Рішення

від 11.03.2019 по справі 910/645/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 11.03.2019Справа №  910/645/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ФАСАД-ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будфест Корпорейшн" про стягнення 29 506,48 грн.                                                                                                         Суддя Сташків Р.Б. Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).                     СУТЬ СПОРУ:           На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, з урахуванням зменшення позовних вимог, про стягнення суми основного боргу в розмірі 21179,00 грн., 3% річних в розмірі 691,07 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1956,16 грн., пені в розмірі 3530,22 грн., у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань своєчасно оплатити поставлений йому товар. Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру. До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України – надіслання Відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про відкриття судом провадження у справі – відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка вказана у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала двічі надсилалася рекомендованим листом. Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Відповідно до розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. З залучених до матеріалів справи листів, у яких Відповідачу направлялися копії ухвали, убачається, що дані листи, направлені за офіційною адресою місцезнаходження Відповідача згідно ЄДР, були повернуті суду поштою. Інших адрес Відповідач суду не повідомляв та у ЄДР інші адреси відсутні, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалою суду Відповідачем та повернення їх до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого Відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим Відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження. Відтак, Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а Відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність. За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд                                                      ВСТАНОВИВ: На підставі укладеного 23.10.2017 між Позивачем, як постачальником, та Відповідачем, як покупцем, Договору № 2310-2017 (далі – Договір), у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позивачем було поставлено Відповідачу обумовлений Договором товар на загальну суму 21179 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи видатковою накладною №13 від 17.01.2018, яка містить підписи представників сторін та скріплені печатками. Чинність Договору наразі презюмується на підставі ст. 204 ЦК України.    Строк оплати товару по Договору настав, проте Відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався; матеріали справи не містять доказів протилежного, і також не містять доказів наявності у Відповідача претензій по кількості, якості та/або комплектності поставленого по вищеописаній накладній товару. Правом на судовий захист Відповідач не скористався, та обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував. Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Пунктом 1.1 Договору поставки передбачено, що Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукцію в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити товар в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. 17.01.2018 Позивач на виконання своїх зобов'язань здійснив поставку товару, а саме: дюбель для кріплення ізоляції з металевим стержнем з термоголовкою LMD 10*240 кількості 3900 шт. та клей для пінополістиролу та мінеральної вати Polimin П-19, Тепло-Фасад (25 кг) в кількості 1,35 т на загальну суму 21179 грн. Поставка товару 17.01.2018 підтверджується видатковою накладною №13 від 17.01.2018. Згідно з п. 5.1 Договору, покупець оплачує товар за договірною ціною, яка вказана в рахунку-фактурі і накладній. Рахунком на оплату №15 від 16.01.2018 сума визначена в розмірі 21179,22 грн. (у тому числі ПДВ). Крім того, п. 5.2 Договору встановлено, що розрахунок за поставлений товар виконується Покупцем на умові попередньої оплати. Таким чином, останній день оплати Покупцем отриманого товару сплинув 17.01.2018. Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення: - пені за ст.ст. 546, 549 ЦК України; - втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України; Розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних судом також перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача. З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 3530,22 грн. пені, 1956,16 грн. втрат від інфляції та 691,07 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.                  На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252                 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                          ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з        Товариства з обмеженою відповідальністю «Будфест Корпорейшн» (м. Київ, проспект Науки, буд. 42 , корпус 10, офіс 17, код ЄДРПОУ 41021100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад-Центр» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, код ЄДРПОУ 41205229) основний борг в розмірі 21179 (двадцять одну тисячу сто сімдесят дев'ять) грн. 00 коп., пеню в розмірі 3530 (три тисячі п'ятсот тридцять) грн. 22 коп., 3 % річних в розмірі 691 (шістсот дев'яносто одна) грн. 07 коп., інфляційні нарахування в розмірі 1956 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість) 16 грн. та судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257  ГПК України. Суддя                                                                                             Сташків Р.Б.