Постанова

від 07.03.2019 по справі 1340/5050/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/354/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Ільчишин Н.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_2, м. Львів) у справі №1340/5050/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в якому просив визнати неправомірними дії заступника начальника ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору від 28.08.2018 року № 46743606 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2018 року ВП № 57363820; визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 28.08.2018 року № 46743606 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2018 року ВП № 57363820.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії заступника начальника ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору від 28.08.2018 року № 46743606 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2018 року ВП № 57363820.

Визнано протиправними та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 28.08.2018 року № 46743606 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2018 року ВП № 57363820.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 (82166, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Солонсько, вул. Липовецька, 6; РНОКРР НОМЕР_1) з ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (82100, м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 43; ЄДРПОУ 35019539) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем ОСОБА_1 міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що 09.08.2016 по ВП № 46743606 державним виконавцем відділу було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав п.2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІУ. проте 28.09.2016 дана постанова скасована, як помилкова і наступні виконавчі дії проводились у рамках ВП № 46743606.

28.08.2018 відповідно до вимог статей 27, 40 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області при прийнятті постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по АСВП № 46743606 з підстав п. 3 ст. 37 Закону, винесено постанову про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 47034,23 грн., а 04.10.2018 як по окремому виконавчому документу прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 57363820 в межах строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, передбачених ст.12 Закону №1404.

Таким чином, державним виконавцем Дрогобицького МРВ ДВС Головного територіального управління юстиції по ВП № 46743606 були вчинені дії, направлені на виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду № 442/7858/14 від 23.12.2014, який вперше перебував на виконанні і в межах даного виконавчого провадження винесена постанова про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у відповідності до вимог Закону №1404 від 02.06.2016р.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу за вх. №К-4569/19 від 28 лютого 2019 року в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права. Позивач вважає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.12.2014 р. у справі №442/7858/14-ц за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до фізичної особи ОСОБА_3 стягнуто з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором №630/02/-156 від 11.03.2008 року в розмірі 36810,88 доларів США, що в еквіваленті станом на 17.06.2014 року становить 432912,27 грн. та 33776,00 грн штрафних санкцій.

Постановою ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 04.03.2015 р. відкрито виконавче провадження ВП №46743606 з виконання виконавчого листа №442/7858/14-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 23.12.2014 р.

У відділі ДВС на виконанні перебувало кілька виконавчих документів щодо одного і того ж боржника - ОСОБА_3, в тому числі виконавчі листи про стягнення заборгованості на користь ПАТ "Укрсоцбанк". 21.03.2017 державним виконавцем прийнято постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ЗВП за АСВП №53622527.

На виконання виконавчих документів по зведеному виконавчому провадженні АСВП №53622527 державним виконавцем проведено опис та арешт нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: нежитлової будівлі (кафе-бару), загальною площею 36,6 кв.м., реєстраційний номер майна - 23245296 та земельної ділянки, призначеної для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер № 4621287200:01:001:0213, площею 0,0574 га, які знаходяться за адресою: Дрогобицький р-н., с. Солонське, вул. Липовецька, 6/1 та належать ОСОБА_3 і після проведення експертної оцінки передано на реалізацію, відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Електронні торги, які призначались на 16.04.2018 р., 04.06.2018 р. та 20.07.2018 р. не відбулись - у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Іпотекодержатель - ПАТ "Укрсоцбанк" двічі не скористався правом передбаченим ст. 49 Закону України "Про іпотеку" - протягом 10 днів придбати предмет іпотеки за результатами перших та других електронних торгів шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, а також не виявив бажання залишити за собою нереалізоване арештоване майно за ціною третіх електронних торгів, відповідно до норм ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження". 28.08.2018 на підставі п.3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції №1404-VIII від 02.06.2016) виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 442/7858/14-ц, виданого 23.12.2014 р. Дрогобицьким міськрайонним судом завершено, а виконавчий документ повернуто стягувачеві - ПАТ "Укрсоцбанк".

09.08.2016 року державним виконавцем відділу прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 46743606 з підстав п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV.

28.09.2016 року дана постанова скасована, наступні виконавчі дії проводились у рамках ВП № 46743606.

28 серпня 2018 року заступником начальника ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 було прийнято постанову ВП №46743606 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 47034,23 грн.

04 жовтня 2018 року заступником начальника ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57363820 з виконання постанови від 28.08.2018 р. ВП №46743606.

Статтею 1 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016р. та Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-ХІV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-ХІV (в редакції, що була чинною до 02.06.2016 р.) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній з 02.06.2016 року по 28.08.2018 року) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 27 та частини 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній з 28.08.2018 року) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Постанова про стягнення виконавчого збору винесена лише 28.08.2018 р. після повторного повернення виконавчого листа №442/7858/14-ц ПАТ "Укрсоцбанк".

З урахуванням редакцій Закону, які були чинними в періоди існування правопорушення, розмір виконавчого збору становить:

- у період до 02.06.2016 р. - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню;

- у період з 02.06.2016 р. до 28.08.2018 р. - 10 відсотків фактично стягнутої суми;

- у період після 28.08.2018 р.- 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

Таким чином у періоди існування правопорушення позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалась двічі.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 p. у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що "За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Норми ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", що були чинними в період з 02.06.2016 р. до 27.08.2018 р. зменшували відповідальність ОСОБА_3, як боржника, в порівнянні з нормами ст.27 Закону, які були чинними до 02.06.2016 р. та з 28.08.2018 р.

Постановою ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 04.03.2015 р. ВП №46743606 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №442/7858/14-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 23.12.2014 року.

Постановою ВДВС ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області 09.08.2016 року повернуто виконавчий документ стягувану.

Взявши до уваги викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що ОСОБА_1 міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області повинен був прийняти постанову про стягнення виконавчого збору 11 березня 2015 року, тобто після спливу 10 днів з дня отримання виконавчого листа №442/7858/ 14-ц, або 09 серпня 2016 року, у зв'язку з поверненням виконавчого документа ПАТ «Укрсоцбанк» .

Верховний Суд у постанові від 18.04.2018 р. у справі №761/11524/15-ц зазначив, що відповідно до ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що була чинною з 02.06.2016 р. до 28.08.2018 р.) підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 визначається відповідно до норм ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що була чинною з 02.06.2016 р. до 28.08.2018 р.), та з урахуванням того що виконавчою службою не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом №442/7858/14-ц, то у ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області були відсутні правові підстави для винесення постанови від 28.08.2018 року ВП №46743606 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 47034, 23 грн а в результаті і постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2018 року ВП № 57363820.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 272, 287, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №1340/5050/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складений 07 березня 2019 року.