Постанова

від 28.02.2019 по справі 466/8089/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/8089/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Провадження № 22-ц/811/711/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія: 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду:

головуючої судді - Копняк С.М.

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Жукровської Х.І.,

з участю відповідача ОСОБА_2, представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року, постановлене в складі головуючого судді Луців -Шумської Н.Л., у справі за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Девелопмент Сіті , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування майнової шкоди,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2017 року позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_2, третя особа: ТОВ Девелопмент Сіті про усунення перешкод в користуванні ОСОБА_6 Розвиток нерухомості земельною ділянкою за кадастровим 4610137500:07:001:0214, площею 0, 1775 га за адресою м. Львів, вул. Струмок - Т.Масарика, 7 шляхом припинення та заборони вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в майбутньому будь-яких перешкод ОСОБА_6 Розвиток нерухомості у здійсненні будівництва на вказаній земельній ділянці; стягнення на користь ОСОБА_6 Розвиток нерухомості солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 31 500 грн. 00 коп. майнової шкоди (збитків).

В обґрунтування позову покликалися на те, що 12 серпня 2014 р. між Львівською міською радою та позивачем укладений Договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_6 Розвиток нерухомості отримало у строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим номером 4610137500:07:001:0214, загальною площею 0, 1775га за адресою: м. Львів, вул. Струмок - вул. Масарика, 7 строком на 10 років в термін до 10.07.2024 року для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. На підставі цього Договору, Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на вул. Струмок - вул. Масарика, 7 в м. Львові, затверджених 26.12.2014 р., розробленої, погодженої та затвердженої проектної документації, Дозволу ДАБІ України на виконання будівельних робіт від 15.03.2016 р., позивачем було розпочато будівництво багатоквартирного житлового будинку. З цією метою, 01.08.2016 р. між позивачем, як замовником, та ТОВ Девелопмент Сіті , як генеральним підрядником, укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво, згідно якого ТОВ Девелопмент Сіті за завданням ОСОБА_6 Розвиток нерухомості відповідно до проектної документації, умов договору, вимог чинного законодавства України та ДБН на свій ризик зобов'язується виконати у визначені терміни повний комплекс робіт з будівництва об'єкта. В порушення майнових прав позивача на користування та забудову земельної ділянки, заперечуючи проти будівництва будинку, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 чинять систематичні протиправні перешкоджання виконанню будівельних робіт, наражаючи себе на небезпеку, створюючи загрозу завдання шкоди майну позивачу та здоров'ю інших осіб, перегороджують дорогу, унеможливлюють проїзд, рух та експлуатацію будівельної техніки та механізмів на будівельному майданчику. Відповідачі 22.08.2016 р. впродовж робочого дня з 10.00 год. до 19.00 год., 26.08.2016 р. з 17.00 год. до 19.00 од., а також 05.09.2016 . близько 10.00 од. відповідачі незаконно перекривали дорогу та унеможливлювали рух будівельної техніки. Зокрема, факти такої поведінки відповідачів 22.08.2016 р., 26.08.2016 р. та 05.09.2016 р. зафіксовано уповноваженими представниками позивача та третьої особи ТОВ Девелопмент Сіті шляхом складання актів вимушеного простою будівельної техніки та механізмів. З цього приводу на місце події викликалися працівники поліції, за інформацією якої відповідачам винесено офіційні застереження. Своїми діями відповідачі спричинили простій будівельної техніки 22.08.2016 р., 26.08.2016 р. та 05.09.2016 р. Це зафіксовано відповідними актами. ОСОБА_6 Розвиток нерухомості на підставі рахунків сплатило ТОВ Девелопмент Сіті згідно платіжних доручень : 24 300, 00 грн., 5 400, 00 грн. та 1 860, 00 грн., за вимушений простій, що в загальній сумі становить 31 500, 00 грн. Позивач вважає, що дії відповідачів є протиправними, містять ознаки та склад правопорушення, що є підставою для застосування до них цивільно-правової відповідальності за ст. ст. 1166, 1190 ЦК України.

На підставі цього просив суд ухвалити рішення, яким усунути перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою на вул. Струмок - вул. Масарика, 7 в м. Львові, шляхом припинення та заборони вчинення відповідачами в майбутньому будь-яких перешкод позивачу у здійсненні будівництва на вказаній земельній ділянці, стягнути з відповідачів солідарно 31 500, 00 грн. у відшкодування вартості вимушеного простою та судові витрати.

РішеннямШевченківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості (м. Львів, пр.В.Чорновола,67-Г, ЄДРПОУ 35968671) до ОСОБА_2 (01.03.1970р.н., м.Львів, вул.Масарика,14/115), ОСОБА_5 (09.04.1963р.н., м.Львв, вул.Масарика,14/133), третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Девелопмент Сіті (м.Львів, вул.Сахарова,43, ЄДРПОУ 40038129), про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий №4610137500:07:001:0214 площею 0,1775га за адресою м.Львів, вул.Струмок-Масарика,7, та про стягнення солідарно 31 560,00 гривень у відшкодування майнової шкоди - відмовлено.

ОСОБА_3 рішення оскаржило ОСОБА_6 Розвиток нерухомості .

В своїй апеляційній скарзі просять скасувати рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважають рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим в результаті неправильного застосування норм матеріального права з порушенням норм процесуального права на підставі невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду, дійсним обставинам справи. Зазначають, що не відповідає дійсності висновок суду щодо нібито відсутності у позивача ОСОБА_6 Розвиток нерухомості передбачених законом документів та дозволів на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Струмок-Т. Масарика, 7 у м. Львові. Вказують на те, що суд не надав належної правової оцінки наданим ОСОБА_6 Розвиток нерухомості дозвільним документам на будівництво об'єкта, зокрема Експертному звіту №7-049-15-ЕП/ЛО від 22 вересня 2015 року будівельно-технічної експертизи проектної документації на Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Струмок - Т.Масарика, 7 у м. Львові , Висновку №3445 від 31.10.2016 року судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному проваджені № 42016141090000024 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеної на підставі постанови №05/10-024вих.-16 від 13.07.2016 року, Львівської місцевої прокуратури №2 про призначення будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42016141090000024 від 04.05.2016 року; Декларації про початок виконання підготовчих робіт на об'єкті Багатоквартирний житловий будинок на вул. Струмок-Масарика, 7 у м. Львові , зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №ЛВ030142600611 від 17.09.2014р., Дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 114160751893 від 15 вересня 2016 року, ОСОБА_7 № 01/10-ш/1 від 07.10.2015 року позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_6 Розвиток нерухомості на об'єкті на вул. Струмок - Т.Масарика, 7 у м. Львові, Ситуаційній схемі Організація дорожнього руху до будинку на період будівництва за адресою м. Львів, вул. Струмок - Т.Масарика, 7 та Схемі огородження будівельного майданчика за адресою м. Львів, вул. Струмок-Т.Масарика, 7, Дозволу №0056.17.46 Головного управління Держпраці у Львівській області, виданого третій особі ТОВ Девелопмент-Сіті на виконання земляних робіт. Вказують на те, що є необґрунтованим та безпідставним посилання суду як на підставу для відмови в задоволенні позову - ненадання позивачем постанов уповноваженого на вирішення справи органу у справах про адміністративне правопорушення відносно відповідачів, якими б було встановлено подію правопорушення та його скоєння відповідачами, а також висновок суду про недопустимість наявних в матеріалах офіційних застережень як доказів скоєння відповідачами адміністративних правопорушень. Зазначають, що саме листи Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області, Офіційні застереження про неприпустимість протиправної поведінки №158 від 25.08.2016 року, №159 від 26.08.2016 року, лист Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області від 27 вересня 2016 року №9693/43/09-16, лист Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Львові НП України від 21 жовтня 2016 року №Д-98/41/12-2016 підтверджують факт вчинення відповідачами адміністративних правопорушень щодо перешкоджання руху будівельної техніки на об'єкті будівництва позивача.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, дана справа розглядається за правилами ЦПК України в редакції Закону №2147-У111 від 03.10.2017 року, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.

04 жовтня 2018 року у газеті Голос України опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.

А відтак, справа розглядається Львівським апеляційним судом у межах територіальної юрисдикції якого перебуває районний суд, який ухвалив рішення, що оскаржується.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення . До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. п. 1 - 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суд України у п. 11 Постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги.

Частиною 2 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегією суддів справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності заявлених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається наступне.

12 серпня 2014 року між Львівською міською радою, як орендодавцем, та ОСОБА_6 Розвиток нерухомості , як орендарем, укладений Договір оренди землі № Ш-31302, відповідно до якого ОСОБА_6 Розвиток Нерухомості отримало у строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим номером 4610137500:07:001:0214, загальною площею 0, 1775 га за адресою: м. Львів, вул. Струмок - вул. Масарика, 7 строком на 10 років в термін до 10.07.2024 року для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, категорією земельної ділянки за функціональним призначенням - землі житлової забудови.

Департамент містобудування ЛМР видав наказ № 420 від 26.12.2014 р. Про затвердження Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво вул. Струмок-Т. Масарика у м. Львові. Однак, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 року цей наказ визнано протиправним та скасовано.

15 березня 2016 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала ОСОБА_6 Розвиток нерухомості дозвіл на виконання будівельних робіт від №ІУ11460751893, який згодом також анульовано.

01 серпня 2016 року між позивачем, як замовником, та ТОВ Девелопмент Сіті , як генеральним підрядником, укладено договір генерального підряду № 01-08/16 на капітальне будівництво, згідно якого ТОВ Девелопмент Сіті за завданням ОСОБА_6 Розвиток нерухомості , відповідно до проектної документації, умов договору, вимог чинного законодавства України та ДБН на свій ризик зобов'язується виконати у визначені терміни повний комплекс робіт з будівництва об'єкта.

Таким чином, позивачем розпочато будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Струмок - Т. Масарика у м. Львові.

За нормами ст. 391 ЦК України власник майна (користувач ) має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Згідно зі ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганню такому порушенню.

Вимоги про відшкодування матеріальної шкоди позивач обґрунтовує ст. 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Як зазначає позивач, 22.08.2016 року, 26.08.2016 року та 05.09.2016 року відповідачі створювали перешкоди фірмі ТОВ Девелопмент Сіті у виконанні передбачених умовами договору будівельних робіт. Розмір матеріальної шкоди позивач визначив у сумі 31 650, 00грн, що складається з вартості вимушеного простою будівельної техніки.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вимоги позивача, який є орендарем земельної ділянки за чинним договором, про зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0, 1775 га за адресою: м. Львів, вул. Струмок - вул. Масарика, 7, є безпідставними, оскільки у позивача відсутні передбачені законом документи та дозволи на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Струмок-Т. Масарика у м. Львові.

Факти перебування відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в певні періоди часу 22.08.2016 року, 26.08.2016 року та 05.09.2016 року біля будівельного майданчику за адресою: м. Львів, вул. Струмок- Масарика, 7 були зафіксовані відеозаписами, переглянутими в судовому засіданні в суді першої інстанції, фото таблицями, які є в матеріалах страви, підтверджуються показаннями свідків, не заперечуються самим відповідачами.

На підставі оцінених доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено протиправність дій відповідачів 22.08.2016 року, 26.08.2016 року та 05.09.2016 року, створення ними перешкод позивачу у законному використанні орендованої земельної ділянки.

Крім того, з листів № 8923/43/04/09-16 від 01.09.2016 року, № 8922/43/04/09-16 від 01.09.2016 року Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області вбачається, що з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проведено профілактичні бесіди та винесено їм офіційні застереження про недопустимість протиправної поведінки, роз'яснено, що у разі вчинення подальшого правопорушення їх може бути притягнуто до адміністративної, кримінальної, цивільно-правової відповідальності згідно із законодавством України.

У матеріалах справи містяться копії офіційних застережень про недопустимість протиправної поведінки № 158 від 25.08.2016 року щодо ОСОБА_5 та № 159 від 26.08.2016 року щодо ОСОБА_2 Дані застереження винесені інспектором Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 У цих застереженнях вказано, що особи перешкоджали руху транспорту, конфліктували. Проте, будучи допитаним у якості свідка в судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_8 не зміг пояснити які саме правопорушення, передбачені якою нормою КУпАП, вчинили відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_5, яка дата скоєння правопорушень.

Статтею 82 ЦПК України визначено підстави звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивачем не надано постанов уповноваженого на вирішення справи органу (особи) у справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_5, якими було б встановлено подію правопорушення та його скоєння відповідачами.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги пояснення представника позивача про те, що відповідачам на підставі ст. 22 КУпАП поліцейським, уповноваженим на розгляд справи, оголошено усне зауваження, оскільки усне зауваження, відповідно до ст.22 КУпАП, оголошується при звільненні порушника від адміністративної відповідальності і закритті справи. Це оформляється постановою по справі про адміністративне правопорушення (ст. 284 КУпАП).

Офіційні застереження не є допустимим доказом скоєння відповідачами адміністративний правопорушень ч. 2 ст. 78 ЦПК України.

Щодо фото та відеоматеріалів, які оглянуті у судовому засіданні, суд не вважав їх доказом протиправності дій відповідачів, адже зафіксовані на них події відтворюютьсь ситуацію, що відбувалась на об'єкті будівництва та дорозі загалом без прив'язки до дій конкретних осіб, зокрема відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з висновками районного суду, що позивачем не доведено протиправність дій відповідачів та їх винуватість у завданні позивачу матеріальної шкоди. Вимоги позивача про покладення на відповідачів солідарного обов'язку відшкодувати кошти, сплачені позивачем третій особі за простій будівельної техніки, є безпідставними та необґрунтованими.

При вирішенні спору, суд першої інстанції виходив із загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, а також норми ст.19 ЦК України, яка закріплює право особи на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

З врахуванням вищенаведеного, вважав обґрунтованими заперечення відповідачів про те, що вони діяли на захист своїх конституційних прав від порушень з боку самого позивача.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Тому, з'ясувавши дійсні обставини справи, та вірно визначивши характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), можливості порушення прав ОСОБА_6 Розвиток нерухомості та необхідності їх захисту в обраний ними спосіб, враховуючи усі наведені вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про правильність висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Отже, суд ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, дійшовши його на основі повно з'ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апелянтом не представлено і в суді апеляційної інстанції.

За приписами п. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 374 ч.1 п. 1, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Розвиток нерухомості - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст даного судового рішення складено 06 березня 2019 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_7