Постанова

від 05.03.2019 по справі 910/7734/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. Справа№ 910/7734/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2018

(повний текст складено - 05.12.2018)

у справі № 910/7734/18 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сесіль"

до Київської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки

за участю представників:

від позивача: Якименко М.М.,

від відповідача: Пилипчук І.І.,

від третьої особи: Глазачева Я.А.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Оздоровчий центр "Сесіль" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Оздоровчий центр "Сесіль", визнання, з дати набрання законної сили рішення суду, укладеною між позивачем та відповідачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 14.03.2008.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі № 910/7734/18 позов задоволено повністю на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Не погодившись з рішенням, Київська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки його реалізація відбувається за умови дотримання встановленої ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" процедури та наявності волевиявлення сторін, а Київська міська рада відповідного рішення не приймала, будь-яких доказів щодо звернення до керівника Київської міської ради з пропозицією щодо укладення угоди про поновлення договорів відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивачем суду не надано, вимога визнати договір оренди земельної ділянки укладеним з моменту набрання судовим рішенням законної сили є необґрунтованою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2018 відкрито апеляційне провадження.

18.02.2019 до суду надійшов відзив, в якому ТОВ "Оздоровчий центр "Сесіль" просило залишити рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2018 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.03.2019.

В судовому засіданні представник Київської міської ради вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 14.03.2008 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Оздоровчий центр "Сесіль" (орендар) на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 471/3305 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сесіль" для влаштування реабілітаційно-оздоровчого центру із зоною відпочинку на о. Жуків у Голосіївському районі м. Києва" був укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:190:0023, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 14.03.2007 та зареєстровано в реєстрі за № 397 і який також зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 19.03.2008 за № 79-6-00607 у книзі записів державної реєстрації договорів.

На умовах вказаного договору оренди орендодавець зобов'язався передати за актом приймання-передачі, а орендар прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором (п. 1.1 договору). Характеристики об'єкта оренди сторонами погоджено у п. 2.1 договору.

Сторонами підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 20.01.2007 та план земельної ділянки та кадастрового плану (схеми розміщення) земельної ділянки і разом з актом приймання-передачі земельної ділянки від 19.03.2008.

Відповідно до п. 3.1 договору його укладено на 10 (десять) років, а згідно із п. 6.1 та 6.2 договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору, право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.

Київська міська рада передала, а ТОВ "Оздоровчий центр "Сесіль" прийняло у користування земельну ділянку (розмір - 74 707 кв.м., в тому числі в межах охоронних зон електричних мереж - 1 928 кв.м., кадастровий номер - 8000000000:90:190:0023, місце розташування - о. Жуків у Голосіївському районі м. Києва) за актом приймання-передачі земельної ділянки від 19.03.2008.

У пункті 8.3 договору сторони передбачили, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору оренди, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Відповідно до п. 11.7 договору поновлення договору: після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

За таких обставин, враховуючи п. 3.1 договору, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що строк дії договору визначений до 14.03.2018.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи у встановленому порядку орендарем було подано орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки із додатками до нього всіх необхідних документів, в тому числі і додаткової угоди до договору оренди, який було прийнято та зареєстровано із присвоєнням реєстраційного номеру А-24481 (копія листа-повідомлення із реєстраційним номером А- 24481 та додатків до нього наявні в матеріалах справи).

Матеріали справи не містять доказів прийняття рішення відповідачем із запереченнями у поновленні договору оренди. Відповідач не спростовує того факту, що рішення Київською міською радою щодо незгоди чи відмови у поновленні договору оренди не приймалося.

Відповідач в суді першої інстанції зазначив, що лист про поновлення договору оренди земельної ділянки зареєстровано відповідачем 14.12.2017 за № КОП-1170, а листом від 30.03.2018 № 057021-7068 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив ТОВ "Оздоровчий центр "Сесіль" про необхідність складення акта обстеження земельної ділянки. Крім того повідомлено, що для складання вказаного акта обстеження необхідно представити межові знаки, які закріплені на місцевості.

Відповідач стверджує, що проект рішення Київської міської ради не був підготовлений без складення такого акта. Однак докази неможливості обстеження земельної ділянки спеціалістом Департаменту земельних ресурсів у відповідності до вимог рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 "Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві", як і докази надсилання позивачу листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.03.2018 № 057021-7068, в матеріалах справи відсутні.

Позивач у свою чергу зазначає, що на даний час ним не отримано відповіді відповідача на його лист щодо поновлення строку договору оренди землі, він продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендні платежі та не отримав заперечень орендодавця протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі від 14.03.2008. Факт сплати оренди земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, зокрема за березень, квітень 2018 року підтверджують платіжні доручення № 76 від 26.04.2018, № 88 від 29.05.2018.

Про належне виконання орендарем зобов'язання по орендній платі свідчить лист ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 07.12.2017.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У постанові № 3-948гс17 від 18.10.2017 Верховний Суд України виклав правову позицію щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з приводу поновлення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Як встановлено ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Так, для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендареві про наявність заперечень та своє рішення.

Разом із цим ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому разі закон також вимагає обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 7 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Відмову, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, для поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Строк дії договору оренди землі від 14.03.2008 закінчився 14.03.2018, як це передбачено у п. 3.1 цього договору, орендар звернувся до орендодавця у встановлений строк з додержанням визначеного порядку з повідомленням про поновлення договору оренди на новий строк, а Київська міська рада не повідомляла орендаря про закінчення строку дії договору оренди землі та не вимагала повернути орендовану земельну ділянку, рішення про відмову у поновленні договору оренди землі не приймала.

ТОВ "Оздоровчий центр "Сесіль" після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачує орендну плату. Відповідачем факт продовження належного користування Позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення протягом строку, встановленого ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не надано.

На думку колегії суддів не можна вважати запереченням орендодавця щодо поновлення строку дії договору оренди на новий строк лист від 30.03.2018 № 05721-7068 щодо складання акта обстеження земельної ділянки, оскільки в ньому не висловлена воля орендодавця саме щодо відмови (заперечення) подальших орендних правовідносин. В листі від 30.03.2018 № 057021-7068 відповідач посилається лише на необхідність складання акта обстеження земельної ділянки для подальшого розгляду кадастрової справи та прийняття рішення щодо поновлення договору оренди.

Зазначені обставини свідчать про наявність зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, оскільки саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем права на поновлення договору відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Доводи скаржника з приводу неналежного виконання ТОВ "Оздоровчий центр "Сесіль" вимог п. 8.4 договору носять характер припущення не підтвердженого належними доказами, а тому не можуть бути взяті судом до уваги при оцінці правовідносин сторін в питанні поновлення договору оренди землі. Як вбачається в матеріалів справи, обставини виконання орендарем умов договору не були предметом дослідження орендодавця при розгляді листа-повідомлення ТОВ "Оздоровчий центр "Сесіль" про поновлення договору оренди.

Колегія суддів звертає увагу на помилковість твердження скаржника з приводу необґрунтованості укладення додаткової угоди до договору в судовому порядку з моменту набрання судовим рішення законної сили, враховуючи, що зобов'язання за додатковою угодою виникають у сторін з моменту її укладення, яким є дата набрання рішенням законної сили.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги Київської міської ради та залишенням без змін оскарженого рішення, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі № 910/7734/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі № 910/7734/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7734/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова