ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2019 року м. Кропивницький
справа № 387/692/18
провадження № 22-ц/4809/223/19
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Письменного О.А. Черненка В.В.
з участю секретаря: Демешко Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства ОСОБА_1В. на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2018 року, у складі головуючого судді Майстер І.П., у цивільній справі за позовом Фермерського господарства ОСОБА_1В. до Селянського (фермерського) господарства Стойкова Леоніда Дмитровича , ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі таким, що припинив свою дію, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2018 року Фермерське господарство (далі ФГ) ОСОБА_1В. звернулося до суду із позовом до Селянського (фермерського) господарства (далі СФГ) Стойкова Леоніда Дмитровича про визнання договору оренди землі від 15.12.2008 року таким, що припинив свою дію 15.12.2013 року.
Зазначало, що 15.02.2016 року ОСОБА_2 уклала з ФГ ОСОБА_1В. договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,7211 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0118, що належить їй на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №327578, зареєстрованого 29.04.2002 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №105.
Вказувало, що попередній договір оренди землі, тієї ж самої земельної ділянки, від 15.12.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та СФГ ОСОБА_3Д. , підписаний сторонами зі строком дії на п'ять років припинив свою дію, оскільки прийнявши 15.12.2008 року у користування земельну ділянку, СФГ ОСОБА_3Д. належних дій для реєстрації договору у період з 15.12.2008 року по 03.06.2011 року не вчинив, чим штучно продовжив строк його дії, що вказує на недобросовісне перешкоджання державній реєстрації договору оренди землі, відповідно й набуттю чинності та початку строку його дії.
ФГ ОСОБА_1В. вважало, що договір оренди землі від 15.12.2008 року, який укладений між ОСОБА_2 та СФГ ОСОБА_3Д. припинив свою дію саме з 15.12.2013 року.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Посилається на те, що суд першої інстанції не розглянув подану позовну заяву по суті заявлених вимог та відмовив формально у задоволенні позову, пославшись лише на судову практику про набуття спірним договором чинності з часу його державної реєстрації, а не з моменту укладення.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, які про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції послався на те, що дія спірного договору оренди землі почалася після його державної реєстрації, тобто з 03 червня 2011 року, а докази того, що відповідач перешкоджав здійсненню такої реєстрації позивачем не надано.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 327578 від 24.04.2002 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,72 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0118, що знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області ( а.с.11).
15.12.2008 між ОСОБА_2 ( орендодавець ) та СФГ ОСОБА_3Д. ( орендар ) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендарю передано в платне користування строком на 5 років зазначену земельну ділянку.
Відповідно до п.43 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації ( а.с.15-16).
Згідно з актом прийому - передачі земельної ділянки від 15 грудня 2008 року, ОСОБА_2 передала земельну ділянку СФГ ОСОБА_3Д. (а.с.17).
Спірний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.06.2011 за № 352178154000113, що підтверджено відповідним записом у договорі оренди земельної ділянки від 15 грудня 2008 року ( а.с. 15-16).
Тобто , спірний договір діяв до 03 червня 2016 року і цієї обставини власник земельної ділянки не оспорював.
Встановлено, що 15.02.2016 між ОСОБА_2 та ФГ ОСОБА_1В. було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого передано орендарю в платне користування строком на 7 років земельну ділянку площею 5,72 га, з кадастровим номером 3521781500:02:002:0118. ( а.с. 14-16). Даний договір було укладено під час дії попереднього договору та фактичного користування земельною ділянкою СФГ ОСОБА_3Д. .
Звертаючись із позовом до суду позивач посилався на те, що відповідач - СФГ ОСОБА_3Д. перешкоджало державній реєстрації договору оренди землі від 15.12.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ ОСОБА_3Д. , але доказів щодо перешкоджання державної реєстрації позивачем не надано.
Частиною 4 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 ЗК України право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).
Правильним є висновок суду, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.
Чинності спірний договір набув з дня його реєстрації - 03.06.2011 року.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за умовами договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Договір оренди землі від 15.12.2008 року, який укладений між ОСОБА_2 та СФГ ОСОБА_3Д. зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 червня 2011 року за № 352178154000113, що підтверджено відповідним записом у договорі оренди земельної ділянки.
Таким чином, право оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 15.12.2008 року, у розумінні ст. 125 ЗК України виникає з моменту державної реєстрації цих прав, тобто з 03 червня 2011 року, а тому позовні вимоги, що спірний договір припинив свою дію 15.12.2013 року є безпідставними.
Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_1В. - залишити без задоволення.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
04.03.2018 року - складено постанову.
Головуючий суддя: О.Л. Дуковський
Судді: О.А. Письменний
ОСОБА_4
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2019 |
Оприлюднено | 07.03.2019 |
Номер документу | 80289572 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Дуковський О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні