ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2019 р. Справа№ 910/6002/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Манацков М.О. - керівник, Беженцев Ф.В. довіреність № КС№351469 від 27.02.2019 року,
від відповідача: Проценко Р.В. довіреність № КВ5086 від 28.12.2016 року,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 року (дата підписання повного тексту 23.10.2018 року)
у справі № 910/6002/18 (суддя: Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "МЕГА-БУД-ЦЕНТР"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп"
про стягнення 217 008,89 грн.
Встановив
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "МЕГА-БУД-ЦЕНТР" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача суми заборгованості у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку розрахуватися з позивачем за виконані по договору підряду №547 від 29.06.2016 року роботи за вересень 2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач роботи за договором підряду в спірний період не виконав, а акт виконаних робіт та довідку надав поза встановленого договором строку.
Господарський суд міста Києва повністю задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "МЕГА-БУД-ЦЕНТР" своїм рішенням від 10.10.2018 року (повний текст підписано 23.10.2018 року).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.
Крім того, скаржник вказав, що матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач виконав роботи зазначені в актах та довідках, виконав якісно, документально підтвердив розрахунок сум актів КБ-2в, що відповідно і стало вмотивованою підставою від підписання актів КБ-2в та Довідок КБ-3.
Так, скаржник вказав, що позивачем фактично роботи не виконувалися в наслідок чого у відповідача була відсутня можливість їх оглянути та прийняти.
Також, скаржник зазначив, що видаткові накладні підтверджують лише факт отримання товару відповідачем від третіх осіб та жодним чином не вказують на виконання робіт позивачем.
При цьому, скаржник вказав, що видаткова накладена №5709 від 30.08.2016 року укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю Олбрізсервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю БК Мега-Буд-Центр на загальну суму 682,36 грн також не свідчить про виконання робіт позивачем у вересні 2016 року. Накладна №2/1 від 26.09.2016 року не містить жодного посилання на документи, що наділяють відповідними повноваженнями особу - підписанта яка поставила свій підпис під даною накладною, зокрема, довіреності, доручення, наказу, тощо. До того ж, вказана накладна не скріплена печаткою відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2018 справу № 910/6002/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Чорногуз М.Г.
Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/6002/18 залишив без руху своєю ухвалою від 19.11.2018.
Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому розмірі згідно з чинним законодавством.
Відтак, скаржником були усунені недоліки поданої апеляційної скарги.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/6002/18 та призначив розгляд справи на 23.01.2019 своєю ухвалою від 13.12.2018.
У зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В., 23.01.2019 року на засіданні експертної ради Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування, розгляд справи № 910/6002/18 призначений на 23.01.2019 року не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 року призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 року у справі № 910/6002/18 на 27.02.2019 року.
27.02.2019 року у судовому засіданні скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.
Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що позивачем були належним чином виконані роботи, передбачені п.п. 1.1, 1.2, договору, які відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2016 року на суму 50963,63 грн, №1 за вересень 2016 року на суму 126867,12 грн, №1 за вересень 2016 року на суму 226259,47 грн та №2 за вересень на суму 90673,09 грн. Суд першої інстанції на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та доказів, які були досліджені в судовому засіданні виніс правомірне рішення.
Скаржник у запереченнях на відзив на апеляційну скарги, зокрема зазначив, що категорично заперечує факт надіслання вищевказаних актів приймання виконаних робіт, оскільки їх надіслання документально не підтверджено самим позивачем та спростовується фактичними обставинами справи та її матеріалами, а також матеріалами справи №910/12807/17.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі договору № 547 від 29.06.2016 року з додатками, та з урахуванням додаткової угоди № 1 від 08.08.2016 року (далі - договір), відповідач, як замовник, доручив, а позивач, як підрядник зобов'язався виконати відповідно до проектної документації, будівельних норм України та умов цього Договору комплекс робіт з виготовлення та встановлення металоконструкцій (далі - роботи) по відкритій багатоповерховій автостоянці на 300 машиномісць (поз. №70 на ген. плані) (далі - об'єкт) у складі об'єкта будівництва: "Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва.
За умовами договору, проектна та дозвільна документація, будь-які інші документи та інформація, які необхідні для виконання робіт, передбачених цим договором, надаються замовником підряднику у день підписання цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 08.08.2016 року), договірна ціна повного комплексу робіт визначається згідно договірних цін (додатки №1 і №2), що є невід'ємними частинами договору та складає 1303657,02 грн (в т.ч. ПДВ), в тому числі: вартість виготовлення, встановлення та ґрунтування елементів огорожі типу 1 в об'ємі 15 т складає 228000 грн (в т.ч. ПДВ); вартість виготовлення, встановлення та ґрунтування металевих вертикальних в'язей в об'ємі 26 т складає 312000 грн (в т.ч. ПДВ).
Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору строки виконання робіт сторони погодили з липня 2016 року по вересень 2016 року, з можливістю зміни строків за згодою сторін із внесенням відповідних змін у договір у разі: виникнення обставин непереборної сили; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт.
Відповідно до п. 5.2.3 договору, замовник зобов'язаний протягом 10ти робочих днів з моменту отримання актів (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт, перевіряти та підписувати їх у частині фактично виконаних робіт та достовірній їх вартості в межах договірної ціни, або направити підряднику мотивовану (обґрунтовану) відмову від приймання робіт та підписання наданих актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3.
Відповідач, як замовник, при цьому зобов'язаний вести технічний нагляд за виконанням робіт на об'єкті (п. 5.2.6 договору) та протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання актів (форма КБ-2в) та довідок про вартість (форма КБ-3) виконаних робіт, перевіряти та підписувати їх у частині фактично виконаних робіт та достовірній їх вартості в межах договірної ціни, або направити підряднику, тобто позивачу, мотивовану (обґрунтовану) відмову від прийняття робіт та підписання наданих актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість форми КБ-3 (п. 5.2.3 договору).
Згідно п. 5.3 договору підрядник має право письмово сповістити замовника обґрунтуванням негативного впливу окремих обставин на затримку виконання робіт, та за умовами п. 5.4 договору зобов'язаний виконати роботи на об'єкті у встановлений договором строк, і до 20го числа поточного місяця подавати на розгляд відповідачу, як замовнику, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість форми КБ-3 за поточний місяць.
Пункти 11.1-11.3 договору передбачають, що замовник проводить розрахунки за виконані та прийняті Роботи, згідно підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, які підрядник зобов'язаний щомісячно надавати замовнику не пізніше 20 числа звітного місяця в двох примірниках.
Замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи, шляхом підписання КБ-2в і КБ-3, протягом 10 ти робочих днів з моменту їх отримання або надає мотивовану (обґрунтовану) відмову у письмовій формі від приймання Робіт та підписання наданих КБ-2в і КБ-3.
Оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником протягом 10ти робочих днів з моменту підписання актів (форма КБ-2в), довідок (форма КБ-3) за умови надходження коштів від замовника будівництва.
Так, у постанові від 23.10.2017 року Київський апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення від 28.08.2017 року суду першої інстанції, та приймаючи нове рішення у справі №910/12807/17 про відмову в позові про стягнення 217008,89 грн заборгованості за виконані по договору роботи у вересні 2016 року зазначив, що оскільки строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання з оплати виконаних підрядником робіт пов'язується з отриманням ним актів та довідок про вартість виконаних робіт, а докази направлення чи вручення актів за вересень 2016 року відповідачу у матеріалах даної справи відсутні, а надані позивачем акти відповідачем не підписані, то строк оплати за підрядні роботи за договором не настав через відсутність належних та допустимих доказів направлення відповідачу актів виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року, і у позові слід відмовити. Одночасно, було зазначено, що позивач не позбавлений права повторно звернутися з позовом про стягнення спірної суми, попередньо направивши акти за вересень 2016 року, що буде іншою підставою позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з цим, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні неправомірно посилається в оскаржуваному рішенні на постанову Київського апеляційного господарського суду від28.08.21017 року у справі №910/12807/17.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач скориставшись правами встановлені постановою апеляційної інстанції звернувся до відповідача з листом від 20.03.2018 року про підписання актів звірки та сплати заборгованості. Крім того, разом з листом позивач направив відповідачу складені позивачем за вересень 2016 року на спірну суму 217008,89 грн акт виконаних робіт (ф КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (ф КБ-3), все у двох екземплярах. Також, цією ж датою відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу в сумі 217008,89 грн, що не заперечується відповідачем.
Проте, вимогу про сплату заборгованості відповідачем було відхилено у зв'язку з відсутністю підписаних між сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на спірну суму.
Так, вказані акт та довідка за вересень 2016 року були розглянуті Відповідачем у межах 10-ти денного строку згідно з п. 11.2 договору та листом від 04.04.2018 року відхилені, оскільки надані позивачем з простроченням встановленого договором 20-ти денного строку (п. 11.1 договору, акти мають бути надані підрядником замовнику "щомісячно…не пізніше 20 числа звітного місяця…"), а отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач вважає, що у нього відсутні правові підстави їх розглядати.
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.
Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, саме по собі направлення актів та довідок не у встановлений договором строк не є належною підставою для відмови від їх прийняття та підписання.
Щодо твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що вимогу про сплату боргу було відхилено у зв'язку з відсутністю підписаних між сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на спірну суму, колегія суддів відзначає наступне.
Згідно з п. 10.2 договору підрядник зобов'язаний якісно виконувати роботи, усувати недоліки в роботах, матеріалах, виявленні замовником, технаглядом будівництва, відповідними державними органами, авторським наглядом в строки, визначені актами перевірок, вказівок та приписів, та інформувати замовника.
підрядник за запитом замовника надає всю необхідну йому інформацію і відповідну виконавчу документацію.
Відповідно до п. 10.3 договору, замовник призначає свого представника для технічного нагляду й здійснення контролю за ходом робіт. Приймання виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється за актом виконаних робіт ф.КБ-2В з оформленням довідки ф. КБ-3 після підтвердження про якісне виконання робіт представниками технічного нагляду замовника. Представник замовника також робить перевірку відповідності використаних підрядником матеріалів, виробів, конструкцій, передбачених проектною документацією й умовами договору. Представник замовника має право безперешкодного доступу до усіх видів робіт у будь-який час, протягом усього періоду будівництва.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач призначав свого представника для технічного нагляду й здійснення контролю за ходом робіт протягом усього періоду будівництва чи направляв до позивача запити про надання виконавчої документації на підтвердження виконання робіт у спірний період.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, належних та допустимих надання зауважень щодо якості та обсягу виконаних позивачем робіт, зокрема, за вересень 2016 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Тобто, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт про них заявити шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт законом покладений саме на замовника.
Проте, отримавши від позивача акт виконаних робіт та довідку за вересень 2016 року, відповідач не надав обґрунтованої відмови від їх підписання, пославшись лише на пропуск встановленого договором строку на їх надання.
Разом з цим, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що акт не був скріплений печатками сторін та організацій від імені яких відповідні особи поставили свої підписи, проте останні є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції,
При цьому, колегія суддів відзначає, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями, виключаються вимоги про обов'язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб'єктів господарювання) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах суб'єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування. Тобто, відсутність, або наявність печатки не створює юридичних наслідків.
Крім того, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що виконання спірних робіт у вересні 2016 року було зроблено не позивачем, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів на їх підтвердження.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що із умов укладеного між сторонами договору вбачається, що такий вид робіт мав виконуватися саме позивачем, крім того, у матеріалах справи наявні надані останнім первинні документи щодо виконаних робіт - видаткові накладні та акт прийому-передачі товарів та матеріальних цінностей.
При цьому, доказів розірвання в установленому договором порядку - шляхом укладення угоди про розірвання договору (п. 15.4), матеріали справи не містять, у зв'язку з чим підстави для виконання спірних робіт відповідачем у цей період були відсутні.
Одночасно, як правильно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи містять акти на закриття прихованих робіт від 25.07.2016 року, згідно з яких були прийняті виконані позивачем роботи з ґрунтування та фарбування огородження типу 1, виконання яких відноситься за договором на позивача. Також, у матеріалах справи наявний акт від 31.07.2018 року щодо підтвердження фактично виконаних об'ємів робіт та відсутності претензій по якості виконаних робіт по виготовленню та встановленню металоконструкцій позивачем за вересень 2016 року, складений на підставі, зокрема, спірного акту виконаних робіт за вересень 2016 року на суму 217008,89 грн.
Даний акт від 31.07.2018 року підписаний представниками позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво", АТ АКБ "Аркада" та ДП "НДПІ містобудування". Відтак, як правильно встановлено судом першої інстанції, виконання спірних робіт у вересні 2016 року на суму 217008,89 грн підтверджено та прийнято, зокрема, генпідрядником будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво", яким було замовлено будівництво відкритої багатоповерхової автостоянки відповідачу, як підряднику, а останнім, у свою чергу, виконання частини таких робіт (виготовлення та встановлення металоконструкцій) було замовлено на правовідносинах субпідряду в позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Разом з тим, скаржник не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.
При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 року у справі №910/6002/18 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/6002/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
М.Г. Чорногуз
Дата складення повного тексту 07.03.2019 року
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2019 |
Оприлюднено | 07.03.2019 |
Номер документу | 80307231 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Сулім В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні