Рішення

від 28.02.2019 по справі 152/503/18

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/503/18

2/152/10/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 лютого 2019 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - Войнаровського І.В.,

за участі:

секретаря - Одудовського С.В.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лайм-Фінанс , повіреного Товариства з обмеженою відповідальністю Лайм-Фінанс ОСОБА_2 про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, який укладено під впливом омани та відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в :

04 квітня 2018 року в провадження суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальність Лайм-Фінанс (далі - відповідач 1), повіреного Товариства з обмеженою відповідальністю Лайм-Фінанс ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, який укладено під впливом омани та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що між позивачем та установою під назвою Ваша готівочка 05 січня 2018 року відбулись події, предметом яких було надання позивачу на банківську картку коштів в розмірі 300 гривень строком до 20 січня 2018 року. На веб-сайті Ваша готівочка позивач створив особистий кабінет , в якому заповнив анкету з наданням в електронному вигляді документів. Серед яких скановані копії паспорту, довідки про інвалідність першої групи (підгрупи Б ), виписки з лікарні. В подальшому останньому зателефонувала невідома особа на ім'я Тетяна, яка представилась працівником Ваша готівочка і повідомила, що йому можуть надати тільки 300 гривень, як зрозумів позивач, безвідсотковий кредит, на що погодився.

08 лютого 2018 року позивач повернув позику, переказавши кошти в сумі 300 гривень на рахунок установи Ваша готівочка .

Через деякий час позивачу надіслали вимогу про повернення коштів за користування кредитом. Із цього документу позивач дізнався про існування договору від 05 січня 2018 року серії ЛМ № 00008748. Зазначений лист містить зазначення реквізитів ТОВ ЛАЙМ-ФІНАНС та посилання на повірений ОСОБА_2А .

Позивач неодноразово звертався до ТОВ Лайм-Фінанс із претензіями стосовно досудового врегулювання спору, які спрямовував на електронну адресу товариства.

З огляду на викладене, позивач вважає, що своїми неправомірними діями відповідач 1 та відповідач 2 завдали йому моральної шкоди як інваліду першої групи, відтак просить у разі існування договору серії ЛМ № 00008748 дві 05 січня 2018 року - визнати його незаконним; стягнути із ТОВ Лайм-Фінанс моральну шкоду в сумі 20000 грн та стягнути із повіреного ТОВ Лайм-Фінанс ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ній, просив задовольнити.

Відповідач - ТОВ Лайм-Фінанс в судове засідання не з'явився, однак 05 травня 2018 року на адресу суду подали відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовують тим, що між ТОВ Лайм-Фінанс та ОСОБА_1 не укладено жодного договору, тому вимога позивача про визнання договору серії ЛМ № 00008748 дві 05 січня 2018 року недійсним безпідставна.

Окрім того, посилання позивача на заходи досудового врегулювання спору відповідачем 1 заперечуються, оскільки до товариства не надходило жодних письмових звернень позивача.

Що стосується розміру моральної шкоди, завданої позивачеві, відповідач 1 заперечує, оскільки позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено її завдання (а.с. 39-40).

Відповідач 2 - повірений ТОВ Лайм-Фінанс ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. До суду повернулась поштова кореспонденція, яка направлялась на його адресу із відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 195, 196).

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши відзив відповідача 1, повно та всебічно з'ясувавши усі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, з огляду на таке.

ОСОБА_1 05 січня 2018 року заповнив на веб-сайті Ваша готівочка встановлену веб-сайтом форму, отримавши при цьому кошти в сумі 300 грн, які були зараховані на його банківську карту, що підтверджується квитанцією Ощад 24/7 (а.с. 10, 11).

Через певний час ОСОБА_1 отримав від ТОВ Лайм-Фінанс досудову вимогу про повернення коштів. При цьому, вбачається, що вимога сформована на бланку ТОВ Лайм-Фінанс , однак у вимозі зазначається, що між ОСОБА_1 та ТОВ Лайм Мані укладено кредитний договір № ЛМ-00008748. Вимога підписана повіреним ТОВ Лайм Мані ОСОБА_2 (а.с. 14).

09 лютого 2018 року ОСОБА_1 надіслав директору Ваша Готівочка претензію, в якій зазначив, що кошти, які він отримав як позику через веб-сайт Ваша Готівочка він повернув, про що свідчить смс повідомлення, яке надійшло на його мобільний телефон (а.с. 8).

29 березня 2018 року ОСОБА_1 надіслав повіреному ТОВ Лайм-Фінанс ОСОБА_2 претензію, в якій викладено заперечення проти досудової вимоги, надісланої останнім ОСОБА_1 (а.с. 9).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.14 постанови № 5 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин роз'яснив, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК України (статті 215, 1048-1052, 1054-1055), статті 18-19 Закону України Про захист прав позивачів .

Кредитний договір обов'язково має укладатись у письмовій формі, що визначено в статті 1055 ЦК, недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз'яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

Відповідно до ч.1ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України саме в момент вчинення правочину.

Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення про несправедливі умови в договорах, зокрема положення згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори із споживачами умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Аналізуючи матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд доходить висновку, що підстав для визнання незаконним договору серії ЛМ № 00008748 від 05 січня 2018 року немає, оскільки його фактично не існує, про що і стверджує у своєму відзиві відповідач 1 та до матеріалів справи сторонами не подавався.

Із вимоги вбачається, що відповідач 2 ОСОБА_2 повірений ТОВ Лайм Мані , однак ОСОБА_1 зазначив його відповідачем 2, вказавши як повіреного ТОВ Лайм-Фінанс .

Окрім того, жодними доказами не підтверджується та судом не встановлено, зв'язку між ТОВ Лайм-Фінанс та ТОВ Лайм Мані , від імені якого повірений ОСОБА_2 надіслав ОСОБА_1 досудову вимогу про повернення коштів, використовуючи бланк ТОВ Лайм-Фінанс , тобто між ОСОБА_1 та ТОВ Лайм-Фінанс відсутні будь-які правовідносини.

Вирішуючи питання стягнення моральної шкоди, суд доходить висновку про безпідставність цієї вимоги з огляду на таке.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст. 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про відшкодування збитків та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальними правилами майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Так, суд зазначає, що стаття 1167 ЦК України, передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень даної статті, компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено заподіяння йому моральної шкоди у розмірі заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде виготовлено 07 березня 2019 року.

Суддя І.В. Войнаровський