Рішення

від 26.02.2019 по справі 922/2770/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2770/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродукт" (61105, м. Харків, просп. Героїв Сталінграда, 45) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Промелектро" (61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37) про розірвання договору оренди землі від 30.01.2006 за № 640667100009 та стягнення 1279886,35 грн. за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №08-21/3533/2-18 від 20.12.2018

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.01.2019

від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

Судові процедури.

На розгляд господарського суду Харківської області подано позов Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпродукт" про розірвання договору оренди землі від 30.01.2006 за № 640667100009, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпродукт" та про стягнення 1279886,35 грн. недоотриманого Харківською міською радою доходу за користування земельною ділянкою по вул. Іскринській, 37-Б у м. Харкові площею 2,6183 га. Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема, тим, що відповідачем (ТОВ "Промпродукт") не виконав рішення Харківської міської ради від 06.06.2012 № 757/12, яке відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 144 Конституції України та ст. 73 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковими до виконання на відповідній території і не внесла зміни та не оформила право користування земельною ділянкою, яка залишилася у відповідача у користуванні, що унеможливило Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Промелектро" (код ЄДРПОУ 33291528) оформлення права користування земельною ділянкою по вул. Іскринській, 37 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. И-2 . Одночасно, позивачем вказано про те, що згідно інформації ГУ ДФС у Харківській області від 29.08.2018 вих. №21074/9/20-40-12-14-19 відповідач є платником орендної плати за землю, за земельну ділянку за адресою: вул. Іскринська, 37-Б, загальною площею 2,6183 га та задекларувало наступні суми орендної плати: на 2015р. - 363869,40 грн., на 2016р. - 521424,85 грн.; на 2017р. - 684096,74 грн.; на 2018р. - 684096,74 грн., станом на 27.08.2018 податковий борг по даним деклараціям відсутній. Також, ГУ ДФС у Харківській області повідомило, що декларація за 2016 рік подана без урахування постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2016. Зазначене є порушенням прав позивача, як учасника господарського процесу та права на судовий захист, та може свідчити про упередженість суду в разі безпідставного прийняття заперечень та поновлення процесуальних строків без відповідного клопотання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2770/18 у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.11.2018 о 12:20.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2018 на підставі п. 3 ч.2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 10.12.2018 об 11:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2018 усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено та на підставі п. 3 ч. 2 ст.183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 11.12.2018 о 10:30.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2018 заяву відповідача про продовження строку підготовчого провадження (вх. №34549 від 11.12.2018) задоволено, строк підготовчого провадження продовжено до 11.01.2019.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2018 на підставі п. 3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено на 10.01.2019 об 11:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.01.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 674 від 10.01.2019).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2770/18 до судового розгляду по суті на 28.01.2019 о 10:40.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 12:00 12.02.2019.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 12:00 до 25.02.2019.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.02.2019 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 12:00 26.02.2019.

В судовому засіданні 26.02.2019 позивач заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову.

В судовому засіданні 26.02.2019 відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві (т.с. І а.с. 56-68). Крім того, відповідач просить застосувати позовну давність до позовних вимог в частині стягнення недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою по вул. Іскринська, 37-Б у м. Харків за період з 01.01.2015 по 07.10.2015 в сумі 9791,16 грн. (т.с. ІІ а.с. 39 - 40).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання 26.02.2019 не прибула, про розгляд справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи та перейшов до судових дебатів.

В судових дебатах позивач просив суд розірвати договір оренди землі від 30.01.2006 за № 640667100009, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпродукт" та стягнути з відповідача 1279886,35 грн. недоотриманого Харківською міською радою доходу за користування земельною ділянкою по вул. Іскринській, 37-Б у м. Харкові площею 2,6183 га.

В судових дебатах відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити повністю, як у безпідставному та необґрунтованому.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 26.02.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено наступне:

Аргументи сторін.

Позиція позивача:

На підставі рішення ХLI сесії Харківської міської ради IV скликання від 14.10.2005 № 199/05 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" між Харківською міською радою та ТОВ "Промпродукт" укладено Договір оренди землі від 30.01.2006 № 640667100009 (далі - Договір), згідно якого, земельна ділянка загальною площею 2,6183 га, що знаходиться за адресою: вул. Іскринська, 37-Б м. Харків, була надана в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (адміністративні, виробничі приміщення).

Відповідно до умов зазначеного вище Договору земельна ділянка загальною площею 2,6183 га, що знаходиться за адресою вул. Іскринська, 37-Б у м. Харків, надана для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (адміністративні, виробничі приміщення) до 01.10.2055.

Пунктом 32 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 06.06.2012 № 757/12 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" вирішено:

32.1. Припинити ТОВ "Промпродукт" право користування частиною земельної ділянки площею 0,0979 га по вул. Іскринській, 37-Б за його добровільною відмовою (лист від 17.02.12р. № 7).

32.2. Надати ТОВ "Виробнича компанія "Промелектро" в оренду строком до 01.06.2017року земельну ділянку площею 0,1261 га за рахунок земель промисловості по вул. Іскринській, 37 у Московському районі (кадастровий номер 6310137500:01:025:0017) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. И-2 .

32.3. ТОВ "Промпродукт" оформити право користування земельною ділянкою по вул. Іскринській 37, що залишилася у користуванні, у встановленому порядку згідно чинного законодавства.

Так, позивачем наголошено про те, що відповідач не виконав згадане вище рішення Харківської міської ради від 06.06.2012 № 757/12 (т.с. І а.с. 23-24), яке відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 144 Конституції України та ст. 73 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є обов'язковими до виконання на відповідній території і не внесла зміни та не оформила право користування земельною ділянкою, яка залишилася у ТОВ "Промпродукт" у користуванні, що унеможливило TOB "ВК "Промелектро" оформлення права користування земельною ділянкою по вул. Іскринській, 37 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. И-2 .

Відповідно до наданої інформації ГУ ДФС у Харківській області від 29.08.2018 №21074/9/20-40-12-14-19 ТОВ "Промпродукт" є платником орендної плати за землю, за земельну ділянку за адресою: вул. Іскринська, 37-Б, загальною площею 2,6183 га та задекларувало наступні суми орендної плати:

- на 2015 р. - 363869,40 грн.

- на 2016 р. - 521424,85 грн.

- на 2017 р. - 684096,74 грн.

- на 2018 р. - 684096,74 грн.

Станом на 27.08.2018 податковий борг по даним деклараціям - відсутній.

ГУ ДФС у Харківській області також повідомило, що декларація за 2016 рік подана без урахування постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2016 (право зареєстровано 23.08.2016), декларація за 2017 рік подана без врахування коефіцієнтів індексації за 2013-2015 р.р. та річна сума орендної плати на 2017 рік повинна складати 1224407,97 грн., на 2018 рік повинна складати 1224407,97 грн.

Відповідно до розрахунку, виконаного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, недоотриманий дохід до бюджету м. Харкова з плати за землю у формі орендної плати складає: за 2015 рік - 12735,40 грн., за 2016 рік - 351606,24 грн., за 2017 рік - 540311,26 грн., за 2018 рік (станом на 01.10.2018, тобто за 9 місяців - 405233,45 грн., всього недоотриманого доходу до бюджету м. Харкова за 2015-2018 роки за розрахунком позивача становить 1279886,35 грн.

Пунктом 39 договору оренди землі, зареєстрованого за № 640667100009 від 30.01.2006, передбачено розірвання договору в односторонньому порядку у разі несплати орендарем розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці.

З урахуванням вищевказаного, позивачем зазначено про те, що відповідачем у повному розмірі орендну плату за земельну ділянку з 2016 року не сплачено.

Отже, на думку позивача, спірна земельна ділянка майже три роки використовується без сплати встановленого розміру орендної плати, що завдає збитків Харківській міській раді у вигляді недоотриманого доходу з плати за землю, а тому згідно ст. 16 ЦК України Харківська міська рада змушена звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом припинення правовідношення, яке не виконується стороною правочину (розірвання договору оренди землі) з метою виконання обов'язку особою, яка набула відповідне право і зобов'язана його оформити (вчинити дії щодо оформлення права користування земельною ділянкою).

Таким чином, у зв'язку з використанням відповідачем земельної ділянки з грубим порушенням істотних умов договору оренди землі, порушуються інтереси власника земельної ділянки - Харківської міської ради щодо володіння нею, розпорядження та використання.

При цьому, позивачем зауважено, що відповідач відмовився в добровільному порядку укласти угоду про розірвання договору оренди землі від 07.07.2004 № 8545/04, що свідчить про наявність спору і права позивача звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди землі, без дотримання вимог ч. 2 ст. 188 ГК України, у зв'язку із чим, Харківська міська рада звернулася з даним позовом до суду та просить в судовому порядку розірвати договір оренди землі № 640667100009 від 30.01.2006 та стягнути з відповідача 1279886,35 грн. недоотриманого Харківською міською радою доходу за користування земельною ділянкою по вул. Іскринській, 37-б у м. Харкові площею 2,6183га.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем представлені суду наступні докази:

- копію рішення Харківської міської ради від 22.06.2012 № 575/12

- копію договору оренди землі№440667100009

- копію інформаційного довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.09.2018 №137742267

- копію листа ГУ ДФС у Харківській обл. від 29.08.2018 № 21074/9/20-40-12-14-19

- копію листа ТОВ "ВК "Промелектро" від 14.09.2018 № 26

- копію листа Департаменту земельних відносин від 13.09.2018 №6257/0/225-18

Заперечення відповідача.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується повністю з наступних підстав:

Після укладення спірного договору оренди землі № 640667100009 до ТОВ "Промпродукт" звернулася третя особа - ТОВ "ПК "Промелектро" та повідомило, що на земельній ділянці, наданій відповідачу у користування на підставі спірного Договору № 640667100009, розташована частина будівлі, що була придбана ТОВ "ПК "Промелектро", у зв'язку з чим відповідач двічі звертався до Харківської міської ради та повідомляв про бажання відмовитись від частини земельної ділянки, наданої відповідно до Договору № 640667100009 в користування, орієнтовно площею 997 кв.м., на користь ТОВ "ПК "Промелектро", про що посилається на листи вих. № 131 від 15.05.2006, вих. № 7 від 17.02.2012 (т.с. І а.с. 70, 71).

Однак, відповідачем зауважено про те, що про результати розгляду вказаних звернень відповідача повідомлено та і не було та доказів такого повідомлення відповідача про результати розгляду вказаних звернень Харківською міською радою суду не представлено.

При цьому, відповідачем наголошено про те, що позивачем не було надано доказів звернення до відповідача з вимогою про прийняття рішення про припинення ТОВ "Промпродукт" права користування частиною земельної ділянки площею 0,0979 га по вул. Іскринській, 37-Б, надати ТОВ "Виробнича компанія "Промелектро" в оренду строком до 01.06.2017 земельну ділянку площею 0,1261 га за рахунок земель промисловості по вул. Іскринській, 37 у Московському районі (кадастровий номер 6310137500:01:025:0017) та про надання згоди на оформлення ТОВ "Промпродукт" права користування земельною ділянкою по вул. Іскринській 37, що залишилася у користуванні, у встановленому порядку згідно чинного законодавства.

Відповідач зазначає, що про наявність згаданого вище п.32. Додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 06.06.2012 № 757/12 Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд дізнався з позову у справі, що розглядається, що, у свою чергу, у зв'язку із необізнаністю про наявність Рішення № 757/12 виключає можливість його свідомого не виконання з боку відповідача.

Крім, того відповідачем наголошено про те, що згадане вище рішення № 757/12 є актом індивідуальної дії. Дія акту передбачає виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків адресатів акту, тому, з урахуванням визначення в пп. 32.2. п. 32. Додатку 1 до Рішенням № 757/12, що земельна ділянка передається в оренду строком до 01.06.2017, вказаний пункт є на сьогодні таким, що припинений. А позивачем не надано доказів продовження вказаного строку. Крім того, виходячи із пояснень третьої особи, продовження строку, зазначено в пп. 32.2. п. 32. Додатку 1 до рішенням № 757/12 не здійснювалося.

Відповідачем подано контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкові декларації за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, та отримано квитанції про їх прийняття.

Окремо, відповідачем зауважено про те, що задекларовані суми податкового зобов'язання щодо плати за землю за договором № 640667100009 відповідачем сплачені в повному обсязі, на підтвердження чого відповідачем подано відповідні платіжні доручення.

Крім того, відповідач просить застосувати позовну давність до позовних вимог в частині стягнення недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою по вул. Іскринська, 37-Б у м. Харків за період з 01.01.2015 по 07.10.2015 в сумі 9791,16 грн. (т.с. ІІ а.с. 39 - 40).

Позиція третьої особи.

Під час розгляду справи, ТОВ "Виробнича компанія "Промелектро", як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, висловлюючи власну позицію щодо заявлених позовних вимог зазначила, що 20.10.2005 між ТОВ "Виробнича Компанія "Промелектро" та ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" було укладено договір купівлі-продажу який посвідченого 20.10.2005 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 3410, відповідно до умов п. 1 якого ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" продало, а ТОВ "Виробнича компанія "Промелектро" купило нежитлову будівлю літ. И-2 , що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Іскринська, №37.

Також третьою особою було зазначено про те, що ТОВ "Виробнича компанія "Промелектро" у 2012 році звернулося до Харківської міської ради із заявою про надання останньому земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. И-2, однак оформити право користування земельною ділянкою площею 0,1261 га по вул. Іскринська ,37 у Московському районі м. Харкова не мало можливості, оскільки ТОВ "Промпродукт" до цього часу не виконано рішення Харківської міської ради від 06.06.2012 № 757/12, у зв'язку із чим, третя особа вважає заявлений позов обґрунтованим.

Оцінка суду позовних вимог про розірвання договору оренди землі №640667100009 від 30.01.2006.

Як свідчать матеріали справи, встановлено судом та не оспорюється сторонами даного спору, на підставі рішення Харківської міської ради XLI сесії Харківської міської ради ІVскликання від 14.10.2005 р. № 199/05 "Про припинення та надання юридичнім та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" 30.01.2006 між Харківською міською радою (позивачем) та ТОВ "Промпродукт" (відповідачем) укладено договір оренди землі (далі - Договір), що був зареєстрований у Харківський регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 30.01.2006 р. за № 640667100009 (т.с. І а.с. 25 - 27).

Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

За умовами цього Договору орендодавець (позивач) на підставі зазначеного вище рішення Харківської міської ради надав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться у м. Харків, Іскринська, 37-б.

Відповідно до пункту 5 вказаного Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 2740/05 вид 23.09.2005 становить 14142826,00 грн.

Відповідно до п.9 спірного договору, сторонами було погоджено наступний розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку: 2006 рік -16454,29 грн., 2007 рік: 19357,99 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10 Договору).

Згідно з пунктом 13 Договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

Поряд із цим, Рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013р. затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Згідно із пунктом 1.1 вказаного рішення, затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 гривень, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Водночас, Рішенням Харківської міської ради №1269/13 від 25.09.2013 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01 січня 2013 року встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року , вводиться в дію з 01 січня 2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, Рішенням Харківської міської ради № 960/12 від 29.12.2012р. затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду, зокрема, у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі.

Оскільки внесення відповідних законодавчих змін є підставами для внесення змін до договору оренди землі від 30.01.2006р. в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, тому Департаментом земельних відносин Харківської міської ради на адресу відповідача направлено відповідний проект додаткової угоди та лист-пропозицію, яка залишилася з боку відповідача не підписаною.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що у зв'язку із зазначеними обставинами, Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом, за результатами розгляду якого рішенням господарського суду Харківської області від рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/6261/15 від 02.02.2016 позовну заяву Харківської міської ради задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі від 30.01.2006 №640667100009, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Іскринській, 37-б у м. Харкові площею 2,6183 га в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Відповідно до вказаного вище рішення суду, розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Іскринській, 37-б у м. Харкові площею 2,6183 га згідно з розрахунком № 414/14 від 7.11.2013 на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 645374,28 грн., або в місяць - 53781,19 грн.

Вказане вище рішення господарського суду Харківської області набрало законної сили 11.04.2016 (з огляду на постанову ХАГС від 11.04.2016 по справі 922/6261/15).

Пунктом 5 додаткової угоди, що була визнана судом укладеною, передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 662 від 31.10.2013 становить 21512476 грн.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.09.2018, номер 137742267 р. та номер 78023642 від 12.01.2017 р. право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6310137500:01:025:0001 зареєстровано 23.08.2016 р., номер запису про право власності 16084375. та право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано 23.08.2016 р.

Згідно із інформацією ГУ ДФС у Харківській області від 29.08.2018 за вих. №21074/9/20-40-12-14-19, відповідач є платником орендної плати за землю, за земельну ділянку за адресою: вул. Іскринська, 37-Б, загальною площею 2,6183 га та задекларувало наступні суми орендної плати: на 2015р. - 363869,40 грн., на 2016р. - 521424,85 грн.; на 2017р. - 684096,74 грн.; на 2018р. - 684096,74 грн., станом на 27.08.2018 податковий борг по даним деклараціям відсутній. Також, ГУ ДФС у Харківській області повідомило, що декларація за 2016 рік подана без урахування постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2016 (право зареєстровано 23.08.2016), декларація за 2017 рік подана без врахування коефіцієнтів індексації за 2013-2015 р.р.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не заперечувалося, що останнім декларація за 2016 рік подана без урахування постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2016, та декларація за 2017 рік подана без врахування коефіцієнтів індексації за 2014-2015 р.р.

Також, під час розгляду справи судом з'ясовано, що 20.10.2005 між ТОВ "Виробнича Компанія "Промелектро" та ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено 20.10.2005 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 3410., відповідно до п.1 якого ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" продало, а ТОВ Виробнича Компанія "Промелектро" придбало нежитлову будівлю літ. И-2 , що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Іскринська, №37.

Під час розгляду справи, судом також з'ясовано, що Листом за вих. № 131 від 15.05.2006 та Листом за вих. № 7 від 17.02.2012, відповідачем було повідомлено позивача про бажання відмовитись від частини земельної ділянки, орієнтовною площею 997 кв.м. на користь третьої особи - ТОВ "ВК "Промелектро".

Згодом, 06.06.2012 Харківська міська рада прийняла рішення № 757/12 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", відповідно до п.32. Додатку 1 до якого:

32. ТОВ "Виробнича компанія "Промелектро":

32.1. Припинити ТОВ "Промпродукт" право користування частиною земельної ділянки площею 0,0979 га по вул. Іскринській, 37-Б за його добровільною відмовою (лист від 17.02.12р. № 7).

32.2. Надати ТОВ "Виробнича компанія "Промелектро" в оренду, строком до 01.06.2017року земельну ділянку, площею 0,1261 га за рахунок земель промисловості по вул. Іскринській, 37 у Московському районі (кадастровий номер 6310137500:01:025:0017) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. И-2 .

32.3. ТОВ "Промпродукт" оформити право користування земельною ділянкою по вул. Іскринській 37, що залишилася у користуванні, у встановленому порядку згідно чинного законодавства.

14.09.2018 р. ТОВ "ВК "Промелектро" звернулось до позивача з листом № 26 та повідомив про те, що ТОВ "Промпродукт" не було проведено переоформлення земельної ділянки та не укладено угоди про розірвання договору оренди землі та просив позивача вжити заходів щодо припинення ТОВ "Промпродукт" договору оренди землі № 640667100009.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов'язки орендодавця.

Так, орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов'язки орендаря. Орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому, судом взято до уваги те, що матеріали справи не містять доказів істотного порушення відповідачем умов спірного договору оренди землі, з яких можна було б дійти висновку про те, що відповідачем завдано позивачу шкоду, внаслідок якої позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч.9. ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Частиною 1 ст. 90 ЗК України передбачено, що власники земельних ділянок мають право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. (ст. 3 ЗУ Про оренду землі як в редакції чинній станом на час прийняття відповідачем Рішення № 757/12 та і на в чинній на сьогодні редакції).

Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141ЗК перелік підстав для цього є вичерпним ( абз. 3. п.8. Постанови ВСУ № 7 від 16.04.2004 р. Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ .).

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачені такі підстави припинення права користування земельною ділянкою: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Пунктом 39 спірного Договору № 640667100009 сторони передбачили та встановили підстави розірвання договору в односторонньому порядку:

- несплата розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці;

- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.

У даному разі рішення Харківської міської ради № 757/12, на наявність якого неодноразово посилався позивач в обґрунтування позову про розірвання договору оренди землі, в частині умов, передбачених п. 32.1 та п. 32.3, є рішенням про внесення змін до договору № 640667100009, адже вказаним рішенням змінюється предмет спірного Договору № 640667100009 - земельна ділянка.

Однак у даному разі, не досягнення згоди щодо внесення змін умов до спірного договору № 640667100009 не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

При цьому, судом взято до уваги умови пункту 36 спірного Договору, згідно якого зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про розірвання договору оренди землі №640667100009 від 30.01.2006, тому відмовляє в його задоволенні.

Оцінка суду позовних вимог про стягнення 1279886,35 грн. недоотриманого Харківською міською радою доходу за користування земельною ділянкою по вул. Іскринській, 37-Б у м. Харкові площею 2,6183 га.

Наявність недоотриманого доходу до бюджету м. Харкова з плати за землю, обґрунтовується позивачем наведеним в позовній заяві розрахунком, який було виконано Департаментом земельних відносин Харківської міської ради та інформацією наданою ГУ ДФС у Харківській області в листі від 29.08.2018 за вих. №21074/9/20-40-12-14-19.

Розмір недоотриманого доходу частково обґрунтовується позивачем поданням декларацій за 2016 без урахування постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2016 р. або рішення господарського суду Харківської області вид 02.02.2016 р. , яке набрало законної сили 11.04.2016 р.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтями 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вищезазначеної статті 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, у даному разі суд приймає до уваги, що відповідно до частин першої - третьої статті 188 Господарського кодексу України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

З огляду на вказані норми законодавства, суд приходить до висновків про те, що норми чинного законодавства не передбачають обов'язку сторони, яка отримала пропозицію змінити договір, але не згодна з нею, надіслати відповідь на таку пропозицію.

Поряд із цим, суд враховує і те, що укладений сторонами договір оренди землі від 30.01.2006 також не містить обов'язку відповідача щодо безумовного підписання додаткової угоди щодо внесення змін до договору.

Крім цього, суд враховує положення частини 3 ст. 653 ЦК України, відповідно до якої встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В свою чергу, ч.5 ст. 188 ГК України містить імперативні приписи про те, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто, вказана норма передбачає можливість встановлення рішенням суду строку, з якого до умов договору вносяться зміни - моменту, з якого у сторін виникає зобов'язання виконувати договір на нових умовах.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.02.2016 у справі № 922/6261/15 не встановлено моменту внесення змін до договору оренди датою впровадження нової нормативної грошової оцінки та введенням її в дію відповідно до Рішення Харківської міської ради №1269/13 від 25.09.2013 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01 січня 2013 року , отже відповідні зміни щодо встановлення нового розміру орендної плати за договором оренди, з якого виник предмет спору у даній справі, вважаються внесеними з дня набрання чинності даним рішенням, тобто з 11.04.2016.

Таким чином, саме з цієї дати набули чинності зміни до договору оренди землі від 30.01.2006 щодо сплати орендної плати у підвищеному розмірі, з урахуванням нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013.

Відповідно, лише з 11.04.2016 у позивача виникло право вимагати, а у відповідача - обов'язок сплачувати орендну плату у зміненому розмірі.

До цього моменту сторони зобов'язані були керуватися положеннями договору оренди землі в чинній на той час редакції, оскільки статтями 526 та 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, суд вважає за необхідне вдруге зазначити про те, що Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому, згідно з п. 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З наведених положень Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Наведені позивачем у позовній заяві норми ст. 286 Податкового кодексу України та інших законодавчих актів також прямо не зобов'язують орендаря земельної ділянки самостійно, до внесення відповідних змін до договору оренди землі, здійснювати перегляд розміру орендної плати та здійснювати платежі з урахуванням збільшення розміру нормативної грошової оцінки земель, що періодично затверджується органами місцевого самоврядування.

При цьому, суд також приймає до уваги, що рішенням господарського суду Харківської області №922/6261/15 позовні вимоги задоволено лише частково, внесено зміни в договір оренди землі від 30.01.2006 р., зокрема в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати. В частині внесення змін в пункти 1, 2, абзац 2 пункту 5, абзац 1 пункту 9 пунктів 13, 14 та пункту 28. д); та пункту II додаткової угоди до договору в задоволенні позову відмовлено.

Отже, частина вимог позивача щодо зміни умов договору були необґрунтованими, у зв'язку з чим у даному разі відсутні підстави вважати, що поведінка відповідача щодо непідписання запропонованої редакції додаткової угоди була неправомірною.

Окрім того, суд враховує, що за змістом частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин повинен відшкодувати завдані збитки лише у випадку порушення ним господарського зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.

Однак, враховуючи те, що відповідач не порушив взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору оренди землі від 30.01.2006р., і не порушив встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, тому суд вважає, що відповідач правомірно керувався умовами чинного договору щодо розміру орендної плати, що виключає застосування до нього відповідальності у вигляді відшкодування суми збитків (неодержаного прибутку, втраченої вигоди), які заявлені позивачем до стягнення у даній справі.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те що, посилаючись у позовній заяві на приписи Податкового кодексу України, позивачем залишено поза увагою, що його правовідносини з відповідачем є договірними, а не контролюючими, позивач не навів доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов'язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі.

Підсумовуючи викладені вище норми чинного законодавства та наведені висновки суду, господарський суд вважає, що позивачем не доведено у передбаченому законом порядку позовні вимоги про стягнення недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

При цьому, під час постановлення судового рішення, господарським судом враховано правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 30.03.2018 у справі 916/3236/16, правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 01.10.2018 у справі 916/3233/16, а також висновки Верховного Суду, викладених у постанові від 18.05.2018 у справі № 916/3235/16.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає про те, що змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З урахуванням наведеного, враховуючи висновки суду про необґрунтованість позовних вимог, клопотання відповідача про застосування позовної давності не підлягає розгляду.

Розподіл судових витрат у справі № 922/2770/18.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України та враховуючи висновки господарського суду про повну відмову в задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_3