Рішення

від 27.02.2019 по справі 716/2106/18

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/2106/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.19 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Стрільця Я.С.,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_3, від імені якої діє представник ОСОБА_2 до територіальної громади с. Горішні Шерівці в особі Горішньошерівецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, третя особа без самостійних вимог: відділ у Заставнівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до територіальної громади с. Горішні Шерівці про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, в якій просить визнати за нею право власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 7321583300:01:001:0060 та 7321583300:01:009:0060 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Горішньошерівецької сільської ради після смерті ОСОБА_4, який помер 06.01.2004 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що 06.01.2004 року помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно до складу якої входять земельні ділянки площею 0,7049 га та 0,1130 га в межах згідно з планом, що розташовані на території Горішньошерівецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, з кадастровими номерами 7321583300:01:009:0060, 7321583300:01:001:0046, із цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, що належали померлому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №349795 від 27.10.2008 року. Вказане спадкове майно померлий ОСОБА_4 відповідно до заповіту від 03.09.2001 року заповів позивачу, інші спадкоємці та претенденти на спадкове майно відсутні. Зазначає, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла, звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірні земельні ділянки їй було відмовлено.

Вищенаведене є перешкодою в оформленні спадщини, саме тому, позивач змушена в судовому порядку визнавати право власності на спірні земельні ділянки.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, обґрунтувала вищенаведеним та просила задовольнити.

Представник відповідача територіальної громади с. Горішні Шерівці в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу у його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, врахувавши заяву відповідача, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, вважає, що визнання відповідачем позову суперечить закону, позов не доведений та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.01.2004 року в с. Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області помер ОСОБА_4, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії І-МИ №106765 від 06.40.2004 року (а.с. 11).

Відповідно до ч.ч. 1, 1 ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне йому майно. До складу спадщини входять земельні ділянки площею 0,7049 га та 0,1130 га в межах згідно з планом, що розташовані на території Горішньошерівецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, з кадастровими номерами 7321583300:01:009:0060, 7321583300:01:001:0046, із цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, що належали померлому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №349795 від 27.10.2008 року (а.с. 14).

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Вказане спадкове майно ОСОБА_4, згідно заповіту від 03.09.2001 року заповів позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховної ради України за №7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування - перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений ст. 1241 ЦК України є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

На виконання вказаних вимог закону, судом встановлено, що спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку при спадкуванні за заповітом відсутні.

Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положення ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що на час відкриття спадщини позивач ОСОБА_3 проживала із спадкодавцем ОСОБА_4 і вважається такою, що прийняла спадщину, що видно із довідки сільської ради №1743 від 26.11.2018 року (а.с. 17).

З метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою, однак у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на згадані земельні ділянки нотаріусом було відмовлено, що вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №366/02-31 від 24.05.2018 року (а.с. 12).

Причиною відмови стало те, що позивачем не надані належним чином оформлених правовстановлюючих документів про належність згаданої земельної ділянки спадкодавцеві ОСОБА_4

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час відкриття спадщини) Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України

З дослідженого в судовому засіданні державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №349795 (а.с. 13) видно, що він виданий Заставнівською РДА 27.10.2008 року на підставі розпорядження Заставнівської РДА №346- р від 02.06.2008 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за №010881300245 на ім'я ОСОБА_4. Останній, згідно свідоцтва про смерть (а.с. 11), 06.01.2004 року помер.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчуютьсь право на земельну ділянку, була виготовлена після смерті ОСОБА_4, який помер 06.01.2004 року, а саме 23.11.2010 року, що видно із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.15-16).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на момент відкриття спадщини, тобто станом на 06.01.2004 року ОСОБА_4 не набув права власності на земельні ділянки площею 0,7049 га та 0,1130 га в межах згідно з планом, що розташовані на території Горішньошерівецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, з кадастровими номерами 7321583300:01:009:0060, 7321583300:01:001:0046, із цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, оскільки всупереч до вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України він за життя не отримав зареєстрованого належним чином державного акту на право власності на земельну ділянку.

Таким чином зважаючи на те, що у спадкодавця ОСОБА_4 не виникло право власності на спірні земельні ділянки, то його спадкоємець не може їх успадкувати.

На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1241, 1268, 1270, 1297 ЦК України, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 206, 235, 247, 259, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до територіальної громади с. Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області, третя особа без самостійних вимог: відділ у Заставнівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Повний текст рішення буде виготовлено в строк до 07.03.2019 року.

Суддя Я.С. Стрілець