Рішення

від 06.03.2019 по справі 501/4901/15-ц

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 06.03.2019

Справа № 501/4901/15-ц

2/501/144/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смирнова В.В.,

за участю:

секретаря - Крамського Д.О., Кочкіної О.В., Троян Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку, в залі суду в місті Чорноморськ Одеської області цивільну справу № 501/4901/15-ц

за позовом: Публічного акціонерного товариства ОТП Банк

до

відповідача ОСОБА_2

третя особа: ОСОБА_3

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

за зустрічним позовом: ОСОБА_2

до

відповідача Публічного акціонерного товариства ОТП Банк

вимоги позивача: про визнання недійсним кредитного договору

учасники справи:

представник позивача за первинним позовом - ОСОБА_4,

представник відповідача за первинним позовом - ОСОБА_5,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне.

В С Т А Н О В И В:

І. виклад позиції позивача та відповідача.

До суду звернулось ПАТ ОТП Банк з позовом (т.1 а.с.2-3) до відповідача ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.04.2007 р. між ПАТ ОТП Банк та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ML-0AR/017/2007 за яким, ОСОБА_2 був наданий кредит у розмірі 68 000, 00 доларів США на споживчі цілі та 1 020,00 доларів США на оплату комісії банку строком до 13.04.2017 року зі сплатою за користування кредитом фіксованого відсотка, розмір якої становить 13,99%.

Однак, в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на 08.07.2015 року виникла заборгованість у розмірі 8 634,99 доларів США, яка складається з наступного:

- 7 728,77 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 906,22 доларів США - заборгованість за відсотками з 10.09.2014-07.07.2015;

- 99,10 гривень - сума пені за прострочення з 08.07.2014 по 30.07.2014;

Загальна сума становить 8 634,99доларів США (із розрахунку 2170,0382 грн. за 100,00 доларів США) становить 187 382,58 гривень та пеня- 99,10 грн., всього 187 481,68 гривень (а.с. 17-20).

У зв'язку з наведеним позивач ПАТ ОТП Банк просить суд;

Стягнути з ОСОБА_2на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк заборгованість за кредитним договором № ML-0AR/017/2007 від 13.04.2007 року станом на 08.07.2015 року в розмірі 187 481,68 грн. (сто вісімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят одну 68 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного товариства ОТП Банк судові витрати у розмірі 3 654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судому засіданні свої позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення первинного позову про стягнення заборгованості та просив суд задовольнити зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 30.11.2015 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду (т.1 а.с. 1).

Ухвалою судді від 02.12.2016 року апеляційним судом Одеської області було призначено до розгляду (т.1а.с. 178).

Ухвалою судді від 23.01.2017 року апеляційним судом Одеської області було призначено до розгляду після повторного розподілу (т.1а.с. 184).

Ухвалою судді від 16.03.2017 року апеляційним судом Одеської області було відхилено апеляційну скаргу, та ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 30.11.2016 року залишено без змін (т.1а.с. 198-199).

Ухвалою судді від 13.11.2017 року було прийнято до свого провадження повторним автоматизованим розподілом та призначено до розгляду (т.2 а.с. 110).

Ухвалою судді від 07.05.2018 року було частково задоволено клопотання про залучення третьої особи, витребування доказів та призначення експертизи (т. 2 а.с. 134).

Ухвалою судді від 25.05.2018 року було задоволено клопотання та призначено експертизу (т.2 а.с. 226-227).

Ухвалою судді від 15.06.2018 року було відновлено провадження для розгляду клопотання експерта (т.2 а.с. 234).

Ухвалою судді від 04.12.2018 року було скасовано ухвалу суду від 25.05.2018 року про призначення експертизи та призначено до загального розгляду (т.3 а.с. 20).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що 13.04.2007 року між відповідачем ПАТ ОТП Банк та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ML-0AR/017/2007 за яким, ОСОБА_2 був наданий кредит у розмірі 68 000, 00 доларів США на споживчі цілі та 1 020,00 доларів США на оплату комісії банку строком до 13.04.2017 року зі сплатою за користування кредитом фіксованого відсотка, розмір якої становить 13,99%. (т.1 а.с. 5-14, 221-229, т.2 а.с. 202-211).

Відповідно додаткового договору № 1 до кредитного договору №ML-0AR/017/2007 від 13.04.2007 р., 19.10.2007 року щодо дострокового вимагання сплати заборгованості відповідачем (т.1 а.с. 15, т.2 а.с. 212)

Згідно копії вимоги про усунення порушень № 1011 від 06.10.2015 року відповідача ОСОБА_2. було сповіщено про заборгованість за договором (т.1 а.с. 25).

В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на 08.07.2015 року виникла заборгованість у розмірі 8 634,99 доларів США, яка складається з наступного:

- 7 728,77 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 906,22 доларів США - заборгованість за відсотками з 10.09.2014-07.07.2015;

- 99,10 гривень - сума пені за прострочення з 08.07.2014 по 30.07.2014;

Загальна сума становить 8 634,99доларів США (із розрахунку 2170,0382 грн. за 100,00 доларів США) становить 187 382,58 гривень та пеня- 99,10 грн., всього 187 481,68 гривень (т.1 а.с. 17-20, т.2 а.с. 24-38).

Від 25.09.2017 року відповідач надав до суду зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним, просив позовні вимоги задовольнити.(т.1 а.с.217-220).

02.10.2017 року представник позивача за первинним позовом надав до суду заперечення проти зустрічного позову просив суд відмовити в задоволенні заявлених відповідачем за первинним позовом вимогах повністю (т.2 а.с. 8-12).

Згідно анкети - заяви б/н від 02.04.2007 року ОСОБА_2 заповнив для отримання кредиту (т.2 а.с. 19-21).

V. Оцінка Суду.

Відповідно ч. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню.

Відповідно аналізу ВСУ, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України). Частина третя статті 533 ЦК України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

За пунктом 3.3 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"гривня, як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Положення частини другої статті 533 ЦК України та частини другої статті 198 ГК України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов'язання відповідної ліцензії Національного банку України відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відтак вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України). При цьому стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості не є можливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України (гривні).

Якщо за умовами договору сума платежу, що визначена в іноземній валюті, на день виникнення у відповідача грошового зобов'язання перераховується у гривню і в подальшому на день фактичної сплати коштів згідно з таким перерахунком не змінюється, тобто залишається гривневим, то з моменту перерахунку боржник відповідно до частини другої статті 625 ЦК України зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання даного зобов'язання.

Так, Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови від 18 грудня 2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України) роз'яснив, що оскільки згідно з ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, то при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні (з наведенням розрахунків з переведенням іноземної валюти, яка була предметом позики, в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виплата присуджених коштів має бути конвертована в національну валюту - гривню, за курсом НБУ на день здійснення платежу.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення № 2901356051 від 27.07.2015 року (а.с.4) позивачем було сплачено 3 654 грн. 00 коп. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

Суд, дослідивши всі надані докази та матеріали справи дійшов висновку про задоволення первинного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову через необгрунтованність.

З цих підстав, керуючись статтями 3-5, 7, 10, 13, 19, 258, 339-342, 352 Цивільно процесуального кодексу, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного товариства ОТП Банк заборгованість за кредитним договором № ML-0AR/017/2007 від 13.04.2007 року станом на 08.07.2015 року в розмірі 187 481,68 грн. (сто вісімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят одну 68 копійок).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ ОТП Банк про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 06 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд 43, код ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528, р. № 29096006900300.

Відповідач: ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 14.02.1996 року, ІПН НОМЕР_2.

Третя особа: ОСОБА_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області Смирнов В.В.