Постанова

від 04.03.2019 по справі 312/338/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.03.2019 Справа № 312/338/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №312/338/17 Головуючий у 1 інстанції Рогоза А.Ю.

Провадження № 22-ц/807/16/19 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Кочеткової І.В.

за участю секретаря судового засідання Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 13 березня 2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Агрофірма Гюнівська до ОСОБА_3, третя особа: Великобілозерська районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року ПрАТ Агрофірма Гюнівська звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди, який в жовтні 2017 року був уточнений позивачем.

В обґрунтування позову зазначало, що 04.12.2013 року ПрАТ Агрофірма Гюнівська та відповідач уклали договір оренди землі б/н.

05.04.2015 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) , нормами якого передбачено, що строк дії договору оренди не може бути меншим як сім років. 27.04.2017 року позивач з метою приведення змісту договору до вимог ст. 19 Закону України Про оренду землі звернувся до відповідача з пропозицією змінити строк дії договору на 7 років, але вказана пропозиція залишена відповідачем без задоволення. Період дії Договору з 24.03.2014 року по 24.03.2017 року. Протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору, тобто з 24.03.2017 року по 24.04.2017 року, відповідач на адресу позивача лист-повідомлення про заперечення у поновленні Договору не направив, а також позивач продовжує користуватись земельною ділянкою та належним чином продовжує виконувати свої обов'язки за Договором, обробляє земельну ділянку, нараховує до сплати відповідачу орендну плату. При таких обставинах, в силу приписів ст. 33 Закону України Про оренду землі на момент подачі позову, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Однак, умови Договору, навіть поновлені до 24.03.2020 року невідповідають вимогам ст. 19 Закону України Про оренду землі , оскільки строк дії Договору менше 7 років, що тягне за собою необхідність зміни правовідносин між позивачем та відповідачем за Договором. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати Договір оренди землі від 04.12.2013 року укладений між ПрАТ Агрофірма Гюнівська та ОСОБА_3 поновленим на умовах запропонованої ним додаткової угоди.

Рішенням Великобілозерського районного суду Запорізької області від 13 березня 2018 року позов задоволено.

Визнано договір оренди землі від 04.12.2013 року, укладений між Приватним акціонерним товариством Агрофірма Гюнівська та ОСОБА_3, поновленим на умовах додаткової угоди наступної редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди землі б/н від 04 грудня 2013 року.

село Гюнівка, Великобілозерського району, Запорізької області

Орендодавець: ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 08.07.1996 року Великобілозерським РВ УМВС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_1 з одного боку, та

Орендар: Приватне акціонерне товариство Агрофірма Гюнівська , ідентифікаційний код юридичної особи: 00849273, місцезнаходження: 71410, Запорізька область, Великобілозерський район, село Гюнівка,вул.Поштова,буд. 12, в особі директора ОСОБА_5, діючого на підставі Статуту, з другого боку, вирішили внести наступні зміни до договору оренди землі від 04.12.2013 року, номер запису про інше речове право: 5115098, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3:

1 Пункт 8 розділу Строк дії договору , викласти у наступній редакції:

Строк дії договору - до 24 березня 2021 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважене право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 кадендарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

2. Пункт 9 розділу Орендна плата , викласти у наступній редакції:

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 23000,00грн (двадцять три тисячі гривень 00 коп.) на рік за обєкт оренди, без утримання податків та зборів .

3. Всі інші умови Договору оренди землі залишаються без змін і Сторони підтверджують по ним свої зобовязання.

4. Дана угода складена у двох ідентичних екземплярах, які мають однакову юридичну силу, по одному екземпляру для кожної із Сторін.

5. Дана угода є підставою для реєстрації Державним реєстратором Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області або іншою особою, уповноваженою законодавством України здійснювати реєстраційні дії, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права ПрАТ Агрофірма Гюнівська оренди земельної ділянки, кадастровий номерНОМЕР_3, на умовах даної ОСОБА_7 угоди.

6. У пункті 12 Договору оренди слова та надання послуг виключити, слова видатковими відомостями змінити словом актами .

7. У пункті 13 Договору оренди в абзаці третьому слова розмірів земельного податку замінити словами граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України .

8. Розділ Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду Договору оренди виключити.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає наступне. Орендодавець позбавлений права господарювання на своїй земельній ділянці. Обставини щодо прийняття рішення ОСОБА_3 самостійно господарювати на власній земельній ділянці підтверджуються її заявою від 04.02.2017 на адресу ПрАТ Агрофірма Гюнівська , листом ОСОБА_3 від 26.05.2017 р., колективною заявою від 05.08.2017 р. до поліції, листом-застереженням відповідача від 26.12.2017 року. Єдиним предметом позову фактично зміна істотних умов договору оренди землі за затвердженою додатковою угодою. Однак, рішення суду мотивовано нормативними положеннями інституту поновлення договору, а не нормами щодо порядку зміни договору. Неможливо погодитися з позицією суду щодо поновлення договору оренди землі на новий строк внаслідок продовження позивачем користування нею після 24.03.2017 року, оскільки для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у даному випадку відсутня наявність таких юридичних фактів: ПрАТ Агрофірма Гюнівська не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомило орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; у зазначений строк до листа-повідомлення ПрАТ Агрофірма Гюнівська додало проект додаткової угоди; позивач продовжує належно виконувати свої обов'язки за договором оренди, що підтверджується відповідними доказами; досягнуто згоди сторін щодо орендної плати за новим договором та щодо інших істотних умов договору; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди (а.с. 137-143).

ПрАТ Агрофірма Гюнівська подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. В обґрунтування зазначено наступне. Трирічний термін дії Договору закінчився 24.03.2017 року, після якого позивач продовжував користуватися земельною ділянкою відповідача, а відповідач протягом місяця в період з 24.03.2017 по 24.04.2017 року на адресу позивача не направив лист-повідомлення про заперечення проти такого користування, як це передбачено ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , в зв'язку з чим договір є автоматично поновленим з 24.03.2017 року. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на заяву від 04.02.2017 є необґрунтованим, оскільки вона подана відповідачем та отримана позивачем в період дії договору. А лист від 26.05.2017 року, направлений на адресу позивача поштою лише 01.06.2017 року, а не протягом одного місяця після закінчення строку Договору. Також 10.02.2017 року адвокат позивача підготовив та направив поштою на адресу відповідача лист повідомлення про поновлення Договору разом із відповідною додатковою угодою до Договору, що підтверджується даними звіту про виконання окремих видів послуг за Договором від 12.01.2018 року та даними Журналу реєстрації вихідної кореспонденції за Договором (а.с.159-162).

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що після закінчення строку дії договору оренди землі б/н від 04.12.2013 року, позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, яка належить відповідачу, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не повідомила позивача щодо свого небажання поновлювати договір оренди землі.

Однак, колегія не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 13 Закону України Про оренду землі закріплює норму, згідно якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно вимог частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України, статті 125 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Судом встановлено, що 04.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством Агрофірма Гюнівська та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі б/н (далі - Договір) (а.с. 5-8).

Відповідно до п. 8 Договір укладено на три роки з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

Відповідно до п. 43 Договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Державна реєстрація Договору проведена 24.03.2014 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 14).

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено строк дії договору - три роки з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як вбачається із змісту п. 1 договору оренди землі б/н від 04.12.2013 року, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування об'єкт оренди - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 8 вказаного договору оренди землі, договір укладено на три роки, з урахуванням ротації культур, згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Відповідно ж до умов пункту 20 договору оренди землі, передача земельної ділянки орендарю здійснюється в триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі об'єкта оренди.

Встановлено, що після 24.03.2017 року (після закінчення дії договору оренди землі) позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою, проти чого відповідач не заперечував.

ПрАТ Агрофірма Гюнівська після 24.03.2017 року продовжувало обробляти землю та вирощути сільськогосподарські культури, а саме в 2017 році на земельній ділянці, що належить відповідачу було посіяно озиму пшеницю, після збору врожаю планується обробіток під ярові культури, ПрАТ Агрофірма Гюнівська вклала в обробіток поля додаткові кошти по рекультивації - додаткове внесення мінеральних добрив та глибока культивація культиватором Кейс по знищенню нижніх бур'янів (а.с.72,77).

Позивачем також було нараховано відповідачу орендну плату за землю, в розмірі та в строки, які встановлені в договорі оренди землі (а.с.68-69, 71, 91).

10 травня 2017 року позивач направив відповідачу відповідно до ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі для підписання проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (а.с.15-17), яка згідно з ч.8 ст.33 Закону України Про оренду землі мала бути укладена сторонами в обов'язковому порядку.

01.06.2017 року відповідачем направлено відповідь на пропозицію укладення додаткової угоди за договором оренди землі, в якій з посиланням на норми ст.ст. 8,14, 41,55, 68 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Закону України Про оренду землі він відмовляється від підписання додаткової угоди, не зазначаючи мотивів відмови від її підписання (а.с.46-48).

05.08.2017 року ОСОБА_3 підписала колективну заяву до Великобілозерського ВП ГУНП в Запорізькій області про захист прав землевласників.

За результатами розгляду зазначеної заяви, заявникам було рекомендовано звернутися до суду, оскільки спори, пов'язані з орендою землі вирішуються у судовому порядку (а.с.49-51).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 777 Цивільного Кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором,- в розумний строк.

Умови договору найму при його поновлені на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

За частиною другою статті 792 Цивільного Кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, також Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім положень статті 777 Цивільного Кодексу України, визначаються також статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі.

Так, відповідно до частини першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на невідповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2 - 5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендордавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною четвертою цієї норми також визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За системним аналізом статті 777 ЦК України та частин 2-6 статті 33 Закону України Про оренду землі для поновлення договору оренди землі з підстави продовження користування земельною ділянкою, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором (частина перша статті 33 Закону України Про оренду землі ); до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк (абзац другий частини першої статті 777 Цивільного Кодексу України); до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ); орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У цьому випадку договір оренди земельної ділянки продовжується на той самий строк та на тих самих умовах.

Отже, відмінностями у застосуванні положень частини другої - п'ятої та положень частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх (частина друга - п'ята статті 33 цього Закону) або ті самі (частина 6 статті 33 цього Закону)) та строк, у який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди (в місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (частина друга - п'ята статті 33 цього Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина 6 статті 33 цього Закону)). Зміна умов договору у будь якій частини виключає продовження договору з підстав частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, за положеннями частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі відсутність досягнення домовленостей щодо умов договору при їх зміні також виключає продовження договору оренди землі з підстав переважного права.

У цьому випадку ПрАТ Агрофірма Гюнівська повинно було дотримуватись процедури, визначеної положеннями частини другої - п'ятої статті 33 Закону України Про оренду землі та пунктом восьмим договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із положеннями, викладеними у абзаці першому частини першої статті 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, у випадку коли одна зі сторін договору не має наміру досягти домовленості щодо змін орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право припиняється, а відтак, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін.

За таких обставин права орендаря на користування земельною ділянкою припинились у зв'язку зі спливом строку дії договору та відсутності домовленості про його продовження на змінених умовах (частина перша статті 31 Закону України Про оренду землі ).

Таким чином, відповідно до ст. ст. 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Тобто, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене при дотриманні процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Таким чином, у ПрАТ "Агрофірма Гюнівська" відсутнє переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк за встановлених обставин, а тому судова колегія дійшла висновку про те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи позивача про те, що, що договір оренди землі є поновленим - не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач не скористався своїм правом на поновлення договору оренди землі, оскільки до закінчення строку дії договору оренди землі він не повідомив відповідача про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, а остання, в свою чергу, після закінчення строку дії договору оренди землі письмово повідомила позивача про відмову в поновленні договору оренди землі.

Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що відповідач ще 04.02.2017 року повідомила позивача про своє небажання продовжувати договірні відносини з ним.

Вимоги позивача щодо визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди, якими змінюються як строки, так і умови вказаного договору, являються фактично порушенням вимог ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Окрім цього фактично обраний позивачем спосіб захисту порушених на його думку цивільних прав суперечить ч.3 ст.626 ЦК України та ч.1 ст.627 ЦК України за якою, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З наведеного вбачається, що ухвалюючи рішення,суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність правових підстав для визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив рішення, яке не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

В силу вимог ч.1,13 ст.141 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, має право на компенсацію за рахунок іншої сторони судових витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме документально підтверджених витрат понесених нею по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.141, 376,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И ЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 13 березня 2018 року скасувати, прийняти нову постанову наступного змісту.

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Агрофірма Гюнівська до ОСОБА_3, третя особа: Великобілозерська районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Агрофірма Гюнівська на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у розмірі 2400 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06 березня 2019 року.

Головуючий

Судді: