Рішення

від 06.03.2019 по справі 473/4995/18

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/4995/18

РІШЕННЯ

іменем України

"06" березня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ ОСОБА_2 -2005 про стягнення заборгованості по орендній платі

ВСТАНОВИВ:

13.12.2018 року представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ ОСОБА_2 -2005 в якому вказував, що ОСОБА_1 є на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом виданих 31.08.2017 року власником земельних ділянок кадастрові номери: 4822083000:11:000:0065, 4822083000:02:000:0023, 4822083000:11:000:0066, 4822083000:02:000:0022, що розташовані в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які раніше належали померлому ОСОБА_3, померлій ОСОБА_4

01.10.2004 року між ОСОБА_3 та відповідачем в письмовій формі було укладено договір оренди земельних ділянок, кадастрові номери: 4822083000:11:000:0065, 4822083000:02:000:0023, за якими ОСОБА_3 передав належні йому ділянки в строкове платне користування ТОВ Авангард 2005 строком на 5 років, 14.04.2005 року цей договір було зареєстровано у Вознесенському районному секторі реєстрації за №0405011100048.

09.10.2012 року між ОСОБА_4 та відповідачем в письмовій формі було укладено договори оренди земельних ділянок, кадастрові номери: 4822083000:11:000:0066, 4822083000:02:000:0022, за якими ОСОБА_4 передала належні їй ділянки в строкове платне користування ТОВ Авангард 2005 строком на 5 років, 09.10.2012 року ці договори було зареєстровано у відділі Держкомзему у Вознесенському районі №48220004006396, №48220004006395.

Відповідно до умов вказаних договорів орендар набув право на особисте використання об'єкта оренди для сільськогосподарських потреб та зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі та строки, що визначено умовами договорів, в договорах узгоджені й інші умови (врахування індексу інфляції, розміру пені при порушенні зобов'язання).

Посилаючись на те, що відповідач не виплачував орендну плату за користування земельними ділянками, кадастрові номери 4822083000:11:000:0065, 4822083000:02:000:0023 з 2005 року по 2009 рік, за користування земельними ділянками, кадастрові номери 4822083000:11:000:0066, 4822083000:02:000:0022 з 2013 року по 2017рік в сумі 28626,62 грн., а відтак повинен сплатити пеню передбачену умовами договорів - 20 % несплаченої суми за кожен день прострочення та у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожен день прострочення - 313884,72 грн., 3% річних від простроченої суми - 3433,50 грн., представник позивача просив позов задовольнити.

14.02.2019 року від ТОВ ОСОБА_2 -2005 надійшов відзив на позовну заяву, де вказується про невизнання позову з урахуванням наступних обставин: нездійснення виплати орендної плати мало місце не з вини відповідача, оскільки первісні орендодавці ОСОБА_3 помер 31.10.2005 року, ОСОБА_4 - 13.02.2013 року, і до отримання листа позивача від 18.04.2018 року не було відомо про існування спадкоємця, що унеможливлювало виплату йому коштів. Також, відповідач вказує, що договір оренди землі від 01.10.2004 року не визначає місце виконання обов'язку з виплати орендної плати, а тому виходячи із положень ч. 2 ст. 532 ЦК України місцем виконання цього обов'язку є каса відповідача, куди позивач не звертався. ТОВ ОСОБА_2 - 2005 звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, оскільки матеріалами справи доведено, що невиконання грошового зобов'язання мало місце через прострочення кредитора. У договорах оренди землі від 09.10.2012року місце виконання обов'язку з оплати орендної плати визначено, встановлено, що орендна плата готівковими коштами сплачується виключно у касі відповідача. Також відповідач вказує на необхідність застосування строків позовної давності відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦПК України щодо основних вимог позивача та вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), так як позивачка успадкувала земельні ділянки, які вже перебували в оренді, заміна сторін в зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

19.02.2019 року від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де вказується на відсутність вини позивача у нездійсненні виплати орендної плати, яка тричі протягом 2018 року зверталася до відповідача про виплату орендної плати, жодної відповіді щодо місця отримання орендної плати, форми орендної плати відповідач не надав, а виплачувати орендну плату є його обов'язком. Моментом порушення права позивача на отримання орендної плати є граничні терміни виплати орендної плати встановлені в договорах оренди землі, а саме: 30.12.2017 року та 20.01.2018 року. Право на позов у позивача ОСОБА_1 виникло з моменту коли вона стала власником земельних ділянок (31.08.2017 року) і з цього моменту починає перебіг позовної давності по стягненню орендної плати, а по сплаті неустойки з моменту настання граничних термінів сплати орендної плати встановленої договорами оренди (30.12.2017 року та 20.01.2018 року).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч. 1 ст.11 ЦК України.

За змістом ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 року № 161- ХІV (далі Закон № 161- ХІV) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст. 6 Закону № 161- ХІV).

Статтею 93 ЗК України та ст. 1 Закону № 161- ХІV визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 13 Закону № 161- ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 21 Закону № 161- ХІV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Отже, розмір та умови оплати, указані в договорі, не можуть суперечити чинному на час укладення законодавству.

У статті 15 Закону № 161- ХІV визначено ті умови, які є істотними для договору оренди землі і серед інших це - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом виданих 31.08.2017 року власником земельних ділянок кадастрові номери: 4822083000:11:000:0065, 4822083000:02:000:0023, 4822083000:11:000:0066, 4822083000:02:000:0022, що розташовані в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які раніше належали померлому ОСОБА_3, померлій ОСОБА_4

01.10.2004 року між ОСОБА_3 та відповідачем в письмовій формі було укладено договір оренди земельних ділянок, кадастрові номери: 4822083000:11:000:0065, 4822083000:02:000:0023, за якими ОСОБА_3 передав належні йому ділянки в строкове платне користування ТОВ Авангард 2005 строком на 5 років, 14.04.2005 року цей договір було зареєстровано у Вознесенському районному секторі реєстрації за №0405011100048.

09.10.2012 року між ОСОБА_4 та відповідачем в письмовій формі було укладено договори оренди земельних ділянок, кадастрові номери: 4822083000:11:000:0066, 4822083000:02:000:0022, за якими ОСОБА_4 передала належні їй ділянки в строкове платне користування ТОВ Авангард 2005 строком на 5 років, 09.10.2012 року ці договори було зареєстровано у відділі Держкомзему у Вознесенському районі №48220004006396, №48220004006395.

Згідно умов укладених договорів орендар набув право на особисте використання об'єкта оренди для сільськогосподарських потреб та зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі та строки, що визначено умовами договорів, в договорах узгоджені й інші умови (врахування індексу інфляції, розміру пені при порушенні зобов'язання).

Відповідно до п. 9 Договору від 01.10.2004 року орендна плата за земельну ділянку приватної власності сплачується Орендарем у грошовій формі - 853 грн. (1,5 % від нормативної грошової оцінки) без зазначення способу її отримання: шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику) готівкою відповідної грошової суми із каси Орендаря чи перерахуванням на її банківський рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 4.1 Договорів від 09.10.2012 років орендна плата за земельну ділянку приватної власності сплачується Орендарем у грошовій формі - 1419,72 грн. та 757,9грн. (3 % від нормативної грошової оцінки) шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику) готівкою відповідної грошової суми із каси Орендаря.

Орендодавці померли: ОСОБА_3 - 31.10.2005 року, ОСОБА_4 - 13.02.2013 року. Позивач ОСОБА_1М є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, яка успадкувала після смерті ОСОБА_3 спадщину в рівних частках разом з донькою ОСОБА_7 без оформлення в спадкових правах, а також після смерті 11.03.2006року ОСОБА_7

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частиною 4 ст. 32 Закону № 161- ХІV (в редакції, яка була чинною на час укладання Договору) передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

В пункті 40 Договору від 01.10.2004 року та п. 12.5 Договорів від 09.10.2012 року сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

За такого, набувши в порядку спадкування за законом, право власності на передані в оренду відповідачу за договорами земельні ділянки, ОСОБА_1 набула, відповідно, і усі права та обов'язки орендодавця за цим договором.

На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини .

Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України ,

Прийнявши в установленому законом порядку спадщину позивач ОСОБА_1 з часу її відкриття набула речові права на успадковані земельні ділянки - право володіння та право користування ним і, відповідно, право на захист цих прав.

Такий висновок міститься в постанові Верховного суду України від 23.01.2013 року у справі №6-164цс12.

Твердження позивача, що право на позов виникло з моменту, коли вона стала власником земельних ділянок (з моменту отримання правовстановлюючого документу 31.08.2017 року) і з цього моменту починає перебіг позовної давності по стягненню орендної плати не узгоджується з вищевказаною правовою позицією.

В силу ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку (частини 2, 3 ст. 148-1 ЗК України).

