Рішення

від 06.03.2019 по справі 622/516/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/516/17 р.

2/622/10/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2019 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1, зазначена адреса для листування: АДРЕСА_1) до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Центральна, 13-а), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Золочівська державна нотаріальна контора Харківської області (62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. 8 Березня, 3) про встановлення факту спільного проживання, факту прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2017 року позивач первинно звернулася до суду із позовом до відповідачів, в яких просила суд:

- встановити два юридичних факти, а саме факти сумісного проживання позивача та померлої матері позивача ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та окремо факт прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_3;

- визнати за позивачем право власності у порядку спадкування за законом на грошовий вклад в філії Ощадний банк в АДРЕСА_3 №2839/023, рахунок №239 з відсотками та компенсаціями та право власності на земельний пай розміром 5,06 умовних кадастрових гектара, який знаходиться у загальному пайовому фонді КСП Промінь , реорганізованому у ВАТ Промінь та який зареєстровано 25.04.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року матері ОСОБА_3.

30.08.2017 року до суду надійшла уточнена позовна заява позивача ОСОБА_1, в якій вона залишивши без змін прохальну та мотивувальну частину позовної заяви, поданої на виконання ухвали суду про залишення її первинної позовної заяви без руху, змінила суб'єктний склад учасників справи, вилучивши з нього відповідача - відкрите акціонерне товариство Промінь (а.с.48-49).

16.08.2017 року позивач заявив клопотання про виклик та допит у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 (а.с.38).

Від позивача по справі 29.08.2018 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності з підтримкою позовних вимог (а.с.95).

Ухвалою від 27.09.2018 року справу прийнято до провадження судді Шабас О.С. судове засідання призначено на 18.10.2018 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що за життя її матері ОСОБА_3 належали, окрім іншого спадкового майна, грошовий вклад у філії Ощадного банку в АДРЕСА_3 № 2839/023 рахунок № НОМЕР_5, що складає 1461,58 грн. та вказаний земельний пай розміром 5,06 умовних кадастрових гектара, який знаходиться у загальному пайовому фонді КСП Промінь , реорганізованому у ВАТ Промінь та який зареєстровано 25.04.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3. До нотаріальної контори позивач не звернулася, оскільки на день смерті фактично проживала разом з матір'ю. Звернувшись до Золочівської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з мотивів відсутності доказів прийняття спадщини та неподання нотаріусу правовстановлюючих документів. В даний час позивач змушена звернутися до суду, оскільки її право не визнається і вона не може розпорядитися своєю власністю.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник за довіреністю від 15.11.2016 року ОСОБА_5 не з'явилися, від останньої через канцелярію суду надійшла письмова заява з проханням справу розглядати без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача - Золочівський селищний голова ОСОБА_6 в судове засідання також не з'явився, завчасно подав через канцелярію суду письмову заяву, в якій при вирішенні справи покладається на розсуд суду, справу просить розглядати за його відсутності.

Представник третьої особи завідувач Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою в порядку виконання обов'язків завідувача Золочівської державної нолтаріальлної контои Харківської області Козелько Т.М. в судове засідання також не з'явилася, надала до суду письмову заяву, відповідно до якої просила суд слухати справу за відсутності їхнього представника.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, окрім допиту свідка у судовому засіданні 21.02.2019 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року у родині ОСОБА_8 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_1, про що М. Цапівською сільською радою Золочівського району Харківської області у книзі записів актів громадянського стану про народження вчинено актовий запис № 44 та 23 серпня 1946 видано відповідну посвідку про народження серії НОМЕР_2.

21 березня 1996 року рішенням Золочівської райдержадміністрації Харківської області № 125 ОСОБА_3 виділено право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТ "Промінь" смт Золочів, Золочівського району Харківської області, розміром 5,06 в умовних кадастровий гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Дане право засвідчене сертифікатом серії НОМЕР_4, від 12 травня 1996 року, що зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 25 квітня 1996 року за НОМЕР_3.

Згідно листа начальника відділу Держгеокадастру у Золочівському районі Трофімова В.П. від 30.03.2017 року № 31-20.21-0.4-788/2-17 ОСОБА_3 була включена до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) із земель колективної власності ВАТ Промінь , розташованих за межами населених пунктів на території Золочівської селищної ради. Станом на 2013 рік державний акт на право власності на земельну частку (пай) за ОСОБА_3 у відділі не реєструвався. Також було зазначено, що ОСОБА_3 було передано про на сертифікат серії НОМЕР_4 зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів за НОМЕР_3 від 25 квітня 1996 року. Вартість земельної частки (паю) загальною площею 5,06 га умовних кадастрових гектар станом на 01.01.2017 року становить 164423,82 грн.

ОСОБА_3 належить рахунок № НОМЕР_5 в ощадній касі № 2839/023 в селі Цапівка, що підтверджується копією ощадної книжки серії НОМЕР_6.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № НОМЕР_7 від 07.03.2017 року 22 березня 1961 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Харківської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, актовий запис № 48. Після реєстрації шлюбу подружжя обрало спільне прізвище - ОСОБА_11.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року у віці 69 років помер ОСОБА_8, про що Лютівською сільською радою Золочівського району Харківської області у книзі реєстрації смертей 04 березня 1988 року зроблено відповідний актовий запис №13 та того ж дня видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_8.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 78 років померла ОСОБА_3, про що Золочівською селищною радою Золочівського району Харківської області у книзі реєстрації актів про смерть 01 січня 2001 року зроблено відповідний актовий запис № 6 та того ж дня видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_9.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що ОСОБА_8 її дядько. Вона сама працювала вчителем в місцевій школі. Коли у тітки ОСОБА_3 стався інсульт, її забрали до лікарні. Згодом приїхала її донька ОСОБА_1, забрала матір з лікарні та доглядала до смерті. Після смерті матері ОСОБА_1 забрала правовстановлюючі документи та фактично вступила в управління спадковим майном. Свідок також зазначила, що поки тітка була жива, вона і сама її провідувала, до тих пір, доки не злягла її власна матір.

Після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, з дня смерті та по теперішній час до Золочівської державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини тощо не надходило, спадкова справа не заводилася. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Заповіт ОСОБА_3 Золочівською державною нотаріальною конторою Харківської області згідно листа В.о. завідувача Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О.І. від 01.09.2017 року № 2117/01-16.

10 січня 2019 року постановою державного нотаріуса Козелько Т.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, з мотивів відсутності доказів прийняття спадщини та правовстановлюючих документів.

Відповідно до інформації Золочівського селищного голови Бондаренко Т.А. від 04.04.2017 року № 02-18/466 згідно із записами по господарської книги № 10 житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 станом на 01.01.2000 року числився за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. За вказаним домоволодінням значилася земельна ділянка розміром 0,60 га.

При вирішення спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України, Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

У ч.1 ст. 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 4 перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, до відносин, що виникли, необхідно застосовувати положення цивільного законодавства, що діяло на момент смерті ОСОБА_3

Згідно із положеннями ст.ст. 524, 525, 526 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Статтею 529 ЦК УРСР (1963 р.) передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно положень ст.ст.548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

У статті 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

За змістом пунктів 3.21., 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно статті 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця та навпаки, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення..

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 набула право право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТ "Промінь" смт Золочів, Золочівського району Харківської області, розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Дане право засвідчене сертифікатом серії НОМЕР_4, від 12 травня 1996 року, що зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 25 квітня 1996 року за НОМЕР_3, та рахунок № НОМЕР_5 в ощадній касі № 2839/023 в селі Цапівка, що підтверджується копією ощадної книжки серії НОМЕР_6.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі спірний пай та грошовий вклад.

Позивач як єдиний спадкоємець за законом (першої черги), відповідно до положень ст.ст. 524, 525, 526, 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) прийняла спадщину після смерті матері так як проживала разом із нею на момент смерті останньої за адресою: АДРЕСА_3 та фактично вступила у володіння та управління спадковим майном.

За таких обставин, суд доходить висновку, що до позивача перейшло право на земельну частку (пай) розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій на підставі сертифікату серії НОМЕР_4, від 12 травня 1996 року та грошовий вклад рахунок № НОМЕР_5 в ощадній касі № 2839/023 в селі Цапівка. Враховуючи викладене, суд вважає, що право позивача підлягає захисту, в обраний ним спосіб, а позовні вимоги ОСОБА_1. задоволенню у повному обсязі.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст., ст. 12,13,76,81,209,211,247,258,264,265,268,294, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання, факту прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з її матір'ю ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за адресою: АДРЕСА_3, на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на грошовий вклад в АТ Ощадбанк (філія Ощадного банку в селі Цапівка Золочівського району Харківської області № 2839/023 рахунок № НОМЕР_5); право на земельну частку (пай) розміром 5,06 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій на підставі сертифікату серії НОМЕР_4, від 12 травня 1996 року.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до вимогп.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, щодіяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Суддя О. С.Шабас