Ухвала

від 22.01.2019 по справі 757/28997/16-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/28997/16-к

Провадження № 1-кп/761/276/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ОСОБА_28 ,

власника майна ОСОБА_20

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016000000000789 від 22.03.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

та

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_29 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України

в с т а н о в и в :

у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000000789 від 22.03.2016 року, стосовно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_29 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

11.06.2018 року від власника майна ОСОБА_20 , надійшло клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2016 року по справі № 757/4824/16-к, на нерухоме майно, що належить ОСОБА_20 , а саме з: квартири АДРЕСА_1 ; частини квартири АДРЕСА_2 .

Своє клопотання мотивує тим, що арешт майна накладений помилково, оскільки ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є підозрюваним у вище вказаному кримінальному провадженні.

Згідно Інформаційної довідки № 118531984 від 27.03.2018 року в Державному реєстрі прав на нерухоме майно міститься інформація про обтяження такого нерухомого майна: номер запису про обтяження: 13322406 від 18.02.2016 року, предмет обтяжень: квартира АДРЕСА_3 ; особа майно якої обтяжується: ОСОБА_20 ; РНКПП: не вказано; номер запису про обтяження: 13317468 від 18.02.2016 року, предмет обтяження: частина квартири АДРЕСА_2 ; особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_20 ; РНОКПП: не вказано.

Тому, арешт майна був накладений помилково, оскільки нерухоме майно не належить підозрюваному, а сам арешт був накладений в результаті надання суду даних, які не відображають належним чином реальні відомості Державного реєстру.

В судовому засіданні власник майна ОСОБА_20 підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, власника майна, вивчивши надані в розпорядження суду матеріали, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2016 року по справі № 757/4824/16-к, на нерухоме майно, що належить ОСОБА_20 , а саме з: квартири АДРЕСА_1 ; частини квартири АДРЕСА_2 , який є підозрюваним у межах кримінального провадження № 42016000000000789.

Разом з тим, як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є підозрюваним та обвинуваченим у межах даного кримінального провадження , стосовно нього на розгляді не перебуває жодних кримінальних проваджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантовано право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Тлумачення положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції при застосуванні її до вилучення майна під час кримінального провадження, надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у Рішенні від 23 січня 2014 року у справі ««EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України»:

«…1. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series AN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 62 від 10 травня 2007 року).

2. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series AN 98)…».

Таким чином, враховуючи положення Кримінального процесуального кодексу України, практику Європейського суду з прав людини, на переконання суду, арешт на: нерухоме майно, що належить ОСОБА_20 , а саме з: квартири АДРЕСА_1 ; частини квартири АДРЕСА_2 , накладено помилково.

З огляду на наведене слід скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді на нерухоме майно, що належить ОСОБА_20 , а саме з: квартири АДРЕСА_1 ; частини квартири АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст.174, 350 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання власника майна ОСОБА_20 , задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2016 року по справі № 757/4824/16-к, на нерухоме майно, що належить ОСОБА_20 , а саме з:

-квартири АДРЕСА_1 ;

-частини квартири АДРЕСА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді