Рішення

від 26.02.2019 по справі 440/4245/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4245/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "СОЯ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "СОЯ" (надалі - ТОВ "Агрокомплекс "СОЯ", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач-1), Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України №974183/41669012, зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 16.10.2018на суму 304560,00 грн. в т.ч. ПДВ 50760,00 грн складену ТОВ "Агрокомплекс "СОЯ".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також указує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв'язку з чим прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. За доводами позивача, реальність господарської операції підтверджується наданими позивачем документами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4245/18.

11.01.2019 до суду від відповідачів надійшов відзив на позов в якому вказано, що спірне рішення є правомірним та прийнято у зв'язку з ненаданням позивачем документів, що підтверджують відповідність продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Агрокомплекс "СОЯ" зареєстроване як юридична особа про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.10.2017 зроблено запис №15881020000016696.

ТОВ "Агрокомплекс "СОЯ" є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість.

12.10.2018 між ТОВ "Агрокомплекс "СОЯ" (постачальник) та ТОВ "МІКС ЮА" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №121018 за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця автошини, згідно специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов вказаного договору покупцем та продавцем складено видаткову накладну №20 від 16.10.2018, рахунок-фактура №20 від 16.10.2018.

Оплата за реалізований товар проведена на підставі платіжного доручення №4 від 26.11.2018.

На виконання умов договору ТОВ "Агрокомплекс "СОЯ" виписано:

- податкову накладну від 16.10.2018 №1 на загальну суму 304560,00 грн, у тому числі ПДВ - 50760,00 грн.

Податкову накладну від 16.10.2018 №1 позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

22.10.2018 позивачем отримано квитанцію, у якій зазначено, що документ прийнято. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем подані пояснення та копії документів, про підтвердження реальності операцій по зупиненій податковій накладній №1 від 16.10.2018.

Комісією ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 01.11.2018 прийнято рішення №974183/41669012 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 №1 в ЄРПН.

Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорту якості, сертифіката відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Позивачем подано скаргу на рішення Комісії ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №974183/41669012 від 01.11.2018.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 19.11.2018 №44447/41669012/2 Комісії ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації залишено без змін.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із подій виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.

Водночас згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок № 117). Згідно з пунктом 3 Порядку № 117 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пункту 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Як вище зазначено, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості здійснення операцій", зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6 " комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

З урахуванням положень наведеної норми, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення.

Однак, надіслана позивачу квитанція таких підстав не містить.

До того ж, суд, виходячи з системного аналізу положень пунктів 6, 7 Порядку №117, зазначає, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є або відповідність платника податків критеріям ризиковості платників податків, або відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операції.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Критерії ризиковості здійснення операцій визначені критерії ризиковості господарської операції, а не критерії ризиковості платника податку.

Натомість, як зазначено у квитанції, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 №1 в ЄРПН слугувала її відповідність критеріям ризиковості платників податків. Тобто, відповідач застосував критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до такого платника, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №117.

У ході судового розгляду справи відповідач-2, в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Положеннями пункту 23 Порядку №117 передбачено, що Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Крім того, суд звертає увагу, що у квитанції вказано, як підставу для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

Водночас у рішенні про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №974183/41669012 від 01.11.2018 зазначено іншу підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме: ненадання платником податків копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифіката відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Судом встановлено, що автошини реалізовані ТОВ "МІКС ЮА" придбані у ТОВ "К.Н.Груп" на підтвердження чого позивачем ГУ ДФС у Полтавській області надана договір №011018 від 01.10.2018, рахунок-фактура №000007 від 01.10.2018, видаткову накладну №000007 від 01.10.2018, акти прийому-передачі товару на зберігання №1 від 01.10.2018 та №2 від 16.10.2018, податкову накладну №1 від 01.10.2018, платіжні доручення №66 від 23.10.2018 та №67 від 24.10.2018 та сертифікат якості товару №6527.

Водночас указана Комісією підстава не містить детального зазначення того, які саме документи на підтвердження відповідності продукції не надано позивачем. Спірне рішення містить лише перелік документів, а саме: декларації про відповідність, паспорти якості, сертифіката відповідності, однак в порушення вимог, які містяться у самому спірному рішенні жодний із документів який слід надати не підкреслено.

Суд звертає увагу на те, що підстави для прийняття спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної носять загальний характер.

Податкова накладна від 16.10.2018 №1 відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що контролюючий орган не заперечує.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача достатніх підстав для складення зазначеної податкової накладної.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 №1.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.11.2018 №974183/41669012.

Щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 16.10.2018, подану для реєстрації ТОВ "Агрокомплекс "СОЯ", суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну від 16.10.2018 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ "Агрокомплекс "СОЯ".

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи те, що відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, зобов'язавши - ДФС України подати у встановлений судом строк після набрання законної сили рішенням суду, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.

У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення, то понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області та ДФС України.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "СОЯ" (вул. Квітки Цісик, 35, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 41669012) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.11.2018 №974183/41669012.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "СОЯ" №1 від 16.10.2018 на суму 304560,00 грн. в т.ч. ПДВ 50760,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "СОЯ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 881,00 грн (вісімсот вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "СОЯ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 881,00 грн (вісімсот вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 березня 2019 року.

Суддя С.С. Бойко