Постанова

від 20.02.2019 по справі 909/215/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р. Справа №909/215/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Мокрої А.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛБЕРРІ , б/н від 27 липня 2018 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року (суддя Михайлишин В.В., повний текст рішення виготовлено 09.07.2018 року)

у справі №909/215/18

за позовом: Керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ в інтересах держави в особі Радчанської сільської ради, с. Радча Тисменицького району Івано-Франківської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) БІЛБЕРРІ , с. Радча, Тисменицького району Івано-Франківської області

про стягнення збитків у розмірі 120 352,32 грн., неодержаних доходів за користування земельною ділянкою 0,5134 га, що знаходиться по вул. Шевченка, 40 в селі Радча Тисменицького району, без правовстановлюючих документів

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор Прокуратури Львівської області (службове посвідчення № 047917 від 13.09.2017р.)

від позивача: не з'явився (належно повідомлено);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлено).

1.Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.

Хід розгляду апеляційної скарги викладено у відповідних ухвалах суду.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позивач та відповідач участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого повідомлення від 14.01.2019 року (вх. №01-16/2296/19 від 28.01.2019), (вх. №01-16/2295/19 від 28.01.2019).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Радчанської сільської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ТОВ БІЛБЕРРІ про стягнення збитків у сумі 120 352, 32 гривень неодержаних доходів за користування земельною ділянкою 0,5134 га, що знаходиться по вулиці Шевченка, 40 в селі Радча, Тисменицького району, без правовстановлюючих документів.

Позов прокурор обґрунтовує тим, що ТОВ «БІЛБЕРРІ» є власником нерухомого майно, яке розміщене на земельній ділянці 0, 5134 га за кадастровим номером 2625884701:04:001:1009, яка знаходиться по вул. Шевченка, 40 в селі Радча Тисменицього району, а після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, 09.10.2015 сесією Радчанської сільської ради вирішено передати відповідачу земельну ділянку та зобов'язано сільського голову укласти новий договір оренди. Однак відповідач пропозицію сільської ради укласти новий договір оренди землі проігнорував та земельну ділянку використовував без правовстановлюючих документів в період з 01.01.2016-30.06.2017. Вважає, що у діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, прокурор просить стягнути збитки у заявленому розмірі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 156, 157 ЗК України.

З огляду на обставини, що обумовлюють загрозу та порушення інтересів держави, відсутність належного їх захисту з боку органу місцевого самоврядування, керівником Тисменицької місцевої прокуратури і прийнято рішення щодо відповідного звернення до суду, в порядку статті 23 Закон України "Про прокуратуру".

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

4.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 116 748, 63 гривень. В частині стягнення з ТОВ "БІЛБЕРРІ" 3 603, 69 гривень збитків - відмовлено. Присуджено до стягнення з ТОВ "БІЛБЕРРІ" на користь прокуратури Івано-Франківської області 1 751, 22 гривень на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4.2 Судове рішення мотивоване ст. 13 Конституції України, ст.ст. 80, 122, 123, 124, 152, 156, 157, 206, 211 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), п. 288.1. ст. 288, ст. 289 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), ст. 16 ч. 1 ст. 21, 33 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року №161-XIV (надалі - Закон №161-XIV), ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-IV (надалі - Закон №963-IV) і зроблено висновок про те, що з 01.01.2016, коли закінчився договір оренди земельної ділянки, і до 03.07.2017, коли між сторонами укладено новий договір оренди землі, не зважаючи на те, що на вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості, що належать на праві власності ТОВ "БІЛБЕРРІ", відповідач в порушення норм ЗК України не вчинив необхідних та достатніх дій для оформлення права користування землею і внесення орендної плати, та про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення.

5 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи .

5.1. ТОВ БІЛБЕРРІ не погоджується з ухваленим рішенням суду в частині задоволених вимог частково, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи. У поданій апеляційній скарзі, зокрема апелянт стверджує, що не погоджується з розрахунками сум збитків, оскільки згідно рішення Радчанської сільської ради від 22.03.2016 року було вирішено укласти договір оренди земельної ділянки із розрахунку 6 % нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки та згідно укладеного договору оренди земельної ділянки від 03.07.2017 року встановлено орендну плату із розрахунку 6 % нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, а тому упущена вигода за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 роки має розраховуватись за ставкою встановленою рішенням і договором та має становити 58374,32 грн. Зазначає, що судом не враховано, що у період з 22.03.2016 року по 30.06.2017 року використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та сплати орендної плати здійснювалось через умисне неукладення договору оренди Радчанським сільським головою. Зазначає, що не отримувало листів позивача від 23.03.2016 та 30.03.2016, а в матеріалах справи відсутні докази їх надсилання. Стверджує, що причиною неукладення договору було саме умисне неповідомлення відповідача про рішення сільської ради Радчанським сільським головою. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ БІЛБЕРРІ на користь Радчанської сільської ради збитки у розмірі 58374,32 грн та на користь прокуратури Івано-Франківської області 875,61 грн сплаченого судового збору.

5.2. Керівником Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що факти викладені у апеляційній скарзі не спростовують факту користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Зазначає про помилковість тверджень відповідача, що у спірний період проводились переговори між відповідачем та сільською радою щодо укладення договору оренди землі, оскільки останній лист, який був адресований позивачу датується 21.03.2016 року і стосується зміни генерального плану.

5.3. Радчанська сільська рада у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд правомірно встановив наявність всіх складових цивільного правопорушення, а незгода відповідача з розміром орендної плати, небажання укладати договір з встановленим позивачем коефіцієнтом не є поважною причиною неукладення такого договору протягом тривалого терміну та позбавило позивача можливості одержати дохід у виді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушено.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

На підставі рішення сесії Радчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 07.11.2013 (а.с. 31 т.1), між Радчанською сільською радою (орендодавець) та ТОВ "БІЛБЕРРІ" (орендар), 18.11.2013 було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для обслуговування викуплених приміщень виробничої бази по переробці та консервуванню овочів та фруктів за кадастровим номером 2625884701:04:001:1009, що знаходяться за адресою: вулиця Шевченка, 40, село Радча, Тисменицький район, Івано-Франківська область (а.с. 20-26, т.1).

Речове право оренди зі строком дії до 21.11.2015 зареєстровано, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 13169214 ( а.с.28-29, т.1).

Згідно з п. 2 Договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0, 5134 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, будівлі та споруди виробничої бази, які належать орендарю на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно серії ЕАТ № 068916 від 05.07.2013, зареєстрованого за № 5788455 (п. 3 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору його укладено на два роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 20648,27 грн (пункт 9 договору).

У листі №22 від 07.09.2015 відповідач звернувся до Радчанської сільської ради з проханням продовжити дію Договору на 10 років та просив зменшити ставку орендної плати до трьох відсотків (а. с. 139, т. 1).

Рішенням Радчанської сільської ради від 09.10.2015 року вирішено продовжити договір оренди земельної ділянки, передано в оренду з 19 листопада 2015 року земельну ділянку площею 0,5134 га терміном на 5 років та зобов'язано сільського голову укласти новий договір оренди земельної ділянки з ТОВ "БІЛБЕРРІ" із відсотковою ставкою 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень по переробці овочів та фруктів (а. с. 32, т. 1).

Вподальшому ТОВ "БІЛБЕРРІ" 09.02.2016 відмовилося від оренди всієї землі, а погодилось сплачувати земельний податок за землі, на яких безпосередньо знаходяться об'єкти нерухомості (а. с. 93, т.1).

У листі №25 від 19.02.2016 року ТОВ "БІЛБЕРРІ" надсилало сільському голові акт приймання передачі земельної ділянки від 17.11.2015 року та просило його підписати (а.с. 94, т.1)

Листом №1 від 21.03.2016 ТОВ "БІЛБЕРРІ" звернулося до позивача із проханням змінити генеральний план села, натомість, обіцяло підписати договір оренди земельної ділянки із відсотковою ставкою три відсотки (а. с. 94, т.1).

22.03.2016 рішенням Радчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, заслухавши заяву ТОВ "БІЛБЕРРІ" про зміну в генеральному плані села по цільовому призначенню земельної ділянки, прийнято рішення про продовження терміну оренди земельної ділянки по вул. Шевченка, 40 площею 0,5134 га та укладення відповідного договору терміном на 5 років із розрахунку - 6 % ставки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 140, т.1).

Про результати розгляду заяви позивач повідомив відповідача 23.03.2016, а 30.03.2016 повторно нагадав про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки (а. с. 141-142, т.1).

На підставі рішення сесії Радчанської сільської ради від 22.03.2016, між Радчанською сільською радою (орендодавець) та ТОВ "БІЛБЕРРІ" (орендар) 03.07.2017, було укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2625884701:04:001:1009, що знаходяться за адресою: вулиця Шевченка, 40, село Радча, Тисменицький район, Івано-Франківська область (а. с. 96 - 98, т.1). Земельна ділянка передана в оренду згідно акту приймання-передачі від 03.07.2017 року (а.с. 99, т.1).

Згідно з актом комісії Тисменицької РДА щодо визначення розміру збитків, завданих Радчанській сільській раді внаслідок неодержаного доходу від ТОВ "БІЛБЕРРІ" від 21.04.2017, в присутності сільського голови с. Радча М. Вацеби та в. о. директора ТОВ "БІЛБЕРРІ" ОСОБА_3, комісією розглянуто клопотання Тисменицької місцевої прокуратури по питанню визначення розміру збитків за використання земельної ділянки протягом 2016 року та визначено їх розмір у сумі 78 010, 63 гривень неодержаного доходу за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,5134 га у 2016 році у селі Радча по вул. Шевченка, 40 ТОВ "БІЛБЕРРІ" (а.с. 37-38, т. 1). Даний акт комісії затверджений розпорядженням голови Тисменицької РДА від 04.05.2017 № 258 (а.с. 36, т.1).

Згідно з актом комісії Тисменицької РДА щодо визначення розміру збитків, завданих Радчанській сільській раді внаслідок неодержаного доходу від ТОВ "БІЛБЕРРІ" від 02.08.2017, в присутності сільського голови с. Радча М. Вацеби, комісією розглянуто клопотання Тисменицької місцевої прокуратури по питанню визначення розміру збитків за використання земельної ділянки у період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року та визначено їх розмір у сумі 42341,69 гривень неодержаного доходу за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,5134 га у період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року у селі Радча по вул. Шевченка, 40 ТОВ "БІЛБЕРРІ" (а.с. 41-42, т. 1). Даний акт комісії затверджений розпорядженням голови Тисменицької РДА від 10.08.2017 № 476 (а.с. 40, т.1).

Розмір збитків на загальну суму 120 352, 32 гривень, визначено відповідно до розрахунків наданих Радчанською сільською радою виходячи із 12 % ставки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а. с. 144 - 148, т.1).

21.08.2017 сільський голова Радчанської сільської ради звернувся з листом № 252/02.2-16 до ТОВ "БІЛБЕРРІ", в якому просив сплатити протягом місяця з дня отримання вказаного повідомлення визначені районною комісією збитки в розмірі 120 352, 32 гривень (а. с. 47 - 48, т.1). Лист було отримано ТОВ "БІЛБЕРРІ" 25.08.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення від 22.08.2017 року.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 12 ЗК України вказано, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом статей 122, 124 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Главою 83 України врегульовані відносини, які виникають у зв' язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Так, предметом позову у даній справі є стягнення з власника об'єктів нерухомого майна збитків у вигляді неодержаних доходів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 14.01.2019 року №912/1188/17, ОСОБА_4 Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14.

Разом з тим, збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У даній справі відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги в цій справі про стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, які полягають у неотриманні доходу у вигляді орендної плати, дослідив та перевірив розмір збитків, які відповідно до акту визначення розміру збитків власнику землі - Радчанській сільській раді від 21.04.2017 б/н, у 2016 році ТОВ "БІЛБЕРРІ" визначено у розмірі 78 010, 63 гривень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на суму 76 309, 47 гривень було нараховано 813, 96 гривень інфляційних втрат та 887, 20 гривень 3 % річних і дані нарахування включено до позовної суми.

Однак, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав, а тому стягнення з відповідача 1 701, 16 гривень (інфляційних втрат та 3 % річних) задоволенню не підлягає.

Також за актом визначення розміру збитків від 02.08.2017 року б/н, розмір неодержаного доходу за фактичне користування вказаною земельною ділянкою за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 комісією визначено у розмірі 42 341, 69 гривень. Розмір збитків визначено з нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 674 067, 00 гривень, застосованої 12 % ставку та становить 40 444, 02 гривень. Решта суми в розмірі 1 897, 67 гривень - нараховані інфляційні втрати та 3 % річних. Однак, згідно витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (а. с. 164, т.1), нормативно грошова оцінка земельної ділянки по вул. Шевченка, 40 в селі Радча Тисменицького району в 2017 році становила 673 986, 34 гривень, а тому при розрахунку збитків застосовано невірну нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Таким чином, за період з 01.01.2017 по 30.06.2017, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 673 986, 34 гривень та 12 - ти відсоткової ставки, розмір грошових коштів, який підлягає до задоволення становить 40 439, 16 гривень, а у стягненні 1 902, 53 гривень (інфляційні втрати та 3 % річних) обгрунтовано відмовлено судом.

12 % ставка орендної плати застосована згідно ст. статтею 288 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції вірно оцінено докази, однак помилково застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, які регулюють стягнення збитків у вигляді неодержаної орендної плати за земельну ділянку у вказаний період, однак це не призвело до прийняття по суті незаконного рішення та безпідставного стягнення коштів з відповідача, оскільки відповідач не оформив права користування земельною ділянкою за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 роки.

З метою захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в розмірі 116 748, 63 грн. за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 роки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Апелянт зазначає, що судом не враховано, що у період з 22.03.2016 року по 30.06.2017 року використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та сплати орендної плати здійснювалось через умисне неукладення договору оренди Радчанським сільським головою. Однак апелянтом не надано доказів на підтвердження наведеного.

Щодо доводів апелянта про не отримання листів позивача від 23.03.2016 та 30.03.2016, а в матеріалах справи відсутні докази їх надсилання. У матеріалах справи наявна копія повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.04.2016 року , яке отримано 05.04.2016 року відповідачем, що спростовує вищенаведене (а. с. 142, т.1).

Апелянт стверджує, що не погоджується з розрахунками сум збитків, оскільки згідно рішення Радчанської сільської ради від 22.03.2016 року та згідно укладеного договору оренди земельної ділянки від 03.07.2017 року встановлено орендну плату із розрахунку 6 % нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, а тому упущена вигода за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року має розраховуватись за ставкою встановленою рішенням і договором та має становити 58374,32 грн. Суд зазначає що 12% ставка орендної плати застосована у розрахунках в межах ст. 288 Податкового кодексу України, а застосування меншої ставки є правом органу місцевого самоврядування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з стягнення з ТОВ "БІЛБЕРРІ" на користь Радчанської сільської ради коштів у розмірі 116 748, 63 гривень та відмови в позові в частині стягнення з ТОВ "БІЛБЕРРІ" 3 603, 69 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

8. Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на ТОВ БІЛБЕРРІ .

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.03.2019р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Скрипчук О.С.