Рішення

від 25.02.2019 по справі 540/2354/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2354/18 13 год. 48 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АП Зоря-Юг" до Державної екологічної інспекції України у Херсонській області про визнання дій щодо проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства протиправними, скасування акту 02-11/284/18 та припису № 02-11/284/18 від 23.05.2018,

встановив:

19.11.2018 до адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "АП ЗОРЯ-ЮГ" (далі - позивач, ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ") до Державної екологічної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач, інспекція) , в якому просить визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції у Херсонській області щодо проведення планової перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства у період із 21 травня 2018 року по 23 травня 2018 року, що оформлено актом про результати проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 02-11/284/18, скасувати акт перевірки № 02-11/284/18 та припис від 23 травня 2018 року №02-11/284/18. Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю проведення відповідачем позапланового заходу державного нагляду (контролю). Відповідно до ч.15 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-У визначено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані Форми актів. Частиною 2 ст. 5 цього Закону визначено, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Статтею 10 вищевказаного Закону визначено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, а також вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів. Згідно листа Державної регуляторної служби від 10.04.2018 № 3683/0/20-18, у 24 сферах державного нагляду (контролю) відсутні уніфіковані форми актів з вичерпним переліком питань залежно від ступеня ризику. Однією із таких сфер є державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а відповідальним за виконання є такий орган державного нагляду (контролю) як Державна екологічна інспекція України. Таким чином, в порушення вимог ч.15 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в період проведення перевірки на підприємстві позивача у відповідача була відсутня уніфікована форма акту, а відповідач, відповідно, здійснив зловживання своїм правом, провівши перевірку за відсутності документів належної форми.

Позивач зазначає про необґрунтованість та неправомірність висновку інспекції про порушення позивачем ст. ст. 16, 19, 21 та 23 Кодексу України про надра. Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами. Разом із тим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води на підставі спеціальних дозволів на водокористування. Згідно частини першою статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення , а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Частиною другою статті 23 зазначеного Кодексу закріплено право землевласників і землекористувачів, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

А відповідно до пункту другого розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08.12.2015 № 867-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" (даний Закон набрав чинності 01.01.2016) землевласники і землекористувачі, які на момент набрання чинності цим Законом розпочали відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, не потребують з моменту набрання чинності цим Законом таких спеціальних дозволів та гірничого відводу для видобування підземних вод (крім мінеральних), а також не несуть відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод (крім мінеральних) без таких спеціальних дозволів та гірничого відводу у разі, якщо таке видобування здійснювалося в обсягах, передбачених частиною першою статті 23 Кодексу України про надра. Землевласники і землекористувачі, які на момент набрання чинності цим Законом є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, та розпочали відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, не потребують з моменту набрання чинності цим Законом таких спеціальних дозволів та гірничого відводу для видобування підземних вод (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб, а також не несуть відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод (крім мінеральних) без таких спеціальних дозволів та гірничого відводу.

Ухвалою господарського суду Херсонської області у справі №12/110-Б-05 про визнання банкрутом СВОК "ЗОРЯ" від 20.07.2006 затверджено мирову угоду, згідно умов якої ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" набуло право власності на наступне нерухоме майно - артезіанські свердловини №18-186, №18-187, №18-190, №18-192, №18-12, №18- 189, №18-360, №18-361, №18-362, №18-363, свердловини передані за актом приймання-передачі майна від 02.08.2006. Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Згідно частини першої статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Частиною третьою статті 415 Цивільного кодексу України визначено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди). Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом (частина четверта статті 415 Цивільного кодексу України). Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Приписами частини другої статті 120 вищевказаного Кодексу визначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Виходячи з положень ч. 1 ст. 377, ч. 3 ст. 415 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1-3 ст. 120 Земельного кодексу України ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" як власник вище перелічених об'єктів нерухомого майна набув права користування земельними ділянками, на яких вони розташовані на тих самих умовах, що і попередній землекористувач - СВОК "ЗОРЯ". Тому позивач вважає себе землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані належні артезіанські свердловини, зокрема №18-186, №18-190 та №18-192. Саме у якості землекористувача цих земельних ділянок ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" виступає у відповідних правовідносинах із Кучерявоволодимирівською сільською радою, а також її правонаступником Чаплинською селищною радою. Згідно угоди від 22.09.2008 року на користь останніх сплачено 45 727,42 грн. за землекористування. ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" є сільськогосподарським товаровиробником, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, що підтверджується наступними документами: листом ТУ ДФС у Херсонській області від 23.03.2018 №3702/10/21-21-12-05-11 "Щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік" , листом ГУ ДФС у Херсонській області від 07.04.2017 №1288/10/21-22-12-03-12 "Щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік", витягом з Реєстру платників єдиного податку від 16.03.2016 №15/21-21-15-29; витягом з Реєстру платників єдиного податку від 05.06.2015 №39/21-21-15-29. В ході проведення перевірки 21-23 травня п.р. Відповідач не приділив достатньої уваги вивченню правового статусу позивача, в зв'язку з чим дійшов хибного та необгрунтованого висновку про порушення останнім вимог ст. ст. 16, 19, 21 та 23 Кодексу України про надра.

Спеціалізованим законодавством, яке регулює правовідносини, що виникають в зв'язку із використанням водних ресурсів, є саме норми Водного Кодексу, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", інші акти законодавства в цій сфері. Водний кодекс України є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відповідні правові відносини з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Саме нормами та вимогами Водного кодексу керується та користується позивач при використанні водних ресурсів для потреб сільського господарства. Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб. Разом із цим даною статтею передбачено, що водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів). Згідно з ст.ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. В силу п. 9 ч. І ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 321. В період із серпня 2015 року по травень 2018 рік (включно) були наявні наступні дозволи, якими позивач керувався у своїй діяльності, а саме: дозвіл на спеціальне водокористування № Укр 8207-ХРС, що виданий 27.03.2013 ; дозвіл на спеціальне водокористування № Укр 18.396 Хрс, що виданий з 16.07.2016 ; дозвіл на спеціальне водокористування № 178/ХС/49д-17 від 07.12.2017. Ніякої необхідності отримання будь-яких додаткових дозволів позивач не вбачає, що теж підтверджує правомірність дій ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" щодо користування своїми свердловинами для зрошення.

Позивач заперечує висновок інспекції про те, що усі підземні води згідно із Кодексом України про надра є корисними копалинами загальнодержавного значення. Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 у розділі "Підземні води" Переліку корисних копалин загальнодержавного значення зазначаються: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові); питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання); промислові; технічні; теплоенергетичні. Ні Кодекс України про надра, ні постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 (в частині переліку корисних копалин загальнодержавного значення), не містять розкриття понять "підземна мінеральна вода", "підземна питна вода", "підземна промислова вода", "підземна технічна вода" та "підземна теплоенергетична вода". Відповідно до паспортів артезіанських свердловин №18-186, 18-190, 18- 192, протоколів результату хімічного аналізу води, протоколів результату іригаційної оцінки води (копії протоколів додаються), а також відповідно до дозволів на спеціальне водокористування не вбачається, що отримувана вода із артезіанських свердловин №18-186, 18-190 та 18-192, яка отримується для зрошення, є саме підземною мінеральною водою, підземною питною водою, підземною промисловою водою, підземною технічною водою, або підземною теплоенергетичною водою.

Ухвалою від 21.11.2018 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 19.12.2018.

17.12.2018 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому Державна екологічна інспекція просить відмовити в задоволенні адміністративного позову у зв'язку з необгрунтованістю. Зазначає, що План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік затверджено наказом Державної регуляторної служби України від 16.11.2017 № 139. Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для проведення комплексного плановою заходу державного нагляду (контролю) щодо суб'єкта господарювання є внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю). Такий комплексний плановий захід проводиться один раз на рік, а усі контролюючі органи, які запланували перевірити даного суб'єкта господарювання, можуть його перевірити виключно у строки, встановлені Планом. Крім того, комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 350. План здійснення комплексних заходів державною нагляду (контролю) на 2018 рік висвітлено на офіційному веб-порталі Державної екологічної інспекції Херсонській області. Для проведення планової перевірки ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" 14 травня 2018 року Державною екологічною інспекцією у Херсонській області було видано наказ №352 про створення робочої групи для проведення перевірки. 14 травня 2018 року державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано направлення від 14.05.2018 № 284 для проведення у термін 14 по 15 травня 2018 року планової перевірки дотримання вимог природоохороного законодавства. Під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронні законодавства, та листа директора ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" інспекцією встановлено, що підприємство здійснювало забір підземної води без спеціального дозволу користування надрами в наступні періоди: 2015 рік - 140,4 тис. куб.м, 2016 рік - 267, 7 тис. куб.м, 2017 рік - 601,6 тис. куб.м, 2018 рік (квітень, травень) - 151,1 тис. куб.м. Загалом підприємством забрано 1160,8 тис. куб.м підземної води.

Відповідно до статті 19 Кодексу України "Про надра" надра наданні у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу України "Про надра" права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами. Відповідач зазначає, що на балансі ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" знаходяться 10 артезіанських свердловин, частина з яких не експлуатується, потребують санітарно-технічного тампонажу. Водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 178/ХС/49д-17 від 07.12.2017, термін дії якого до 07.12.2020. На момент перевірки використання надр (вода підземна) здійсниться з (трьох) артезіанських свердловин: № 18-190, № 18-192, № 18-186, без спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра". Первинний облік піднятої підземної води по всім свердловинам не ведеться, що є порушенням ст. 44 п. 7 Водного кодексу України. Підприємством здійснюється контроль якості підземної води, надано протоколи результатів хімічного аналізу води від 04.04.2018 по свердловинам №18-190, № 18-192, № 18-186. На момент перевірки звітність по водокористуванню за період 2016-2017 років не надавалась, що є невиконанням умов дозволу на спеціальне водокористування. Звітність за формою № 2ТП-водгосп (річна) надається. Термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування закінчився 01.10.2017. Перевіркою встановлено період самовільного водокористування, а саме: з 02.10.2017 по 06.12.2017, що є порушенням ст. 44 п. 9 Водного Кодексу України. Договір на вивіз стічних вод зі спеціалізованою організацією не укладений, чим порушено п. "є" ст. 17 Закону України "Про відходи". Звертає увагу суду, що припис №02-11/284/18 від 23.05.2018 складається з 25 пунктів, в яких зазначено порушення чинного законодавства України, що були виявлені підчас планової перевірки, а фактично позивач оскаржує тільки частину припису.

19.12.18 в підготовчому засіданні оголошено перерву для ознайомлення позивача із запереченнями проти позову та доказами, наданими відповідачем.

21.01.2019 підготовче засідання продовжено, на прохання представника позивача залучені додаткові докази, та для надання часу представнику відповідача ознайомитися з ними оголошено перерву до 13.02.2019.

13.02.2019 протокольною ухвалою суд закінчив підготовче провадження, та за письмовою згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті.

В подальшому оголошено перерву до 25.02.2019.

Представник позивача просить задовольнити позов.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 25.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АП ЗОРЯ-ЮГ" є юридичною особою, основний вид економічної діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за 2015-2018 роки дорівнювала або перевищувала 75 відсотків, що підтверджується наступними довідками ГУ ДФС у Херсонській області та не заперечується відповідачем.

У період з 21 по 23 травня 2018 року Державною екологічною інспекцією у Херсонській області було здійснено планову перевірку (захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" , за результатами перевірки складено акт № 02-11/284/18 .

Перевіркою було виявлено, що підприємством укладено договори оренди землі на території Кучерявоволодимирівської сільської ради в кількості 370 шт. на загальну площу 2483,91 га. для ведення товарного виробництва.

Було встановлено, що в процесі господарської діяльності ТОВ "АП Зоря-Юг" утворюються наступні види відходів: батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані, відпрацьовані люмінесцентні лампи, шини зіпсовані, відпрацьовані або пошкоджені, масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані відпрацьовані, відпрацьовані промаслені фільтри, які в передаються "УКРРЕСУРСИ-2011" на підставі укладеного договору № 57/Х18/НВ від 02.01.2018. Відсутні договори на подальшу передачу на утилізацію чи видалення інших відходів (використане промаслене ганчір'я, брухт чорного та кольорового металу, тара пластмасова, паперова, поліетиленова, тверді побутові відходи, рідкі побутові нечистоти, відходи від очистки зернових), що є порушенням п. "є" ст. 17 Закону України "Про відходи". Підприємством не складається та не подається статистична звітність по формі 1- відходи, що є порушенням п. "г" ст. 17 Закону України "Про відходи". Не впроваджено та не ведеться первинний облік по всім видам відходів по встановленій формі 1-ВТ, чим порушено п. "г" ст. 17 Закону України "Про відходи". Не розроблені паспорти місць зберігання відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності ( порушено ст. 26 Закону України "Про відходи"). Реєстрові карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів ТОВ "АП Зоря-Юг" не розроблена, що є порушенням ст. 27 Закону України "Про відходи". Не здійснюється первинний облік щодо придбаних мастил (олив) та не подається щоквартальна інформація про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами). В порушення ст. 17 Закону України "Про відходи" не складається та не подається декларація про відходи.

При перевірці поводження з пестицидами було виявлено, що зберігання пестицидів та агрохімікатів ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" здійснюється не в спеціально призначеному паспортизованому складі. Договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів відсутній, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про пестициди та агрохімікати".

На балансі ТОВ "АП Зоря-Юг" знаходяться десять артезіанських свердловин (довідка № 19 від 21 травня 2018 року), а саме: № 18-186, № 18- 187, № 18-190, № 18-192, № 18-12, № 18-189, № 18-360, № 18-361, № 18-362, № 18-363. На момент перевірки артезіанські свердловини № 18-187, № 18-12, № 18-189, № 18-360, № 18-361, № 18-362, № 18-363 , які знаходяться за межами населеного пункту, тимчасово законсервовані шляхом зварювання металевими пластинами. Зазначені свердловини не експлуатуються, знаходяться в незадовільному стані та потребують санітарно-технічного тампонажу, що є порушенням ст. 105 Водного Кодексу України. Водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 178/ХС/49д-17 від 07.12.2017 , термін дії якого до 07.12.2020 . Згідно вищезазначеного дозволу отримання поверхневої води здійснюється від Управління Північно-Кримського каналу з НС № 1, НС № 2 (ПК 200) Перекопського каналу та підземної води з артезіанських свердловин № 18-190, № 18-192, № 18-186, мета водокористування - зрошення. Встановлені ліміти використання води з поверхневих джерел 18410,0 тис. куб. м/рік, з підземних джерел 679,48 тис. куб.м/рік, усього 19089,48 тис.ку. м/рік. На балансі підприємства знаходяться 10 артезіанських свердловин: № 18-186, № 18-187, № 18-190, № 18-192, № 18-12, № 18-189, № 18-360, № 18-361, № 18-362, № 18-363. Перевіркою було встановлено не оформлення документів, які посвідчують право власності або право користування на земельні ділянки під артезіанськими свердловинами (порушення ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України). На артезіанській свердловинах № 18-192 не пофарбована запірна арматура свердловин, чим порушено п. 6 ст. 44 ВОДНОГО Кодексу України. Прилади обліку води відсутні. У відповідності до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.03.2016 № 110 підприємством не надіслано заяву до Державної геології та надр України щодо впровадження автоматизованої обліку по артезіанським свердловинам № 18-190, № 18-192, № 18-186.

Виявлено використання надр не у відповідності до статей 19, 23 Кодексу "Про надра". На момент перевірки використання надр (вода підземна) здійснюється з 3 артезіанських свердловин: № 18-190, № 18-192, № 18-186, без спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра". На момент перевірки первинний облік піднятої підземної води по всім свердловинам не ведеться, що є порушенням п. 7 ст.44 Водного Кодексу України. Звіт по формі 7-ГР за період 2016-2017 років не надавались. На розгляд надано попередній дозвіл на спеціальне водокористання Укр18.396Хрс від 16.07.2016 , термін дії якого до 01.10.2017. Перевіркою встановлено період самовільного водокористування з 02.10.2017 по 06.12.2017, що є самовільним водокористуванням, чим порушено п. 9 ст. 44 Водного Кодексу України. Водовідведення здійснюється у дві вигрібні ями, які розташовані біля адміністративної будівлі та на території гаражу, договір на вивіз стічних вод зі спеціалізованою організацією не укладений, чим порушено п. "є" ст. 17 Закону "Про відходи".

При перевірці охорони атмосферного повітря було виявлено, що статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) за період 2016-2017 років на перевірку не надана, чим порушено ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". На момент перевірки встановлено невиконання вимог дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: не визначено відповідальну особу за технічний стан, обслуговування і безпечну експлуатацію установок очистки газу, чим порушено абз. 2 підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу II Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Мінохорони навколишнього природного середовища України від 06.02.2009 № 52 (далі - правила № 52). Товариством не ведеться журнал обліку робочого часу установок очистки газу, чим порушено абзац сьомий підпункту 2.2.2 розділу II Правил № 52. Не проводиться технічне навчання і перевірка знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу (порушено підпункт 2.2.4 пункту 2.2 розділу II Правил), не розроблено і не затверджено інструкцію з експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи, чим порушено пп. 2.2.3 пункту 2.2 розділу II Правил № 52. Відсутній паспорт на кожну установку очистки газу (порушено підпункт 2.2.5 пункту 2.2 розділу II Правил №52). За результатами огляду не складаються акти перевірок технічного стану установок очистки газу на джерелі викиду (утворення), чим порушено підпункт 2.2.10 пункту 2.2 розділу II Правил № 52.

На підставі акту перевірки Держекоінспекцією був прийнятий припис № 02-11/284/18 від 23.05.2018, яким зобов'язано ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" усунути порушення природоохоронного законодавства, про які зазначено в акті перевірки № 02-11/284/18.

Приписом зобов'язано позивача:

1. Оформити документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельні ділянки під об'єктами підприємства, в тому числі під артезіанськими свердловинами: № 18-186, № 18-187, № 18-190, № 18-192, № 18- 12, № 18-189, № 18-360, № 18-361, № 18-362, № 18-363 до 23.09.2018.

2. Укласти договори на подальшу передачу утворених відходів зі спеціалізованими підприємствами на тверді побутові відходи, рідкі побутові нечистоти з об'єктів підприємства, відходи від очистки зернових та виробничі, а саме: використане промаслене ганчір'я, брухт чорного та кольорового металу, до 23.06.2018 .

3. Складати та подавати статистичну звітність по формі 1- відходи, щорічно, до 28 лютого .

4. Впровадити первинний облік по всім видам відходів по встановленій формі 1-ВТ, з 23.05.2018 , постійно.

5. Розробити паспорти місць зберігання відходів, до 23.06.2018.

6. Розробити реєстрові карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів ТОВ "АП Зоря-Юг", до 23.06.2018.

7. Здійснювати первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подання щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформації про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5.

8. Складати та подавати декларацію про відходи, щорічно до 20 лютого.

9. Зберігання пестицидів та агрохімікатів ТОВ "АП Зоря-Юг" здійснювати в спеціально призначеному паспортизованому складі, з 01.06.2018,

постійно.

10. Укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, до 06.06.2018 .

11. Виконати санітарно-технічний тампонаж наступних свердловин: № 18-187, № 18-12, № 18-189, № 18-360, № 18-361, № 18-362, № 18- 363, до 23.11.2018 .

12. Пофарбувати запірну арматуру на артезіанських-свердловинах № 18-192, № 18- 190, до 23.06.2018.

13. Надіслати заяву до Державної служби геології та надр України щодо впровадження автоматизованої системи обліку по артезіанським свердловинам № 18-190, № 18- 192, №18-186, до 06.06.2018 .

14. Оформити спеціальний дозвіл на користування надрами та здійснювати забір підземної води з артезіанських свердловин лише за наявності вище зазначеного дозволу, до 23.09.2018 .

15. Впровадити первинний облік піднятої підземної води по всім свердловинам, з 23.05.2018.

16. Встановити прилади обліку піднятої підземної води, до 06.06.2018 .

17. Надати довідку про використання надр (вода підземна) за період з 01.08.2015 по 23.05.2018 , до 06.06.2018 .

18. Надати до Державної екологічної інспекції статистичну звітність по формі 2-ТП (повітря) за період 2016-2017 років, до 06.06.2018.

19. Визначити відповідальну особу за технічний стан, обслуговування і безпечну експлуатацію установок очистки газу, до 06.06.2018.

20. Впровадити журнал обліку робочого часу установок очистки газу, з 23.05.2018.

21. Проводити технічне навчання і перевірку знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу, з 23.05.2018 не менше одного разу на рік.

22. Проводити технічне навчання і перевірку знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу інженерно-технічного персоналу, з 23.05.2018 р. не менше одного разу на три роки.

23. Розробити інструкцію з експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи, до 30.05.2018.

24. Розробити паспорти на установки очистки газу, до 23.06.2018.

25. Складати акти перевірок технічного стану установок очистки газу на джерела викиду (утворення) згідно графіку, з 23.05.2018.

Не погодившись із здійсненою перевіркою та прийнятим відповідачем приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 5 Закону №877 визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.7 Закону №877- V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Частиною 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Позивач стверджує про те, що на день проведення та складання акту заходу державного нагляду (контролю) не було затверджено уніфікованої форми актів з вичерпним переліком питань залежно від ступеня ризику. Разом з тим, на самому акті зазначено, що його форма затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 № 303 "Про затвердження Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів". Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.10.2017 за № 1289/31157.

Слід зазначити, що перевіряючих було допущено до здійснення державного нагляду. Зазначена обставина свідчить про те, що позивач не скористався наданим йому правом недопущення перевіряючих до проведення перевірки, якщо б вважав таку перевірку неправомірною. Зміст акту № 02-11/284/18 вказує на те, що керівник позивача директор ОСОБА_5 та економіст ОСОБА_6 були ознайомлені з його змістом та були обізнані про результати планового заходу, акт підписали без зауважень. Отже , доводи позивача щодо процедурних порушень під час проведення планового заходу та оформлення його результатів є безпідставними.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII(далі - Закон № 1264-XII).

Відповідно до п."а" ч.1 ст.20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, відповідно до ст. 34 Закону України № 1264-XII полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275) передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Згідно п.7 Положення № 275 встановлено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Підпунктами 1, 2 п. 2 Положення від 19.04.2017 року №275 передбачено, що основними завданнями Держекоінспекції є, у тому числі, 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Згідно до п. 4 Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону земель, надр, зокрема щодо: виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; використання та охорони надр; про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; використання води (водних об'єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам; дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів; про охорону атмосферного повітря, з питань поводження з відходами.

Зі змісту позовної заяви та виступу представника позивача в судових засіданнях встановлено, що ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" заперечує не всі пункти припису, а тільки ті, що стосуються використання товариством артезіанських свердловин. Так, приписом (п. 11-17) зобов'язано позивача оформити спеціальний дозвіл на користування надрами та здійснювати забір підземної води з артезіанських свердловин лише за наявності вище зазначеного дозволу, впровадити первинний облік піднятої підземної води по всім свердловинам, встановити прилади обліку піднятої підземної води, надати довідку про використання надр (вода підземна) за період з 01.08.2015 по 23.05.2018 , виконати санітарно-технічний тампонаж наступних свердловин: № 18-187, № 18-12, № 18-189, № 18-360, № 18-361, № 18-362, № 18- 363, пофарбувати запірну арматуру на артезіанських-свердловинах № 18-192, № 18- 190, надіслати заяву до Державної служби геології та надр України щодо впровадження автоматизованої системи обліку по артезіанським свердловинам № 18-190, № 18- 192, №18-186.

До таких висновків відповідач прийшов з огляду на виявлене при проведенні заходу контролю факту перебування на балансі ТОВ "АП Зоря-Юг" десять артезіанських свердловин , що не заперечує і позивач, сім з яких тимчасово законсервовані та не експлуатуються, потребують санітарно-технічного тампонажу. Позивач має дозвіл на спеціальне водокористування № 178/ХС/49д-17 від 07.12.2017, термін дії якого до 07.12.2020, згідно якого отримання поверхневої води для зрошення здійснюється від Управління Північно-Кримського каналу з НС № 1, НС № 2 (ПК 200) Перекопського каналу та підземної води з артезіанських свердловин № 18-190, № 18-192, № 18-186. Ці три свердловини мають паспорти. Відповідач посилається на порушення товариством ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра", а саме - використання надр (вода підземна) з артезіанських свердловин № 18-190, № 18-192, № 18-186 без спеціального дозволу на користування надрами. На момент перевірки первинний облік піднятої підземної води по всім свердловинам не ведеться, що є порушенням п. 7 ст.44 Водного Кодексу України. прилади обліку води на свердловинах відсутні, не надіслано заяву до Державної геології та надр України щодо впровадження автоматизованої обліку по артезіанським свердловинам. Звіти по формі 7-ГР за період 2016-2017 років не надавались. Перевіркою встановлено період самовільного водокористування з 02.10.2017 по 06.12.2017, чим порушено п. 9 ст. 44 Водного Кодексу України.

Стаття 16 Кодексу України "Про надра" передбачає, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ст. 19 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Стаття 21 Кодексу України "Про надра" передбачає, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Стаття 23 Кодексу України "Про надра" передбачає, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Суд погоджується з тим, що ТОВ "АП ЗОРЯ-ЮГ" є сільськогосподарським товаровиробником, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за 2016-2018 роки дорівнювала або перевищувала 75 відсотків. Але, реалізація права землевласника та землекористувача видобувати підземні води без спеціальних дозволів та гірничого відводу можлива лише при сукупності усіх умов, передбачених статтею 23 Кодексу про надра.

Позивач, з посиланням на ч. 1 частини першої статті 181 частини першої статті 377 Частиною третьою статті 415 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України стверджує про те, що набув право власності на артезіанські свердловини, а тому товариству перейшли у користування земельні ділянки , на яких ці свердловини розташовані. Крім того, він сплачує плату за користування земельними ділянками, тому є землекористувачем.

Суд вважає твердження про набуття позивачем статусу землекористувача хибним, оскільки позивач не надав жодного доказу того, що артезіанські свердловини належать йому на праві власності , а також доказів того, що він є землевласником або землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані артезіанські свердловини, або має інше право на ці земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦКУ право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації ( ч. 4 ст. 334 ЦКУ). Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV № 1952. Ч.1 ст. 181 ЦК України передбачає, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 1 Гірничого закону від 06.10.199 № 1127-XIV свердловина - це циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами, а гірнича виробка, у свою чергу, - це порожнина у гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід. Свердловина повинна мати основні конструктивні елементи (зокрема технічний стан свердловини - конструкція її вибоїв, герметичність та якість цементування обсадних колон, надійність та герметичність гирлового обладнання - основа ефективного освоєння свердловини, довгої та безперебійної її експлуатації). Спираючись на це, а також на визначення нерухомої речі, свердловина для видобування води є нерухомим майном, оскільки вона не може існувати без землі та має значення і цінність у її місцезнаходженні.

Таким чином, право власності на артезіанську свердловину підлягає державній реєстрації. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Затверджена господарським судом мирова угода про передачу позивачу активів СВОК "Зоря" датована ще 2006 роком, але з того часу позивач не вжив заходів щодо належної державної реєстрації права власності на артезіанські свердловини.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не пред'явлено ніяких вимог щодо реєстрації права власності на артезіанські свердловини. Інспекцією вказано на необхідність оформлення права власності чи право користування на земельні ділянки під цими свердловинами, як це вимагає приписи статті 23 Кодексу України про надра, як одна з необхідних умов для видобутку підземної води без оформлення спеціального дозволу на використання надр.

Право власності на земельну ділянку згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України посвідчується державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою або свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України , право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Таким чином, отримувати земельні ділянки у постійне користування за сучасних умов можуть лише сільськогосподарські підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, а також сільськогосподарські вищі навчальні заклади. То ж враховуючи, що позивач як юридична особа зареєстрований в 2006 році, та не є ні державним, ні комунальним підприємством, то повинен був оформити земельні ділянки під свердловинами у власність або оренду.

Позивач надав суду договори оренди земельних ділянок , укладені з громадянами, але на цих земельних ділянках відсутні артезіанські свердловини.

Наданий суду проект землеустрою щодо відведення в оренду позивачу земельних ділянок для обслуговування артезіанських свердловин свідчить про те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою був наданий позивачу ще в 2011 році, але станом на день розгляду справи проект землеустрою не затверджено.

Крім того, умовою щодо видобування підземних вод згідно зі статтею 23 Кодексу про надра для землекористувачів та землевласників є умова щодо продуктивності водозаборів підземних вод, яка не перевищуватиме 300 кубічних метрів на добу із кожного з водозаборів. Для того щоб водокористувачі мали можливість підтвердити, який обсяг підземної води видобувають на свердловині за добу, вона має бути облаштована засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод. Такі засоби повинні пройти державну метрологічну атестацію або повірку. Процедура облаштування свердловин засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод визначена у Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод, затвердженому постановою КМУ від 08.10.2012 р. № 963. Оскільки при проведені перевірки було виявлено, що прилади обліку води на свердловинах відсутні, не надіслано заяву до Державної геології та надр України щодо впровадження автоматизованої обліку по артезіанським свердловинам, первинний облік піднятої підземної води по всім свердловинам не ведеться. Тому продуктивність водозабору на добу неможливо через відсутність засоби виміру видобутих підземних вод на свердловинах.

Позивач посилається на норми до пункту другого розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08.12.2015 № 867-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" (який набрав чинності 01.01.2016) , які передбачають, що землевласники і землекористувачі, які на момент набрання чинності цим Законом розпочали відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, не потребують з моменту набрання чинності цим Законом таких спеціальних дозволів та гірничого відводу для видобування підземних вод (крім мінеральних), а також не несуть відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод (крім мінеральних) без таких спеціальних дозволів та гірничого відводу у разі, якщо таке видобування здійснювалося в обсягах, передбачених частиною першою статті 23 Кодексу України про надра. Землевласники і землекористувачі, які на момент набрання чинності цим Законом є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, та розпочали відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, не потребують з моменту набрання чинності цим Законом таких спеціальних дозволів та гірничого відводу для видобування підземних вод (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб, а також не несуть відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод (крім мінеральних) без таких спеціальних дозволів та гірничого відводу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач розпочав відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу станом на 01.01.2016, тому посилання на вказану норму є необгрунтованим.

Також позивач стверджує про те, що оскільки вже має дозвіл на спеціальне водокористування, то отримувати дозвіл на користування надрами йому не потрібно, оскільки вода з артезіанських свердловин не є корисними копалинами загальнодержавного значення.

Суд вважає таке твердження помилковим. Відповідно до Водного кодексу України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827). Відповідно до вказаного Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, у розділі "Підземні води" зазначаються такі види: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові); питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання); промислові; технічні; теплоенергетичні.

Оскільки підземні води вважаються не тільки частиною водного фонду України, а й належать до корисних копалин, тому суб'єкт господарювання повинен отримати спеціальний дозвіл на користування надрами. Процедура видачі такого дозволу визначена у Порядку надання спеціального дозволу на користування надрами, затвердж. постановою КМУ від 30.05.2011 № 615. Користування надрами є платним. Платниками плати за користування надрами є землевласники та землекористувачі, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 263.1.5 ПКУ).

Таким чином, добуваючи підземну воду, що позивач не заперечує, тим самим він користується надрами. До якої категорії підземних вод відноситься ця вода, не має значення при розгляді даного спору.

Суд приймає до уваги той факт, що керівник товариства ОСОБА_5 визнав факт забору підземної води з артезіанських свердловин без спеціального дозволу на використання надр, оскільки ним було сплачено штраф в розмірі 510,00 грн. на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2018 № 04-11/29, яка винесена державним інспектором Державною екологічною інспекцією у Херсонській області.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд зазначає, що під час розгляду справи, було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зібрані у справі та досліджені судом докази повністю спростовують доводи позивача щодо протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного припису.

Що стосується визнання протиправними дій посадових осіб відповідача при проведенні перевірки та акту № 02-11/284/18, то обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, або його рішень (актів) , є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Таким чином, за своєю правовою природою акт перевірки та дії посадових осіб по проведенню перевірки не мають для позивача обов'язкових наслідків, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, тобто самі по собі не порушують прав свобод та інтересів позивача. При цьому слід зазначити, що акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання акту може бути надана судом при вирішенні спору про визнання протиправним та скасування припису, в основу якого покладені висновки акту.

За таких умов позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та складання акту не підлягають задоволенню.

Суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "АП ЗОРЯ-ЮГ" в задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 березня 2019 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 110000000