Рішення

від 01.03.2019 по справі 915/1175/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Справа № 915/1175/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,

за участю секретаря Сулейманової С.М.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Ерастівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (52150, Дніпропетровська обл., П'ятихатський р-н, смт. Вишневе, вул.Тімірязєва, буд.4; ідент.код 00496656),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Південь" (54034, м. Миколаїв, просп. Миру, буд. 2А; ідент. код 40119129),

про : стягнення коштів в сумі 52000,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

СУТЬ СПОРУ: 29.10.2018 Ерастівська дослідна станція Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою без номеру та без дати (вхід.№13975/18), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Південь" кошти в сумі 52000,00 грн, перераховані останньому за платіжним дорученням №449 від 08.06.2018, як передоплата за дизельне паливо згідно рахунку №00134 від 08.06.2018.

Ухвалою суду від 20.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі, з урахуванням ухвали від 05.12.2018 про внесення виправлень, призначено на 17 січня 2019 року о 12-30.

Ухвалою суду від 17.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 31 січня 2019 року о 12:30.

Ухвалою суду від 31.01.2019 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 19.02.2019 о 12:00.

У зв'язку з тим, що головуючий у даній справі суддя - Ткаченко О.В. 19.02.2019 перебував у відпустці, судове засідання, призначене на 19 лютого 2019 року, не відбулось, про що складено повідомлення.

Ухвалою суду від 22.02.2019 розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 01.03.2019 о 12:00.

Ухвали суду від 20.11.2018, від 05.12.2018, від 17.01.2019, від 31.01.2019 були надіслані на адресу зареєстрованого місцезнаходження відповідача, проте повернуті до суду з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідач у підготовчі засідання та у судове засідання не з'являвся, правом щодо надання відзиву не скористався, заперечень по суті заявлених позивачем вимог не надав.

Позивач у відповідності до заяви від 29.01.2019 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив проводити судове засідання за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд приходить до такого.

У відповідності до отриманого позивачем проекту договору поставки № 00128 від 08.06.2018, відповідач (постачальник) зобов'язувався поставити і передати у власність позивачу (покупцю), а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити дизельне паливо іменоване в подальшому товар, у розмірі на умовах та в порядку, визначених договором. (п. 1.1.)

За передбаченими пунктом 2.1. договору умовами конкретний асортимент, кількість, ціна кожної партії товару зазначається у рахунку - фактурі, який є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна включає вартість тари, упаковки, маркування.

Згідно пункту 5.1. договору товар повинен був постачатись на умовах попередньої оплати (п'ятдесят дві тисячі грн 00 коп.), а залишок при доставці товару. Остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 3-х банківських днів з дати підписання акту прийому-пердачі товару.

У відповідності до матеріалів справи позивачем також отримано рахунок-фактуру № 00134 від 08.06.2018 на сплату 452000,00 грн.

Як свідчить надана копія платіжного доручення № 449 від 08.06.2018, позивач, маючи на меті укласти договір, перерахував на користь відповідача 52000,00 грн. передоплати за дизельне паливо згідно рахунку № 00134 від 08.06.2018. (а.с. 10)

Проте підписані оригінали договору № 00128 від 08.06.2018 відповідачем позивачу не надані, поставка за договором не здійснена.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, господарський суд зазначає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно положень ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з отриманого та в подальшому підписаного позивачем рахунку-фактури № 00134 від 08.06.2018, сторонами було погоджено предмет та ціну товару.

У відповідності до платіжного доручення № 449 від 08.06.2018 позивач перерахував на користь відповідача 52000,00 грн. передоплати за дизельне паливо згідно рахунку № 00134 від 08.06.2018.

Факт виставлення позивачу рахунку на оплату із зазначенням товару та його ціну, яка підлягає оплаті, оплата у свою чергу зазначеного товару свідчить про досягнення сторонами згоди щодо таких суттєвих умов як предмет і ціна та про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Так відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до п.п. 7.1. Договору строк дії договору було встановлено до 31.12.2018 року.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач будь - яких доказів того, що він належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо поставки товару або повернення позивачеві здійсненої передплати, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача сплаченої попередньої оплати в сумі 52 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами п. 1, 2 частини 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема:

- чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

У відповідності до встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України порядку розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач при зверненні до суду з позовом заявив вимогу щодо стягнення з відповідача 8000,00 грн. інших судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи.

Згідно наданого попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв'язку з розглядом справи, до складу таких витрат включено:

- Вартість складання позовної заяви та додаткових документів - 3500,00 грн.

- Орієнтовна вартість судових засідань 1000,00 грн./засідання, 3 засідання - 3000,00 грн.

- Ознайомлення з матеріалами справи - 1000,00 грн.

- Проведення консультацій -500,00 грн.

Також до розрахунку включено 1777,00 грн. витрат зі сплати судового збору, сплата якого підтверджена платіжним дорученням № 977.

Проте судом встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів сплати заявлених до стягнення інших судових витрат у сумі 8000,00 грн.

З огляду на наведене суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 8000,00 грн. інших судових витрат необґрунтовані, матеріалами справи не доведені, а тому відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Південь" (54034, м. Миколаїв, просп. Миру, буд. 2А; ідент. код 40119129, р/р 26002603652 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805, ІПН 401191214035) на користь Ерастівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (52150, Дніпропетровська обл., П'ятихатський р-н, смт. Вишневе, вул. Тімірязєва, буд.4; ідент.код 00496656, р/р 26007519729, МФО 380805 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль , ІПН 004966504281) передоплату в сумі 52000,00 грн. та 1777,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні заявлених вимог щодо стягнення витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи, у розмірі 8000,00 грн.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний: "11" березня 2019 року.

Суддя О.В. Ткаченко