Ухвала

від 01.03.2019 по справі 206/6061/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/841/19 Справа № 206/6061/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріалипровадження за апеляційноюскаргою захисника ОСОБА_7 в інтересахзасудженого ОСОБА_8 на ухвалуСамарського районногосуду м.Дніпропетровська від21грудня 2018року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Сіневір Міжгородського району Закарпатської області, громадянин України, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, якоювідмовлено в задоволенні клопотання захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким ОСОБА_8 , ВСТАНОВИЛА:

Захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду, та замінити ОСОБА_8 невідбуту частину покарання більш м`яким, а саме, виправними роботами у фермерському господарстві Приват-Деметра-Агро (код ЄДРПОУ 41026135), яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губініха, вул. Свічкаренка, буд. 111, в якості автослюсаря з відрахуванням частини заробітку в дохід держави.

Вимоги апеляційноїскарги обґрунтовуєтим,що досуду першоїінстанції було наданоГарантійний листФГ Приват-Деметра-Агро щодо прийняття на роботу ОСОБА_8 з відрахуванням частини заробітку в дохід держави, який складатиме 5000 грн., також надано доповнення до Гарантійного листа про те, що наявна вакансія автослюсаря, на яку вирішено прийняти ОСОБА_8 , а оскільки підприємство знаходиться у стадії розвитку, то й форму ДФ-1 про прийнятих на роботу робітників може надати після його оформлення.

Вказує на те, що засуджений, за час перебування у ДУ ІВЦ № 133, отримав 3 заохочення: 12.06.2018 року, 03.08.2018 року та 28.08.2018 року за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці.

Також, засуджений мав одне стягнення від 21.12.2017 року, яке було знято рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_8 складу правопорушення, передбаченого ст.44 КУпАП.

Зазначає, що за час перебування засудженого в місцях позбавлення волі, останній виправився, змінив поведінку, а тому необхідність повного відбування ним призначеного судом строку покарання - відсутня.

Також вказує на те, що ОСОБА_8 в повному обсязі визнав свою вину, підтримує соціальні зв`язки, має сім`ю, на профілактичних обліках не перебуває.

Ухвалою Самарського районногосуду м.Дніпропетровська від21грудня 2018року відмовлено в задоволенні клопотання захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким ОСОБА_8 .

Відповідно до ухвали суду, яка оскаржується, згідно довідки, наданої ДУ ІВЦ № 133, засуджений ОСОБА_8 має 3 заохочення, стягнення погашені, характеризується позитивно, однак сумлінне виконання засудженим своїх прямих обов`язків, тобто відсутність стягнень, не підтверджує того, що він повністю став на шлях виправлення, тому така поведінка засудженого не може бути підставою для зміни невідбутої частини покарання на більш м`яке, оскільки лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань поведінка засудженого зазнає позитивних змін. До того ж процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, до кінця строку відбуття покарання ще залишається досить тривалий проміжок часу. Крім того, об`єктивних даних, які б свідчили про те, що засуджений своєю поведінкою та зразковим ставленням до праці довів своє виправлення, суду не представлено.

Також, суд не взяв до уваги те, що засуджений після заміни покарання буде працевлаштований до фермерського господарства «Приват-Деметра-Агро» на посаду автослюсора з заробітною платою 5000 гривень, оскільки, як вбачається з відповіді голови фермерського господарства «Приват-Деметра-Агро», дане господарство до цього часу найнятих робітників не мало, оскільки підприємство знаходилось у стадії розвитку та не потребувало найнятих робітників, окрім цього, суду не надано доказів того, що вищезазначене господарство сплачує податки за ведення їхньої діяльності та податок за працевлаштованих працівників у відповідності до довідки 1ДФ.

Крім того, засуджений не відбув покарання у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, відповідно до положень ч.3 ст.55, ч.2 ст.81 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили застосувати до ОСОБА_8 положення ст. 82 КК України,прокурора,який просивзалишити апеляційнускаргу беззадоволення, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями ст.82КК України передбачено, що особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. При цьому заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована за умови, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

На думку колегії суддів, розглядаючи клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням ОСОБА_8 на підставі ст.82КК України, суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував дані, що характеризують особу засудженого, і з цього приводу суд в ухвалі зазначив мотиви, з яких прийшов до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Судом першої інстанції встановлено, що засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання призначене за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року за ч. 1 ст. 389, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, та за період відбування вказаного покарання має 3 заохочення, стягнення погашені, характеризується позитивно, але факт відбуття засудженим певної частини строку покарання, не є достатньою підставою для застосування до засудженого ст. 82 КК України, що є правом суду.

Доводи апеляційної скарги захисника про сумлінне виконання засудженим правил внутрішнього розпорядку, дотримання ввічливих взаємовідносин з персоналом та з іншими засудженими, виконання робіт із самооблуговування, приймання участі у програмі диференційного виховного впливу, працевлаштування засудженого, та те, що він має заохочення за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, а стягнення зняте, підтверджується наданими матеріалами, але виконання засудженим своїх прямих обов`язків має враховуватись у сукупності з усіма іншими обставинами.

Так, 07 листопада 2018 року комісією установи відмовлено у застосуванні до засудженого ОСОБА_8 положень ст. 82 КК України про заміну невідбутої частини покарання на більш м`яке, як такому, що не став на шлях виправлення.

З довідки про стягнення та заохочення вбачається, що засуджений має 3 заохочення за 12 червня 2018 року, 03 серпня 2018 року та 28 серпня 2018 року, тобто до рішення комісії установи про відмову у застосуванні до засудженого ОСОБА_8 положень ст. 82 КК України про заміну невідбутої частини покарання на більш м`яке, як такому, що не став на шлях виправлення, що свідчить про відсутність достатніх підстав вважати заохочення, як підтвердження того, що ОСОБА_8 повністю ставна шляхвиправлення (а.п.18).

Засуджений ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 389, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, відбуває призначене покарання з 21 листопада 2017 року, та з урахуванням положень ст. 72 КК України кінець строку 28 жовтня 2020 року.

Доводи захисника щодо необґрунтованої відмови суду у заміні покарання засудженому, якого буде працевлаштовано до фермерського господарства на посаду автослюсора, оскільки наявні документи щодо сплати ним податків, не заслуговують на увагу, тому як ОСОБА_8 відповідно до наданих матеріалів не став на шлях виправлення.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність застосування положень ст. 82 КК України, з урахуванням того, що шлях виправлення засудженого має пройти певні часові проміжки, які не можуть бути скорочені шляхом застосування заохочень, працевлаштування та позитивної поведінки, відсутність стягнень, оскільки до кінця строку відбуття покарання залишається ще досить тривалий проміжок часу, а також ОСОБА_8 не відбув ще строк додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами відповідно до положень ч. 3 ст. 55, ч. 2 ст. 81 КК України.

Разом з тим, відповідно до ст. 82 КК України застосування положень щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким після фактичного відбуття засудженим визначеного строку покарання є правом суду.

При цьому, судом першої інстанції було не лише досліджено позитивну характеристику засудженого, відомості про його працевлаштування та наявність заохочень, але і об`єктивно вивчено матеріали особової справи, на підставі яких зроблено висновок, що лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань поведінка засудженого ОСОБА_8 зазнає позитивних змін, а тому вказані судом обставини в сукупності не дають підстав для застосування положень ст. 82 КК України з огляду на передчасність висновків про те, що засуджений став на шлях виправлення.

Твердженням захисника про те, що засуджений вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, підтримує соціальні зв`язки, має сім`ю, та на профілактичних обліках не перебуває, надано судом, але неможливо погодитись із цим, що це дає підстави для задоволення клопотання.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання, оскільки на думку колегії суддів відсутні достатні підстави стверджувати, що засуджений ОСОБА_8 протягом фактичного строку відбування покарання став на шлях виправлення, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги захисника слід відмовити.

Рішення суду ухвалено згідно з нормами кримінального процесуального закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів та підстав, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2018 року залишити без задоволення.

Ухвалу Самарського районногосуду м.Дніпропетровська від21грудня 2018року щодо засудженого ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4