Ухвала

від 07.03.2019 по справі 420/1316/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1316/19

УХВАЛА

07 березня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

В позовній заві ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо не оформлення та невидачі позивачу ОСОБА_1 трудової книжки у день звільнення з органів внутрішніх справ; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління МВС в Одеській області поновити порушені права ОСОБА_1 шляхом належного оформлення трудової книжки з зазначенням дня звільнення з органів МВС України, який повинен співпадати з днем видачу трудової книжки та шляхом видачі трудової книжки, а також зобов'язати відповідача сплатити середньомісячне грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, а саме з дня фактичного звільнення з органів МВС України по день фактичної видачі трудової книжки.

В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено поштовий індекс позивача.

Також, в порушення п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено ціни позову та не надано обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.

В порушення п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не конкретно та не чітко вказаний зміст позовних вимог до відповідача.

Крім того, в порушення п.5 ч.5 ст.160 КАС України позивач в позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, однак не зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

В порушення п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, в порушення п.9 ч.5 ст.160 КАС України позивач в позовній заяві належним чином не обґрунтував, яким чином саме оскаржувана бездіяльність відповідача порушує його права, свободи та інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

В порушення вказаних норм позивач до позовної заяви не надав в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не зазначив про причини, з яких докази не можуть бути подані разом із поданням позовної заяви. Також, позивач не надає доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання цих доказів.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм позивач не надав належним чином засвідчених копій доказів, що приєднуються до позовної заяви.

Відповідно до ч.5 ст.161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

До поданого позову позивач додав клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати у Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області належним чином завірені копії матеріалів особової справи бувшого працівника міліції ОСОБА_1, належним чином завірену копію книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, затвердженої наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277 за період з березня 1990 р. по 17 листопада 1995 p., коли ОСОБА_1 проходив службу на різних посадах в ГУ МВС України в Одеській області, належним чином завірену книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277, за період з березня 1990 р. по 17 листопада 1995 p., коли ОСОБА_1 проходив службу на різних посадах в ГУ МВС України в Одеській області, копію особистої картки розписів працівників (ОСОБА_1) за отримання трудових книжок, довідку про середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, що передбачено ст.49 Кодексу законів про працю України.

В обґрунтування поданого клопотання про витребування доказів позивач зазначив, що згідно заяви представника № 10 від 02.07.2018 р. в його інтересах до голови Ліквідаційної комісії Головного Управління він просив призначити службове розслідування з приводу не оформлення та не видачі працівниками кадрового забезпечення ГУ МВС України в Одеській області трудової книжки в день звільнення з органів МВС України, а також видати йому довідку про середньомісячне грошове забезпечення відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, що передбачено ст..49 Кодексу законів про працю України, однак з об'єктивних причин він не зміг їх отримати у зв'язку з відмовою відповідача провести це розслідування та встановити обставини, при яких були порушені права позивача, а також видати вказану довідку про середньомісячне грошове забезпечення.

Разом з цим, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин позивач до суду не надав.

В матеріалах позову є заява від 02.07.2018 року з відміткою про отримання в приймальні громадян ГУНП в Одеській області, а не ГУМВС України в Одеській області.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таким чином, вказане клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ст.80 КАС України, оскільки не містить обставин, які можуть підтвердити ці докази, або аргументів, які вони можуть спростувати, підстав, з яких випливає, що ці докази має відповідна особа, заходів, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цих доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів, та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В позовній заяві позивач зазначає, що 17.11.1995 року він був звільнений з органів МВС України у зв'язку з порушенням дисципліни. В день звільнення при зверненні до працівників кадрового забезпечення ГУ МВС України в Одеській області про необхідність видачі трудової книжки позивачу в порушення діючого законодавства вона не була видана, так як вона нібито з незрозумілих причин зовсім не оформлювалася. На послідуючі неодноразові звернення до працівників кадрового забезпечення ГУ МВС України в Одеській області з цього приводу він до цього часу не отримав трудової книжки, у зв'язку з чим знаходився у вимушеному прогулі та йому заробітну плату безпідставно не виплачували. На час його звільнення з органів внутрішніх справ йому не була видана трудова книжка та поштою не надсилалася. При звільненні органів внутрішніх справ не розписувався у особистій картці і в книзі обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них. В день звільнення ГУ МВС України в Одеській області не видало трудову книжку, що, в свою чергу, стало перешкодою для працевлаштування.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 одразу після звільнення з органів внутрішніх справ був обізнаний про не оформлення та невидачі йому трудової книжки.

Крім того, позивач вказує, що 18.07.2018 року його представником була подана заява про оформлення та видачу трудової книжки йому - бувшому працівнику МВС України та про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу до голови Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС в Одеській області.

Таким чином, в даному випадку про порушення своїх прав позивач дізнався або повинен був дізнатися не пізніше 18.07.2018 року.

Однак, до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 04.03.2019 року.

Таким чином, з сукупного аналізу матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суддя зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Голдер проти Сполученого Королівства ).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа Gradescolo S.R.L. проти Молдови . У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зазначені недоліки необхідно усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.5, 21, 44, 45, 79, 80, 94, 122, 123, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Кравченко