Ухвала

від 11.03.2019 по справі 120/818/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

11 березня 2019 р. Справа № 120/818/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до приватного акціонерного товариства "Тростянецька центральна районна аптека" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до приватного акціонерного товариства "Тростянецька центральна районна аптека" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Оскільки, адміністративний позов Комісії містить вимогу майнового характеру, а саме: стягнення штрафу у розмірі 10200,00 грн., тому за подання позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

До поданої 07.03.2019 позовної заяви за вих. № 25/06/5519 від 05.03.2019 позивачем не додано документу про сплату судового збору, дані про звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

При цьому, позивачем в мотивувальній частині позовної заяви вказав про відсутність в нього можливості сплатити судовий збір через затримку у фінансуванні та зазначив, що відповідні кошти будуть сплачені після їх надходження.

Однак, суд критично оцінює відповідні посилання та вважає їх обґрунтованими, оскільки у відповідності до вимог Закону України Про судовий збір , з урахуванням змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , на момент подання позовної заяви, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір, а відсутність коштів у Державному бюджеті не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

При цьому п. 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, звільнення або відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, неналежне державне фінансування не може бути підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України у адміністративній справі № 335/13349/13.

Крім того, зазначене в позовній заяві клопотання про відстрочення сплати судового збору ніякими доводами не вмотивоване, жодних об'єктивних причин, які позбавляють можливість здійснити оплату судового збору за подання апеляційної скарги не вказано.

Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а саме в сумі 1921,00 грн. за наступними реквізитами: одержувач: УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись статтею 160, 161, 169 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до приватного акціонерного товариства "Тростянецька центральна районна аптека" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, надавши докази сплати судового збору в сумі 1921,00 грн.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя /підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна

Згідно з оригіналом:

Суддя:

Секретар: