Рішення

від 21.02.2019 по справі 200/11359/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 р. Справа№200/11359/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР відкритого акціонерного товариства ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ОСОБА_1 УКРАЇНИ до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

від відповідача: ОСОБА_4

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_5

Дочірнє підприємство ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР відкритого акціонерного товариства ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ОСОБА_1 УКРАЇНИ звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2018 №№ НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3517858,75 грн., з яких за основним платежем - 2 814 287,00 грн. та штрафні санкції - 703 571,75 грн., №0005541414 про зменшення від'ємного значення з податку на прибуток на 21 499 457,00 грн.., №0005551414 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість на 3 273,00 грн., № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 301948,50грн., з яких за основним платежем - 201 299,00 грн., штрафні санкції -100 649,50 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки про порушення податкового законодавства, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є протиправними, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Позивач вважає, що задекларовані ним показники податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток відповідають фактичним даним бухгалтерського обліку та змісту здійснених ним господарських операцій в періоді, що перевірявся контролюючим органом.

За змістом позову позивач заперечував правомірність висновків податкової інспекції про завищення підприємством операційних витрат внаслідок віднесення до їх складу інфляційних нарахувань та 3% річних в загальній сумі 35 668 644,00 грн., стягнутих з підприємства судовим рішенням на користь ТОВ ЯЛТА ГРАД СТРОЙ . Позивач зазначив, що віднесення інфляційних нарахувань та 3 % річних до Інших операційних витрат згідно пункту 20 П(С)БО 16 Витрати не залежить від їх юридичної класифікації, підстави відображення цих витрат за рахунок нерозподіленого прибутку в підприємства відсутні. Зауважив на тому, аналогічної позиції дотримується й Міністерство фінансів України, що вбачається з листа № 31-04200-20-10/22572 від 08.12.2014.

В обґрунтування протиправності висновків відповідача щодо допущення підприємством порушень, пов'язаних із відображенням в податковому обліку витрат та податкового кредиту, пов'язаних із здійсненням господарських операцій із ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 та ТОВ УКРСТРОЙ , реальність відбуття яких не підтверджено по ланцюгу постачання позивач зазначив спростування цих висновків наданими до перевірки документами, які є достатніми для підтвердження фактичного відбуття господарських операцій між ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР та ТОВ УКРСТРОЙ , ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 , що є підставою для відображення наслідків їх відбуття в обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість. Згідно позову, документи, які витребував контролюючий орган під час перевірки щодо відносин позивача та ТОВ УКРСТРОЙ , не надані з підстав їх нескладання, їх відсутність не свідчить про невідбуття господарських операцій. Крім цього, позивач зазначив, що на направлений ним запит, контрагентом за договором про надання послуг - ТОВ УКРСТРОЙ буди надані документи, що підтверджують придбання останнім товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виконання договірних зобов'язань перед позивачем, що спростовує доводи відповідача про відсутність в контрагента позивача можливості здійснювати обсяги підрядних робіт за укладеним договором. Виконані ТОВ УКРСТРОЙ роботи були прийняті Службою автомобільних доріг на виконання укладеного договору підряду із позивачем, насліддки продажу робіт були відображені в податковому обліку. В обґрунтування правомірності формування витрат,пов'язаних із виконанням зобов'язань ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 позивач послався на рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі 805/3990/17, яким скасовано податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, прийняте за наслідком виявлення контролюючим органом порушень формування обліку з податку на додану вартість за тими ж самими операціями, за якими під час перевірки виявлені порушення визначення податку на прибуток.

З приводу порушень, пов'язаних із віднесенням до витрат собівартості транспортних послуг в сумі 563005,00 грн., з яких за 2015 рік - 451 884,00 грн., за 2016 рік - 111 121,00 грн. через відсутність оригіналів первинних документів, позивач зазначив, що під час перевірки в контролюючого органу не виникало питань з приводу наявності оригіналів товарно- транспортних накладних, копії яких надавалися до перевірки.

Відносно виявленого порушення, пов'язаного із відображенням у складі витрат 2015 року адміністративних витрат в сумі 287418 грн., позивач послався на Положення про облікову політику підприємства, затверджено наказом по підприємству від 30.12.2016 № 169 та зазначив, що підставою для відображення в обліку витрат за рішеннями судів, що набрали законної сили є розпорядчий документ керівника підприємства. Рішенням Господарського суду Донецької області по справі 905/2953/14 з ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР , крім іншого, стягнуто інфляційні витрати в сумі 75 476,55 грн., 3% річних в сумі 158249,43 грн. та судові витрати в сумі 50 137,75 грн. Як зазначено в позові, наказ Господарського суду Запорізької області на стягнення наведених сум набрав чинності 06.01.2015. Із врахуванням цього та прийняття керівником розпорядження про відображення цих витрат в 2015 році, наведені адміністративні витрати цілком обґрунтовано віднесені до адміністративних витрат 2015 року.

Позивач наполягав на протиправності висновків відповідача про порушення заниження зобов'язань з податку на додану вартість через недекларування податку під час переміщення товарно-матеріальних цінностей між філіями позивача, оскільки зазначені висновки вмотивовані безпідставним ототожненні понять вартості реалізації товарно-матеріальних цінностей та вартості виготовленої продукції, що в подальшому використовується для виконання підрядних робіт. Зазначив, що між філіями позивача не здійснювалося реалізації виготовленого асфальтобетону, а здійснювалося внутрішнє переміщення, яке не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Протягом розгляду справи позивачем надавалися додаткові пояснення стосовно причин ненадання під час перевірки оригіналів товарно-транспортних накладних та щодо фактичного виконання підрядних робіт ТОВ УКРСТРОЙ (пояснення від 20 грудня 2018 року). За змістом пояснень в період перевірки оригінали товарно-транспортних накладних знаходились на філіях підприємства, куди безпосередньо доставлялися товарно-матеріальні цінності за умовами договорів перевезення. 22 січня 2019 року позивач надав пояснення стосовно постачання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 .

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди виклав в наданому суду відзиві на позов.

В наданому до суду відзиві відповідач наполягав на правомірності виявлених в ході проведеної перевірки порушень та відповідності висновків акту перевірки вимогам чинного податкового законодавства, зауважив на відсутності підстав для скасування оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

08 січня 2019 року відповідач надав податкову інформацію ГУ ДФС у Житомирській області щодо ТОВ УКРСТРОЙ та акт позапланової невиїзної перевірки від 15 вересня 2017 № 598/05-99-14-14/32001618 по взаємовідносинам із ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 та копію вироку Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.03. 2017 по справі № 537/544/17, який стосується фіктивності господарської діяльності ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 .

11.01.2019 відповідачем надані додаткові пояснення з приводу розрахунку заниження податкових зобов'язань з реалізації асфальту типу Б марки 1 на загальну суму 124 022,00 грн.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 29 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 19 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 3 грудня 2018 року. В підготовчому судовому засіданні оголошувалася перерва до 20 грудня 2018 року, 10 січня 2019 року та 01 лютого 2019 року. Ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання від 01 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.02.2019. судове засідання, призначене на 5 лютого 2019 року відкладалося на 18 лютого 2019, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 21 лютого 2019 року.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Дочірнє підприємство ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР відкритого акціонерного товариства ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ОСОБА_1 УКРАЇНИ (далі за текстом дочірнє підприємство ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ) є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 32001618. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства є: 85307, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Захисників України, будинок 2. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Покровській ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

В період з 23 квітня 2018 року по 06 червня 2018 року на підставі наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки № 550 від 29 березня 2018 року та направлень на проведення перевірки державними ревізорами інспекторами відділу аудиту платників на території обслуговування Покровської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області, відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків та зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Донецькій області проведено планову виїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року. За наслідком проведення перевірки складено акт № 659/05-99-14148320001618 від 20 червня 2018 року (т. 1 арк. справи 27-166).

Згідно висновків акту в ході проведеної перевірки, окрім іншого, встановлено порушення дочірнім підприємством ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР :

- підпунктів 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 пункту 14.1. статті 14, пунктів 44.1 та 44.2. статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134, підпункту 140.4.1 пункту 140.4. статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на 2 814 287 грн., в тому числі за 2015 рік на 80 966 грн., 2016 рік на 110 373 грн., за 2017 рік на 2 622 948 грн., та завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування на 21 499 457 грн. за 2017 рік;

- підпунктів 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202, 14.1.203 пункту 14.1. статті 14, пунктів 44.1 та 44.2. статті 44, пункту 188.1. статті 188, пунктів 1981.1.-198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 201 299 грн., у т.ч. за пень 2016 року на 4 654,00 грн., серпень 2016 року - на 2 424,00 грн., вересень 2016 року на 11403,00 грн., березень 2017 року на 5696,00 грн., квітень 2017 року на 10 212,00 грн., травень 2017 року - на 4296,00 грн., червень 2017 року на 13 2149,00 грн., липень 2017 року - на 28500,00 грн., серпень 2017 рок у- на 20736,00 грн. вересень 2017 року -7084,00 грн., лютень 2017 року на 1834,00 грн., листопад 2017 року - на 983,00 грн., грудень 2017 року - на 9687,00 грн.

Опис виявлених порушень, що вплинули на визначення податку на прибуток та податку на додану вартість викладено в розділі 3.1.1. та 3.1.2 акту перевірки та полягає в наступному.

Порушення, що вплинули на визначення бази оподаткування податком на прибуток.

Згідно пункту 2 розділу 3.1.1.1 акту перевірки (арк. 7- 9 акту перевірки) перевіркою показників задекларованих у рядку 02 декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року в встановлено його заниження на 37 134 388 грн., у т.ч. за 2015 рік на 905 984 грн., за 2016 рік на 157 012 грн., за 2017 рік на 36 071 392 грн.

Заниження встановлено за рахунок:

1) завищення показників, відображених в рядку 2050 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) внаслідок їх формування по взаємовідносинам із ТОВ УКРСТРОЙ (ЄДРПОУ 30736002) за травень 2017 року та ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 за сотень 2015 року по ланцюгу постачання яких не підтверджується реальність здійснення господарських операцій всього на суму 569 430 грн., у т.ч. за жовтень 2015 року на 166 682 грн., травень 2017 року на 402 748 грн.; до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) включено послуги з автомобільних перевезень, що не підтверджені первинними документами (оригіналами товарно-транспортних накладних) всього на суму 563 005 грн., в тому числі за 2015 рік на 451 884 грн., за 2016 рік - 111 121 грн.

2) завищення показників, відображених в рядку 2130 Адміністративні витрати та 2180 Інші операційні витрати форми 2 Звіт про фінансові результати за 2015 рік за рахунок віднесення до складу адміністративних витрат судові витрати в сумі 287418,00 грн. за рішенням суду по справі 905/2953/14 від 01 липня 2014 року, що набрало законної сили 13 липня 2014 року.

3) завищення показників, відображених в рядку 2180 Інші операційні витрати форми 2 Звіту про фінансові результати за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року на 35 714 535 грн., у т.ч. за 2016 рік на 45 891 грн., внаслідок вдінеесння до витрат, пов'язані із одержанням доходів від операцій оренди в 2016 році по філії АВТОДОР № 3 ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР за відсутності відсутність первинних документів, за 2017 рік на суму 35 668 644 грн. за рахунок включення до складу рядку 2180 Інші операційні витрати форми суми 3% річних та інфляційних витрат відповідно до судових рішень Господарського суду Донецької області у справах № 905/1930/17 від 30.10.2017, № 905/1931/17 від 12.10.2017, № 905/1695/17 від 25.09.2017.

Порушення, що вплинули на визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

В розділі 3.1.2.1 акту зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року встановлено їх заниження на суму 124 022 грн., яких: за липень 2016 року - 4 645 грн., серпень 2016 рок - 2424 грн., вересень 2016 року - 11 403 грн., жовтень 2016 року - 3273 грн., березень 2017 року - 5 696 грн., квітень 2017 року - 10 212 грн., травень 2017 року - 4296 грн. червень 2017 - 13 249 грн., липень 2017 року - 28 500 грн., серпень 2017 року - 20 36 грн., вересень 2017 року - 7 084 грн., жовтень 2017 року - 1 834 грн., листопад 2017 року - 983 грн., грудень 2017 року - 9 687 грн. Так, в порушення пункту 188.1. статті 188 Податкового кодексу України, абзацу 10 пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України філією АВТОДОР № 4 реалізовувався асфальт власного виробництва по ринковій ціні, а філіям дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР був переданий для використання при закладанні кошторисів на виконані роботи з експлуатації доріг (матеріальні ресурси) на адресу замовника по ціні, що нижче ринкової.

Крім цього, перевіркою правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено завищення суми податкового кредиту на 80 550 грн. у травні 2017 року. Зазначене порушення виникло внаслідок формування позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ УКРСТРОЙ , які, як зазначено в акті, не мали реального відбуття.

Наведені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 201 299 грн. за звітні період липень-вересень 2016 року, березень-грудень 2017 року та завищення від'ємного значення податку за жовтень 2016 року на 3 273 грн.

Позивачем надавалися заперечення на акт перевірки (т. 1 арк. справи 175-209). За наслідком розгляду заперечень відповідачем виправлені технічні описки допущені при складанні акту перевірки, висновки акту перевірки стосовно виявлених порушень залишені без змін.

12.07.2018 відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

№ НОМЕР_1, яким через встановлені порушення пунктів 44.1 та 44.2. статті 44, підпункту 134.1. 1. пункту 134.1. статті 134 та підпункту 140.4.2 пункту 140.4. статті 140 Податкового кодексу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 570 858,75 грн., з яких за основним платежем 2 814 287,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 703 571,75 грн. (т. 1 арк. справи 167);

№ НОМЕР_3, яким через встановлені порушення пунктів 44.1 та 44.2. статті 44, підпункту 134.1. 1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 21 499 457 грн. (т 1 арк. справи 169);

№ НОМЕР_4, яким через встановлені порушення пунктів 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1-198.3, 198.6. статті 198 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2016 року на суму 3 273,00 грн.(т 1 арк. справи 171);

№ НОМЕР_2, яким через встановлені порушення пунктів 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1-198.3, 198.6. статті 198 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 301 948, 50 грн., з яких за основним платежем 202 299, 00 грн., штрафні санкції - 100 649,50 грн. (т 1 арк. справи 173).

Рішенням від 21.09.2018 № 30669/6/99-99-11-01-01-25 Державною фіскальною службою України залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Донецькій області від 12.07.2018 №№ НОМЕР_1, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_2, а надану позивачем скаргу без задоволення (т. 2 арк. справи 13-24).

Правомірність прийнятих відповідачем рішень є спірною обставиною в межах цієї справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до підпунктів 9.1.1 та 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (надалі за текстом рішення ПК України) до загальнодержавних податків належать, зокрема, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.

Як закріплено у підпункті 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України платниками податку на прибуток є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За змістом підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом 14.1.191 статті 14 Податкового кодексу України постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 193 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 198.6 статті 198 ПК України обумовлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1.1 статті 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Загальні вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлено статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок платники податку, ставки та визначення бази оподаткування податком на прибуток визначені розділом 3 ПК України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України витратами є зменшення економічних вигод у вигляді зменшення ресурсів, контрольованих підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). Аналогічне визначення терміну витрат мітиться в Національному положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, згідно якого витратами є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Фінансовою звітністю є бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність складається з балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення Звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV(надалі за текстом Закон № 996) Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом. Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (абзацом 9 частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Згідно пункту 3 розділу 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7.02.2013 № 73, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868 фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету визначені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88.

Згідно пункту 1.2. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському облік у господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

2.2. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 . Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6 П(С)БО 16 Витрати ).

Згідно пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 Витрати витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно пункту 9 П(С)БУ 16 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

До складу витрат відноситься собівартість реалізованих товарів. Пунктами 10- 11 П(С)БО 16 Витрати передбачено, що собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси . Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Відповідно до п.11 П(С)БУ 16 до складу витрат відноситься собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з п.12 П(С)БУ 16 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_7

Оскільки предметом розгляду у справі є кілька податкових повідомлень-рішень, прийняття яких обумовлено виявленням в ході перевірки низки порушень вимог податкового законодавства, суд вважає за доцільне досліджувати правомірність висновків відповідача в розрізі кожного порушення із подальшим визначенням правомірності суми здійснених нарахувань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи положення підпункту 134.1.1. статті 134 та пункту 44.2. статті 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що дані податкового обліку з податку на прибуток формуються на даних бухгалтерського обліку, порушення ведення бухгалтерського обліку впливають на визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Виявлені в ході перевірки порушення, що виплинули на визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

1. На сторінці 14 акту перевірки зазначено, що перевіркою показників, відображених в рядку 2130 Адміністративні витрати форми 2 Звіт про фінансові результати за період за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року в загальній сумі 16 228 000 грн. встановлено, що на формування цих показників мали вплив витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством - адміністративні витрати. Проведеною перевіркою відображеного показника за період 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року встановлено його завищення на 287 418 грн. за 2015 рік за рахунок віднесення до складу адміністративних витрат судових витрат, понесених згідно рішення суду у 2014 році, чим порушено підпункт 14.1.36 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України , пункти 44.1. та 44.2. статті 44 підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті134 Податкового кодексу України та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджений наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999.

Як зазначено в акті, в ході перевірки дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТДОР на підставі оборотно-сальдових відомостей, бухгалтерської довідки від 19.11.2015, аналізу рахунку 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками , 92 Адміністративні витрати встановлено включення у 2015 році до складу адміністративних витрат судових витрат в сумі 287 418,00 грн. відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 01 липня 2014 року по справі №905/2953/14, що набрало законної сили 13 липня 2014 року.

Згідно рішення Господарського суду Донецької області від 01.07.2014 по справі № 905/2953/14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/39587804, т. 3 арк. справи 63-70) з дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія ОСОБА_1 дороги України (83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, будинок 6-А, ідентифікаційний код 32001618) стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДАНКОМ (83054, м. Донецьк, вулиця Економічна, будинок 19, ідентифікаційний код 34705334) заборгованість в сумі 2 273 161,88грн., 3%річних в сумі 158 249,43грн., інфляційні витрати в сумі 75 476,55грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 50 137,75грн.

Зазначене рішення не оскаржувалося позивачем та згідно відомостей є Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Господарського суду Донецької області від набрало законної сили 13 липня 2014 року ( http://reyestr.court.gov.ua/Review/51365362).

Виходячи з опису виявленого порушення, наведеного в акті, відповідачем не оспорюється наявність підстав для віднесення витрат, пов'язаних із прийняттям судового рішення по справі № 905/2953/14 до складу адміністративних витрат взагалі, відповідач в акті заперечив правомірність включення зазначених витрат до складу витрат 2015 року та вважає,що зазначені витрати мають включатися до складу витрат 2014 року.

Згідно пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 Витрати витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, витрати мають бути достовірно оцінені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Одним з принципів бухгалтерського обліку, закріплених в статі 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є принцип нарахування, який означає, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Наведені положення свідчать про те, що оскільки обов'язок щодо виконання судового рішення виник в позивача з дня набрання законної сили судовим рішенням, витрати, пов'язані із прийняттям Господарським судом Донецької області рішення по справі 905/2953/14 від 01 липня 2014 року, що набуло законної сили 13 липня 2014 року, мали відобразитися у складі витрат 2014 року. Із врахування принципу нарахування наведені витрати не мають відношення до витрат 2015 року.

Стосовно посилань позивача на Положення про облікову політику дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР затвердженого наказом № 169 від 30.12.2016, яким передбачено прийняття керівником розпорядчого документу про визнання витрат поточного періоду суд зазначає наступне.

Згідно розділу 3.1 Положення про облікову політику позивача в бухгалтерському обліку доходи (витрати) відображуються в тому звітному періоді, в якому фактично відбулася господарська операція, про що має бути складено первинний документ або існують інші відомості про настання достовірно визначених зобов'язань (рішення суду, умови договору, планові показники для розрахунків тощо). Положенням передбачено, що рішенням про визнання витрат в поточному періоді за штрафними санкціями, пенями та іншими платежами за результатами перевірок контролюючих органів та /або за рішеннями судів, що вступили в законну силу, зобов'язаний прийняти керівник підприємства з оформленням відповідного розпорядчого документу. Такі витрати відображуються в бухгалтерському обліку за методом нарахування.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо визначення Положенням про облікову політику підприємства можливості формування адміністративних витрат за фактом прийняття керівником розпорядження про визнання витрат з кількох підстав. По-перше, таке розуміння формування витрат суперечить методу нарахування витрат, закріпленому в статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . По-друге, приписами Положення, на яке посилається позивач закріплено формування витрат за методом нарахування. По-третє, оцінка правомірності формування витрат 2015 року не може здійснюватися із врахуванням приписів Положення про облікову політику, оскільки даний акт був затверджений у грудні 2016 року, більше ніж за рік після формування позивачем зазначених витрат.

Таким чином, в даному випадку під час відображення адміністративних витрат в бухгалтерському обліку згідно рішення по справі 905/2953/14 за фактом прийняття керівником відповідного розпорядчого документу про їх визнання не відповідає ані касовому, ані методу нарахування витрат, а тому висновки акту перевірки в частині завищення позивачем витрат 2015 року внаслідок безпідставного віднесення до складу адміністративних витрат 287418 грн. є правомірними.

2. В акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою показника Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) встановлено їх завищення за рахунок віднесення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, (робіт, послуг), послуг з автомобільних перевезень, не підтверджених первинними документами всього на суму 563 005,00 грн., у т.ч. за 2015 рік на 451 884 грн., за 2016 рік - на 111 121,00 грн. Як зазначено в акті в ході проведення перевірки ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР на підставі оборотно-сальдових відомостей, актів прийняття виконаних автомобільних послуг, аналізу рахунку 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками , 903 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) встановлено, що дочірнім підприємством ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР протягом 2015-2016 року включено до собівартості витрати за отримані автомобільні послуги, що підтверджені первинними документами, складеними із порушенням встановленого порядку. До перевірки надано акти виконаних автомобільних послуг, виконання яких підтверджено копіями товарно-транспортних накладних, перелік яких додається до акту перевірки. Посилаючись на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України. затверджених наказом Міністерства транспорту України, якими визначено форму товарно-транспортних накладних, Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України, відповідач в акті визначив, що первинним документом, на підставі якого здійснюється бухгалтерський облік є товарно-транспортна накладна, з огляду на що ненадання до перевірки оригіналів товарно-транспортних накладних свідчить про порушення формування податкового обліку шляхом віднесення до собівартості вартості послуг перевезення.

В ході розгляду справи позивачем надані укладені ним договори про перевезення № 0216 від 02 лютого 2016 року із ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС , № 01/02/16-01 від 01 лютого 2016 року із ТОВ ВІАЛАТОР , № 01 від 04 січня 2016 року із ПП АГРОПРОМБУД , № 01/04-15 від 01квітня 2015 року із ПП БОРОХІ , № 0902 від 09 лютого 2015 року із ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС № 01-26/08-10/11 від 17 жовтня 2011 року із ТОВ ПРОМКОМПЛЕКТ , умовами яких передбачено надання транспортних послуг (т. 3 арк. справи 179-202). Умовами зазначених договорів встановлено визначення вартості послуг через визначення вартості 1 тн/км та передбачено проведення розрахунків після отримання від перевізника належним чином оформлених рахунку-фактури, акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажоодержувачем.

За фактом виконання договірних зобов'язань позивачем протягом 2015 року включено до складу собівартості вартість послуг з перевезення в сумі 451 883,95 грн., у т.ч.: 237 163,32 грн. на підставі актів здачі-прийняття послуг по договору № 01-26/08/34/15 від 25 травня 2015 року, укладеного із ТОВ АГРОПРОМБУД : від 01 липня 2015 року вартістю 29058,67 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 181); від 02 липня 2015 року вартістю 30010,67 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 184); від 10 вересня 2015 року вартістю 12513,98 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 189); від 15 вересня 2015 року на суму 13 464,00 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 191); від 05 жовтня 2015 року на суму 12 738,67 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 193); від 13 жовтня 2015 року на суму 25885,33 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 195); від 20 жовтня 2015 року на суму 27698,67 грн. без ПДВ (т 2 арк. спраив198); від 23 жовтня 2015 року на суму 15 866,67 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 201); від 27 жовтня 2015 року на суму 28605,33 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 203); від 23 червня 2015 року на суму 10313,33 грн. без ПДВ (т.2 арк. справи 239); від 23 червня 2015 року на суму 15730,67 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 241); від 24 червня 2015 року на суму 15277,33 грн. (т. 2 арк. справи 245); 140 319,71 грн. на підставі актів здачі-прийняття робіт по договору № 01-26/08-10/11 від 17жовтян 2011 року, укладеного із ТОВ ПРОМКОМПЛЕКТ :від 03 квітня 2015 року вартістю 50 385,60 грн. без ПДВ (т. 2арк. справи 219; від 10 квітня 2015 року вартістю 80509,31 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 226); від 14 липня 2015 року вартістю 9 424,80 грн. (без ПДВ) (т. 2 арк. справи 187); 53 385,94 грн. на підставі актів здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) до договору № 0902 від 09 лютого 2015 року, укладеного із ТОВ НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС : від 31 жовтня 2015 року на суму 44 493,75 грн. (т. 2 арк. справи 206); від 31 жовтня 2015 року на суму 8 892,19 грн. (т. 2 арк. справи 216); 21 014,98 грн. на підставі актів здачі прийняття робіт по договору № 01/04-15 від 01 квітня 2015 року, укладеного із ТОВ БОРОХІ : від 02 квітня 2015 року на суму 11 959,20 грн. (т. 2 арк. справи 233); від 06 квітня 2015 року на суму 9 055,78 грн. (т. 2 арк. справи 234).

За фактом виконання договірних зобов'язань позивачем протягом 2016 року включено до складу собівартості вартість послуг з перевезення в сумі 111 121,38 грн. у т.ч.: 64 990,33 грн. на підставі актів здачі-прийняття послуг по договору № 01 від 04 січня 2016 року, укладеного із ТОВ АГРОПРОМБУД : від 15 січня 2016 року в сумі 5 400,00 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 243), від 11 січня 2016 року на суму 2 893,33 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 247); від 15 січня 2016 року на суму 4 800,00 грн. без ПДВ (т. 2 арк. справи 249); від 19 січня 2016 року на суму 4 800,00 грн. без ПДВ (т. 3 арк. справи 1); від 21 січня 2016 року на суму 5 400,00 грн. без ПДВ (т. 3 арк. справи 3); від 22 січня 2016 року на суму 7 000,00 грн. без ПДВ (т. 3 арк. справи 5), від 26 січня 2016 року на 5 400,00 грн. без ПДВ (т. 3 арк. справи 7); від 28 січня 2016 року на 4 800,00 грн. ( т. 3 арк. справи 9); від 29 січня 2016 року на суму 5 400,00 грн. без ПДВ (т. 3 арк. справи 11), від 02 лютого 2016 року на 4 800,00 грн. без ПДВ (т. 3 арк. справи 13), від 08 лютого 2016 року на 5 400,00 грн. (т.3. арк. справи 15), від 24 березня 2016 року на 8 897,00 грн. без ПДВ (т. 3 арк. справи 23); 46 131,05 грн. на підставі актів здачі-прийняття послуг по договору № 01/02/16-01 від 01 лютого 2016 року , укладеного із ТОВ ВІОЛАТОР : від 02 лютого 2016 року в сумі 27790,35 грн. без ПДВ (т.3 арк. справи 17), від 04 лютого 2016 року на 18340,70 грн. без ПДВ (т.3 арк. справи 20).

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, що підтверджують здійснення перевезення вантажів контрагентами позивача на виконання прийнятих зобов'язань за договорами (т. 2 арк. справи 182-183, 185, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 197, 199, 200, 202, 204, 205, 207-215, 217, 218, 220-225, 227-232, 235-28, 240, 242, 244, 246, 248, 250, т. 3 арк. справи 2,4, 6,8, 10, 12, 14, 16,18, 19, 21, 22, 24.), що надавалися позивачем під час проведення перевірки. Оригінали цих товарно-транспортних накладних надавалися для огляду в ході розгляду справи. Крім цього, в матеріалах справи наявні видаткові накладні, складені за фактом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, стосовно яких надавалися транспортні послуги (т. 3 арк. справи 141-178).

Виходячи з приписів статті 134.1.1 статті 134 Податкового кодексу України визначальне значення для обчислення податку на прибуток мають саме правила обрахування показників фінансової звітності.

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у фінансовій звітності, складеній у відповідності до П(С)БО 16, відображається у Звіті про фінансові результати (форма №2) по коду рядка 2050.

Витрати на транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання входять до складу транспортно-заготівельних витрат ( абз. 6 п. 9 П(С)БО 9). 1). З акту перевірки вбачається, що висновки про безпідставність формування собівартості із врахуванням послуг з перевезення засновані виключно на тому, що до перевірки були надані копії товарно-транспортних накладних.

Втім, виходячи з приписів Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року вбачається, що акти приймання-передачі, на підставі яких позивачем здійснювався бухгалтерський облік транспортних послуг також є документами первинного бухгалтерського обліку. Наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі виконаних робіт містять всі необхідні реквізити первинного документа, а тому також є первинними документами обліку та є підставою формування показників бухгалтерського обліку. Суд вважає, що виявлення відповідачем порушення щодо завищення показника Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за рахунок віднесення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, (робіт, послуг), послуг з автомобільних перевезень, не підтверджених первинними документами всього обумовлено безпідставністю визначення відповідачем єдиним документом первинного бухгалтерського обліку, на підставі якого здійснюється облік транспортних послуг, виключно товарно-транспортних накладних. При цьому, в акті перевірки відповідачем не наведено підстав, з яких ним не враховані відомості актів приймання-передачі транспортних послуг, що надавалися йому під час проведення перевірки.

Представники позивача в судовому засідання пояснили, що вартість витрат з перевезення формувалася в бухгалтерському обліку на підставі актів виконаних робіт, в той час як товарно-транспортні накладні, на підставі яких відображувалося надходження товарно-матеріальних цінностей до філій та здійснювався складський облік зберігалися у філіях підприємства позивача, які також перевірялися в зазначений період.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, суд вважає, що позивач, сформувавши собівартість активів із врахуванням послуг на транспортування не на підставі актів приймання-передачі послуг з перевезень не припустився порушень обліку.

3. Порушення щодо завищення значення рядку 2180 форми 2 Звіту про фінансові результати Інші операційні витрати за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року на 35 714 535 грн., у т.ч. за 2016 рік на 45891 та 2017 рік на 35 688 644 грн. за 2017 рік стосується відображення позивачем в рядку 20180 Інші операційні витрати форми 2 Консолідований звіт про фінансові результати , суми 3% річних та інфляційних витрат на загальну суму 35 668 644 грн. по взаємовідносинам із ТОВ ЯЛТА ГРАД СТРОЙ (ЄДРПОУ 35559557) на підставі судових рішень Господарського суду Донецької області: по справі 905/1930/17 від 31 жовтня 2017 року, яким з дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР Відкритого акціонерного товариства ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ОСОБА_1 УКРАЇНИ (83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, будинок 6-А, ідентифікаційний код 32001618) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЯЛТА ГРАД СТРОЙ" (02098, м. Київ, вул.Шумського, 5, офіс 372/2; код ЄДРПОУ 35559557) стягнуто 3% річних у розмірі 2 033 113,36 грн, інфляційні витрати у розмірі 21 391 754,14грн.; по справі 905/1931/17 від 12.10.2017 яким з дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР відкритого акціонерного товариства ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ОСОБА_1 УКРАЇНИ (83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, будинок 6-А, ідентифікаційний код 32001618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯЛТА ГРАД СТРОЙ" (02098, м. Київ, вул.Шумського, 5, офіс 372/2; код ЄДРПОУ 35559557) стягнуто 3% річних в сумі 319 858,99 грн. та інфляційні витрати в сумі 218 853,75 грн.; по справі 905/1695/17 від 25.09.2017 яким з дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР відкритого акціонерного товариства ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ОСОБА_1 УКРАЇНИ (83001, м.Донецьк, пр. Комсомольський, будинок 6-А, ідентифікаційний код 32001618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯЛТА ГРАД СТРОЙ" (02098, м. Київ, вул.Шумського, 5, офіс 372/2; код ЄДРПОУ 35559557) стягнуто 3% річних в сумі 909 271,01 грн. та інфляційні витрати в сумі 8 954 949,91 грн.

В ході перевірки встановлено наступне відображення позивачем витрат, стягнутих за наведеними вище рішеннями суду в бухгалтерському обліку: по судовій справі № 905/1930/17 на суму 3% та інфляції - 23 424 867,50 грн. Дт 948 Визнані штрафи, пені та неустойки - Кт 685 Розрахунки з іншими кредиторами ; по судовій справі 905/1931/17 на суму на суму 3% та інфляції - 3 538 712,64 грн. Дт 948 Визнані штрафи, пені та неустойки - Кт 685 Розрахунки з іншими кредиторами ; по судовій справі 905/1695/17 на суму 3% та інфляції - 8 705 063,80 грн. Дт 948 Визнані штрафи, пені та неустойки - Кт 685 Розрахунки з іншими кредиторами ;

За змістом акту перевірки, зазначені витрати сформовані позивачем неправомірно, оскільки 3% річних та інфляційні витрати мають компенсаційний, а не штрафний характер, та не є неустойкою у розумінні статті 549 Цивільного кодексу та статті 230 Господарського кодексу. Інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Згідно акту перевірки, 3% річних та інфляційні витрати не підпадають під критерії витрат, оскільки не призводять до зменшення активів бо збільшення зобов'язань підприємства, дохід в підприємства, пов'язаний із понесенням цих витрат відсутній, з огляду на що на думку контролюючого органу зазначені витрати мають відображуватися не в складі витрат, а за рахунок нерозподіленого прибутку.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування і проценти не є ані штрафною санкцією, ані компенсацією збитків. Інфляційні витрати є способом захисту майнових прав і інтересів кредитора, що полягає у відшкодуванні йому матеріальних втрат від знецінення коштів у результаті інфляційних процесів, і гарантують отримання компенсації від боржника за використання утримуваних ним грошових коштів за весь час прострочення в їх сплаті (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі № 6-42цс11, постанова Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12 , від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Інфляційні нарахування та 3 відсотки річних відповідають визначенню витрат, що наведено в пункті 6 Положення(стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , згідно якого витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Прийняття господарськими судами обов'язкових до виконання рішень про стягнення з дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР суми інфляційних нарахувань та 3 відсотків річних має своїм наслідком збільшення зобов'язань підприємства.

Що стосується категорії витрат, то оскільки, як зазначалося вище, інфляційні нарахування та 3 відсотки річних не є неустойкою, то зазначені витрати у відповідності до пункту 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати мають відображуватися у складі Інших операційних витрат . Що стосується періоду відображення таких витрат, то зазначені витрати підлягають відображенню в періоді їх виникнення, що також відповідає пункту 7 Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати та розділу 3.1. Положення про облікову політику, затвердженого наказом позивача № 169 від 30.12.2016 (т. 2 арк. справи 73-112).

Суд не приймає доводи відповідача про неправомірність віднесення до складу витрат інфляційних нарахувань та 3 відсотків річних, мотивуючі їх компенсаційним, а не штрафним характером, оскільки юридична кваліфікація інфляційних відрахувань та 3 відсотків річних, із врахуванням закріпленого в Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні принципу превалювання сутності над формою не має значення для їх віднесення до витрат. Також судом не приймаються доводи відповідача стосовно неможливості перевірити встановлення договорами, укладеними між позивачем та ТОВ ЯЛТА ГРАД СТРОЙ іншої відсоткової ставки, оскільки в даному випадку рішення суду, що набрало законної сили є остатньою підставою для відображення наведених витрат в обліку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що із врахуванням вищевикладеного висновки відповідача про завищення значення рядку 2180 форми 2 Звіту про фінансові результати Інші операційні витрати за 2017 рік на 35688644 є неправомірними та ґрунтуються на хибному розумінні встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

4. Завищення значення рядку 2180 форми 2 Звіту про фінансові результати Інші операційні витрати за 2016 рік на 45891,00 грн. встановлено через відсутність первинних документів щодо витрат, пов'язаних із одержанням доходів від операцій оренди в 2016 році по філії АВТОДОР № 3 дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР .

Згідно викладеного в акті (арк. акту 25) в 2016 році філія АВТОДОР № 3 дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР надавала в оренду ТОВ ПРОМКОМПЛЕКТ наступне майно: за договором № 24 від 01липня 2016 року - АБЗ, адреса: Костянтинівський район, с. Червоне, вул. Осипенка, буд. 1. Базова ставка місячної орендної плати - 5261,42 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 876,90 грн. (щомісячні коригування з урахуванням індексу інфляції); за договором № 24/1 від 01 липня 2016 року - адміністративно-побутовий комплекс АБЗ площею 145 кв.м, адреса: Костянтинівський район, с. Червоне, вул. Осипенка, буд. 1. Базова ставка місячної орендної плати 1729 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 288,17 грн.(щомісячне коригування індексу інфляції). В 2016 році філією сформовані доходи від реалізації послуг оренди в сумі 45890,91 грн. за 3-4 квартали 2016 року.

В складі строки 2180 Інші операційні витрати під кодом строки 2180.949.04 підприємством відображено витрати пов'язані з одержанням доходів від операцій оренди в сумі 46 тис. грн. В регістрах синтетичного та аналітичного обліку філії АВТОДОР № 3 по рахунках бухгалтерського обліку 23 Виробництво , 903 Собівартість реалізованих робіт та послуг , 949 Інші витрати операційної діяльності формування витрат, пов'язаних із одержанням доходів від операцій оренди 2016 році не здійснювалось. Первинні документи, що підтверджують витрати на утримання об'єктів наданих ТОВ ПРОМКОМПЛЕКТ в оренду до перевірки не надано.

Будь-які документи чи пояснення з приводу обґрунтованості виявленого відповідачем порушення стосовно завищення витрат, пов'язаних із одержанням доходів від операцій оренди в сумі 46тис. грн.. позивачем не надано. В судовому засіданні представники позивача зазначили про відсутність заперечень щодо цього порушення, отже висновки відповідача щодо завищення значення рядку 2180 форми 2 Звіту про фінансові результати Інші операційні витрати за 2016 рік на 45891,00 грн. є правомірними та відповідають дійсності.

5. В ході перевірки встановлено безпідставне формування витрат по взаємовідносинам позивача з ТОВ УКРСТРОЙ (ЄДРПОУ 30736002) за травень 2017 року та ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 (ЄДРПОУ 39165161) за жовтень 2015 року по ланцюгу постачання по яким не підтверджено реальності здійснення господарських операцій всього на 569 430,00 грн., у т.ч. за жовтень 2015 на 166 682 грн., травень 2017 року - на 402 748,00 грн.

За змістом акту по операціям із зазначеними контрагентами не відбувся перехід права власності, наведені операції в своїй суті не містять економічних або інших причин (ділової мети), операції не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Детальний опис порушення із ТОВ УКРСТРОЙ викладений в акті перевірки по філії АВТОДОР № 5 та полягає в наступному.

20 квітня 2017 року між дочірнім підприємством ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР в особі начальника філії АВТОДОР №5 укладено договір про виконання послуг від № 07-2017, умовами якого передбачено виконання ТОВ УКРСТРОЙ за дорученням позивача (Генпідрядника) послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг.

Як вбачається за акту перевірки на підтвердження реальності виконання робіт від позивача витребовувалися наступні документи: договір на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення (Т-05-09 ОСОБА_8 - Амвросіївка,0,49-400,064+354), який укладений із замовником робіт; проектну документацію на виконані роботи, письмові повідомлення субпідрядника про проведення поточних перевірок та випробувань робіт, матеріалів, ресурсів та їх результатів; рахунок на оплату послуг, документи, що підтверджують належну якість послуг, первинні документи, передбачені для даного виду послуг чинним законодавством (п. 4.2. договору), додаткові угоди до договору; пояснення з приводу узгодження генпідрядником та субпідрядником постачальників матеріалів, устаткування, ресурсів та послуг, необхідних для виконання робіт; пояснення щодо проведення авторського та технічного нагляду за виконанням послуг.

До перевірки надані: довідка про вартість виконаних робіт форми КБ 3 за травень 2017 року від 31 травня 2017 року, згідно якої вартість виконаних робіт становить 402,748 тис. грн.., податок на додану вартість - 80,54960 тис. грн., всього вартість 483,29760 тис. грн.; акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в від 31 травня 2017 року; договірна ціна на будівництво Експлуатаційне утримання доріг державного значення (Т-05-09 ОСОБА_8 -Амвросіївка), що здійснюється в 2017 році у цінах станом на 20 квітня 2017 року ; локальний кошторис на будівельні роботи № 7-1-1 на експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення; підсумкова відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ 2в на експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення та розрахунку вартості перевезення робітників автомобілем.

Як зазначено в акті, в ході проведеного аналізу інформації, що знаходиться в податковій базі встановлено, що ТОВ УКРСТРОЙ в період з січня 2017 року по травень 2017 року включно не придбавалися матеріали, які відповідно до підсумкової відомості використовувалися на виконання робіт за умовами укладеного із позивачем договору. Відповідно до фінансових звітів (форма-1 баланс) вартість запасів , які обліковувалися на складі станом на 31.03.2017 склала 727,3 тис. грн., станом на 30.06.2017 - 728,5 тис. грн. Таким чином, не підтверджено використання матеріалів придбаних у перевіряємому періоді або зменшення матеріалів, які б обліковувалися у запасах підприємства у цьому періоді. Таким чином, не підтверджено придбання та використання із запасів матеріалів, що використовувалися субпідрядником при виконанні робіт.

Водночас, під час перевірки враховано надіслані ГУ ДФС Житомірської області результати опрацювання зібраної податкової інформації від 12 вересня 2017 року № 06-30-14-05/30736002 щодо ТОВ УКРСТРОЙ (код ЄДРПОУ 30736002) за травень 2017 року. В результаті проведеного аналізу даних перевіркою ТОВ УКРСТРОЙ встановлено, що аналізом придбаного та реалізованого товару, робіт, послуг, в травні 2017 року, враховуючи його кількість та різноманітність, відсутність інформації щодо орендованих транспортних складських приміщень та той факт, що послуги із залученням сторонніх осіб, послуги з експлуатації основних засобів та оренди складських приміщень відповідно до ЄРПН не придбавалися, контролюючим органом дійдено висновку, що товариство не мало можливості здійснювати господарські операції, що оформлені в травні 2017 року.

Стосовно відносин позивача із ТОВ СТРОЙКОМПЛЕКСГРУП в акті перевірки зазначено наступне.

Відсутність реальності здійснення господарських операцій із ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 (ЄДРПОУ 39165161) підтверджено актом позапланової невиїзної перевірки від 15 вересня 2017 року № 598/05/-99-14-14/32001618. Згідно викладеного в цьому акті в ході перевірки встановлено невідповідність укладеного договору вимогам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, та, як наслідок відсутність в нього юридичної сили; дефектність первинних документів наданих до перевірки; невідповідність первинних документів вимогам встановленого порядку; фіктивність господарської діяльності ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 , яка встановлена вироком Крюковського районного суду м. Кременчука від 01 березня 2017 року № 537/544/17, дані операції не спричиняють реального настання правових наслідків.

При вирішенні питання щодо правомірності викладених в акті перевірки висновків відповідача щодо відображення позивачем в податковому обліку наслідків господарських операцій, що не відбувалися суд виходить із наступного.

Стосовно правовідносин між позивачем та ТОВ УКРСТРОЙ з наявних в матеріалах справи документів судом встановлено наступне.

20 квітня 2017 року між дочірнім підприємством ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР в особі начальника філії АВТОДОР № 5 укладений договір про виконання послуг № 07-2017 (т. 2 арк. справи 33-43). Умовами цього договору передбачено виконання підрядником - ТОВ УКРСТРОЙ за дорученням генпідрядника - позивача послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення. Згідно складеної сторонами за договором довідки про вартість робіт за травень 2017 року загальна вартість виконаних робіт становить 483 297,60 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 80 549,60 грн., з яких будівельні роботи - 382 473,00 грн. без ПДВ, інші витрати 20 275,00 грн. без ПДВ. Факт приймання виконаних робіт підтверджено актом форми КБ-2в, згідно якого роботи за травень 2017 року прийняті у травні 2017 року. До матеріалів справи позивачем також додані підсумкові відомості ресурсів (т. 5 арк. справи 140-143).

Як зазначалося вище, висновки відповідача про нездійснення господарських операцій з надання ТОВ УКРСТРОЙ послуг з експлуатації та ремонту робіт засновані на ненаданні до перевірки витребуваних податковою інспекцією документів згідно листа вимоги від 06 червня 2018 року (т. 4 арк. справи 14), зокрема, письмових повідомлень субпідрядника про проведення поточних перевірок та випробувань робіт, матеріалів, ресурсів та їх результатів; пояснення стосовно способу узгодження між генеральним підрядником та субпідрядником постачання матеріалів, устаткування, ресурсів та послуг, необхідних для виконання робіт; пояснення щодо проведення авторського та технічного нагляду за виконанням послуг та узагальненій податковій інформації. Будь-яких, недоліків оформлення первинними документами операцій з надання послуг на підставі договору № 07-2017 від 20 квітня 2017 року відповідачем в ході перевірки не встановлено.

В ході судового розгляду справи позивач також надав пояснення та документи, відповідно до яких виконанні субпідрядником - ТОВ УКРСТРОЙ роботи за умовами договору № 07-2017 від 20 квітня 2017 року були в подальшому передані позивачем (генеральним підрядником) замовнику - Службі автомобільних доріг на виконання умов укладеного договору підряду про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання № 2-2 від 17 лютого 2017 року. Умовами договору № 2-2 від 17.02.2017, укладеного між позивачем та Службою автомобільних доріг у Донецькій області, копія якого наявна в матеріалах справи, передбачено виконання ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР протягом 2017 року послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування загальнодержавного значення у Донецькій області (т. 3 арк. справи 203-219). Згідно додатку № 1 до договору, до мережі автомобільних доріг загального користування державного значення Донецької області, які знаходяться на території, на якій здійснюють свої повноваження органи державної влади із врахуванням розпорядження КМУ № 1085-р від 07.11.2014, входить дорога Т05-09 Велика Новосілка - Амвросївка протяжністю 63,8 км. ОСОБА_1 дорогу Т-05-13 Велика Новосілка - Амвросіївка включено під порядковим номером 5 до плану завдання з поточного (дрібного) ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг Донецької області на квітень 2017 року із коригуванням. Довідкою про вартість виконаних робіт № 479 за травень 2017 року визначено вартість виконаних робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення в сумі 483297,60 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 80 549,60 грн., з яких будівельні роботи - 382 473,00 грн., інші витрати - 20275,00 грн. Прийняття робіт Службою автомобільних доріг від виконавця - позивача підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт № 479 від 14.06.2017 (т. 3 арк. справи 221-225). Крім цього, до матеріалів справи долучені листи Дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР та Служби автомобільних доріг, в яких йдеться про узгодження залучення субпідрядних організацій, зокрема ТОВ УКРСТРОЙ , для виконання робіт з експлуатаційного утримання (ямкового ремонту) на виконання договору № 2-2 від 17.02.2017 (т. 3 арк. справи 226, 227).

Дослідивши перелік не наданих позивачем до перевірки документів на вимогу податкової інспекції,суд дійшов висновку, що наявність цих документів не має значення задля встановлення фактичного відбуття послуг щодо утримання та експлуатації доріг, а тому їх відсутність за умовами наявності первинних документів, складанням яких супроводжувалося виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань не може свідчити про невідбуття господарських операцій.

Так само, висновки про невідбуття господарських операцій не можуть засновуватися на висновках про порушення правил ведення обліку контрагентами платника податків, з огляду на що суд не приймає до уваги посилання відповідача на результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ УКРСТРОЙ (ЄДРПОУ 30736002) № 06-30-14-05/30736002 від 12 вересня 2017 року, складеною у зв'язку із відсутністю товариства за місцезнаходженням, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 4 арк. справи 43-78). Відповідно до результатів опрацювання податкової інформації згідно наданих ТОВ УКРСТРОЙ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і уми утриманого з них податку (1-ДФ) за1 кварталі 2017 року у штаті товариства перебувало 17 осіб, за цивільно-правовими договорами - 11 осіб; у 2-му кварталі 2017 року у штаті товариства перебувало 17 осіб, згідно цивільно-правових договорів - 10 осіб. В зазначеному документі наведено аналіз номенклатури придбаних та реалізованих товарів/послуг, в результаті якого викладено висновок про відсутність реального переміщення товарів. Втім, як вбачається з результатів опрацювання, наведений аналіз проведений лише за один звітний період - травень 2017 року. Водночас, придбання товарів та послуг, що були реалізовані у травні 2017 року могло здійснюватися в звітних податкових періодах, що передують травню 2017 року. Таким чином, суд дійшов висновку, що наведене відповідачем в акті перевірки обґрунтування невідбуття господарських операцій з придбання позивачем послуг (робіт) від ТОВ УКРСТРОЙ у травні 2017 року не може свідчити про невідбуття господарської операції та спростовується первинними документами, оформленими в ході виконання зазначених робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неправомірність висновків податкової інспекції щодо завищення витрат на 402 748,00 грн. за травень 2017 року по ТОВ УКРСТРОЙ , по ланцюгу постачання по яким не підтверджено реальності здійснення господарських операцій.

Стосовно правовідносин між позивачем та ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 з наявних в матеріалах справи документів судом встановлено наступне.

05 жовтня 2015 року між позивачем та ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 (ЄДРПОУ 39165161) укладений договір постачання № 05/10-2015, за умовами якого постачальник (ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 ) зобов'язався передати у власність покупця (позивача), а покупець (позивач) прийняти та сплатити бітум в'язкий БНД 60/90 іменований за текстом цього договору товар (т. 4 арк. справи 96- 103). Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування (номенклатура та асортимент) товару обов'язково зазначається в специфікаціях до договору. Згідно пункту 1.3. договору кількість товару становить 21,98 кг, але остаточна кількість товару що поставляється визначається відповідно до заявок покупця, оформлених згідно умов цього договору. Згідно пункту 3.1. договору ціна договору становить 200 018 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 33 363,33 грн., що становить загальну вартість товару. Згідно специфікації до договору постачання № 05/10-2015, на умовах договору постачається бітум в'язкий БНД 60/90 з доставкою у кількості 21,980 тн загальною вартістю 200 018,00 грн. Згідно акту приймання-передачі товару від 05.10.2015 постачальник передав, а покупець прийняв бітум дорожній у кількості 21,98 тн загальною вартістю 200 018,00 грн. ОСОБА_4 приймання передачі підписаний директорам ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 - ОСОБА_9 та начальником філії АВТОДОР № 1 державного підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР . На підтвердження відбуття постачання товару на умовах зазначеного вище договору позивачем також надані видаткова накладна № 05/10 від 5 жовтня 2015 року та товарно-транспортна накладна №05/10 від 5 жовтня 2015 року, сертифікат якості та журнал обліку вантажів, що надійшли, документи щодо сплати вартості отриманої продукції (т. 4 арк. справи 116, 117, 118, 119-121).

На підтвердження подальшого використання придбаного в ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 бітуму в господарській діяльності позивач надав пояснення із документами. В наданих поясненнях позивач пояснив, що придбаний в ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 бітум був використаний у кількості 12,74 тн у жовтні 2015 року, у кількості 9,24 тн - у квітні 2016 року наступним чином.

У жовтні 2015 року:

- 0,11 тн придбаного бітуму використано на приготування розігрітого бітуму, що підтверджується актом переробки № 39 від 31.10.2015 (т. 4 арк. справи 138) та в подальшому передано за накладною № 114 від 31.10.2015 (т. 4 арк. справи 141) для виконання робіт з ямкового ремонту доріг згідно умов договору № 2-1 від 09.02.2015, укладеного між ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР та Службою автомобільних доріг України. Використання розігрітого бітуму під час виконання договору № 2-1 від 09.02.2015 підтверджується звітом по формі М-29 т № 31 У_1_5-1_ПД М-29 за жовтень 2015 року, роботи прийняті за актом форми КБ-2в.

-5,96 тн бітуму використано для приготування асфальтобетонної суміші типу Б марка 1 у кількості 105,02 тн, згідно акту переробки № 4, з яких: 15,67 тн реалізовано СТОВ Україна (ЄДРПОУ 09334702), що підтверджується видатковою накладною № 16 від 05.10.2015 (т. 4 арк. справи 159-164); 2 тн асфальтобетонної суміші поставлено ПП АФ Пречистівське (ЄДРПОУ 30616199)за накладною № 14 від 09.10.2015 (т. 4 арк. справи 151-158), 4 тн поставлено 13.10.2015 тн на адресу ОВ ЮЖНОЄ (ЄДРПОУ 30998995) за накладною № 74 від 13.10.2015 (т.4 арк. справи 143-149); 85,35 тн асфальтобетонної суміші були передано виконробу ОСОБА_10М, 31.10.2015 за накладною № 115 від 31.10.2015 (т. 4 арк. справи 142) та використано для ямкового ремонту за договорами, укладеними із Великоновосілківською селищною радою Великоновосілківського району Донецької області - договір №№ 42, 43 від 05.10.2015, Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області - № 45від 19.10.2015, Краснополянської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області - договір № 49 від 19.10.2015, № 50 від 19.10.2015, № 51 від 19.10.2015 (т. 4 арк. справи 181-205, 206-209, 210-214, 215-227, 228-249).

4,80 тн бітуму використано для приготування асфальтобетонної суміші типу Б у кількості 86,4 тн згідно акту переробки № 44 від 31.10.2015 (т. 4 арк. справи 140) та в подальшому використано шляхом постачання 20 тн до КФХ АТОЛ (ЄДРПОУ 25101742) на підставі видаткової накладної № 16 від 12.10.2015 та 66,4 до Костянтинопільської сільської ради за накладною № 74 від 07.10.2015 (т. 4 арк. справи 165-166, 167-173).

1,87 тн бітуму використано для приготування асфальтобетонної суміші типу Б марки 1 у кількості 33 тн згідно акту переробки № 45 та в подальшому відвантажено філії Красноармійський автодор ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР за накладною № 92 від 31.1.2015 (т. 4 арк. справи 174-178)

У квітні 2016 року:

3,41 бітуму використано на приготування розігрітого бітуму у кількості 3,34 тн згідно акту переробки № 7 від 29.04.2016 року (т. 5 арк. справи 10) та в подальшому відвантажено в кількості 0,74 тн до філії Красноармійський автодор згідно накладної № 3 від 29.04.2016 (т. 5 арк. справи 13); у кількості 1,52 тн передано виконробу ОСОБА_10 за накладною № 45 від 30.04.2016 (т. 5 арк. справи 39) для виконання робіт за договором № 2-7 від 09.02.2015, укладеного між ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ та Службою автомобільних доріг у Донецькій області та був використаний при ямковому ремонті згідно звітів форми М-29 № 91-1-5-1-ПД-0,21 тн, № 89_1_5-1_ПД-0,34 тн, № 88_1_5-1_ПД 0,18 тн, роботи прийняті замовником у квітні 2016 року; 1,08 тн розігрітого бітуму передано начальнику дільниці № 2 ОСОБА_11 за накладною № 46 від 30.04.2016 (т. 5 арк. справи 39) для виконання робіт за договором № 2-7 від 09.02.2015, укладеного між ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК ОСОБА_1 дороги України із Службою автомобільних доріг у Донецькій області та був використаний при ямковому ремонті згідно звітів форми М-29 № 254_1_5-1-ПД-0,88 тн, № 252_1_5-1_ПД-0,045 тн, № 255_1_5-1_ПД-0,148 тн , № 254_1_5-1_ПД-0,887тн (т. 5 арк. справи 43-48, 50-54, 56-60, 62-64, 66-74,76-88, 90-107).

-1,88 тн бітуму використано для приготування асфальтобетонної суміші типу Б марка 1 у кількості 120 тн згідно акту переробки № 9 від 29.04.2016 (т. 5 арк. справи 11), яку було передано виконробу ОСОБА_10 за накладною № 45 від 30.04.2016 (т. 5 арк. справи 39) для виконання робіт за договором № 2-1 від 09.02.2015,

3,95 тн бітуму використано для приготування асфальтобетонної суміші типу Б марки 1 у кількості 628 тн згідно акту переробки № 10 від 29.04.2016 (т. 5 арк. справи 12), та в подальшому відвантажено ТОВ Красногорівське ремонтно-будівельне підприємство (ЄДРПОУ 37011641) за видатковою накладною № 1 від 28.04.2016(т. 5 арк. справи 30-33); філії Красноармійський автодор згідно накладних № 3 та № 4 від 29.04.2016 (т. 5 арк. справи 13-29), передано виконробу ОСОБА_10 за накладною № 45 від 30.04.2016 (т. 5 арк. справи 39) для виконання ямкового ремонту доріг державного значення за договором № 2-7 від 09.02.2015 укладеного між ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТДОР та Службою автомобільних доріг в Донецькій області ат використано при ямковому ремонті доріг за звітами форми М-29 № 91_1_5-1_ПЛ-32 тн, № 89_1_5-1_ПД -51 тн; № 88_1_5-1_ПД-27 тн та для використання ямкового ремонту доріг місцевого значення згідно звіту форми М-29 № 86_1_5-1_ПД-118 тн (т. 5 арк. справи 43-48, 50-54, 56-60, 62-64)

230 тн асфальтобетонної суміші передано начальнику дільниці № 2 ОСОБА_12Д, за накладною № 46 від 30.04.2016 (т. 5 арк. справи 39) для виконання ямкового ремонту доріг державного значення по звіту форми М-29 № 254 _1_5-1_ПД-120,12 тн та для виконання ямкового ремонту доріг місцевого значення по звіту форми М-29 № 252 _1_5-1_ПД -89,86 тн.(т. 5 арк. справи 66-74,76-88).

В ході дослідження судом наданих позивачем пояснень та доданих документів судом встановлено: до пояснень не доданий акт переробки № 4 за якими перероблено 5,96 бітуму, отриманого від ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 який в подальшому відвантажувався протягом жовтня 2015 до контрагентів позивача, проте, згідно наданих позивачем документів 5,96 бітуму дорожнього перероблено згідно акту № 44 від 31.10.2015, через що перероблений бітум не міг бути реалізований до 31.10.2015. Так само згідно наданих пояснень вбачається, що перероблений за актом переробки бітум від ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 бітум, що в подальшому відвантажувався до КФХ АТОЛ та Костянтинопільської сільської ради був перероблений 31.10.2015, втім згідно наданих позивачем документів перероблена суміш відвантажено 09.10.2015 та 12.10.2015. Аналогічні невідповідності щодо переробленого бітуму, відвантаженого на адресу ТОВ Красногорівське ремонтно-будівельне підприємство . Враховуючи наведене, суд дійшов висновку в ході розгляду справи не підтверджено подальше використання придбаного позивачем в ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 бітуму в господарській діяльності.

Крім цього, при вирішенні питання щодо фактичного руху товарно-матеріальних цінностей від ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 до позивача суд приймає до уваги вирок Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справі № 537/544/17 (провадження 1-кп/537/88/2017) від 01.03.2017 по обвинуваченню ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14В,, 14.09.1969 р.н, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України. зазначеним вироком судом затверджено угоду про визнання винуватості ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 обвинувачених за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України та призначено покарання. За замістом вироку в ході кримінального провадження в цій справі встановлено здійснення обвинувачуваними злочинної діяльності, що полягала у придбанні суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності із незаконного формування податкового кредиту, одержання готівки, валових витрат з податку на прибуток. Організована злочинна група у складі ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_14В, у період з 01.01.2015 по 28.07.2016 фактично не здійснювала підприємницьку діяльність від імені, зокрема ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 , передбачену статутами зазначених підприємств, а, використовуючи рахунки даних фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності умисно надавали послуги суб'єктам реального сектору економіки з переводу безготівкових коштів у готівку, шляхом здійснення незаконних фінансово-господарських операцій суб'єктам підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт та надання послуг. В зазначеному вироку йдеться про те, що у серпні 2015 року обвинуваченими через невстановлену особу запропоновано ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 за грошову винагороду вчинити дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 , повідомивши при цьому що фінансово-господарську діяльність остання здійснювати не буде. На надану пропозицію ОСОБА_9 погодилась, при цьому наміру здійснювати реальну господарську діяльність, пов'язану із виробництва та реалізацію товарів не мала.

Відповідно до матеріалів справи первині документи, що надані на підтвердження фактичного відбуття господарських операцій з придбання позивачем в ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 бітуму підписані від імені останнього - ОСОБА_9

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податку задекларував податковий кредит містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати такі доводи. Наведене виходить зі змісту частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 6, 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

У випадку цієї справи, наявність вироку Кріюківського районного суду від 01.03.2017 по справі 537/544/17 , в якій йдеться про здійснення злочинної групи з метою прикриття фіктивної підприємницької діяльності із незаконного формування податкового кредиту та внесення у серпні 2015 року змін до відомостей про ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 щодо засновників товариства та призначення директором товариства ОСОБА_9Ю, без наміру здійснення підприємницької діяльності ставить під сумнів фактичне відбуття операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей від імені ТОВ СТРОЙ КОМПЛЕКС РУП на користь позивача у жовтні 2015 року. Надані позивачем документи щодо використання придбаних товарно-матеріальних цінностей не прийняті судом через їх неналежність.

Крім цього, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого, зокрема, в постанові від 01.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пеппермінт до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Зазначену правові позицію викладено також в Постанові Верховного суду по справі №815/4171/14 від 26 лютого 2019 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/3990/17 від 11.07.2018, оскільки правова оцінка надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов'язковою.

Враховуючи відомості зазначеного вироку та надані позивачем документи, суд дійшов висновку що господарські операції з придбання дорожнього бітуму, наслідки яких відображені позивачем в податковому обліку, фактично не здійснювалися, з огляду на що в податковому обліку позивачем безпідставно відображені наслідки їх відбуття. Таким чином, висновки акту в частині завищення позивачем витрат внаслідок відображення в обліку витрат в сумі 166 682 грн., пов'язаних із придбанням товарно-матеріальних цінностей в ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 (ЄДРПОУ 39165161) у жовтні 2015 року по на 166 682 грн.

Під час визначення судом правомірності висновків щодо допущення позивачем порушень, що призвели до заниження податку на додану вартість в акті перевірки зазначено наступне.

Перевіркою відображених показників у рядку 10.1. Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою показників у загальній сумі 58 654 302 грн. на підставі головних книг 2015-2017, обороно-сальдових відомостей; журналів-ордерів по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 64 розрахунки по податкам та платежам , 311 Розрахунковий рахунок в національній валюті , первинних документів, актів виконаних робіт, рахунків, накладних, виписок банк, податкових накладних, реєстрі в отриманих податкових накладних встановлено завищення задекларованих ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР показників на 80 550 грн. за травень 2017 року.

Перевіркою встановлено, що дочірнім підприємством ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР на порушення підпунктів 14.1.136, 141.1.191 та 14.1.202 пнкту14.1. статті 14, підпункту 44.1. статті 44 , пункту 198.1.- 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України сформувало податковий кредит від ТОВ УКРСТРОЙ (ЄДРПОУ 30736002)за травень 2017 року на суму 80549,60 грн. по ланцюгу постачання яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій , за якими відбувся перехід права власності та, як наслідок, купівля-продажу товарів. Операції не мали реального характеру та, як наслідок, оформлені первинним документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості,оскільки складені без здійснення господарської операції.

Судом під час надання оцінки висновків відповідача про завищення витрат, пов'язаних із відображенням в податковому обліку з податку на прибуток господарських операцій між позивачем та ТОВ УКРСТРОЙ у травні 2017 року дійдено висновку про їх необґрунтованість та правомірність формування витрат в податковому обліку. З тих самих підстав суд вважає неправомірними висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту травня 2017 року на суму 80549,60 грн. за наслідком відображення господарських операцій із ТОВ УКРСТРОЙ (ЄДРПОУ 30736002) за травень 2017 року

Під час перевірки філії АВТОДОР № 4 дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР , як не є платником податку на додану вартість, що зазначена філія в період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року була виробником асфальту тип Б марки 1. Даний асфальт у перевіряємому періоді використовувався як матеріал при виконанні дорожніх робіт за договорами, укладеними із замовниками та реалізовувався стороннім організаціям. В перевіряємий період встановлено факти реалізації філією АВТОДОР № ; асфальту типу Б марки 1 власного виробництва по цінам нижче звичайних до наступних контрагентів: філія Волноваський ДЕД дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР за накладними № 97 від 28.07.2016 та № 126 від 31 серпня 2016 року; філії АВТОДОР № 4 за накладними № 141 від 30 вересня 2016 року , № 176 від 10 жовтня 2016 року , № 39 від 30 березня 2017 року, № 60 від 25 квітня 2017 року, № 65 від 30 квітня 2017 року, № 78 від 30 травня 2017 року, № 108 від 30 червня 2017 року, № 131 від 31 липня 2017 року, № 148 від 01 серпня 2017 року, № 168 від 31 серпня 2017 року, № 203 від 30 вересня 2017 року, № 254 від 31 жовтня 2017 року, № 300 від 17 листопада 2017 року, № 301 від 18 листопада 2017 року, № 302 від 12 листопада 2017 року, № 337 від 06 грудня 2017 року, № 338 від 08 грудня 2017 року, № 339 від 11 грудня 2017 року, № 340 від 12 грудня 2017 року, № 341 від 18.12.2017, № 342 від 19 грудня 2017 року.

Аналізуючи ціни на виготовлений асфальт (згідно наданих калькуляцій та видаткових накладних) встановлено розбіжність між цінами на активному ринку та цінами,що передаються філіям дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР для використання при закладання кошторисів на виконанні роботи з експлуатації доріг(матеріальні ресурси) на адресу замовника. При цьому, вартість матеріалів та сировини , що закладено в ціну асфальтобетонної суміші у калькуляціях не відрізняється, давальницька сировина не використовується. В ході аналізу цін, що викладені на сайтах виробників аналогічної продукції встановлено , що ринкова ціна на даний вид асфальту становить 1516,00 грн. та вище. Наведене свідчить про те, що філія АВТОДОР № 4 реалізує асфальт по ринковій вартості, а передає філіям ДП ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР для використання при закладанні кошторисів на виконанні роботи з експлуатації доріг (матеріальні ресурси) на адресу замовника по цінам нижче ринкової (звичайної).

В акті перевірки відповідач, посилаючись на пункт 188.1. статті 188 Податкового кодексу України , згідно якого база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не можу бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів /послуг не можу бути нижче звичайних цін, підпунктів 14.1.171, 14.1.218 та 141.1.219 пункту 14.1 статті 14, абзацу 10 пункту 201.4 статті201 Податкового кодексу України, визначив, що вартість реалізації за звичайною ціною становить 4 565 911 грн., що вище фактичної на 620 102 грн. (4565911-3945810), тобто сума податку, розрахована виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціно становить 124 020 грн.

У зв'язку із тим, що філія АВТОДОР № 4 не виписує податкові накладні, а передає дані до головного підприємства, проведено аналіз Єдиного державного реєстру податкових накладних та декларацій з податку на додану вартість, наданих дочірнім підприємством ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, згідно якого встановлено відсутність декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та реєстрації зведених податкових накладних з урахуванням сум податку, розрахованого виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною. Таким чином, на порушення пункту 188.1. статті 188 Податкового кодексу України, абзацу 10 пункту 20.1.4 статті 201 Податкового кодексу України товариством занижено податкові зобов'язання з реалізації асфальту типу Б марка 1 на загальну суму 124022 грн., у т.ч. за липень 2016 року на 4 645,00 грн., за серпень 2016 року - 2424 грн., вересень 2016 року - 11403 грн., жовтень 2016 року 3273 грн., березень 2017 року - 5696 грн., квітень 2017 року - 10212 грн., травень 2017 року - 4 296 грн., червень 2017 року - 13249 грн., липень 2017 року - 28500,00 грн., червень 2017 року - 20736 грн., вересень 2017 року 7084 грн., жовтень 2017 - 1834 грн., листопад 2017 року - 983 грн., грудень 2017 року - 9687 грн.

В матеріалах справи наявні накладні складенням яких супроводжувалося переміщення товарно-матеріальних цінностей з філії АВТОДОР № 4 до інших філій позивача (т. 3 арк. справи 25, 27, 29, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 40, 41, 42, 46, 48, 50, 52, 53, 55, 56, 58, 59).

Як встановлено актом перевірки та підтверджено наявними в матеріалах справи оформлені видатковими накладними операції полягають переміщенні товарно-матеріальних цінностей між структурними підрозділами позивача.

Згідно пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Виходячи з визначення терміну постачання наведеного в підпункті 14.1.191 пункту 14.1.1 статті 14 Податкового кодексу України, описані в акті перевірки операції, по яким виявлено заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість, являють собою внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей між філіями однієї юридичної особи - позивача, а тому не можуть бути об'єктом оподаткування. Філії підприємства не є юридичними особами, рух товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів між філіями або філіями і головним підприємством здійснюється в межах однієї юридичної особи, і перехід права власності при цьому не відбувається, цивільні відносини між ними не виникають, продаж (поставка) не відбувається, то відповідно зазначені операції не є об'єктом оподаткування податком на додану варітьсь. .

Суд зауважує на тому, що згідно викладеного в акті відповідач вважає, що переміщення товарно-матеріальних цінностей між філіями за ціною, яка є нижчою ринкової, свідчить про подальшу реалізацію цих товарно-матеріальних цінностей на користь третіх осіб (шляхом перепродуха або використання в підрядних роботах) також за ціною, що є нижчою ніж звичайна. Втім, в акті перевірки, не описано жодної господарської операції, пов'язаної із подальшим використанням філіями позивача асфальту, переміщеного від філії АВТОДОР №4 , що свідчить про те, що такі доводи контролюючого органу є лише припущеннями та не можуть бути перевірені судом.

Таким чином суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки в частині заниження податку на додану вартість внаслідок недекларування зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з переміщення асфальту для використання за ціною, нижчою звичайної на 124020 грн..

Із врахуванням викладеного вище, протягом судового розгляду судом підтверджено правомірності висновків контролюючого органу, що викладені в акті перевірки № 659/05-99-14-14/32001618 від 20 червня 2018 року в частині висновків про допущення порушень ведення податкового обліку, що призвели до завищення витрат 499 991 грн., у тому числі за 2015 рік на 454 100 грн. внаслідок віднесення до витрат собівартості витрат в сумі 166 682 грн., пов'язаних із придбанням товарно-матеріальних цінностей від ТОВ СТРОЙ ОСОБА_6 , віднесення до складу адміністративних витрат - витрат в сумі 287418 грн.,що виникли за фактом стягнення з позивача коштів на користь ТОВ ДАНКОМ згідно рішення суду по справі 905/2953/14 в від 01липня 2014 року, що набрало законної сили 13 липня 2014 року, та за 2016 рік на 45891 грн. внаслідок декларування витрат, пов'язаних із отриманням доходу від операцій оренди. В іншій частині правомірність висновків податкової інспекції про допущення позивачем порушень, що призвели до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість в ході судового розгляду не підтверджено.

Декларацією з податку на прибуток за 2015 рік позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 456 173 грн. (т. 3 арк. справи 71-75). За підсумком 2016 року позивачем, із врахуванням від'ємного значення податку, задекларованого попередньому звітному періоді в сумі 456 173,00 грн. задекларовано податок до сплати в сумі 4106030 грн. (т. 3 арк. справи 76-80). Із врахуванням висновків суду щодо часткової обґрунтованості висновків податкової про заниження витрат 2015 року на 454 100,00 грн., від'ємне значення об'єкту оподаткування позивача за підсумками 2015 року становить 2 073,00 грн. Отже, базу оподаткування податком на прибуток за 2016 рік занижено на 499 991,00 грн., податок до сплати занижено на 89 998,38 грн.

Із врахуванням пункту 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України сума правомірно застосованого штрафу становить 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, що відповідає 22499,60 грн.

Таким чином, в ході судового розгляду справи судом підтверджено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0005531414від 12 липня 2018 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 112 497,98 грн. з яких 89 998,38 грн. - основний платіж, 22 499,60 грн. - штрафні санкції, в іншій частині податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.. Враховуючи не підтвердження решти виявлених в ході перевірки порушень, податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2018 року №0005541414 про зменшення від'ємного значення з податку на прибуток на 21 499 457,00 грн., №0005551414 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість на 3 273,00 грн., № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 301948,50грн., з яких за основним платежем - 201 299,00 грн., штрафні санкції - 100 649,50 грн., - є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 379838,06 грн., який із врахуванням часткового задоволення заявлених позивачем вимог підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 378150,59 грн.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР відкритого акціонерного товариства ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ОСОБА_1 УКРАЇНИ (85307, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 32001618) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12 липня 2018 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині збільшення грошового зобов'язання на 3 405 360,77 грн., у тому числі за основним платежем - 2 724 288,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 681 072,15 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005541414 від 12 липня 2018 року про зменшення від'ємного значення з податку на прибуток на 21 499 457,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005551414 від 12 липня 2018 року про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 3 273,00 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 12 липня 2018 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 301948,50 грн., з яких 201 299,00 грн. - за основним платежем, 100 649,50 грн. - штрафні санкції.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь дочірнього підприємства ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР відкритого акціонерного товариства ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ОСОБА_1 УКРАЇНИ судові витрати в розмірі 378 150 (триста сімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят) гривень 59 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 4 березня 2019 року.

Суддя Михайлик А.С.