Судом встановлено, що позивач не звертався в 2013році до відповідача із заявою, в якій повідомлялось про набуття права власності на орендовані земельні ділянки з вимогою виплатити заборгованість по орендній платі за земельні ділянки, які їй належить, таке письмове звернення без зазначення банківських реквізитів для перерахунку коштів орендної плати шляхом надсилання поштовим зв'язком було лише в 2018році (а.с.30, 32), але воно не дивлячись на пред'явлені вимоги, відповідачем задоволено не було, існуючу заборгованість по орендній платі відповідач не виплатив .

Отже, відповідача несвоєчасно та неналежним чином було повідомлено про зміну власника земельної ділянки.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 24 Закону про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а обов'язком орендаря є виплата орендної плати ( ст.410ч.2 ЦК України).

Судом встановлено, що орендна плата за договором від 01.10.2004 року за період 2005-2009 роки складає - 4740,12 грн., за договорами від 09.10.2012 року за період з 2013 - 2017 років складає - 23886,50 грн. і позивачу ОСОБА_1 не була виплачена, доказів протилежного відповідач не надав.

Позивач також просив суд стягнути пеню у розмірі 20 % несплаченої суми за кожен день прострочення та у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожен день прострочення - 313884,72 грн., 3% річних від простроченої суми - 3433,50 грн.

Згідно вимог ст. 530, 611 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним з видів забезпечення зобов'язання є пеня (ст. 549 ЦК України).

Згідно п.п.9-11 договору оренди від 01.10.2004 року відповідач зобов'язувався вносити орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 853 грн. з урахуванням індексів інфляції і орендна плата мала сплачуватися за кожен рік оренди земельної ділянки одним платежем в строк - один раз на рік до 20 числа першого за таким роком.

Згідно п.п.4.1, 4.4 договорів оренди від 09.10.2012 року відповідач зобов'язувався вносити орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 1419,72 грн. та 757,90 грн. з урахуванням індексів інфляції і орендна плата мала сплачуватися щорічно, на протязі поточного календарного року, за який здійснюється оплата, але у всякому випадку не пізніше 30 грудня року за який здійснюється оплата.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦПК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Врахувавши положення договору від 1.10.2004року, який діяв до 1.10.2009року, обсяг позовних вимог щодо стягнення пені, заяву представника відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем позовної давності по цих позовних вимог, суд вважає, що за вказаним договором заборгованість по орендній платі, пені, 3 % за користування грошовими коштами не підлягає стягненню через сплив строку позовної давності, початок якої належить обраховувати з 13.02.2013року ( часу відкриття спадщини), позов поданий до суду 13.12.2018року.

Врахувавши положення договорів від 09.10.2012 року, які діяли до 09.10.2017 року, обсяг позовних вимог щодо стягнення пені, заяву представника відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем позовної давності по цих позовних вимог, суд вважає, що за вказаним договором заборгованість по орендній платі, пені підлягає частковому стягненню в межах строку позовної давності, початок якої належить обраховувати з 13.02.2013року (часу відкриття спадщини).

Таким чином, орендна плата за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4822083000:11:000:0066 складає за 2016 рік - 3943,88 грн., за 2017 рік - 3943,88 грн., земельною ділянкою кадастровий номер 4822083000:02:000:0022 за 2016 рік - 1787,42 грн., за 2017 рік - 1787,42 грн., а всього 11462,60 грн.

Відповідальність за ст.625 ЦК України настає у випадку прострочення грошового зобов'язання боржником, а згідно ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

З урахуванням вищевикладеного висновку суду, що відповідача несвоєчасно та неналежним чином було повідомлено про зміну власника земельної ділянки та в порушенні зобов'язання має бути встановлена вина кредитора в неналежному виконанні зобов'язання, а доказів до 21.04.2018року (отримання першого повідомлення) цьому матеріали справи не містять, суду не надано, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки у виді пені, починаючи з 03.01.2018року, вона стягується з 21.04.2018року по 11.12.2018року (в межах заявлених вимог).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з відповідача підлягає стягненню 140,43 грн. судового збору (3433,50 (сплачений судовий збір) х 4,09 (відсоток задоволених позовних вимог))

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ Авангард 2005 (код 32927344) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по орендній платі 11462,60 грн., пеню - 2576,40 грн., а всього 14039,00 (чотирнадцять тисяч тридцять дев'ять) грн.

Стягнути з ТОВ Авангард 2005 (код 32927344) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 140, 43 грн. (сто сорок) грн. 43 коп.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя Старжинська О.Є.