 000 грн.;

- допустити негайне виконання рішення.

Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 6 липня 2018 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Первинну профспілкову організацію Черкаської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Рішенням Манківського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Дане рішення суду вмотивоване тим, що доводи позивача про те, що на даний час в РРС Буки на посаді електромеханіка засобів радіо та телебачення працює ОСОБА_10 і в зв'язку з цим у позивача є переважне право на залишенні на роботі свого підтвердження в судовому засіданні не знайшло та спростовується поясненнями представників відповідача та відповідними матеріалами справи, з яких вбачається, що відповідно до штатного розпису Черкаської філії Концерну РРТ, затвердженого 29 грудня 2017 року ОСОБА_10 рахується в штаті іншого структурного підрозділу Черкаської філії Концерну РРТ, а саме в аварійно-профілактичній групі Цех №2 і в даному структурному підрозділі скорочення не здійснювалися та не планувалися.

В діях відповідача відсутні будь-які істотні порушення порядку та процедури вивільнення працівників, а саме: ОСОБА_5, за ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Додатковим рішенням Манківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2018 року звільнено ОСОБА_5 від оплати судових витрат по справі, на підставі ст. 136 ЦПК України, із врахуванням його майнового стану.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скарга обгрунтована тим, що суд першої інстанції, не взяв до уваги той факт, що на момент звільнення позивача і по даний час працює чотири електромеханіки РРС Буки, а підстави переважного права залишення ОСОБА_5 на роботі при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці враховані не були.

Представником відповідача -Хмелюк А.П. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він, посилаючись на те, що вимоги скаржника є необґрунтованими та таким, що суперечать дійсним обставинам справи, просить апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2018 року - без змін.

Вказував, що відповідно до наказу № 5-оп від 2 січня 2018 року посада електромеханіка засобів радіо та телебачення РРС Буки Цеху № 2 Черкаської філії Концерну РРТ у кількості 3 шт. одиниць, була скорочена. Позивач був попереджений про вивільнення більш, ніж за два місяці. Разом з повідомленням йому були запропоновані вакантні посади для переведення, від яких позивач відмовився, про що було складено відповідний акт. ОСОБА_5 були запропоновані 243 вакантні посади по Концерну РРТ, серед яких 19 посад електромеханіка.

В частині доводів скаржника стосовно порушення переважного права, зазначав, що згідно штатного розпису Черкаської філії Концерну РРТ від 29 грудня 2018 року в РРС Буки Цеху №2 Черкаської філії Концерну РРТ працювало три електромеханіка засобів радіо та телебачення, однак наказом від 2 січня 2018 року всі посади були скорочені, а тому позивач не мав переважного права на залишення на роботі відповідно до норм статті 42 КЗпП України.

Стосовно виплати позивачу належних сум при звільненні вказував, що 3 квітня 2018 року на особовий рахунок позивача було перераховано вихідну допомогу та компенсацію за невикористану відпустку, а 27 квітня 2018 року - кошти за період тимчасової непрацездатності, тому відповідачем дотримані, в цій частині, вимоги трудового законодавства та проведено розрахунок з ОСОБА_5 при його звільненні.

Стосовно заявлених вимог про стягнення моральної шкоди, то відповідач вказує, що позивач не обґрунтував розмір моральної шкоди та не надав доказів того, що саме протиправні дії відповідача викликали певні зміни у його житті.

Заслухавши представників відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом №28/к від 10 лютого 1989 року ОСОБА_5 був прийнятий на посаду електромонтера 3-го розряду РТС Буки цеху №2 по проведенню планово-профілактичного обслуговування і поточних ремонтів ТВ обладнання УКВ, генераторів УКВ. (а.с.10 т.1).

З копії трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що Наказом № 30/к від 16 березня 1990 року позивач переведений на посаду електромеханіка засобів радіозв'язку і телебачення по обслуговуванню генераторів СВЧ радіорелейної станції Буки.

Наказом № 13 по РРТ МЗ УРСР від 30.01.1991 року Республіканська мережа магістрального зв'язку та телебачення №2 перейменована в Черкаський обласний радіотелевізійний передавальний центр - ОРПЦ.

Наказом № 751 Міністерства транспорту і зв'язку від 20 липня 2006 року Державне підприємство Черкаський обласний радіотелевізійний передавальний центр реорганізовано в Черкаську філію Концерну РРТ (а.с.6 т.1).

Наказом відповідача № 5-оп від 2 січня 2018 року Про внесення змін до штатного розпису Черкаської філії Концерну РРТ визначено, що з 1 квітня 2018 року вносяться зміни до штатного розпису та безпосередньо виводяться (скорочуються) посади з цеху №2 РРС Буки - електромеханік засобів радіо та телебачення у кількості трьох штатних одиниць, а з цеху № 2 РТПС Буки - електромонтер станційного радіотелевізійного устаткування 6 розряду в кількості однієї штатної одиниці (а.с.90 т.1).

15 січня 2018 року ОСОБА_5 був попереджений у відповідності ст. 49-2 КЗпП України, про те, що його посада електромеханіка засобів радіо і телебачення РРС Буки буде скорочена з 1 квітня 2018 року, що підтверджується його підписом.

Одночасно з даним попередженням позивачу запропоновано перелік вакантних посад по Концерну РРТ станом на 12 січня 2018 року (а.с. 95, 96-103 т.1).

З акту про відмову від запропонованих посад в Концерні РРТ від 15 січня 2018 року, вбачається, що від пропозиції переведення позивача на іншу роботу в Концерні радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_5 відмовився (а.с.104 т.1).

Наказом № 18/к Черкаської філії Концерну РРТ від 27 березня 2018 року ОСОБА_5 звільнений у зв'язку із скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України. З даним наказом позивач ознайомлений 7 травня 2018 року, що підтверджується його підписом (а.с.11 т.1).

Листом від 30 березня 2018 року №145 позивача повідомлено, що його звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України, згідно наказу №18/к від 27 березня 2018 року та запрошено до Черкаської філії для отримання трудової книжки (а.с.19 т.1).

Наказом № 33/к Черкаської філії Концерну РРТ від 25 квітня 2018 року дату звільнення ОСОБА_5 змінено на 23 квітня 2018 року. З даним наказом позивач ознайомлений 7 травня 2018 року, що підтверджується його підписом (а.с.12 т.1).

Листом від 25 квітня 2018 року № 192 ОСОБА_5 повідомлено про зміну дати звільнення та запропоновано прибути до Черкаської філії для ознайомленням з наказом та отримання трудової книжки і остаточного розрахунку (а.с. 116 т.1). Факт надсилання даного листа підтверджується копією квитанції (а.с. 117 т.1).

Згідно довідки № 214 від 7 травня 2018 року Черкаської філії Концерну РРТ дохід (заробіток) ОСОБА_5 за період з 1 листопада 2017 року по 23 квітня 2018 роки склав 60 470 грн. 64 коп. (а.с.13 т.).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з цих підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз'яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-3048цс15).

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов'язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року № 6-40цс15.

Згідно зі статтею 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

За правилами частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 та пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Черкаська філія Концерну РРТ листом № 149 від 3 квітня 2017 року повідомила голову Первинної профспілкової організації Черкаської філії Концерну РРТ про скорочення штату та чисельності, виведення окремих посад у штатному розписі, в тому числі посаду електромеханіка засобів радіо та телебачення в кількості 19 одиниць (а.с.105 т.1).

Згідно інформації про звільнення у відповідності до ч.3 ст.22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії № 552 від 4 грудня 2017 року профспілковий орган повідомлено про скорочення штату та чисельності, в тому числі в РРС Буки цех№2 - три штатні одиниці з посади електромеханіка засобів радіо та телебачення (а.с.106-107 т.1).

Із листа Черкаської філії Концерну РРТ № 48 від 12 січня 2018 року на адресу голови Первинної профспілкової організації ОСОБА_12 вбачається, що адміністрація Черкаської філії Концерну РРТ просить надати згоду на звільнення трьох електромеханіків засобів радіо і телебачення РРС Буки цеху №2, а саме позивача - ОСОБА_5 та ОСОБА_13 і ОСОБА_14 (а.с.108 т.1).

Згідно протоколу №20-18 засідання профспілкового комітету та адміністрації Черкаської філії Концерну РРТ від 15 січня 2018 року надано згоду на звільнення ОСОБА_5, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.109-111 т.1). Факт звільнення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з посад аналогічних, яку займав позивач підтверджується відповідними наказами (а.с.132, 133 т.1).

Із штатного розпису Черкаської філії Концерну РРТ, затвердженого 29 грудня 2017 року Генеральним директором Концерну РРТ, вбачається, що в штаті РРС Буки було три штатних одиниці на посаді електромеханіка засобів радіо та телебачення (а.с.92-93 т.1).

Із змін та доповнень до штатного розпису Черкаської філії Концерну РРТ, вбачається, що з 1 квітня 2018 року виведено зі штату цеху №2 РРС Буки три штатні одиниці з посад електромеханіка засобів радіо та телебачення, в тому числі і посаду позивача (а.с.94 т.1).

Наведене свідчить, що відповідачем було дотримані вимоги законодавства щодо звільнення позивача.

Доводи скаржника що на момент його звільнення на підприємстві залишилося працювати чотири електромеханіки спростовуються вказаними матеріалами справи.

З огляду на це, ні у відповідача, ні у профспілкової організації не було підстав для розгляду переважного права при звільненні позивача, через відсутність у штатному розписі таких посад.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_5 на роботі та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Скаржником не наведено доводів, що дають підстави для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 за наведеними в ній доводами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2018 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 6 березня 2019 року

Судді: Н.І. Гончар

В.В. Пономаренко

Ю.В. Сіренко