Ухвала

від 06.03.2019 по справі 686/5593/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/5593/19

УХВАЛА

6 березня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді:ОСОБА_1

при секретарі:ОСОБА_2

за участі державного виконавця ШматлайО.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому подання державного виконавця Шматлай О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3 за кордон,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2019 року головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький звернувся до суду із поданням, в якому зазначає, що на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби м. Хмельницький знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь юридичних осіб в розмірі 156 486,51 грн.

В добровільному порядку боржником рішення суду виконано не було.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником обліковується нерухомість. Згідно відповідей на запит про зареєстровані за боржником транспортні засоби інформація відсутня, на обліку не перебуває.

Боржнику надсилався виклик до державного виконавця, за яким боржник до державного виконавця не зявлявся.

Боржник документований паспортом для виїзду за межі України, рішення не виконує, здійснює вїзд і виїзд за межі України. Просить обмежити його у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань.

В судове засідання представник Першого відділу ДВС м. Хмельницький зявилася та підтримала подання.

Суд, заслухавши державного виконавця, перевіривши матеріали справи доказами приходить до висновку про відмову у задоволенні подання виходячи з наступного.

Із досліджених доказів доданих до подання, які на думку заявника свідчать про необхідність його задоволення вбачається, що на виконанні державного виконавця знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь юридичних осіб в розмірі 156 486,51 грн.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом

В ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України наведені підстави тимчасової відмови у виїзді за кордон, зокрема якщо є неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання; боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи); щодо нього подано цивільний позов до суду.

Частиною 2 цієї ж статті даного Закону передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Законом не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав.

Зі змісту ч. 1 ст. 5 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України вбачається, що паспорт в розумінні даного Закону - це паспорт громадянина України для виїзду за кордон і проїзний документ дитини.

У відповідності до змісту вищезазначених норм Закону, громадянинові України, який має паспорт громадянина України для виїзду за кордон може бути тимчасово обмежено виїзд за кордон.

Отже, підставою для обмеження у праві виїзду за межі України є наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням та наявність паспорту для виїзду за кордон.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду (чи рішенням інших органів) зобов'язань.

Факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

Необхідною умовою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України є наявність встановленого факту про те, що боржнику відомо про рішення, яким на нього покладені відповідні зобов'язання, примусове виконання якого здійснюється державною виконавчою службою.

Закон уповноважує суд обмежити вже існуюче право особи на виїзд за кордон, коли останній має намір чи вчинив такі дії і вже отримав дозвіл про це від уповноваженого державного органу.

В судовому засіданні встановлено, що відомості про отримання ОСОБА_3 викликів державного виконавця відсутні, привід до боржника державним виконавцем не застосовувався. Проте наявність лише самої заборгованості за рішенням суду не є свідченням умисного ухилення боржника від виконання рішення суду. Боржник звернулась до виконавця з заявою про надання копій вимог по виконавчому провадженню 4.10.2018 року.

Крім того, суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 має намір виїхати за кордон, а насамперед, з метою невиконання зобовязання, які саме дії буде неможливо вчинити державному виконавцю при виїзді останньої за кордон.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що необхідність застосування по відношенню до боржника обмеження у праві виїзду за межі України не доведена, так-як відсутні докази зміни, або наміру змінити постійне місце проживання.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відсутність достатніх законних підстав для задоволення подання державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про надання дозволу на тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України боржника.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

При розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов'язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Судові рішення у зазначеній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих державним виконавцем доказів навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.

Згідно ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно відповіді УДМС України в Хмельницькій області боржник документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ER 752459 від 06.06.2014року. Згідно відповіді Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради боржник на обліку не значиться.

Таке подання може здійснюватись тільки у рамках цивільної юрисдикції, і таке обмеження можливо застосувати у разі умисного ухилення від виконання рішення суду, доказів яких не містять матеріали подання. Крім того державним виконавцем не був складений акт про неможливість виконання рішення суду у звязку із перебуванням боржника за межами України.

Тому за наведених обставин суд вважає у задоволенні подання слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 441 ЦПК України, Закону України Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України , суд -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Шматлай О.В. у тимчасовому обмежені у праві вїзду за кордон ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 7 березня 2019 року.

Суддя: