Ухвала

від 01.03.2019 по справі 522/16895/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

01.03.2019

Справа 522/16895/18

Провадження № 1-кс/522/3369/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня2019року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.

Як вбачається з клопотання прокурора, прокуратурою Одеської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018160000000742 від 14.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

З матеріалів ГВ БКОЗ Управління Служби безпеки України в Одеській області вбачається, що на території Одеської області громадянами України використовується схема по ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах та виведення грошових коштів за межі території України, шляхом проведення фінансово-господарських операцій через підконтрольні підприємства з ознаками фіктивності.

Крім того, з матеріалів ГВ БКОЗ Управління Служби безпеки України в Одеській області вбачається, що на території Одеської області громадяни України створили підприємства з ознаками фіктивності з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та виведення грошових коштів за межі території України.

Попередня правова кваліфікація злочинів передбачена ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України, є тяжким.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до противоправної діяльності по ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах та виведенні грошових коштів за межі території України, шляхом проведення фінансово-господарських операцій через підконтрольні підприємства з ознаками фіктивності, можуть бути причетні наступні суб`єкти господарювання: ТОВ «Альба Верітас» (ЄРДПОУ 39417658), ТОВ «Одеський торговий дім» (ЄРДПОУ 23862916), ТОВ «Трумен продакшн» (ЄРДПОУ 37810904), ТОВ «Трумен» (ЄРДПОУ 37476418), ТОВ «Рибницька ферма «Акватоп» (ЄРДПОУ 34995070), ТОВ «Хлібокомбінат «Добрий хліб» (ЄРДПОУ 34594078), ТОВ «Роздільнянський хлібокомбінат «Добрий хліб» (ЄРДПОУ 32078696), Одеське відділення № 6 ПАТ «АКБ «Конкорд» (ЄРДПОУ 34514392) та ТОВ «Євро Аудит» (ЄРДПОУ 40297764).

Так, з метою відшукання доказів, що вказують на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та виведення грошових коштів за межі території України, шляхом проведення фінансово-господарських операцій через підконтрольні підприємства з ознаками фіктивності, 31.10.2018 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.10.2018 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого вилучено речі та документи, які постановою від

01.11.2018 визнано речовими доказами.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, з наступних підстав.

У відповідності з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відсутність зазначених матеріалів свідчить про необґрунтованість твердження сторони обвинувачення щодо необхідності арешту зазначеного майна.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Дослідженням клопотання встановлено, що в порушення ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні про арешт майна не зазначена мета та відповідне обґрунтування необхідності такого арешту.

При розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, стороною обвинувачення повинно бути зазначено правову підставу для арешту майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Отже, під час розгляду клопотання прокурора наведених правових підстав та мети арешту зазначеного у клопотанні майна не встановлено.

За таких обставин застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав власника майна.

Тому у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 , про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: