Рішення

від 26.02.2019 по справі 910/9642/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2019Справа № 910/9642/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва

до Спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на вул. М. Котельникова, 32/11

про стягнення 86982,83 грн.

Представники:

від позивача : Демочко Л.В., Стукалов А.В.

від відповідача: Краснов І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на вул. М. Котельникова, 32/11 про стягнення 86982,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати послуг відповідно до умов договору № 1 про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкових територій від 26.01.2017 за період з березня 2017 року по квітень 2018 року, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 84306,44 грн., пеню у розмірі 1035,38 грн. та 3% річних у розмірі 1641,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 суд ухвалив: позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви №14 від 20.07.2018 і доданих до неї документів; надання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі (зокрема щодо сплати судового збору у розмірі 176,20 грн.) та порядку (оригінали платіжних документів); встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.

10.08.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи, встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

17.09.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач зазначає, що він як бюджетна установа під час розрахунків за взятими зобов'язаннями керується Наказом Міністерства фінансів України №1407 від 24.12.2012 Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами , відповідно до якого органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань; органи Казначейства не реєструють фінансові зобов'язання у разі відсутності документів, які підтверджують факт взяття бюджетного фінансового зобов'язання; за час дії договору надавались послуги протягом січня - лютого 2017 року, що підтверджується відповідними актами надання послуг, в інші періоди послуги не надавались.

03.10.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що умовами договору не передбачено складання актів наданих послуг.

17.10.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли пояснення.

Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні суд, зокрема, може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (ст. 182 Господарського процесуального кодексу України).

З поданих учасниками справи заяв по суті справи, у яких викладені відповідні пояснення сторін, а також з огляду на категорію спору, судом вбачається необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи наведене вище, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 суд ухвалив: здійснювати розгляд справи №910/9642/18 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 04.12.2018.

У підготовче засідання 04.12.2018 з`явилися представники сторін. Представник відповідача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 04.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 15.01.2019.

У підготовче засідання 15.01.2019 з`явилися представники сторін, які подали клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

З метою надання можливості сторонам ознайомитися з документами, які були подані в підготовчому засіданні, судом ухвалено оголосити перерву в підготовчому засіданні до 22.01.2019.

У підготовче засідання 22.01.2019 з`явилися представники сторін. Представник позивача подав письмові пояснення та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Разом з тим, у підготовчому засіданні 22.01.2019 сторони надали суду для огляду оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи № 910/9642/18. Судом були оглянуті оригінали зазначених документів.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.02.2019.

12.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 12.02.2019 з`явилися представники сторін. Представник позивача подав повідомлення до справі.

У підготовчому засіданні 12.02.2019 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 26.02.2019.

У судове засідання 26.02.2019 прибули представники сторін. Представник позивача підтримав позов, представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 26.02.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2017 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (виконавець, позивач) та Спеціалізованим будинком для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на вул. М. Котельникова, 32/11 (замовник, відповідач) було укладено договір №1 про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території (далі - Договір), предметом якого є надання виконавцем визначених у Додатку №1 до цього договору послуг з обслуговування прибудинкової території та Спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на вул. М. Котельникова, 32/11.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладання цього договору становить 6229,54 грн.

Розрахунковим періодом оплати спожитих послуг є календарний місяць. Щомісячні платежі сплачуються замовником на рахунок виконавця, який вказаний в цьому договорі, у безготівковій формі, до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору за несвоєчасне внесення плати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на час виникнення прострочення плати, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.1. Договору у разі порушення виконавцем умов цього договору представником замовника та представником виконавця протягом 3 робочих днів складається акт-претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо.

Акт-претензія подається виконавцеві, який вирішує протягом 5 робочих днів питання щодо проведення перерахунку платежів або надає замовнику обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій (п. 5.2. Договору).

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.06.2017. У випадку відсутності письмових зауважень сторін щодо його розірвання за 2 тижні до орієнтовної дати розірвання договору, він вважається пролонгованим на той самий строк на тих самих умовах.

Судом встановлено, що відповідно до Додатку №1 до Договору Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та їх вартість , тариф на надання послуг щодо 1 кв.м. складає 2,14 грн., всього за Договором - 6229,54 грн. (2911 (площа) * 2,14 (вартість послуг 1 кв.м.). При цьому, до послуг, які надаються за Договором, належать: прибирання прибудинкової території (вартість - 0,7805 грн./1кв.м.), технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем ГВП і ХВП, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації (вартість - 0,6124 грн./1 кв.м.), освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води (послуги електромонтера) (вартість - 0,2259/1 кв.м.).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати послуг відповідно до умов договору № 1 про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкових територій від 26.01.2017 за період з березня 2017 року по квітень 2018 року, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 84306,44 грн., пеню у розмірі 1035,38 грн. та 3% річних у розмірі 1641,01 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, пунктом 7.1. Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.06.2017. У випадку відсутності письмових зауважень сторін щодо його розірвання за 2 тижні до орієнтовної дати розірвання договору, він вважається пролонгованим на той самий строк на тих самих умовах.

Так, матеріали справи не містять доказів існування письмових зауважень сторін щодо його розірвання за 2 тижні до орієнтовної дати розірвання договору, з огляду на що Договір вважається пролонгованим, в тому числі, на заявлений у позові період.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, пунктом 2.1. Договору передбачено, що розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладання цього договору становить 6229,54 грн.

Як встановлено судом, розрахунковим періодом оплати спожитих послуг є календарний місяць. Щомісячні платежі сплачуються замовником на рахунок виконавця, який вказаний в цьому договорі, у безготівковій формі, до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 2.2. Договору).

При цьому, відповідач зазначає, що послуги за Договором надавались лише у період січень-лютий 2017 року, про що складені відповідні акти наданих послуг.

Так, до відзиву на позов відповідачем долучено копію акту надання послуг №347 від 31.01.2017 на суму 6229,54 грн., із посиланням на договір №1, та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) б/н, який, однак, містить посилання на договір №340, який не стосується предмету спору у справі, а у графі Найменування робіт, послуг такого акту зазначено: утримання будинків і споруд та прибудинкової території за грудень 2016 року.

В той же час, всупереч твердженням відповідача, останнім не надано доказів у підтвердження складання акту надання послуг за Договором саме за лютий 2017 року, тоді-як, як зазначали сторони, відповідачем було сплачено вартість надання послуг за Договором за лютий 2017 року, тобто відповідачем було сплачено вартість наданих у лютому 2017 року послуг за Договором, без складання відповідного акту надання послуг за лютий 2017 року (доказів протилежного суду не надано, а наданий акт б/н стосується періоду надання послуг - грудень 2016 року).

При цьому, суд наголошує на тому, що умовами Договору не передбачено обов'язку зі складання акту надання послуг для підтвердження факту надання послуг у відповідний період.

В той же час, як встановлено судом, відповідно до п. 5.1. Договору у разі порушення виконавцем умов цього договору представником замовника та представником виконавця протягом 3 робочих днів складається акт-претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо.

Акт-претензія подається виконавцеві, який вирішує протягом 5 робочих днів питання щодо проведення перерахунку платежів або надає замовнику обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій (п. 5.2. Договору).

Зазначеним умовам Договору кореспондує стаття 18 Закону України Про житлово-комунальні послуги , відповідно до якої у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо; представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором; акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами; у разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі; акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Разом з тим, будь-яких доказів у підтвердження звернення до позивача з метою складання акту-претензії чи складання відповідачем акту-претензії самостійно через неприбуття представника позивача суду не надано.

Наведене свідчить про відсутність у відповідача будь-яких претензій щодо обсягу та якості наданих за Договором послуг у період з березня 2017 року по квітень 2018 року.

Крім того, на підтвердження факту надання позивачем послуг відповідачу за Договором, позивачем долучено до справи ряд доказів, зокрема, копії нарядів включення та відключення від систем ЦО, ГВ, нарядів на роботу по санітарному утриманню будинків з прибудинковою територією по робітникам КПУБ дільниці №3, звітів по заявках в роботі, договору №100 про надання послуг операційно-диспетчерського обслуговування об'єднаних диспетчерських систем від 16.03.2017, укладеного позивачем з ТОВ СЕА ОДС , договору №15 про надання послуг операційно-диспетчерського обслуговування об'єднаних диспетчерських систем від 09.01.2018, укладеного позивачем з ТОВ СЕА ОДС , акту на проведення промивки системи від 15.08.2017, акту №1261 від 04.10.2017 готовності до опалювального сезону, рапортів на оплату праці, заявок на ОДС за адресою м. Київ, вул. Котельникова, 32/11.

Проте, відповідач зазначає, що жодна з тих послуг, яка є предметом Договору, у спірний період йому не надавалась, що, на думку відповідача, підтверджується розподілом вказаних послуг між персоналом відповідача та залученими організаціями.

Так, у підтвердження таких доводів відповідачем до справи долучені копії відповідних документів, а саме: посадової інструкції завідувача господарством, затвердженої 18.10.2017; посадової інструкції молодшої медичної сестри, затвердженої 10.08.2017; посадової інструкції робітника з комплексного обслуговування і ремонту спеціалізованого будинку, затвердженої 10.08.2017; посадової інструкції сторожа, затвердженої 10.08.2017; договору на вивезення твердих побутових відходів №3386 від 26.01.2017, укладеного з ДП Фірма Альтфатер Київ ; договору №08-1634 від 22.08.2017, укладеного з КП Профдезінфекція , предметом якого є проведення захисту від шкідників та комплексу протиепідемічних заходів (дератизація, дезінфекція); договору №115/06/17 технічного обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації від 07.04.2017, укладеного з ТОВ Пєрун ; договору підряду №9 від 09.10.2017, укладеного з ТОВ АВФ , предметом якого є проведення капітального ремонту, заміна старих радіаторів опалення на нові в квартирах мешканців; договору підряду №10 від 11.10.2017, укладеного з ТОВ АВФ , предметом якого є проведення капітального ремонту внутрішніх каналізаційних мереж; договору №116 на технічне обслуговування від 25.12.2016, укладеного з ТОВ Прем'єр Ліфт , предметом якого є надання послуг з технічного обслуговування двох ліфтів замовника; договору №32/2018 на надання послуг (виконання робіт) від 12.06.2018, укладеного з ТОВ Либідьліфт , предметом якого є послуги з технічного обслуговування ліфтів.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідно до Додатку №1 до Договору Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та їх вартість , тариф на надання послуг щодо 1 кв.м. складає 2,14 грн., всього за Договором - 6229,54 грн. (2911 (площа) * 2,14 (вартість послуг 1 кв.м.). При цьому, до послуг, які надаються за Договором, належать: прибирання прибудинкової території (вартість - 0,7805 грн./1кв.м.), технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем ГВП і ХВП, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації (вартість - 0,6124 грн./1 кв.м.), освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води (послуги електромонтера) (вартість - 0,2259/1 кв.м.).

Таким чином, за Договором позивач надає відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території у вигляді лише трьох видів таких послуг: прибирання прибудинкової території, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем ГВП і ХВП, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації, освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води (послуги електромонтера), загальна вартість яких складає 2,14 грн. за 1 кв.м. площі.

В той же час, долучені відповідачем докази стосуються інших видів робіт/послуг, ніж ті три види послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які передбачені Договором (Додатком №1 до Договору) та вартість яких складає 2,14 грн. за 1 кв.м. (з урахуванням загальної площі - 2911 кв.м., загальна вартість таких трьох видів послуг щомісячно складає 6229,54 грн.).

За наведених обставин, зважаючи на відсутність у відповідача будь-яких претензій щодо обсягу та якості наданих за Договором послуг у період з березня 2017 року по квітень 2018 року (оскільки суду не надано доказів протилежного - акту-претензії в порядку Договору та Закону України Про житлово-комунальні послуги ), відповідачем не доведено наявності обставин, за яких у нього відсутній обов'язок зі сплати вартості наданих послуг за Договором у спірний період. При цьому, доводи, що орган Казначейства не реєструє фінансові зобов'язання у разі відсутності документів, які підтверджують факт взяття бюджетного фінансового зобов'язання, не є підставою вважати відсутнім у відповідача обов'язок зі сплати заборгованості.

За період з березня 2017 року по квітень 2018 року вартість послуг за Договором відповідно до розрахунку позивача складає 84306,44 грн. (з березня 2017 року по березень 2018 року - по 6229,54 грн. за кожен місяць, квітень 2018 року - 3322,42 грн.). Такий розмір заборгованості у квітні 2018 року позивач розрахував з урахуванням того, що відповідно до листа позивача від 12.04.2018 №67-юр, адресованого відповідачу, позивач зазначив, що з 16.04.2018 припиняє надання послуг з обслуговування будинку.

Так, відповідно до п. 4.3. Договору виконавець вправі призупинити надання послуг у разі наявності заборгованості замовника по оплаті за отримані послуги більш як за два місяці.

Відповідачем не надано доказів повної сплати вартості наданих послуг за Договором у розмірі 84306,44 грн., не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв'язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 84306,44 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім наведеного розміру заборгованості позивачем заявлено до стягнення 1641,01 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 31.03.2017 до 16.04.2018 (як заявлено у позові), суд зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично неправильним, з огляду на що здійснивши перерахунок 3% річних за період, заявлений у позові, щодо кожного місяця, суд зазначає, що відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1388,08 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, у розмірі 1388,08 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1035,38 грн. пені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 9.2. Договору, за прострочення виконання своїх зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок здійснено за період з 21.01.2018 по 20.07.2018 щодо суми заборгованості - 6229,54 грн. (тобто суми заборгованості за один місяць), з урахуванням встановленого Договором строку оплати - до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, однак, 20.01.2018 (останній день розрахунку за надані у відповідному місяці послуги) припадає на вихідний день - суботу та переноситься на перший робочий день - понеділок 22.01.2018. Відтак, здійснивши перерахунок пені відносно суми заборгованості за один місяць за період з 23.01.2018 по 20.07.2018, суд зазначає, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, складає 1025,57 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі Спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на вул. М. Котельникова, 32/11 (03115, м. Київ, вул. М. Котельникова, 32/11; ідентифікаційний код: 36852739) на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17; ідентифікаційний код: 39607507) заборгованість у розмірі 84306 (вісімдесят чотири тисячі триста шість) грн. 44 коп., пеню у розмірі 1025 (одна тисяча двадцять п'ять) грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 1388 (одна тисяча триста вісімдесят вісім) грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 1756 (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість) грн. 68 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.03.2019

Суддя Ю.В. Картавцева