Ухвала

від 18.02.2019 по справі 335/6148/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6148/18 1-кп/335/221/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання адвоката ОСОБА_6 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.209 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.209 КК України.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням в порядкуст.174 КПК України, в якому просить частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2018 року у вищезазначеному кримінальному провадженні, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку належить ОСОБА_7 ..

В обґрунтування клопотання заявник посилається на наступне.

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 було укладено Договір іпотеки №11250893000/3 від 14 листопада 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_7 передав вказану квартиру в іпотеку банку для забезпечення зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту №11250893000. Відповідно до кредитного договору, кредитні кошти повинні бути повернуті в термін до 13 листопада 2018 року.

В подальшому, АТ «Дельта Банк» прийняло від АТ «Укрсиббанк» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту№11250893000 від 14 листопада 2007 року.

14 лютого 2018 року відповідно до Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором №11250893000/3 від 14 листопада 2007 року та Договору №222/К купівлі-продажу майнових прав на підставі електронних торгів №UA-EA-2017-11-30-000192-a від 26 січня 2018 року АТ «Дельта Банк» відступило ОСОБА_8 право вимоги за вказаними договорами.

Відповідно до Договору відступлення права вимоги від 04 вересня 2018 року ОСОБА_8 відступив право вимоги за кредитним договором в розмірі 319805 гривень.

04 вересня 2018 року згідно Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором ОСОБА_8 передав новому кредитору - ОСОБА_9 право вимоги за іпотечним договором №11250893000/3 від 14 листопада 2007 року.

Таким чином, на теперішній час ОСОБА_9 є кредитором та іпотекодержателем за вказаними договорами, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №136500461 від 04 вересня 2018 року (Приватний нотаріус ОСОБА_10 Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області).

Таким чином, законним володільцем речового права на зазначену квартиру (предмет іпотеки) є ОСОБА_9 .

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених підстав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання,вважаючи його передчасним.

Розглянувши клопотання та додані матеріали, заслухавши учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписівстатті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч.2ст.174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання вбачається, щоухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05. 05. 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області майора податкової міліції ОСОБА_11 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 32018080020000002 від 26. 02. 2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України. Накладено арешт на об`єкти нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку належить ОСОБА_7 ; частину квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку належить ОСОБА_7 ; земельну ділянку №2310100000:04:033:0124 за адресою: АДРЕСА_3 , право спільної сумісної власності на яку належить ОСОБА_7 та ОСОБА_12 . Накладено арешт на об`єкти рухомого майна: автомобіль Lexus ES 350 3456, 2008 року виготовлення, чорного кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер НОМЕР_3 , право спільної сумісної власності на який належить ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ; автомобіль Верда 2, 2016 року виготовлення, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_4 , номер НОМЕР_5 , право спільної сумісної власності на який належить ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ; автомобіль Toyota highlander 3456, 2011 року виготовлення, чорного кольору, номер двигуна НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 , номер НОМЕР_8 .

Зазначений арешт було накладено з метою застосування заходів забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна.

На теперішній час ОСОБА_13 є іпотекодержателем за Договором іпотеки №11250893000/3 від 14 листопада 2007 року, предметом іпотеки відповідно до якого є квартира АДРЕСА_1 та є законним володільцем речового права на зазначену квартиру (предмет іпотеки). Однак іпотекодержатель позбавлений права задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у зв`язку із арештом, накладеним ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05. 05. 2018 року.

Відповідно до ч.3 ст.33, ст.ст.36-38 ЗУ «Про іпотеку»Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов`язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Реєстрація такого обтяження як іпотека надає право Іпотекодержателю задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в першу чергу переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майнозареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Таким чином, відсутні правові підстави для звернення стягнення на іпотечне майно користь будь яких третіх осіб, які не є іпотекодержателем.

Втім, на теперішнійчас іпотекодержатель позбавлений права задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у звязку із арештом, накладеним ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2018 року.

Також, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи, що подальший арешт зазначеної квартири призводить до порушення прав іпотекодержателя, а також те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, то клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Клопотання адвоката ОСОБА_6 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.209 КК України задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2018 року у кримінальному провадженні №32018080020000002 від 26.02.2018 року, на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_7 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3