Рішення

від 19.12.2018 по справі 910/7118/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2018Справа № 910/7118/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива гора 128"

до Державного підприємства "Наш дім"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

про зобов'язання вчинити дії,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 19.12.2018,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива гора 128" (далі - позивач, Об'єднання) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Наш дім" (далі - відповідач, Підприємство) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - третя особа, Міністерство) про:

- зобов'язання Державного підприємства "Наш дім" виключити з балансу житловий будинок № 128 по проспекту Лобановського у місті Києві;

- зобов'язання Державного підприємства "Наш дім" передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива гора 128" всю технічну документацію на житловий будинок щодо технічного стану об'єкта, а саме: план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затверджені наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 №56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за № 393/2833); паспорт об'єкта земельної ділянки; проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на будинок та споруди об'єкта; технічний паспорт будинку і бойлерної (як невід'ємної частини) та відповідну технічну документацію (інвентарну справу, акт прийняття в експлуатацію будинку, акт технічного стану об'єкта на момент приймання-передачі; плани зовнішніх мереж та стан мереж на момент передачі; схеми інженерного обладнання, у тому числі: холодного та гарячого водопостачання; каналізації; теплопостачання; електропостачання; кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту); акти технічного огляду; паспорти ліфтового господарства; протоколи огляду системи вентиляції; проектну документацію та протоколи огляду пожежної системи та димовидалення; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об'єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об'єкта.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 по справі № 910/7118/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2018, позовні вимоги задоволені.

Постановою Верховного Суду від 25.07.2018 касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задоволено, касаційну скаргу Державного підприємства "Наш Дім" задоволено частково, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 у справі № 910/7118/17 скасовано, а справу № 910/7118/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

30.08.2018 матеріали справи № 910/7118/17 надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані для розгляду судді Джарти В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 справу № 910/7118/17 прийнято до провадження судді Джарти В. В., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.10.2018.

24.09.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду надійшли пояснення третьої особи по суті справи, пояснення відповідача по суті спору та відзив позивача з урахуванням постанови Верховного Суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у підготовчому судовому засідання було оголошено перерву до 22.10.2018.

19.10.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, а також від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 продовжено підготовче провадження у справі №910/7118/17 на 30 днів до 03.12.2018 (включно), оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.11.2018. Також за результатами підготовчого засідання судом було ухвалено звернутись до Фонду державного майна України з запитом про отримання інформації.

05.11.2018 через канцелярію суду надійшла відповідь Фонду державного майна України на судовий запит від 22.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 відкладено підготовче судове засідання на 28.11.2018 та постановлено звернутись до Фонду державного майна України з запитом про отримання додаткової інформації.

26.11.2018 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення з додатковими документами.

27.11.2018 відповідачем подано до канцелярії суду клопотання про долучення додаткових доказів.

28.11.2018 від позивача надійшли письмові пояснення з додатковими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/7118/17 до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 та зазначено, що розгляд справи № 910/7118/17 по суті призначено на 12.12.2018.

03.12.2018 через канцелярію суду від Фонду державного майна України надійшла відповідь на судовий запит.

У судовому засіданні 12.12.2018 судом було заслухано вступне слово представників сторін та третьої особи, з'ясовано обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, досліджено докази, оголошено про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами та оголошено перерву в судовому засіданні до 19.12.2018 для підготовки сторін до судових дебатів.

Під час призначеного судового засідання 19.12.2018 позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Відповідач не направив свого представника для участі в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується підписом уповноваженого представника Підприємства у розписці про оголошення перерви від 12.12.2018.

Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на обставини та факти, викладені у письмових поясненнях.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2015 року на установчих зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою місто Київ, проспект Червонозоряний, 128, було прийнято рішення, оформлене Протоколом № 1, про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива гора 128".

12.02.2016 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива гора 128", номер запису 1 068 102 0000 041963.

При цьому, згідно з наявного в матеріалах справи листа № 382 від 08.11.2011, відповідач, на балансі якого знаходиться будинок № 128 по проспекту Червонозоряному у місті Києві, не заперечував проти створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

На підставі рішення Київської міської ради від 17.12.2015 року N 30/30 "Про повернення історичних назв, уточнення назв, перейменування вулиць, проспекту, площ та провулків у місті Києві" проспект Червонозоряний було перейменовано у проспект Лобановського Валерія (інформаційний ресурс . http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/ alldocWWW/D432EB181987527DC2257F2B006DE3B1?OpenDocument).

Згідно з п. 1 р. І, п. 1 р. ІІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива гора 128" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 128, що розташований за адресою м. Київ, проспект Лобановського, 128, з метою забезпечення та захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Листом № 1 від 14.03.2016 позивач повідомив відповідача про створення ОСББ "Щаслива гора № 128" та просив у тримісячний термін передати документацію на будинок № 128 по проспекту Червонозоряному (Лобановського Валерія) у місті Києві на баланс ОСББ "Щаслива гора 128".

02.06.2016 на зборах співвласників багатоквартирного будинку № 128 по проспекту Лобановського в місті Києві було прийнято рішення, оформлене Протоколом № 3, про відмову від послуг ДП "Наш дім" з обслуговування будинку та його прийняття на обслуговування ОСББ "Щаслива гора 128".

12.07.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом № 2, в якому посилаючись на Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" просив передати технічну документацію на будинок № 128 по проспекту Червонозоряному (Лобановського Валерія) в місті Києві та направити своїх представників з утворення комісії для передачі будинку з балансу на баланс.

Листом № 449 від 26.08.2016 відповідач повідомив позивача про те, що не має можливості передати йому технічну документацію та майно з балансу на баланс, оскільки в провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 50/371-б про банкрутство ДП "Наш дім", і з 26.01.2012 підприємство перебуває у процедурі санації. Зменшення обсягу майна, що знаходиться на балансі підприємства, яке перебуває у процедурі відновлення платоспроможності, можливо тільки за рішенням комітету кредиторів з наступним затвердженням Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, у зв'язку з чим відповідач не має можливості передати документацію та майно з балансу на баланс у період проведення процедури санації.

Позивач звертався до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з заявою № 12 від 29.09.2016, в якій просив прийняти розпорядчий документ для списання багатоквартирного будинку з балансу, проте відповіді на своє звернення не отримав.

Також, позивач звертався до господарського суду міста Києва з заявою про вступ у справу № 50/371-б в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, однак ухвалою від 29.09.2016 дана заява була залишена судом без задоволення.

За твердженням позивача, такими неправомірними діями завдається шкода не лише позивачу, а й безпосередньо власникам квартир будинку 128 по проспекту Лобановського в місті Києві, оскільки відповідач не вчиняє дій з утримання будинку, зокрема не виконує ремонт бойлерної через відсутність коштів, внаслідок чого мешканці будинку не можуть отримувати послуги гарячого водопостачання та опалення.

У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, беручи до уваги висновки Верховного Суду в постанові від 25.07.2018, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 369 Цивільного кодексу України встановлено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними

Положеннями частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок визначено як житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна;допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно зі ст. 4 наведеного вище Закону власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Разом з тим, статтею 9 Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено форми управління багатоквартирним будинком, зокрема, управління багатоквартирним будинком співвласниками; управління багатоквартирним будинком управителем; управління багатоквартирним будинком об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією співвласників багатоквартирних будинків).

При цьому за загальним правилом, встановленим статтею 9 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, а у випадку прийняття ним відповідного рішення - управителем чи об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Під час розгляду спору судом було досліджено правовий статус спірного будинку та встановлено наступне.

Спірний будинок на підставі Наказу Державного комітету промислової політики України від 05.04.2001 було передано від ДП "Київський завод "Радар" на баланс ДП "Наш дім" в рахунок збільшення статутного фонду.

ДП "Наш дім" на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 408-р від 23.03.2014 передано до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 22.05.2017 № 30-08/5599 відомостей про спірне нерухоме майно від суб'єктів управління до Фонду з метою внесення до Реєстру не надавалися.

На запит суду щодо перебування у державній власності будинку № 128, розташованого по проспекту Червонозоряному у м. Києві, або його окремих квартир, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повідомило, що згідно даних інформаційно-пошукової системи "ЕТАП" Єдиної комп'ютерної інформаційної системи Фонду державного майна України, в регіональному відділенні відсутня будь-яка інформація щодо запитуваного будинку № 128, розташованого по проспекту Червонозоряному у м. Києві, або його окремих квартир.

Крім того, у відповідь на запит позивача, Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" листом ББ-2017 № 114 від 26.10.2017, за підписом В.О. начальника ОСОБА_2, повідомило про те, що в будинку № 128, розташованого по проспекту Червонозоряному у м. Києві, квартири на праві власності зареєстровані за фізичними особами (згідно з переліком).

Проте, у відповідь на запит третьої особи, Фонд державного майна України листом № 10-15-18984 від 06.10.2017, за підписом директора Департаменту моніторингу, прогнозування та інформаційних технологій В.Мудра, надав Витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо перебування у державній власності нерухомого майна - будинку № 128 по проспекту Червонозоряному у м. Києві, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Наш Дім" (код за ЄДРПОУ 30723920, суб'єкт управління - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).

Відповідно до листа Фонду державного майна України від 29.11.2017 № 10-15-22585 до Фонду з метою внесення до Єдиного реєстру об'єктів державної власності Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в установленому порядку вперше станом на 01.07.2017 були надані відомості про нерухоме державне майно, а саме "житловий будинок" за місцезнаходженням: м. Київ, просп. Лобановського (Червонозоряний), 128, яке перебуває на балансі ДП "Наш дім", суб'єкт управління - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, в електронному вигляді засобами АС "Юридичні особи" та в паперовому вигляді - лист від 03.10.2017 № 3241-07/35075-03.

З метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, дотримуючись вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 25.07.2018 щодо необхідності встановити які квартири перебувають у державній власності, під час нового розгляду судом неодноразово було здійснено запит до Фонду державного майна щодо отримання інформації, а саме 22.10.2018 та 08.11.2018.

У відповідь на судовий запит від 08.11.2018 Фондом державного майна надано відомості про те, що станом на 01.07.2018 у спірному будинку обліковується 613,78 м 2 державної форми власності. При цьому, Фонд державного майна України роз'яснив, що відомості, які у нього обліковуються щодо об'єктів державної власності, фіксуються на підставі звернень суб'єктами управління нерухомим майном, тобто у межах цього спору - Міністерством.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; забезпечують надання розпоряднику Єдиного реєстру об'єктів державної власності відомостей про об'єкти державної власності для формування і ведення зазначеного реєстру.

Фонд державного майна України, у свою чергу, є лише розпорядником Реєстру, який затверджує порядок та умови користування Реєстром; розробляє організаційні та методологічні принципи його ведення; здійснює контроль за повнотою даних, які вносяться до Реєстру; розробляє і вдосконалює технології та програмні засоби формування Реєстру; надає інформаційно-довідкові послуги користувачам Реєстру (п. 3 Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 N 467 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2005 N 142 ).

З наведеного вбачається, що лише під час первісного розгляду справи по суті Міністерством економічного розвитку і торгівлі України були подані до Фонду державного майна України відомості про включення спірного будинку до Реєстру об'єктів державної власності.

Отже, а ні відповідачем, а ні третьою особою належним чином не обґрунтовано та не доведено відповідними доказами які саме квартири (їх площа) у спірному будинку належить до державної власності.

Як зазначалось вище, рішенням зборів співвласників ОСББ "Щаслива гора 128" від 02.06.2016, оформленим протоколом № 3, було вирішено відмовитись від послуг, які надає ДП "Наш дім" та прийняти будинок на обслуговування ОСББ "Щаслива гора 128".

Доказів на підтвердження того, що дане рішення визнано у встановленому порядку недійсним матеріали справи не містять.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1521 затверджено: Порядок державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку; Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс; Порядок проведення розрахунків з членами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які мають перед ним заборгованість, за виконані ними роботи з утримання неподільного та загального майна об'єднання; Порядок створення спеціальних фондів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача регулює Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс.

Пунктом 5 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс встановлено, що передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання.

У разі втрати план земельної ділянки, технічний паспорт будинку або технічна документація виготовляються чи відновлюються за рахунок підприємства, установи чи організації, з балансу яких передається житловий комплекс або його частина, протягом місяця після надходження відповідного звернення від об'єднання.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд", затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13, при передачі об'єкта в управління попередній балансоутримувач чи особа, що здійснювала управління будинком, надає замовнику, а замовник передає особі, що буде здійснювати управління будинком, оригінали або належним чином завірені копії документів (у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах): щодо технічного стану об'єкта, у тому числі: план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 N 56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за N 393/2833; паспорт об'єкта та земельної ділянки; проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об'єкта; акт технічного стану об'єкта на момент приймання-передачі; схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); паспорти котельного господарства, котлові книги; паспорти ліфтового господарства; кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; акти технічного огляду; журнали заявок мешканців об'єкта; протоколи виміру опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції; щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об'єктом; обліку мешканців об'єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об'єкта, які у ньому не мешкають; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об'єкта; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об'єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об'єкта.

У разі відсутності документів, передбачених цим пунктом, відмітка про це робиться у акті приймання-передачі об'єкта. Відсутні документи виготовляються чи відновлюються за рахунок попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, протягом одного місяця з моменту складення акта приймання-передачі об'єкта та передаються ним особі, що буде здійснювати управління будинком, з оформленням додатка до акта приймання-передачі.

Статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

Механізм списання з балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними підприємствами та органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності визначається Порядком списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301.

Вказаним порядком передбачено, що списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки (далі - балансоутримувач), у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності (далі - багатоквартирні будинки), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.

У разі коли балансоутримувачем є державне підприємство, що належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, рішення про списання багатоквартирного будинку погоджується таким міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади.

Балансоутримувач багатоквартирного будинку визначає у відповідному багатоквартирному будинку належність приміщень до приватної та інших форм власності.

Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності.

У такому випадку балансоутримувач протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення та документів розпочинає процедуру списання такого будинку з балансу згідно з пунктом 4 цього Порядку.

Списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа (далі - розпорядчий документ).

Інформація про прийняття відповідного розпорядчого документа доводиться до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті балансоутримувача та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них, відповідного оголошення.

Пунктом 4 вказаного Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків передбачено, що для списання багатоквартирного будинку з балансу утворюється відповідна комісія у складі не менше п'яти осіб (далі - комісія). Склад комісії затверджується балансоутримувачем. Комісію очолює представник балансоутримувача. До складу комісії включаються представники балансоутримувача, виконавця послуг з управління будинком або виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій такого будинку.

Інформацію про кандидатури для включення до складу комісії виконавець послуг з управління будинком або виконавець послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій такого будинку подають протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідного запиту балансоутримувача.

У разі неподання балансоутримувачу інформації про кандидатури для включення до складу комісії склад комісії визначається ним самостійно з числа представників балансоутримувача. У роботі комісії бере участь уповноважена особа (особи) від співвласників багатоквартирного будинку за її (їх) згодою. Уповноважена (уповноважені) особа (особи) від співвласників будинку може (можуть) бути залучена (залучені) до складу комісії протягом усього часу роботи комісії, але не пізніше дня підписання акта про списання багатоквартирного будинку з балансу.

Комісія з метою фіксування технічного стану багатоквартирного будинку перед списанням проводить його огляд. Під час огляду комісія може використовувати наявну в балансоутримувача технічну документацію (акт прийняття в експлуатацію, матеріали технічної інвентаризації, плани зовнішніх мереж тощо), а також дані бухгалтерського обліку щодо будинку (пункт 5 вказаного Порядку).

Згідно пункту 6 Порядку за результатами роботи комісії складається акт про списання багатоквартирного будинку з балансу за формою згідно з додатком.

Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем (пункт 7 Порядку).

Після затвердження балансоутримувачем акта про списання багатоквартирного будинку з балансу процедура списання відповідного будинку вважається закінченою. У разі коли державне підприємство, яке є балансоутримувачем, належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, процедура списання багатоквартирного будинку з балансу вважається закінченою з моменту погодження таким міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади затвердженого державним підприємством акта про списання багатоквартирного будинку з балансу. Процедура списання багатоквартирного будинку з балансу повинна бути завершена у строк не більше двох місяців з дня прийняття розпорядчого документа.

Копія акта про списання багатоквартирного будинку з балансу надається балансоутримувачем співвласнику (співвласникам) багатоквартирного будинку за його (їх) зверненням.

У разі коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, такі квартири та/або нежитлові приміщення приймаються на баланс балансоутримувача, а право власності на них реєструється в установленому законом порядку.

Керуючись приписами вказаного Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, беручи до уваги, що сторонами до суду не надано належних доказів вчинення дій, передбачених Порядком, а саме щодо створення спільної комісії балансоутримувачем, прийняття розпорядчого документу про передачу, суд дійшов висновку про відсутність підстав зобов'язувати Підприємство виключити з балансу спірний житловий будинок. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що виключенню з балансу житлового будинку, в якому обліковується майно державної форми власності, повинно передувати вчинення дій, яких сторонами вчинено не було. Водночас, суд відзначає, що обраний позивачем спосіб судового захисту не направлений на настання тих обставин, які Об'єднання ставить на меті. З огляду на вказане позовні вимоги в частині зобов'язання виключити з балансу житловий будинок задоволенню не підлягають.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Приписами статті 2 ГПК України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відтак, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право, а матеріалами справи не підтверджено порушення позивача з боку відповідачів, то відсутність порушеного або невизнаного права позивача також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Окрім того, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного, невизнаного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні приписів статей 15, 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов'язання Підприємства передати позивачу технічну документацію не підлягає задоволенню судом, оскільки передача документації балансоутримувачем здійснюється під час списання з балансу багатоквартирного будинку, підстав для чого судом в межах даного спору не встановлено у зв'язку із недотриманням сторонами процедури, передбаченої Порядком списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301. Водночас, скеровуючи на новий розгляд дану справу, Верховним Судом було вказано, що на новому розгляді судом слід встановити факт наявності чи відсутності у відповідача технічної документації на житловий будинок, зобов'язання передачі якої є предметом позовних вимог позивача. Щодо вказаного суд відзначає, що у матеріалах справи наявна частина запитуваних документів, наданих Підприємством, зокрема план земельної ділянки, а також відповідачем надані пояснення щодо наявності в останнього технічного паспорту на будинок № 128 по проспекту Валерія Лобановського в місті Києві. При цьому інша технічна документація на спірний будинок не була передана арбітражному керуючому Козловській Д. В. та станом на день розгляду даного спору не відновлена.

Доводи відповідача та третьої особи в частині того, що позивачем не враховані вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ДП "Наш дім" перебуває в процедурі санації, а відтак лише планом санації можливе вирішення питання щодо подальшого використання майна, що перебуває на балансі ДП "Наш дім" суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (статтею 74 ГПК України).

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, беручи до уваги встановлені обставини, підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову повністю.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива гора 128" до Державного підприємства "Наш дім" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, покладаються на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щаслива гора 128".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29.01.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