ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
06 березня 2019 року м. Київ № 640/3608/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірними дій та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32, код ЄДР: 34691374), в якому просить суд:
1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян Олени Грайронівни, які полягають у винесені постанови про арешт корпоративних прав боржника - ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 57755542;
2) скасувати постанову про арешт корпоративних прав боржника від 24.01.2019 по виконавчому провадженню № 57755542.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Так, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 1 Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України в м. Києві від 20.04.2016 № 1183/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2016 за № 617/28747 управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції). До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
Отже, Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у м. Києві та не є самостійною юридичною особою, з огляду на що позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідача у справі.
Також згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позовної заяви видно, що позивачем заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру.
Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення від 18.02.2019 № 94164, яким сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Разом з тим, з комп'ютерної системи діловодство спеціалізованого суду Окружного адміністративного суду м. Києва видно, що платіжне доручення від 18.02.2019 № 94164, яким сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. зареєстрована, як сплата судового збору у справі № 640/2539/19 (суддя Шевченко Н.М.).
З огляду на викладене, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем до позовної заяви № 640/3608/19 не надано документу про сплату судового збору.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.
Зважаючи на те, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, останньому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. за звернення до суду з даним позовом.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вже було зазначено судом, позивач просить суд: 1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян Олени Грайронівни, які полягають у винесені постанови про арешт корпоративних прав боржника - ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 57755542; 2) скасувати постанову про арешт корпоративних прав боржника від 24.01.2019 по виконавчому провадженню № 57755542.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування такої заяви позивач вказав, що оскаржувану постанову ним отримано 31.01.2019.
При цьому, позивач зазначає, що 11.02.2019 він звернувся до суду, однак ухвалою суду від 19.02.2019 у справі № 640/2539/19 позовну заяву було повернуто, яку, як вказує позивач, отримано ним 27.02.2019. Позивач вказує, що беручи до уваги те, що про повернення позовної заяви у справі він дізнався лише 27.02.2019, то строк звернення до суду з даним позовом ним пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим просить визнати поважним причини пропуску строку на звернення до суду та поновити строк звернення до суду.
Разом з тим, суд зазначає, що наведені позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, не можуть бути прийняті судом як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на те, що, по-перше, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів отримання позивачем 31.01.2019 оскаржуваної постанови, по-друге, матеріали справи не містять жодних доказів звернення позивача до суду у десятиденний строк з дня отримання 31.01.2019 оскаржуваної постанови.
Відтак позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.
Також, у вступній частині позову позивач визначає третю особу по даному спору - ПАТ УніверсалБанк .
У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки . Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно частини п'ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Проте, позов не містить заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цієї особи може вплинути рішення у справі.
Наведене свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) заяви/уточнення щодо складу учасників справи, зокрема, відповідача;
2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 768,40 грн.;
3) пояснень із зазначенням інших підстав для поновлення строку на звернення до суду, а також надати докази на підтвердження поважності причин його пропуску;
4) заяви про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цієї особи може вплинути рішення у справі.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У Х В А Л И В:
1. Причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, визнати не поважними.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.А. Кармазін
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2019 |
Оприлюднено | 08.03.2019 |
Номер документу | 80314156 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кармазін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні